Ухвала суду № 93579410, 09.12.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4104/20

пр.№ 1-кп/464/415/20

УХВАЛА

09 грудня 2020 року Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання – Цуняк А.М.,

прокурора – Давидович І.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України, –

встановив:

У провадженні Сихівського районного суду м. Львова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

30.10.2020 до суду надійшло клопотання потерпілої ОСОБА_2 про накладення арешту на транспортний засіб марки «Пежо 308», р.н. НОМЕР_1 , що належить обвинуваченому ОСОБА_1 з метою забезпечення цивільного позову про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Прокурор Давидович І.М. вважає, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити у зв`язку з тим, що відповідне майно не перебуває у власності обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечив та зазначив, що такий транспортний засіб марки «Peugeot 308», р.н. НОМЕР_2 , 24.09.2020 ним відчужено та такий належить ОСОБА_3 . Реєстраційний номер автомобіля при перереєстрації на іншого власника був змінений на НОМЕР_2 .

Потерпіла ОСОБА_2 , представник потерпілої Балуш М.Б, в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином. Неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.

З`ясувавши думку учасників судового провадження, які з`явилися в судове засідання, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 171 КПК України у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Як видно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля марки «Peugeot 308», р.н. НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 , дата реєстрації – 24.09.2020.

При цьому, встановлено, що потерпілою ОСОБА_2 у клопотанні про арешт майна номера шасі автомобіля не зазначено, хоча марка, модель та колір автомобіля співпадає з відповідними характеристиками автомобіля, який на даний час час належить ОСОБА_3 .

Оскільки іншої інформації про автомобіль, на який запропоновано накласти арешт, потерпілою не зазначено, суд бере до уваги пояснення обвинуваченого про те, що реєстраційний номер автомобіля при перереєстрації на іншого власника був змінений на НОМЕР_2 .

Крім цього, докази співмірності вартості автомобіля із розміром шкоди відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи, наведене, підстави для задоволення клопотання про арешт майна відсутні.

Керуючись статтями 131, 132, 167, 170 – 173 КПК України, –

ухвалив:

У задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_2 про арешт майна – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий Дулебко Н.І.