Рішення № 9353108, 28.04.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 квітня 2010 р.           Справа 11/66-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Липовецьке», м. Липовець

до закритого акціонерного товариства «Турбів-цукор», смт. Турбів

Липовецького району

про стягнення 120 000,00 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача: Л. Сломінська за довіреністю б/н від 02.04.2010р.,

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з закритого акціонерного товариства «Турбів-цукор» заборгованості за договором купівлі-продажу № ТЦ31/03-08 від 31.03.2008р. в загальному розмірі 120000 грн., з яких 100000 грн. –борг, 20000 грн. –штраф.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору купівлі-продажу № ТЦ31/03-08 укладеного між сторонами 31.03.2008р. позивач на виконання п. 4.3 даного договору перерахував на рахунок відповідача попередню оплату за товар в розмірі 100000 грн.. У відповідності до п. 3.2. договору відповідач зобов‘язався здійснити поставку товару не пізніше 45 календарних днів після підписання договору. В порушення взятих на себе зобов‘язань відповідач не поставив обумовлений договором товар.

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 29.03.2010р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених в позові, договору та доказів його виконання, установчих документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2039219. До того ж вказане повідомлення свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 03.04.2010р., тобто у останнього було достатньо часу для реалізації прав визначених статтею 22 ГПК України.

Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Перевіривши доводи представника позивача доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

31 березня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Липовецьке» (позивач, за договором Покупець) та закритим акціонерним товариством «Турбів-цукор»(відповідач, за договором Продавець) укладено договір купівлі-продажу за № ТЦ 31/03-08.

За умовами даного договору відповідач зобов’язався передати у власність позивача гербіциди не пізніше 45 календарних днів після підписання даного договору.

Позивач у відповідності з п. 4.3 цього договору протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору зобов’язався здійснити 100% передоплату за товар.

На виконання взятих на себе зобов’язань позивач 31.03.2008р. платіжним дорученнями № 107 перераховував на рахунок відповідача грошові кошти за товар в розмірі 100000 грн..

Як свідчать матеріали справи та пояснення представника позивача, відповідач свої зобов‘язання за договором не виконав, і станом на момент звернення до суду з позовом не поставив обумовлений договором товар.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по проведенні розрахунків за товар належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов’язку щодо відпуску товару у встановлені договором строки.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення боргу за договором в розмірі 100 000 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення 20 000 грн. штрафу.

Пунктом 6.4 договору визначено, що при порушенні строків поставки товару відповідач повертає сплачені у повному обсязі кошти за товар на розрахунковий рахунок позивача не пізніше ніж 16 травня 2008 року (за несвоєчасне повернення коштів відповідач сплачує штраф у розмірі 20% від суми договору).

За таких обставин, позивачем правомірно заявлено до стягнення 20000 грн. штрафу.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи, що викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з закритого акціонерного товариства «Турбів-цукор» (Вінницька область, смт. Турбів, вул. Миру, 80, код 31802416) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Липовецьке»(Вінницька область, м. Липовець, вул. І. Франка, 35, код 05435530) 100000 (сто тисяч) грн. - боргу; 20000 (двадцять тисяч) грн. –штрафу; 1200 (одну тисячу двісті) грн. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення направити сторонам.

Рішення оформлено та підписано 29.04.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу - (Вінницька область, м. Липовець, вул. І. Франка, 35)

3- відповідачу - (22513, Вінницька область, Липовецький район, смт. Турбів, вул. Миру, 80)