Рішення № 9354140, 29.04.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.10           Справа № 6/49-10. Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О.

при секретарі Щербак С.В.

за участю представників сторін:

позивача – Білик С.І. ( дов. № б/н від 22.04.2010 року )

відповідача – ліквідатор Мальований О.П. ( ліцензія АВ № 470347 від 07.04.2010 року )

третя особа – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 6/49-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІКА-Н», м. Суми

до державного комунального підприємства по ремонту та експлуатації житла «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 6», м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сумська міська рада, м. Суми

про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -

встановив:

У квітні 2010 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати договір купівлі-продажу від 09.04.2010 року укладений між ТОВ «ЛІКА-Н» та Державним комунальним підприємством по ремонту та експлуатації житла «ВЖРЕУ № 6» та не посвідченим нотаріально дійсним та визнати за ТОВ «ЛІКА-Н» право власності на об’єкт нерухомого майна – вбудоване нежитлове приміщення – незакінчене будівництвом нежитлове приміщення адмінбудівлі, яке розташоване: м. Суми вул. 40 років Жовтня, 49-а, загальною площею 675,2 м. кв. ( а.с. 2 – а.с. 4 ).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву та посилається на те, що відповідач не виконав вимоги діючого законодавства щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та на вимогу позивача не надав необхідної документації. Також посилається на інші обставини викладені в позовній заяві. Просить суд позовну заяву задовольнити у повному обсязі та визнати договір купівлі-продажу від 09.04.2010 року укладений між ТОВ «ЛІКА-Н» та Державним комунальним підприємством по ремонту та експлуатації житла «ВЖРЕУ № 6» та не посвідченим нотаріально дійсним та визнати за ТОВ «ЛІКА-Н» право власності на об’єкт нерухомого майна – вбудоване нежитлове приміщення – незакінчене будівництвом нежитлове приміщення адмінбудівлі, яке розташоване: м. Суми вул. 40 років Жовтня, 49-а, загальною площею 675,2 м. кв.

Відповідач проти позовних вимог не заперечує, вважає обґрунтованими. В відзиві на позовну заяву посилається на те, що власником спірного нежитлового приміщення є територіальна громада міста Суми і зазначене майно належить відповідачу лише на праві повного господарського відання ( яке не реєструється ), а тому відповідач не має змоги надати документи необхідні для здійснення нотаріального посвідчення укладеного 09.04.2010 року договору купівлі-продажу між позивачем та відповідачем. Також посилається на інші обставини викладені в відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник третьої особи, Сумської міської ради, у судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про причини неявки суд належним чином не повідомив.

Ухвалою суду від 23.04.2010 року сторони були попереджені, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представника третьої особи

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи позовної заяви та відзиву на неї, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою від 30.10.2006 року господарський суд у справі № 6/131-05 визнав Державне комунальне підприємство по ремонту та експлуатації житла «ВЖРЕУ № 6» банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Мальованого Олександра Павловича та поклав на ліквідатора виконання дій по ліквідації боржника відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( а.с. 6 ).

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

З метою повернення майнових активів, що належать підприємству-банкруту на праві повного господарського відання для подальшого їх включення до складу ліквідаційної маси і задоволення вимог кредиторів з коштів від їх реалізації та на виконання Розпорядження міського голови від 07.11.2008 року № 1078-Р проведено інвентаризацію рухомого та нерухомого майна територіальної громади міста Суми, у тому числі і що належить Державному комунальному підприємству по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ № 6» на праві повного господарського відання.

В          ході інвентаризації проведеної Управлінням комунального майна Сумської міської ради та залученими ліквідатором осіб було виявлено нерухоме майно в тому числі об'єкт нерухомого майна - вбудоване нежитлове приміщення - незакінчене будівництвом нежитлове приміщення адмінбудівлі, літ. «В» готовністю 77%, загальною площею 675,2 м.кв., розташоване за адресою: м. Суми, вул. 40 років Жовтня, буд. 49-а. і належить відповідачу на праві повного господарського відання.

На засіданні комітету кредиторів, що відбулося 11 грудня 2008 року за участю заступника міського голови та начальника управління комунального майна Сумської міської ради в ході вивчення результатів проведеної інвентаризації та відповідно до статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" комітетом кредиторів було вирішено: «Затвердити склад ліквідаційної маси до якого включити наявні майнові активи, що належать Державному комунальному підприємству по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ № 6» на праві повного господарського відання виявлених в ході спільної інвентаризації майнових активів, яка проводилась на виконання Розпорядження міського голови від 07.11.2008 року № 1078-Р за винятком нежитлових приміщень - дитячих кімнат, майнових активів, не виявлених в ході інвентаризації та майнових активів, які мають 100% зносу, морально застарілі та неробочих приладів і обладнання, що не підлягають ремонту, або затрати на ремонт перевищують їх вартість»

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Пунктами 1, 2, 3, 10 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута; ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про приватизацію державного майна» та інших нормативно-правових актів з питань приватизації; у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»; продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

21 січня 2009 року за участю заступника міського голови та начальника управління комунального майна Сумської міської було проведено засідання комітету кредиторів Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ № 6», на якому вирішено: «Після оцінки реалізувати майнові активи згідно затвердженого переліку по заявочному принципу за ціною не нижче оціночної».

Довідкою від 09.04.2010 року вих. № 09-615/01-09 Управління майном комунальної власності Сумської міської ради повідомило нотаріуса Сумського міського нотаріального округу про те, що факт відчуження нерухомого майна, що належить на праві власності територіальній громаді м. Суми та знаходиться в повному господарському віданні ДКП по ремонту та експлуатації житла ВЖРЕУ № 6 відомий і Управління майном комунальної власності Сумської міської ради не заперечує проти відчуження ТОВ «ЛІКА-Н» зазначеного майна за ціною 271550 грн. ( а.с. 7 ).

09.04.2010 року між Державним комунальним підприємством по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ № 6» в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Мальованого О.П., який діяв на підставі постанови від 30.10.2006року господарського суду Сумської області у справі № 6/131-05, протоколу засідання комітету кредиторів від 21.01.2010 року ( продавець ) та ТОВ «ЛІКА-Н» було укладено договір купівлі-продажу незавершене будівництвом нежитлове приміщення адмінбудівлі, літ. «В» готовністю 77%, загальною площею 675,2 м.кв., розташоване за адресою: м. Суми, вул. 40 років Жовтня, буд. 49-а. ( а.с. 8 ).

Продавець та покупець умови договору купівлі-продажу від 09.04.2010 року виконали у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 13.04.2010 року на суму 271550 грн. та актом приймання-передачі нежитлового приміщення у власність від 15.04.2010 року ( а.с. 9 – а.с. 10 ).

15.04.2010 року позивач направив відповідачу лист, в якому повідомив, що станом на 15.04.2010 року відповідач не виконав вимог статті 657 Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та не надав необхідну документацію, у зв’язку з чим просив надати документи необхідні для здійснення нотаріального посвідчення укладеного договору ( а.с. 11 ).

Ліквідатор – арбітражний керуючий Мальований О.П. листом від 19.04.2010 року повідомив позивача, що у зв’язку з тим, що власником нерухомого майна є територіальна громада міста Суми і нерухоме майно належало відповідачу лише на праві повного господарського відання, відповідач не може надати документів необхідних для здійснення нотаріального посвідчення укладеного договору купівлі-продажу, а тому вважає, що договір купівлі-продажу від 09.04.2010 року сторонами виконаний повністю, оскільки позивач отримав у власність майно, а відповідач отримав гроші за зазначене майно, а тому зобов’язання сторін за договором припинилися і можливості надання документів не має ( а.с. 12 ).

Вищевикладені обставини і стали підставою позивачу для звернення до господарського суду Сумської області з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу від 09.04.2010 року не посвідченим нотаріально дійсним та визнання за позивачем право власності на об’єкт нерухомого майна – вбудоване нежитлове приміщення – незакінчене будівництвом нежитлове приміщення адмінбудівлі, яке розташоване: м. Суми вул. 40 років Жовтня, 49-а, загальною площею 675,2 м. кв. ( а.с. 2 – а.с. 4 ).

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з пунктами 1, 2, 3, 4, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти:

1) правочини між юридичними особами;

2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Статтею 209 Цивільного кодексу України, передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Пунктом 2 статті 220 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається

Згідно зі статтею 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пункти 1, 2, 3, 4, 5 статті 656 Цивільного кодексу України передбачають, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Згідно зі статтею 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 4 пунктом 13 Постанови № 9 від 06.11.2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що у зв’язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо визнання договору купівлі-продажу від 09.04.2010 року не посвідченим нотаріально дійсним, оскільки, сторонами за даним договором виконані усі умови договору, тобто позивач сплатив гроші, а відповідач передав нежитлове приміщення, однак відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення зазначеного договору купівлі-продажу та не надає документів необхідних для вчинення цих дій, чим порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що оскільки сторонами виконані усі істотні умови договору купівлі-продажу від 09.04.2010 року нерухомого майна – вбудоване нежитлове приміщення – незакінчене будівництвом нежитлове приміщення адмінбудівлі, яке розташоване: м. Суми вул. 40 років Жовтня, 49-а, загальною площею 675,2 м. кв., даний договір є дійсним, то позовні вимоги позивача в частині визнання за ТОВ «ЛІКА-Н» право власності на об’єкт нерухомого майна – вбудоване нежитлове приміщення – незакінчене будівництвом нежитлове приміщення адмінбудівлі, яке розташоване: м. Суми вул. 40 років Жовтня, 49-а, загальною площею 675,2 м. кв. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначено господарським судом, витрат пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язаних з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову – на відповідача;

- при відмові в позові – на позивача;

- при частковому задоволенні позову – на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати пов’язані із сплатою державного мита за подання позовної заяви в сумі 2800,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 25, 26, 29, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статтями 11, 202, 204, 205, 208, 209, 220, 328, 334, 640, 656, 657 Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 13, 15, 22, 32, 33, 34, 44, 49, 66, 67, 69, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІКА-Н» задовольнити у повному обсязі.

Визнати договір купівлі-продажу від 09.04.2010 року , укладений між Державним комунальним підприємством по ремонту та експлуатації житла «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 6» (м.Суми, вул. 40 років Жовтня, буд. 49 А, код 14025050) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІКА-Н» (м.Суми, вул. Д.Коротченка, 33/1, кв. 7, код 36334396) та не посвідчений нотаріально дійсним.

Визнати право власності за товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІКА-Н» (м.Суми, вул. Д.Коротченка, 33/1, кв. 7, код 36334396) на об’єкт нерухомого майна – вбудоване нежитлове приміщення - незавершене будівництвом нежитлове приміщення адмінбудівлі, літ. «В» готовністю 77%, загальною площею 675,2 м.кв., розташоване за адресою: м. Суми, вул. 40 років Жовтня, буд. 49-а.

Стягнути з Державного комунального підприємства по ремонту та експлуатації житла «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 6» (м.Суми, вул. 40 років Жовтня, буд. 49 А, код 14025050, р/р 26007129175 в СОД «Райффайзен Банк АВАЛЬ» м.Суми, МФО 380805) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІКА-Н» (м.Суми, вул. Д.Коротченка, 33/1, кв. 7, код 36334396, р/р 26005760000011 в ХОФ АКБ СР «УКРСОЦБАНК» м .Харків, МФО 351016) 2800,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Повний текст рішення підписаний 29.04.2010 року.

Суддя Н.О. Спиридонова

Суддя