Рішення № 9353590, 19.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.10 р.                     Справа № 30/36                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при помічнику судді Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 08596860)

до Відповідача: Комунального вищого навчального закладу „Донецькій педагогічний коледж”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 02135810)

про: стягнення заборгованості за договором №297/Ка термінового виклику наряду міліції охорони від 25 червня 2008 року у розмірі 531,83 грн., та штрафу у сумі 1 170,04 грн.

за участю:

представника Позивача – Фалєєва Т.В. (за довіреністю №21/1-1152/Сг від 10.04.2009 року);

представника Відповідача – Мякотін О.Ю. (за довіреністю №83 від 02.03.2010 року)

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 08.04.2010р. по 19.04.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального вищого навчального закладу „Донецькій педагогічний коледж”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №297/Ка термінового виклику наряду міліції охорони від 25 червня 2008 року у розмірі 531,83 грн., та штрафу у сумі 1170,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №297/Ка термінового виклику наряду міліції охорони від 25 червня 2008 року, щодо оплати за надані послуги.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: свідоцтво про державну реєстрацію Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області (а.с.7), довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області (а.с.8), свідоцтво про державну реєстрацію Комунального вищого навчального закладу „Донецькій педагогічний коледж”, м. Донецьк (а.с.9), договір №297/Ка термінового виклику наряду міліції охорони від 25 червня 2008 року (а.с.10-13), дислокацію (а.с.14), інструкцію про порядок та правила користування ручною тривожною сигналізацією (а.с.15), план – схему (а.с.16), акт обстеження (а.с.17), протокол узгодження договірної ціни (а.с.18, 20), дислокацію (а.с.19), довідку з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.22).

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 610, 611, 612, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 224 Господарського кодексу України.

Відповідач на виконання ухвали суду 09 березня 2010 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №90 від 05.03.2010 року (а.с.24-25), у якому вказує, що 23 грудня 2009 року до управляння державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька було передано платіжне доручення №773 від 24.12.2009 року на здійснення платежу у сумі 531,83 грн. Відповідно до п.12.3 Наказу Державного казначейства України №89 від 25.05.2004 року орган державного казначейства України зобов’язаний здійснити платіж на підставі платіжного доручення. Оскільки станом на 01.01.2010 рік платіж не було, повернуто платіжне доручення як таке, що не відповідає вимогам п.12.8 Наказу Державного казначейства України №89 від 25.05.2004 року, КВНЗ „Донецький педагогічний коледж” звернувся з письмовою вимогою до управління Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька ГУ ДКУ у Донецькій області щодо надання пояснень з приводу не здійснення платежів та негайного проведення розрахункових операцій, Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

09 березня 2010 року Позивачем на виконання ухвали суду були надані наступні документи: виписки з банківського рахунку про сплату послуг (а.с.27-48), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печатками з боку обох сторін відповідно якого заборгованість станом на 01.02.2010 рік складає 1076,44 грн. (а.с.49).

Відповідач на виконання ухвали суду через канцелярію суду 23 березня 2010 року надав наступні документи: реєстр фінансових зобов’язань розпорядників бюджетних коштів (а.с.55-66), лист №3 від 05.01.2010 року (а.с.67), лист від 02.02.2010 року №19.36/02-52/187 (а.с.68-69), платіжні доручення (а.с.70), рахунок фактуру (а.с.72), акти прийому – здачі виконаних робіт/послуг (а.с.73), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печатками з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість станом на 01.02.2010 рік складає 1076,44 грн. (а.с.74).

23 березня 2010 року Позивач на виконання ухвали суду через канцелярію суду надав заперечення на відзив Відповідача від 22.03.2010 року №1/1-228/Ка (а.с.77), у яких вказує, що невиконання зобов’язань сталося в наслідок випадку, але відповідно до п.2 ст. 617 Цивільного кодексу України, не є випадком відсутність у боржника необхідних коштів. Вважають вимоги, викладені у позовній заяві законними та обґрунтованим. Також Позивачем було надано акт прийому – здачі виконаних робіт/послуг за грудень 2009 року (а.с.78).

Відповідач 08 квітня 2010 року через канцелярію суду надав доповнення до відзиву на позовну заяву №130 від 07.04.2010 року (а.с.79), у яких вказує, що у зв’язку з тим, що 30.03.2010 року державне казначейство здійснило перерахування коштів, вважають, що предмет позову в частині стягнення заборгованості за грудень 2009 року відсутній. В частині стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання зобов’язань у розмірі 1179,04 не визнають. Відповідачем було надано платіжне доручення №36 від 16 березня 2010 року на суму 513,83 грн. (а.с.80).

Заявою від 07.04.2010 року №1/1-265/Ка (а.с.81) Позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму штрафу у розмірі 1 170,04 грн.

Сторони до початку судового засідання 09.03.2010р. надали до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2008 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір №297/Ка термінового виклику наряду міліції охорони, відповідно п.1.1 Виконавець у межах кошт отриманих від Замовника, починаючи з 26.06.2008 року забезпечує реагування НМО у разі надходження на ПЦС сигналу тривоги при використанні Замовником засобів ручної тривожної сигналізації встановлених на об’єктах Замовника, які зазначені в Дислокації (додаток №1 до Договору) та позначені на Плані – схемі (додаток №3 до Договору).

У розділі 2 Договору сторони дійшли згоди щодо вартості послуг по договору та порядку розрахунків:

- вартість послуг (сума договору) визначена і узгоджені сторонами Дислокацією (додаток 1 до Договору) (п.2.1 Договору).

- оплата охоронних послуг здійснюється Замовником згідно акту виконаних робіт, шляхом виплати „Виконавцю” щомісячно сум зазначених в Дислокації (додаток №1 до договору) (п.2.3 Договору).

- платіж Замовник здійснює не пізніш п’яти банківських днів після підписання Сторонами не пізніш п’яти днів до кінця кожного поточного місяця. (п.2.4 Договору).

- датою оплати вважається дата зарахування грошей на розрахунковий рахунок Виконавця. (п.2.6 Договору).

- Виконавець щомісячно надає Замовнику рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт (акти виконаних робіт Замовник в обов’язковому порядку підписує і один примірник повертає Виконавцю). У разі відсутності заперечень, щодо якості та обсягів наданих охоронних послуг в продовж десяти днів після закінчення місяця, в якому такі послуги були надані вважається, що Замовник прийняв надану Виконавцем послугу в повному обсязі, вартістю визначеною Дислокацією (додаток 1 до Договору). Відсутність нарікань на якість та обсяги наданих послуг з боку Замовника вважається їх прийняттям, навіть без узгодження (підписання) актів виконаних робіт (п.2.7 Договору).

Замовник зобов’язаний здійснювати оплату послуг Виконавця своєчасно в порядку обумовленому пунктами 2.3, 2.4, 2.6 даного Договору. (п.3.2.7 Договору).

У разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.2.7 Договору, Замовник сплачує Виконавцю штраф (штрафну неустойку) у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином зобов’язання. Якщо порушення, про які йдеться мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більш рази) Замовник сплачує Виконавцю штраф (штрафну неустойку) у розмірі 50% від суми кожного невиконаного належним чином зобов’язання. (п.6.2 Договору).

Згідно із погодженою сторонами Договору Дислокацією та протоколом узгодження вартості на 2009 рік, вартість послуг за місць складає 531,83 грн. (а.с.18-19).

Позивачем на виконання умов договору надавались послуги за період з січня 2009 року по грудень 2009 рік.

Відповідачем в порушення умов договору не була здійснена оплата за надані послуги за грудень 2009 року, у сумі 531,83 грн.

Надання послуг Позивачем за грудень 2009 року підтверджується актом прийому – здачі виконаних робіт/послуг за грудень 2009 року на суму 531,83 грн. (а.с.78). Вказаний акт підписаний та завірений печатками з боку обох сторін без зауважень.           

За таких обставин, у зв’язку з неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Після подання позову Відповідачем була здійснена оплата за надані послуги у розмірі 531,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням №36 від 16 березня 2010 року (а.с.80).

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу у зв’язку із наступним:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши договір №297/Ка термінового виклику наряду міліції охорони прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати надані послуги. При цьому згідно п.2.3, 2.4 Договору оплата охоронних послуг здійснюється Змовником згідно акту виконаних робіт, шляхом виплати Виконавцю щомісячно сум зазначених в Дислокації (додаток 1 до Договору), платіж здійснює не пізніш п’яти банківських днів після підписання Сторонами не пізніш п’яти днів до кінця кожного поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення Позивача з позовом, Відповідачем було здійснено оплату заборгованості з надані послуги на суму 531,83 грн. (а.с.80).

Заявою від 07.04.2010 року №1/1-265/Ка (а.с.81) Позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму штрафу у розмірі 1 170,04 грн., в порядку п.6.2. Договору: за січень 2009р. (штраф 10% - 53,18 грн.), за квітень 2009р. (штраф 10% - 53,18 грн.), за серпень 2009р. (штраф 50% - 265,,92 грн.), за жовтень 2009р.(штраф 50% - 265,92 грн.), за листопад 2009р. (штраф 50% - 265,92 грн.), грудень 2009р. (штраф 50% - 265,92 грн.).

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 07.04.2010 року №1/1-265/Ка (а.с.81), оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог. Суд приймає таке зменшення, оскільки відповідні діє не суперечать законодавству і не порушують чиїх – небудь охоронюваних законом інтересів.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.2.7 Договору, Замовник сплачує Виконавцю штраф (штрафну неустойку) у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином зобов’язання. Якщо порушення, про які йдеться мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більш рази) Замовник сплачує Виконавцю штраф (штрафну неустойку) у розмірі 50% від суми кожного невиконаного належним чином зобов’язання. (п.6.2 Договору)

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті послуг, наданих позивачем є доведеним та підтверджений матеріалами справи, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення штрафу у розмірі 1170,04 грн.

Суд не приймає заперечення Відповідача щодо відсутності вини, та випадковістю порушення ним грошових зобов’язань з огляду на наступне:

За змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст.625 ЦК України, за невиконання грошового зобов’язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов’язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов’язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов’язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України, ст.218 Господарського кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов’язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язань, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу ст.96 Цивільного кодексу України, юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення суми штрафу у розмірі 1 170,04 грн., в порядку п.6.2. Договору: за січень 2009р. (штраф 10% - 53,18 грн.), за квітень 2009р. (штраф 10% - 53,18 грн.), за серпень 2009р. (штраф 50% - 265,92 грн.), за жовтень 2009р.(штраф 50% - 265,92 грн.), за листопад 2009р. (штраф 50% - 265,92 грн.), грудень 2009р. (штраф 50% - 265,92 грн.) є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 08596860) до Комунального вищого навчального закладу „Донецькій педагогічний коледж”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 02135810) про стягнення штрафу у сумі 1170,04 грн. задовольнити повністю.

3. Стягнути з Комунального вищого навчального закладу „Донецькій педагогічний коледж”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 02135810) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 08596860) штраф у сумі 1170,04 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Комунального вищого навчального закладу „Донецькій педагогічний коледж”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 02135810) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 08596860) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 70,13 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 162,25 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою присутніх сторін у судовому засіданні 19.04.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 19.04.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя