Рішення № 9354000, 29.04.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2010 р. Справа № 18/54

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Євразія Плюс"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Рівне"

про стягнення в сумі 60 551 грн. 85 коп.

Суддя Гудак А.В.

Представники:

Від позивача : представник не з'явився

Від відповідача : представник не з'явився

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач - ТзОВ "Євразія Плюс" звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача - ТзОВ "Караван будівельний Рівне" заборгованості в сумі 60551 грн. 85 коп. в т.ч. 59027,85 грн. - основний борг, 1524 грн. - пеня.

          Представник позивача в судовому засіданні 08.04.10р. позовні вимоги підтримав, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 60551 грн. 85 коп. в т.ч. 59027,85 грн. –основний борг, 1524 грн. –пені, а також судові витрати: державне мито 605,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

          Представник відповідача в судові засідання 08.04.10р. та 29.04.10р. не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень № 3300105521612 від 19.03.10р. (а.с.43), № 3300105594873 від 20.04.10р., яке отримано відповідачем 22.04.10р. (а.с.87), про причини неявки суд не повідомлено.

          Крім того, відповідач не подав суду документи: копію довідки про включення до ЄДРПОУ на день розгляду справи; відзив з документальним обґрунтуванням; докази сплати; доказ направлення примірника відзиву позивачу, витребувані ухвалами суду від 18.03.10р., 08.04.10р.

          Враховуючи те, що відповідачу надавалося достатньо часу для подачі своїх заперечень на позов і відповідач наданим йому правом не скористався, господарський суд вважає можливим розгляд справи № 18/54 без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд –

          ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Євразія Плюс" ( Постачальник ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" ( Покупець ) укладено Договір № 141/12-08рр/46 від 18 грудня 2008 року (а.с.9-18).

Згідно п. 1.1, п. 1.2 Договору №141/12-08рр/46 від 18 грудня 2008 року ( надалі Договір ) Постачальник ( Позивач ) зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені строки непродовольчу продукцію (Товар) у власність Покупця ( Відповідачу ), а Покупець зобов'язується приймати у власність і оплачувати його на умовах Договору; асортимент та ціна товару, що може бути поставлений згідно цього Договору, визначається у специфікації (Додаток №2 до Договору), який є невід'ємною частиною договору (а.с49-51).

Крім того, 18.12.08р. Позивач та Відповідач уклали Угоду про умови - додаток №2009 до Договору 141/12-08рр/46 від 18 грудня 2008 року (а.с.19-20).

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих Позивачем (Постачальником) до виконання замовлень Відповідача (Покупця) відповідно до умов Договору, Угоди про умови.

На виконання умов Договору Позивачем поставлено Відповідачу партії товару, що підтверджено видатковими накладними № 0-00000129 від 24.12.08р. на суму 36209,47 грн. (а.с.53-54), № 0-00000013 від 23.01.09р. на суму 28648,62 (а.с.55), № 0-00000057 від 10.03.09р. на суму 15664,43 (а.с.56), № 0-00000063 від 17.03.09р. на суму 21657,96 грн. (а.с.57), № 0-00000091 від 23.04.09р. на суму 61562,70 грн. (а.с.58), № 0-00000131 від 04.06.09р. на суму 64152,08 грн. (а.с.59), № 0-00000155 від 28.07.09р. на суму 67034,52 грн. (а.с.60), № 0-00000175 від 04.09.09р. на суму 6316,38 грн. (а.с.61), № 0-00000223 від 13.10.09р. на суму 50014,44 грн. (а.с.62) на загальну суму 351260,60 грн.

Згідно із пунктом 2.11 Договору зобов'язання постачальника з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю товару, його приналежностей, супровідних документів та підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної або товарно-транспортної накладної та передачі покупцю податкової накладної. Пунктом 7.1 Договору встановлено, що строк оплати товару визначається у п.3 Угоди про умови, і відраховується або з дня виконання постачальником зобов'язання з поставки товару або з дня продажу покупцем товару споживачу. У відповідності до п.3 Угоди про умови строк платежу становить сім днів з дня продажу.

Як свідчать матеріали справи, Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору по оплаті товару виконав частково в сумі 58470грн., що підтверджено банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.63-78) та в сумі 15979грн., згідно Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.09р. по 31.12.09р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками (а.с.23). Даним актом звірки підтверджено заборгованість відповідача за реалізований товар в сумі 59027,85 грн., зокрема станом за період з 01.10.09 по 31.12.09 заборгованість становила 276811,60 грн. це з урахуванням сум часткової проплати (351260,60грн.-15979,00грн.-58470,00грн.). Згідно накладної на повернення постачальнику товару № 20-11873 від 19.01.10р. (а.с.21-22), відповідач повернув позивачу товар на суму 217783,75 грн. у відповідності до розділу 14 договору щодо повернення товару.

Врахувавши всі суми оплати та суми повернення товару сума заборгованості основного боргу за реалізований товар відповідача перед позивачем становить 59027,85 грн. ((351260,60грн. - 15979грн. - 58470грн. - 217783,75грн.= 59027,85 грн.).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов"язаням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, заборгованість ТзОВ "Караван будівельний Рівне" перед ТзОВ "Євразія Плюс" становить 59027,85 грн., а тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу обґрунтовані і підлягають стягненню на підставі ст.ст. 525, 626, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Згідно із статтею 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 15.4 Договору визначено, за порушення строків оплати товару згідно Договору покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Згідно розрахунку (а.с.3) позивачем нараховано пеню в розмірі 1524,90 грн. за період з 01.01.2010р. по 15.02.2010р.

Однак, судом не приймається нарахування позивачем пені в сумі 1524,90 грн. за період з 01.01.2010р. по 15.02.2010р.. оскільки, не визначено по яким накладним здійснено реалізацію товару, а тому не встановлено період часу, з якого повинна нарахуватись пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань щодо плати за реалізований товар.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.                               Таким чином, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1524,90 грн.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.           Стягненню з відповідача підлягає основна заборгованість в сумі 59027,85 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються відшкодування на користь позивача судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір пропорції складає 97,48%.           

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

          Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

          Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, ст. 811, ст. ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  ВИРІШИВ:

          1. Позов задоволити частково.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" (м.Рівне, п-т Миру, 11, код ЄДРПОУ 35504757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Плюс" (м. Київ, вул. Саксаганського,44-В, код ЄДРПОУ 35724845) основний борг в сумі 59027 (п'ятдесят дев'ять тисяч двадцять сім ) грн. 85 коп., судові витрати в сумі 589 грн. 97 коп. - державне мито, 230 грн. 05 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

          3.В решті позову відмовити.          

Суддя Гудак А.В.

Повний текст рішення суддею підписано "05" травня 2010 р.