Рішення № 9353996, 28.04.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" квітня 2010 р. Справа № 17/41

Господарський суд Рівненської області у складі судді Петухова М.Г. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Аверс - Торг »

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван будівельний Рівне»

про стягнення в сумі 17 798 грн. 01 коп.

за участю представників сторін:

позивача: Богоніс Б.М.,

відповідача: не з’явився;

статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аварс" звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" в якому з просило стягнути з останнього 17069,41 грн. основного боргу за поставлені товари на підставі договору №199/12-2007РР від 28.12.2007 року та 728,60 грн. пені за несвоєчасну оплату їх вартості за період з 15.12.2009р. по 01.03.2010р.. В останньому судовому засіданні позивач подав заяву про відмову від позову в частині стягнення пені в сумі 728,60 грн. та просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу (а.с.133).

Відповідач відзиву на позов суду не надав, в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.90).

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов’язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами. Вказані дії відповідача свідчать про недобросовісне користування належними йому, як стороні у судовому процесі, процесуальними правами.

За наведених обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача та відзиву з його боку за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення 17069,41 грн. основного боргу підлягає задоволенню, а в частині стягнення 728,60 грн. пені провадження у справі підлягає припиненню .

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс-Торг" та Товариством з обмеженою відповідальністю “Караван будівельний Рівне” укладено договір №199/12-2007РР від 28.12.2007 (надалі - договір), відповідно до умов якого ТзОВ "Аверс-Торг" зобов’язалося поставляти товариству “Караван будівельний Рівне” товар, а останній, в свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити його вартість на умовах договору (а.с.30-40). Ассортимент та загальна вартість товару, що може бути поставлений згідно договору визначається у специфікації (додаток до договору). Зазначення певного виду товару в специфікації саме по собі не перебачає обов’язку покупця замовляти та купувати цей товар (пункти 1.1, 1.2 договору).

Виконуючи умови п. 1.1. договору, позивач на підставі накладних та згідно довіреностей відповідача, в період з 10.01.2008р. по 03.10.2008р. передав останньому товар на загальну суму 248619,28 грн. (а.с.41-63). В накладних наданих позивачем відсутне посилання на договір, не підписані сторонами і специфікації, в той же час з наданих позивачем банківських виписок (а.с. 99-132) вбачається, що відповідач оплачував товар саме на підставі договору.

3 копій банківських виписок по рахунку позивача за 2008-2009 роки вбачається, що зобов'язання з оплати за поставлений товар відповідачем виконані частково, оплату за поставлений товар здійснено у сумі 169780 грн., ще частину товару на суму 61769,87 грн. було повернуто позивачу.

Таким чином, станом на день розгляду спору заборгованість ТОВ “Караван будівельний Рівне” перед позивачем становить 17069,47 грн.

Відповідно до п.7.7. Договору Покупець зобов'язаний оплатити поставлений Продавцем товар протягом 7 (семи) календарних днів від моменту продажу такого товару третім особам.

Відповідно до п. 7.9. Договору за результатами кожного місяця Покупець (Відповідача) буде готувати акти звірки взаєморозрахунків та направляти їх Постачальникові (позивачу).

Вказане положення договору варто розуміти як обов'язок Покупця (відповідача) щомісячно направляти на адресу позивача акти звірки та вказувати в них кількість товару проданого третім особам.

Однак, в порушення вимог п.7.9. Договору акти звірки взаємних розрахунків (з вказівкою кількості проданого в звітному місяці товару третім особам) відповідачем на адресу позивача не направлялися.

19 квітня 2010р. позивачем направлено на адресу відповідача лист № 19/04-1 з вимогою проведення звірки залишків товару, який залишено відповідачем без реагування (а.с.64-68 ).

02 червня 2009р. позивачем направлено на адресу відповідача лист № 34 з вимогою підписання акту звірки та проведення оплати боргу за отриманий товар, який залишено відповідачем без реагування (а.с.94,95,98 ).

Статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторонам повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.           

Відповідач не заперечив факту реалізації товару, жодних доказів на підтвердження наявності нереалізованого товару (складських накладних, актів оприбуткування тощо) суду не надав.

В зв’язку з відмовою позивача від позову в частині стягнення пені в сумі 728,60 грн., дана відмова приймається судом, оскільки не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а провадження у справі в цій частині вимог підлягає припиненню.

На підставі ст.49 ГПК України на сторони покладаються судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" (пр. Миру, 11, м.Рівне, 33013, код 35504757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Торг" (вул. Новосельського буд. 100, м.Одеса, 65078, код 25418261) - 17069 грн. 41 коп. заборгованості, 170 грн. 69 коп. витрат по держмиту та 226 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В частині вимог про стягнення пені в сумі 728,60 грн. провадження у справі припинити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 30.04.2010р.

Суддя                                                             М.Г. Петухов.