Рішення № 9353495, 14.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.10 р.                     Справа № 30/179                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при помічнику судді Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13486837)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Резец”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32173286)

про: стягнення пені у розмірі 10849,32 грн., за кредитним договором №109 від 27.08.2004 року.

за участю:

представника Позивача – не з’явився;

представників Відповідача – Курова А.В. (за довіреністю №95 від 01.03.2009 року)

Лозова Н.С. (за довіреністю №100 від 05.02.2010року)

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 31.03.2010 р. по 14.04.2010р.

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Резец”, м. Донецьк (далі- Відповідач) про стягнення пені у розмірі 10849,32 грн., за кредитним договором №109 від 27.08.2004 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за кредитним договором №109 від 27.08.2004 року, внаслідок чого Позивач має право на стягнення пені за порушення умов договору.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: кредитний договір №109 від 27 серпня 2004 року (а.с.7-9), додаткову угоду від 21 жовтня 2008 року до кредитного договору №109 від 27 серпня 2004 року (а.с.10), лист №1/2941 від 07.09.2009 року (а.с.11),виписку з банківського рахунку (а.с.12).

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193. 218 Господарського кодексу України.

24 листопада 2009 року від представника Відповідача через канцелярію суду надійшла заява про зупинення провадження по справі №30/179 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №2/386пн. Також Відповідачем було надано копію рішення по справі 2/386пн від 16 листопада 2009 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Резец” до відкритого акціонерного товариства „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк про припинення дій, які порушують право; зобов’язання виконати в натурі зарахування зустрічних однорідних вимог; припинення зобов’язань;визнання незаконними дій; визнання відсутності права (а.с.17-24).

24 листопада 2009 року від представника Позивача надійшла заява (а.с.25-26), у якій Позивач вказує, що у позовній заяві про стягнення пені було помилково вказана дата нарахування процентів за неналежне виконання договірних зобов’язань, та просить вважати період прострочення з 18.09.2009 року по 02.11.2009 рік.

Позивачем через канцелярію суду були надані наступні документи: довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (а.с.28), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого пеня нарахована на підставі п.4.3 кредитного договору №109 від 27.08.2004 року з 18.09.2009 року по 02.11.2009 рік у розмірі 11090,41 грн. (а.с.29), свідоцтво про державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно – комерційний банк „Капітал” (а.с.30), статут (а.с.31-46).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08 грудня 2009 року, відповідно ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі №30/179 на строк закінчення розгляду справи Донецьким апеляційним господарським судом справи №2/386пн.

21 грудня 2009 року Донецьким апеляційним господарським судом було винесено постанову у справі №2/386пн, якою рішення господарського суду Донецької області від 16.11.2009 року у справі №2/386пн залишено без змін.

Представник Відповідача 18.02.2010 року надав належним чином засвідчену копію постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2009 року, та ухвалою суду від 18 лютого 2010 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 18 лютого 2010 року відповідно ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням обох сторін було продовжено процесуальний строк розгляду справи до 18 березня 2010 року.

04 березня 2010 року від представник Позивача надійшли пояснення у справі (а.с.89-90), в яких Позивач наголосив, що відповідно п.4.3 кредитного договору №109 від 27.08.2004 року, за порушення строків повернення кредиту, Відповідач зобов’язаний уплатити банку пеню. Період прострочення з 18.09.2009 року по 02.11.2009 рік. 03.10.2009 року Відповідач звернувся до Позивача про залік однорідних вимог відповідно договору уступки права вимоги від 02.10.2009 року, який був укладений між Трубчаніним В.В. та ТОВ „Резец”, відповідно якого Трубчанін В.В. передає право вимоги грошових коштів на суму 50145,65 доларів США, що по курсу складає 401666,65 грн. Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.11.2009 року та додатковими поясненнями Відповідача був установлений строк пред’явлення зобов’язань по кредитному договору №109 від 27.08.2004 року, а саме 03.10.2009 року. На даний час Позивачем було подано касаційну скаргу на рішення по справі №2/386пн, яка до теперішнього часу не розглянута. Також, Позивачем була надана копія додаткових пояснень Відповідача (а.с.91-94).

12 березня 2010 року через канцелярію суду від представника Відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (а.с.97-98), в яких зазначено, що не виконання Відповідач взятих на себе зобов’язань за кредитним договором №109 від 27.08.2004 року, згідно якого останній отримав кредит від Позивача в сумі 400000,-- гривень зумовлено тим, що станом на 03.10.2009 рік у ВАТ „АКБ „Капітал” перед ТОВ „Резец” також була наявна заборгованість в сумі 401666,67грн., яка виникла на підставі договору про відступлення права вимоги за договором строкового банківського вкладу за VIP/511 від 17.07.2008 року, укладеного із громадянином Трубчаніним В.В. 03.10.2009 року. Таким чином, у зв’язку з укладенням 03.10.2009 року між Відповідачем та громадянином Трубчаніним В.В договору про відступлення права вимоги, у повній відповідності до положень статті 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, а отже, на підставі положень статті 559 Цивільного кодексу України зобов’язання за кредитним договором №109 від 27.08.2004 року, укладеним між Позивачем та Відповідачем припинилися.

Відповідно до ст.69 ГПК України Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.03.2010 р. продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць.

31.03.2010 року через канцелярію суду від представника Відповідача надані Додаткові пояснення по справі №30/179 (а.с.113-114), відповідно до яких, відповідач стверджує про відсутність з боку банку дій, спрямованих на пред’явлення вимоги про повернення кредиту до виконання, а отже у останнього відсутнє право вимагати від Відповідача негайного повернення кредиту і, як наслідок, стягнення з відповідача суми пені за невиконання зобов’язань за кредитним договором №109 від 27.08.2004р.

Представник Позивача у судове засідання 14 квітня 2010 року не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, про що свідчить Повідомлення про оголошення перерви по справі (а.с.116), підписане з боку обох представників сторін.

Представники Відповідача у судове засідання 14 квітня 2010 року з’явилися, проти позову заперечили.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2004 року між Позивачем (Банк) та Відповідачем (Позичальник) був укладений кредитний договоір №109 (далі за текстом-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору банк надає Позичальнику кредит у сумі 4000000,00 гривен строком „1” вересня 2004р. до „25” серпня 2005 року з метою: для розрахунку з ДП „Петровський вуглемашзавод” згідно договору б/н від 17.12.2002 року з виплатою 18% (вісімнадцять) процентів річних на момент укладення договору з подальшим коректуванням процентної ставки відповідно п.5.2 даного договору.

Позичальник зобов’язується:

- за порушення строків повернення кредиту, вказаних у п.1.1, сплатити Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки рефінансування НБУ за кожен день прострочення платежу (п.4.3 Договору)

- за порушення строків оплати процентів, вказаних в п.4.2, сплатити Банку пеню у розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ за кожен день прострочення платежу. (п.4.4 Договору).

Банк має право:

- самостійно в односторонньому прядку коректувати процентну ставку за користування кредитом з урахуванням прив’язки суми виданого кредиту до курсу долара США з повідомленням клієнта за 2 (два) банківських дня з моменту установлення нової процентної ставки за користування кредитом. Валютний еквівалент кредиту на дату укладення даного договору по курсу НБУ складає 753012,05 доларів США (п.5.2 Договору).

У випадках зміни кредитної політики згідно рішення Верховної Ради України, а також Банку в договір з Позичальником вносяться в десятиденний строк відповідні зміни з моменту введення нових положень. При розбіжностях сторін Банк пред’являє кредит до стягнення. У випадках відсутності коштів кредит виноситься на рахунок прострочених позичок з нарахуванням процентів і пені у відповідності до п.4.3. і п.4.4. (п.7.2. Договору).

21 жовтня 2008 року було складено додаткову угоду (а.с.10), згідно якої пункт 1.1 викладено у наступній редакції: „банк дає кредит у сумі 400000,00 грн. строком до „20” жовтня 2009 року”.

Кредит було надано Відповідачу, що підтверджено матеріалами справи.

07.09.2009р. Позивачем на адресу Відповідача був направлений лист №1/2941 разом з додатковою угодою, щодо зміни процентної ставки в розмірі 45% річних за користування кредитними коштами в національній валюті з 10.09.2009р. Проте, Відповідач залишив їх без розгляду.

У зв’язку з тим, що Відповідач не виконує свої зобов’язання по договору кредиту №109 від 27.08.2004 року, Позивача звернувся з позовом про стягнення пені за порушення умов договору (не повернення кредиту) у сумі 10849,32 грн. за період з 18.09.2009р. по 02.11.2009р.

Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у додаткових поясненнях (а.с.97-98).

Рішення господарського суду Донецької області від 16 листопада 2009 р. у справі №2/386пн (суддя – Мартюхіна Н.О.) ,задоволено частково позовні вимоги ТОВ „Резец” до ВАТ „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, визнано відсутнім право ВАТ „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” вимагати та отримувати грошові кошти за кредитним договором №109 від 27.08.2004р. укладеним із ТОВ „Резец” (а.с.17-24).

Вказаним рішення встановлено, що зобов’язання між ТОВ „Резец” та ВАТ „АКБ „Капітал” за кредитним договором №109 від 27.08.2004р. фактично є припиненими з 03.10.2009р. внаслідок проведення зарахування однорідних вимог на суму 401666,65 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2009р. вказане рішення суду залишено без змін (а.с.68-83).

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України відповідно до кредитного договору на позичальника покладається обов’язок повернути отриманий від фінансової установи кредит та сплатити за нього проценти.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зазначених зобов’язань Відповідачем є їх порушенням.

За своєю правовою природою вказаний договір №109 є договором кредиту, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплатити процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно п. 7.2. Договору у випадках зміни кредитної політики згідно рішення Верховної Ради України, а також Банку в договір з Позичальником вносяться в десятиденний строк відповідні зміни з моменту введення нових положень. При розбіжностях сторін Банк пред’являє кредит до стягнення. У випадках відсутності коштів кредит виноситься на рахунок прострочених позичок з нарахуванням процентів і пені у відповідності до п.4.3. і п.4.4.

Пунктом 4.3. договору сторони передбачили сплату Відповідачем пені у розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ за кожний день прострочення платежу, за порушення строків повернення кредиту.

Судом встановлено, що 07.09.2009р. Позивачем на адресу Відповідача був направлений лист №1/2941 разом з додатковою угодою, щодо зміни процентної ставки в розмірі 45% річних за користування кредитними коштами в національній валюті з 10.09.2009р., який Відповідач залишив їх без розгляду. Проте, долучений до матеріалів справи вказаний лист не може бути прийнятий судом в якості належного доказу на підтвердження звернення до відповідача з вимогою пред’явлення кредиту до виконання у повному обсязі, як того вимагає п.7.2. Договору.

Будь-яких доказів направлення Відповідачу вимоги на пред’явлення кредиту до виконання Позивачем в матеріали справи не надано.

З огляду на наведене, Позивач не вчинив дій, спрямованих на пред’явлення кредиту до виконання, тому у останнього відсутнє право вимагати від Відповідача негайного повернення кредиту, і, як наслідок, стягнення з відповідача суми пені за невиконання зобов’язань за кредитним договором №109 за період з 18.09.2009р. по 02.11.2009р.

Таким чином, нарахування пені у розмірі 10849,32 грн. за період коли у Відповідача відсутнє прострочення виконання зобов’язання щодо повернення кредиту, є неправомірним та спростовано матеріалами справи.

Крім того, суд наголошує на наявність в матеріалах доказів щодо припинення зобов’язання за договором кредиту з 03.10.2009р.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на Позивача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. У позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13486837) відмовити повністю.

За згодою присутніх представників Сторін у судовому засіданні 14.04.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 14.04.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя