Постанова № 9354916, 30.04.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2010 р.Справа № 4/60-07-1614

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: М.С. Петрова

суддів: Г.П. Разюк

С.І. Колоколова

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Слівка К.Є., довіреність № 24/01-06 від 04.01.10 р.;

від відповідача: Білоусов Л.В., довіреність № 01/11-1237 від 15.10.09 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”

на рішення господарського суду Одеської області від 01.03.2010р.

по справі № 4/60-07-1614

за позовом відкритого акціонерного товариства „Одеська теплоелектроцентраль”

до комунального підприємства „Одесатеплоенерго” (правонаступник - комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси”)

про стягнення 5175880,84 грн.

В С Т А Н О В И В :

19.02.07 р. ВАТ „Одеська ТЕЦ” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до КП „Одесатеплоенерго” про стягнення збитків у сумі 5175880,84 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.03.07 р. відповідач КП „Одесатеплоенерго” замінено на його правонаступника КП „Теплопостачання міста Одеси”.

В ході розгляду даної справи позивач неодноразово змінював позовні вимоги. Згідно із останніми уточненнями, які надійшли до канцелярії місцевого господарського суду 22.01.10 р. (т.3 а.с.72-74), ВАТ „Одеська ТЕЦ” просила стягнути з КП Теплопостачання м. Одеси” збитки у сумі 12542113,79 грн., які складаються з:

1). неотриманого доходу від абонентів у зв’язку із несвоєчасним підключенням та ремонтом теплових мереж відповідачем у жовтні 2006 р. - 134985,32 грн., листопаді 2006 р. – 1670730,5 грн., грудні 2006 р. –172928,67 грн., лютому 2007 р. –611000,16 грн., а всього у сумі 2589644,65 грн.;

2). понаднормативних витрат води в тепломережах відповідача та електричної енергії, які сталися в результаті заповнення тепломереж відповідача після аварій, а саме:

- з 12.09.06 р. по 16.10.06 р. у сумі 115509,89 грн.;

- з 21 г.05 хв. до 22 г.00 хв. 02.11.06 р. у сумі 1170,1 грн.;

- з 10 г.00 хв. до 15 г.00 хв. 11.12.06 р. у сумі 2430,41 грн.;

- з 14 г.00 хв. 21.11.06 р. до 23 г.00 хв. 28.11.06 р. у сумі 6260,35 грн.;

3). понаднормативних витрат теплової енергії, що сталися в результаті неналежного утримання відповідачем своїх тепломереж у період з:

- жовтня по грудень 2006 р. у сумі 3071865,6 грн.;

- січня по лютий 2007 р. у сумі 3173770,18 грн.;

- березня по травень 2007 р. у сумі 3581462,61 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.03.2010р. (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено в повному обсязі, з КП „Теплопостачання м. Одеси” на користь ВАТ „Одеська ТЕЦ” стягнуто збитки у сумі 12542113,79 грн., які наведені вище в останніх уточненнях позовних вимог ВАТ „Одеська ТЕЦ”, а також витрати по сплаті держмита у сумі 25500 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами вину відповідача щодо: несвоєчасного підключення відповідачем до своїх тепломереж абонентів ВАТ „Одеська ТЕЦ”; понаднормативних витрат теплової енергії при її транспортировці до мереж абонентів; додаткових витрат на заповнення та підживлення тепломереж КП „Теплопостачання м. Одеси” в результаті аварій; що призвело до спричинення збитків ВАТ „Одеська ТЕЦ” у вигляді неотриманого доходу та додаткових витрат, пов’язаних із нагрівом та подачею мережевої води.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, КП „Теплопостачання м. Одеси” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у позові ВАТ „Одеська ТЕЦ”

В обґрунтування апеляційної скарги КП „Теплопостачання м. Одеси” посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення не врахував тієї обставини, що позивач не надав жодного документу на підтвердження норми втрат теплової енергії у складі затвердженого тарифу на оплату теплової енергії. Із змісту рішення виконкому Одеської міської ради від 18.12.06 р. №433, на яке посилається позивач, не встановлено нормативу втрат теплової енергії, а відповідно із цим неможливо встановити понаднормативні витрати теплової енергії. Між тим, норматив допустимих втрат теплової енергії, згідно із п.2.2.5 договору від 08.09.06 р., встановлюється рішенням виконкому Одеської міськради. При цьому, на позивача за вказаним пунктом договору також покладено обов’язок документально підтвердити інформацію про норму втрат теплової енергії у складі затвердженого тарифу ТЕЦ. Однак, позивач вказані умови договору не виконав і до суду таких документів не надав, тобто його вимоги про стягнення збитків, які виникли в результаті понаднормативних втрат теплової енергії у спірний період є безпідставними.

Крім того, скаржник зазначає на те, що господарський суд 1 інстанції при визначенні збитків, пов’язаних із витоками теплоносія у мережах відповідача при аваріях і ремонті, порушив вимоги ст.35 ГПК України, оскільки не врахував той факт, що рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.09 р. ці витоки визнані виробничими і відшкодуванню не підлягають, що також встановлено і 6.3.76 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Мінпалива та енергетики №71 від 14.02.07 р.

На думку скаржника, місцевим господарським судом також не враховано, що КП „Теплопостачання м. Одеси” постачає теплову енергію у відповідності із затвердженими позивачем „режимними картами”, тобто відповідно до температури навколишнього природного середовища, тому невключення відповідачем теплових мереж пов’язано із температурою навколишнього середовища, тому недопоставка теплової енергії у цьому випадку не може спричинити позивачу збитки у вигляді неотриманого доходу. Невключення теплових мереж одразу ж після подачі позивачем теплоносія пов’язано також і з технологічним процесом експлуатації теплової мережі, який потребує продуву мереж після подачі позивачем теплоносія.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити апеляційну скаргу КП „Теплопостачання” без задоволення, а оскаржене рішення суду 1 інстанції - без змін, вважаючи його таким, що відповідає всім обставинам справи та прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

08.09.2006р. між ВАТ „Одеська ТЕЦ” та КП „Одесатеплоенерго”, правонаступником якого є КП „Теплопостачання міста Одеси” був укладений договір № 1041 на транспортування теплової енергії. Відповідно до п.1.1 договору –предметом цього договору є надання КП „Одестеплоенерго” послуг ВАТ „Одеська ТЕЦ” по транспортуванню теплової енергії, яка виробляється ВАТ „Одеська ТЕЦ” та постачається споживачам ВАТ „Одеська ТЕЦ” через теплові мережі, центральні теплові пункти (ЦТП) та насосні станції, які знаходяться на балансі КП „Одесатеплоенерго”.

Відповідно до умов п.2.2.1 цього договору КП „Одесатеплоенерго” взяло на себе зобов’язання транспортувати та розподіляти теплоносій від ВАТ „Одеська ТЕЦ” у відповідності з сезонними режимними картами та параметрами заданими:

- ВАТ „Одеська ТЕЦ” у розрахункових експлуатаційних режимах, узгоджених з КП „Одесатеплоенерго”;

- КП „Одесатеплоенерго” - при проведенні переключень та гідравлічних опресовок у теплових мережах.

Відповідно до п. 2.2.3 договору КП „Одесатеплоенерго” взяло на себе зобов’язання здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування теплових мереж, які знаходяться в повному господарському віданні КП „Одесатеплоенерго”, що забезпечують працездатність та надійність експлуатації обладнання КП „Одесатеплоенерго” та ВАТ „Одеська ТЕЦ”.

Згідно розпорядження Одеського міського голови від 17.10.2006р. № 1124-01 „Про початок опалювального сезону 2006-2007р.р.” опалювальний сезон 2006-2007р.р. на об’єктах охорони здоров'я, шкіл, дошкільних закладів почався з 17.10.2006р., а згідно розпорядження Одеського міського голови від 27.10.2006р. № 1180-01 „Про початок опалювального сезону 2006-2007р.р.” опалювальний сезон 2006-2007р.р. почався з 30.10.2006р. Але, як стверджує позивач, на початку опалювального сезону чисельні об’єкти не були підключені до теплопостачання через невчасно включені тепломережі, які знаходяться на балансі відповідача. Вказані обставини позивач підтверджує переліками абонентів відключених від теплопостачання, наданих КП ДЄЗ „Арнаутське”, КП ДЄЗ „Бугаївське”, КП ДЄЗ „Жовтневе”, КП ДЄЗ „Центральне”, зведеними ВАТ „Одеська ТЕЦ” переліками об’єктів (житлових будинків), не підключених до теплопостачання з початку опалювального сезону через відключені теплотраси та через здійснення КП „Одесатеплоенерго” ремонтних робот на теплових трасах, на підставі яких позивачем здійснено розрахунок розміру збитків. При цьому позивач обґрунтовує вимоги посиланням на положення ст.224, 225 ГК України, ст. 22 ЦК України.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об’єктом правовідносини по зобов’язаннях; об’єктивною стороною –наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов’язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Правильне встановлення порушеного цивільно-правового обов’язку за договором є необхідним для відповідної кваліфікації змісту правовідносин, що виникли із факту порушення.

Натомість, позивачем не надано доказів того, в чому саме полягає протиправна поведінка КП „Одесатепллоенерго” та його вина, а також існування безпосереднього причинного зв’язку між протиправною поведінкою КП „Одесатеплоенерго” і збитками, завданими ВАТ „Одеська ТЕЦ”. Покладені в основу розрахунку боргу переліки абонентів відключених від теплопостачання (т.1арк. 25-31), складені техніками КП ДЄЗ „Арнаутське”, КП ДЄЗ „Бугаївське”, КП ДЄЗ „Жовтневе”, КП ДЄЗ „Центральне” містять у собі такі підстави відсутності опалення, за якими теплопостачання у будинках відсутнє в зв’язку з пошкодженням теплових мереж, що знаходяться на балансі КП ДЄЗ (ремонт тепломереж будинків, ремонт стояків, прорив труб у підвалах, на горищах). Позивач, в особі голови правління ВАТ „Одеська ТЕЦ” листом на ім'я начальника управління житлово-комунального-господарства і паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради про причину відсутності теплопостачання у частині будинків місцевих рад 2006-2007р.р. (т.1 арк.62) вказує причиною відсутності теплопостачання - нестачу персоналу в обслуговуючих житлово-комунальних дільницях.

Крім того, як вбачається із розрахунків позивача щодо неотриманого доходу у зв’язку із несвоєчасним підключенням тепломереж відповідача, вони здійснені виходячи з тарифу за 1 м.кв. та кількості мешканців на опалювальній площі, а для юридичних осіб - виходячи з тарифу за 1 Гкал, однак в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують розміри опалювальної площі та кількість мешканців, які мешкають у будинках, до яких, за твердженням позивача, не подавалася теплова енергія з вини КП „Теплопостачання м. Одеси”, відсутні в матеріалах справи і докази, які свідчать про кількість Гкал, які закладені в розрахунку неотриманого доходу з юридичних осіб.

На думку суду, позивачем не доведені належними та допустимими доказами, в розумінні ст.ст. 32 та 34 ГПК України, обставини, що підлягають доказуванню. Зведені ВАТ „Одеська ТЕЦ” переліки об’єктів (житлових будинків), не підключених до теплопостачання з початку опалювального сезону, з зазначенням відсутності теплопостачання „відсутня мережа” (т.1 арк.85-91) містять у собі наслідок, а не причину обставин, які потребують доказування.

Не доведено позивачем і наявності у спірних відносинах обов’язкової умови для відшкодування збитків як міри відповідальності, повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

У відповідності з ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами п.2.2.5 укладеного між сторонами по справі договору від 08.09.2006р. № 1041 на транспортування теплової енергії КП „Одесатеплоенерго” зобов’язалося компенсувати ВАТ „Одеська ТЕЦ” втрати теплової енергії з витоками теплоносія, в теплових мережах КП “Одесатеплоенерго” більше втрат, передбачених у складі затвердженого тарифу у відповідності з порядком передбаченим цим Договором. Розмір втрат теплової енергії з витоками теплоносія, в теплових мережах КП „Одесатеплоенерго”, встановлюється рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради. ВАТ „Одеська ТЕЦ” забов'язана надати КП „Одесатеплоенерго” документально підтверджену інформацію про норму втрат теплової енергії у складі затвердженого тарифу ВАТ „Одеська ТЕЦ”. Відповідно до п.2.5.5 Договору від 08.09.2006р. № 1041, за втрати теплової енергії більше нормативних втрат в обладнанні і трубопроводах ВАТ „Одеська ТЕЦ”, відомчих теплових мережах та системах центрального опалення споживачів ВАТ „Одеська ТЕЦ”, КП „Одесатеплоенерго” відповідальності не несе. Ухвалою господарського суду від 24.02.2007р. про порушення провадження у справі, позивача зобов’язано надати підстави для позову і ВАТ „Одеська ТЕЦ” надано розрахунки вартості понаднормативних втрат теплової енергії, за якими позивач визнає наявність втрат теплоносія у власних мережах та встановлення засобів обліку теплової енергії не на межі балансової належності теплових мереж, але не визнає наявність цих втрат у відомчих теплових мережах та системах центрального опалення споживачів. Ухвалою від 24.05.2007р. у справі № 4/60-07-1614 для з'ясування наведених питань призначено проведення судової експертизи, яка не проведена в зв’язку з відсутністю фахівців в галузі теплотехніки. За вимогами ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Умовами укладеного договору не передбачено обов’язку КП „Одесатеплоенерго” компенсувати ВАТ „Одеська ТЕЦ” витоки води під час заповнення теплових мереж. Пункт 8.13.29 Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.06.2003р. № 296 (далі ПТЕ станцій і мереж) передбачає, що під час визначення витоку теплоносія не повинна враховуватись витрата води на наповнення теплопроводів і систем теплоспоживання у разі їхнього планового ремонту, підключення нових ділянок мережі і споживачів, проведення випробувань (на міцність, щільність, розрахункову температуру, теплові і гідравлічні втрати). Виробничий витік –втрати мережної води з теплових мереж і систем теплоспоживання під час ремонту, випробувань (на міцність, щільність, розрахункову температуру, теплові і гідравлічні втрати) промивання і заповнення нових систем. Листом до відповідача від 10.11.2006р. (т.1 арк. 66) голова правління ВАТ „Одеська ТЕЦ” підтвердив, що втрати мережної води при проведенні ремонтів визначаються як виробничі.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач вважає понаднормативні втрати теплової енергії за своїм економічним змістом величиною втраченої, недовідпущеної товарної продукції, у чому і полягає збиток для підприємства. Збитки виникли внаслідок недовідпустку теплової енергії споживачам, тобто у разі відсутності понаднормативних втрат (тобто належного виконання зобов’язання без нормативних втрат), ця продукція була б відпущена споживачам (отримана споживачем) і відповідно ними сплачена, однак споживачі цієї продукції не отримали, вона втрачена при транспортуванні. З думкою позивача щодо визначення правової природи вказаних втрат як збитків суд не погоджується, оскільки предметом позову ВАТ „Одеська ТЕЦ” до КП „Одесатеплоенерго”, з врахуванням уточнень до позову, є, у тому числі, стягнення збитків внаслідок понесення понаднормативних втрат за період з жовтня 2006р. по травень 2007р.

Відшкодування збитків є універсальним способом цивільно-правової відповідальності. Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків як санкція може бути застосовано в усіх випадках порушення цивільно-правових зобов’язань, коли внаслідок такого порушення потерпіла сторона несе збитки.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов’язання або встановлені вимоги, щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно –у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

У позові ВАТ „Одеська ТЕЦ” та в уточненнях до нього не вказано в чому полягає неналежне утримання мереж, що знаходяться на балансі КП „Одесатеплоенерго”, не надано доказів несвоєчасного проведення ремонтних робот з вини КП „Одесатеплоенерго”, не зазначено, в чому полягає не дотримання сторонами договірних умов, визначених договором від 08.09.2006р. № 1041. Посилання позивача на те, що відповідач не проводив поточний та капітальний ремонт тепломережі в порядку ст. 33 ГПК України не підтверджено певними доказами. Крім того, на думку суду, ця обставина (проведення або не проведення ремонту) не може служити безумовною підставою для покладання на відповідача цивільної відповідальності за витоки у теплових мережах, оскільки сам по собі факт ремонтування або не ремонтування відповідачем мережі не є безспірним доказом його вини у витоках.

Слід також зазначити, що розрахунки позивача щодо визначення розміру збитків у зв’язку із понаднормативними витратами теплової енергії, які, на його думку, спричинені з вини відповідача, взагалі не підтверджені будь-якими доказами.

Так, на а.с.13-15 т.3 міститься розрахунок понаднормативних втрат тепла за грудень 2006 р., який здійснений на підставі Методічник вказівок по визначенню теплових втрат в водяних та парових теплових мережах (МУ 34-70-080-84). Згідно із вказаним розрахунком на підставі даних ОДЕУ і показників реєструючих приладів розраховані фактичні температури зовнішнього повітря, грунту, водопровідної і мережної води. У вказаному розрахунку також застосовані фактичні величини підживленя теплових мереж відповідно з показниками реєструючих приборів обліку. Однак, жодного доказу на підтверженя зазначених показників позивачем, всупереч вимог ст.33 ГПК України, не надано.

Таким же чином позивачем здійснено і розрахунки фактичних витрат на заповнення теплових мереж після їх ремонту, тобто без будь-яких доказів, підтверджуючих вихідні дані цих розрахунків (т.1 а.с.56, 58-59, 112-113, 114).

У зв’язку із вищенаведеним, господарський суд Одеської області припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України, щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга КП „Теплопостачання м. Одеси” підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 01.03.10 р. –скасуванню, а у позові ВАТ „Одеська ТЕЦ” слід відмовити.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на ВАТ „Одеська ТЕЦ”.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Теплопостачання м. Одеси” задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 01.03.2010р. –скасувати, у позові Відкритого акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” –відмовити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання м. Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська 1Б, код ЄДРПОУ 34674102) витрати по сплаті державного мита у сумі 12750 грн.00 коп.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов