Рішення № 9353742, 29.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 р. Справа № 15/37

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Исток-Плюс", фактична адреса: вул. Макаренка, 4, м. Запоріжжя, Запорізької області, 69032, юридична адреса: бульвар Вінтера, 2, м. Запоріжжя, Запорізької області, 69096,

до відповідача комунального підприємства "Центральна районна аптека № 22", вул. Шкільна, 16, смт. Рожнятів, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, 77600,

про стягнення коштів в сумі 2411 грн. 70 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача представники не з"явилися,

від відповідача представники не з"явилися,

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю "Исток-Плюс" звернулося в суд із позовною заявою до комунального підприємства "Центральна районна аптека № 22" про стягнення коштів в сумі 2411 грн. 70 коп., з яких: 2170 грн. 80 коп. основного боргу та 240 грн. 90 коп. пені.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № ДН-258 від 18.02.2009 року позивачем поставлено відповідачу товар, а відповідач в порушення договірних зобов"язань не оплатив кошти за отримані лікарські засоби.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2010 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.03.2010 року.

                    Ухвалою суду від 25.03.2010 року відкладено розгляд справи на 29.04.2010 року.

                    Предствники сторін в судове засідання 29.04.2010 року повторно не з"явилися, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

                    20.04.2010 року позивачем направлено суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої сума основного боргу становить 1970 грн., оскільки КП "Центральна районна аптека № 22" перерахувало на рахунок ТзОВ "Исток-Плюс" 200 грн. 80 коп., що підтверджується довідкою № 1716/086370 від 12.04.2010 року, просить розглянути справу без участі повноважного представника позивача.

                    Представник відповідача, в судове засідання 29.04.2010 року, повторно нез"явився, вимоги суду позивач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обгрунтуванням та докази сплати заборгованості суду не направив.

          Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами

                    За наведених обставин, враховуючи те, що сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Исток-Плюс" (Продавець) та комунальним підприємством "Центральна районна аптека № 22" (Покупець), укладено договір купівлі-продажу № ДН-258 (далі Договір), предметом якого є поставка товару.

                    07.07.2009 року відповідач отримав товар на загальну суму 2170 грн. 80 коп., згідно накладних № DNP-005897 від 07.07.2009 року та № DNP-005808 від 07.07.2009 року. Отримання товару підтверджується підписами уповноваженої особи та відбитками печатки відповідача.

                    Згідно п 3.2. Договору Покупець зобов"язаний сплатити за отриманий товар протягом двадцяти днів з моменту отримання товару.

                    В порушення договірних зобов"язань відповідач не оплатив вартість отриманого товару, у зв"язку з чим утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 2170 грн. 80 коп.

                    Відповідно до п. 6.1.1. Договору за порушення строків оплати Покупцем, або строків поставки Продавцем, винна сторона сплачує потерпілій пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення, від суми заборгованості (несвоєчасно поставленого Товару) за кожен день прострочення.

                    З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача претензію № (91) 399/09 від 07.10.2009 року (а.с. 15) з проханням оплатити заборгованість, яку останнім залишено без розгляду.

                    Після порушення провадження у справі, відповідач оплатив позивачу 200 грн. 80 коп. за медикаменти згідно накладної № DNP-005808 від 07.07.2009 року.

                    За таких обставин, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в цій частині в зв"язку з відсутністю предмету спору, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

                    На час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 1970 грн. основного боргу, що підтверджується матеріалами справи.

                    Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано 240 грн. 90 коп. пені.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

          У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

                    Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Пеня є видом неустойки та видом забезпечення виконання зобов"язання відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України.

          Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

                    Відповідальність у вигляді пені встановлюється сторонами у договорі, а також може бути визначена Законом.

          У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

          Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          Доказів сплати заборгованості в сумі 2210 грн. 90 коп, що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

                    За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриману продукцію згідно умов договору купівлі-продажу № ДН-258 від 18.02.2009 року в сумі 1970 грн. та 240 грн. 90 коп. пені, є обгрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України,, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині позову щодо стягнення з комунального підприємства "Центральна районна аптека № 22", вул. Шкільна, 16, смт. Рожнятів, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, 77600, (ідентифікаційний код 01977636), на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Исток-Плюс", фактична адреса: вул. Макаренка, 4, м. Запоріжжя, Запорізької області, 69032, юридична адреса: бульвар Вінтера, 2, м. Запоріжжя, Запорізької області, 69096, (ідентифікаційний код 23288728), 200 грн. 80 коп. (двісті грн. 80 коп.) основного боргу.

          Стягнути з комунального підприємства "Центральна районна аптека № 22", вул. Шкільна, 16, смт. Рожнятів, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, 77600, (ідентифікаційний код 01977636), на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Исток-Плюс", фактична адреса: вул. Макаренка, 4, м. Запоріжжя, Запорізької області, 69032, юридична адреса: бульвар Вінтера, 2, м. Запоріжжя, Запорізької області, 69096, (ідентифікаційний код 23288728), 1970 грн. (тисячу дев"ятсот сімдесят грн.) основного боргу згідно умов договору купівлі-продажу № ДН-258 від 18.02.2009 року, 240 грн. 90 коп. (двісті сорок грн. 90 коп.) пені, 102 грн. (сто дві грн.) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 05.05.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 05.05.10