Рішення № 9353116, 27.04.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

27 квітня 2010 р. Справа 8/64-10

за позовом відкритого акціонерного товариства «Вінницька обласна друкарня»,

м. Вінниця

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Вінниця

про стягнення боргу в сумі 5 237,41 грн. за оренду приміщення

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта , за участю представників:

від позивача - Б. Семеніхін за довіреністю № 003171 від 11.01.2010р.;

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договорами оренди № 15 від 01.02.2009р. та № 15 від 01.02.2010р. в загальному розмірі 5 237,41 грн., з яких: 5070 грн. основний борг та 167,41 грн. пеня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідності до укладеного між сторонами 01.02.2009р. договору оренди № 15, позивач передав а відповідач прийняв нежитлове приміщення площею 32,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 4. Відповідно до п. 5.4 договору орендна плата сплачується щомісячно в безготівковій формі на поточний рахунок позивача до 5 числа поточного місяця. В порушення взятих на себе зобовязань за договором в частині проведення розрахунків, відповідач за період з грудня 2009 року по лютий 2010 року заборгував 5070 грн. орендної плати.

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 24.03.2010р. щодо надання витребуваних документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним, оскільки ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу під розписку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2025480. До того ж вказане повідомлення свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 29.03.2010р., тобто у останнього було достатньо часу для реалізації прав визначених статтею 22 ГПК України.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Перевіривши доводи представника позивача доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

01 лютого 2009 року між відкритим акціонерним товариством «Вінницька обласна друкарня»(позивач, за договором Орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 ( відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 4, загальною площею 32,5 кв.м..

Пунктами 5.1, 5.2, 5.4. договору встановлено, що розмір орендної плати складає 52 грн. за один кв.м. площі приміщення за місяць, у тому числі ПДВ 20%. Загальна сума орендної плати за місяць складає 1690 грн.. Орендна плата сплачується щомісячно в безготівковій формі на поточний рахунок Орендодавця до 5 числа поточного місяця, на підставі рахунку наданого Орендодавцем.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили строк дії договору з 01.02.2009р. по 31.01.2010р..

01.02.2010р. між сторонами укладено аналогічний договір на обєкт оренди, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 4, загальною площею 32,5 кв.м..

Як стверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача, відповідач проводив розрахунки за вказаними вище договорами з порушенням строків, зокрема в період з грудня 2009 року по лютий 2010 року заборгував орендну плату в загальному розмірі 5070 грн., що також підтверджується обопільно підписаним актом звірки розрахунків станом на 24.03.2010р..

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин позивачем правомірно заявлено до стягнення 5070 грн. боргу по орендній платі.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву від 27.04.2010р. про відмову від позову в частині стягнення 28,74 грн. пені.

Судом розяснено процесуальні наслідки його дій.

Оцінивши подані докази, суд приймає дану відмову як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому провадження у справі в цій частині слід припинити з покладенням судових витрат на позивача, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Суд розглянув вимоги позивача про стягнення 138,67 грн. пені за період з 06.12.2009р. по 28.02.2010р..

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 цього Кодексу право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.3 договорів оренди сторони визначили, у випадку прострочення терміну сплати орендних платежів згідно п. 5.1 договорів Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в даний термін від суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 138,67 грн. пені.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на наведене, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись п. 4 ст. 80, ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (21000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства «Вінницька обласна друкарня»(21050, м. Вінниця, вул. Київська, 4, код 02465619) 5070 (пять тисяч сімдесят) грн. боргу; 138 (сто тридцять вісім) грн. 67 коп. пені; 101 (сто одну) грн. 44 коп. - витрат зі сплати державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 70 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Провадження у справі в частині 28,74 грн. пені припинити.

5.Копію рішення направити сторонам.

Рішення оформлено та підписано 29.04.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Київська, 4, м. Вінниця, 21050)

3 - відповідачу (АДРЕСА_2, 21000)