Рішення № 9353629, 28.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.10 р.                     Справа № 18/53                               

за позовом: Приватного підприємства „Топограф” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Данко –

Базальт” смт. Старобешево Старобешевського району Донецької області

про стягнення 46032,16 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: Кузовкова І.Б. – дов.

від відповідача: не з’явився.

Приватне підприємство „Топограф” звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Данко – Базальт” 46032,16 грн. вартості виконаних робіт.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором ним були виконані, але в порушення умов договору відповідач розрахувався частково, тому за ним налічується борг, який підлягає стягненню, а також неустойка та річні.

28.04.2010 р. позивач звернувся з заявою про уточнення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача 34916,33 грн. вартості робіт, 4187,61 грн. індексу інфляції та 1139,64 грн. річних.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Фактично позивачем заявлені додаткові вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, які у позові відсутні, тому суд приймає заяву про уточнення позовних вимог тільки в частині стягнення боргу (вартості робіт) та річних, а всього 36055,97 грн. В частині стягнення інфляційних втрат суд заявлені вимоги не приймає до розгляду і не розглядає їх.

При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат у загальному порядку.

Відповідач відзива по справі не подав, а його представник звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи для укладення мирової угоди.

Суд відхиляє клопотання з огляду на наступне.

По – перше, суд вже відкладав розгляд справи за клопотанням відповідача.

По – друге, відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право укласти мирову угоду, але, за поясненням представника позивача, відповідач не звертався до нього з такою пропозицією.

Таким чином, суд вважає, що клопотання відповідача спрямоване на затягування судового процесу, порушує права позивача та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

12.09.2008 р. сторонами був укладений договір на виконання кошторисно – вишукувальних робіт № 36-08, відповідно до якого Замовник (відповідач) забов’язався надати необхідні дані та оплатити роботи згідно кошторису (Додаток № 1), а Виконавець зобов’язався виконати роботи з топографічної зйомки траси під’їзних автодоріг до північно – східної дільниці Камишевахського родовища базальтів, розташованого на території Старобешевського району Донецької області.

Строк дії договору встановлений з моменту підписання до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

Відповідно до п. 4.1. договора вартість робіт визначається на підставі кошторису (Додаток № 1) і складає 27114,34 грн.

Додатковою угодою № 1 від 01.10.2008 р. сторони передбачили додатковий обсяг робіт, вартість яких визначена на підставі кошторису (Додаток до додаткової угоди) і склала 13802,33 грн.

Таким чином загальна вартість робіт за договором становить 40916,67 грн.

Згідно з п. 5.6. договора після закінчення робіт, сторонами підписується акт прийому – передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1. договора Замовник зобов’язався здійснити 100% попередню оплату від кошторисної вартості впродовж 3-х банківських днів після підписання договора.

Фактично роботи були виконані позивачем у повному обсязі без їх попередньої оплати і прийняті відповідачем, що підтверджується актом здачі – прийомки робіт (послуг) б/н від 20.11.2008 р. на суму 40916,67 грн., підписаним у двохсторонньому порядку.

Прийняті роботи були оплачені відповідачем частково, у сумі 6000,34 грн., сума недоплати становить 34916,33 грн., що є боргом останнього.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв’язку з тим, що роботи були виконані без їх попередньої оплати, строк оплати робіт не встановлений, тому позивачем 13.02.2009 р. був надісланий відповідачу лист № 19 з вимогою оплатити заборгованість за виконані роботи.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь – який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач був зобов’язаний оплатити виконані позивачем роботи у сумі 34916,33 грн. у строк до 27.02.2009 р., оскільки лист був отриманий ним 19.02.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів оплати боргу відповідачем не подано.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов’язання позивачем нараховані річні за період з 01.03 по 14.12.2009 р. та з 19.12 по 04.03.2010 р. у сумі 1139,64 грн.

Беручи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не оспорені, вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 526, п. 2 ст. 530, ст. 625 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства „Топограф” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Данко – Базальт” смт. Старобешево Старобешевського району Донецької області про стягнення 36055,97 грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Данко –Базальт” смт. Старобешево Старобешевського району Донецької області (87200, Донецька область, Старобешевський район, смт. Старобешево, вул. Степна, 74, код ЗКПО 35062076) на користь Приватного підприємства „Топограф” м. Донецьк (83059, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 33, код ЗКПО 24464359) 34916,33 грн. боргу, 1139,64 грн. річних, 360,56 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення оголошено 28.04.2010 р. і набирає законної сили через десять днів.

Суддя