Рішення № 9354452, 01.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2009 р.                                                   Справа № 18/2869

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 01.12.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Союз-Черкаси”, м. Черкаси

до малого підприємства “Ніко”, м. Тальне, Черкаської області

про стягнення 1302 грн. 57 коп., -

ВСТАНОВИВ:

          До господарського суду Черкаської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Союз-Черкаси” до малого підприємства “Ніко” про стягнення заборгованості в розмірі 1302 грн. 57 коп., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 03.04.2009 року за №145/04, в т.ч.: 1 108 грн. 23 коп. –основний борг, 141 грн. 45 коп. –пеня, 33 грн. 58 коп. –розмір інфляційного збільшення та 19 грн. 31 коп. –3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання представника не направив, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 01.12.2009 року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/2869.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 03.04.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Агро-Союз-Черкаси” в особі директора філії в м. Умань (постачальник) та малим підприємством “Ніко” (покупець) було укладено договір купівлі –продажу за №145/04.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору постачальник зобов’язався поставити, а покупець в свою чергу –прийняти і сплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в рахунках і/або накладних, що є невід’ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4 108 грн. 23 коп., що підтверджується накладними:

-          № 03366/06 від 03.04.2009 року на суму 132 грн. 22 коп.;

- № 03365/06 від 03.04.2009 року на суму 3 976 грн. 01 коп. (копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи).

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом та печаткою відповідача у видаткових накладних.

За період договірних відносин відповідач сплатив на користь позивача 3000 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №4744 від 05.05.2009 року.

Таким чином, станом на 05.11.2009 року заборгованість відповідача за поставлений товар згідно договору від 03.04.2009 року складає 1 108 грн. 23 коп.

27.07.2009 року на адресу відповідача позивачем було направлено претензію від 17.06.2009 року за №21 про сплату заборгованості за поставлений товар, що підтверджується копією фіскального чеку ЧД УДППЗ “Укрпошта” №3209.

Відповідач не повідомив позивача про результати розгляду претензії, заборгованість не сплатив.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.1. договору покупець здійснює оплату за кожну партію продукції на протязі 5 днів з дати постачання цієї партії продукції, але не пізніше 25 числа поточного місяця.

Датою постачання продукції є дата виписки постачальником товарної накладної (п. 2.4. договору).

Отже, з урахуванням п. 3.1. договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар до 08.04.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 1 108 грн. 23 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та підлягає стягненню 33 грн. 58 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 19 грн. 31 коп. –3% річних (розрахунок знаходиться в матеріалах справи), нарахованих за період з 08.04.2009 року по 05.11.2009 року на суму боргу в розмірі 1108 грн. 23 коп.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що за порушення терміну оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми, за кожен день прострочення. Пеня може бути нарахована постачальником за весь період прострочення оплати.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 141 грн. 45 коп. пені (з урахуванням обмежень встановлених Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”), нарахованої за період з 08.04.2009 року по 05.11.2009 року, тобто за 212 календарних днів.

Проте, даний розрахунок пені є невірним, оскільки, позивачем при визначенні періоду прострочення заборгованості не дотримано вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та неправильно визначено суму заборгованості на яку нараховується пеня.

Так позивачем нараховано пеню з 08.04.2009 року на суму боргу в розмірі 1108 грн. 23 коп., проте, як вбачається з тексту позовної заяви, сума боргу зменшилася до 1108 грн. 23 коп. лише з 05.05.2009 року. Отже, враховуючи зазначене, пеня з 08.04.2009 року по 05.05.2009 року повинна бути нарахована на суму боргу 4108 грн. 23 коп. ( це також стосується 3% річних та інфляційних втрат), і тільки з 06.05.2009 року по 08.10.2009 року на суму боргу 1108 грн. 23 коп.

Проте позивач самостійно визначив розмір боргу на який нараховуються штрафні санкції, а тому, з урахуванням викладеного, пеня нарахована на суму заборгованості в розмірі 1108 грн. 23 коп. за період з 08.04.2009 року по 08.10.2009 року (шестимісячний строк встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України) складає 124 грн. 40 коп. та підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку, в решті вимог в частині стягнення пені в розмірі 17 грн. 05 коп. слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з малого підприємства “Ніко”, вул. Зої Космодем’янської, 51, м. Тальне, Черкаської області, ідентифікаційний код 21377306, р/р 26006060090668, Тальнівське відділення ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк”, МФО 354347 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агро–Союз–Черкаси”, вул. Смілянська, 130, м. Черкаси, ідентифікаційний код 24411699, п/р 26003001320409 в ЗАТ “ОТП” банк в м. Києві, МФО 300528 –1 108 грн. 23 коп. –основної заборгованості, 33 грн. 58 коп. –інфляційних втрат, 19 грн. 31 коп. –3% річних, 124 грн. 40 коп. –пені, 100 грн. 66 коп. витрат на сплату державного мита та 232 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3.          В решті вимог –в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                     А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 03.12.2009 року.