Рішення № 9352918, 17.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 321

РІШЕННЯ

Іменем України

17.12.2009Справа №2-11/5849-2009 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Моріон», (97412, м. Євпаторія, вул. Некрасова, 43, ЗКПО 31967852),

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Консоль ЛТД», (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ЗКПО 20676633),

про стягнення 10930,79 грн.

Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Лісовський А.В., представник, дов. у справі.

Від відповідача – Березньова С.І., представник дов. від 01.11.2009 р.

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Моріон», м. Євпаторія, звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Консоль ЛТД», м. Сімферополь, про стягнення: 5271,02 грн. заборгованості, 487,03 грн. індекс інфляції, 172,74 грн. 3% річних, 5000 грн. послуги адвоката.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем не виконуються умови договору від 01.01.2008 р. по сплаті заборгованості за надання рекламно-інформаційних послуг, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду та нарахування штрафних санкцій.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

01.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Моріон», м. Євпаторія (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірми «Консоль ЛТД», м. Сімферополь (замовник) був укладений договір № 1-ТК/2008 про надання рекламно-інформаційних послуг.

Згідно з п. 1.1 цього договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання по наданню рекламно-інформаційних послуг (в т.ч. провадження, розміщення та демонстрація рекламно-інформаційної аудіо та відеопродукції).

Відповідно до п.2.3 договору виконавець зобов’язується розмістити у ефірі матеріали замовника впродовж періоду з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

Відповідно до п.4.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством.

Позивачем на виконаної договору № 1ТК/2008 від 01.01.2008 р. надавались рекламно-інформаційні послуги, що підтверджується: актом від 31 жовтня 2008р., вартість наданих послуг по якому складає 1200 грн., податок на рекламу – 6,00 грн.; по акту від 30 листопада 2008р. вартість наданих послуг – 1422,90 грн., податок на рекламу – 7,11 грн.; по акту від 31 грудня 2008 р. вартість наданих послуг – 1200 грн. та 1422,90 грн., податок на рекламу – 12,11 грн. Всього надано послуг на суму 5271,02 грн., в тому числі податок на рекламу.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після ухвалення замовником виконаних робіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений домовленістю сторін.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. Якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не витікає з договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем виставлялись рахунки на оплату заборгованості: № 119 від 04.11.20089 р., на суму 1430,01 грн., № 135 від 01.12.2008 р., на суму 1206,00 грн., № 136 від 01.12.2008 р., № 102 від 01.10.2008 р., на суму 1206,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача за надані послуги за період з 31.10.2008 р. по 31.12.2008 р. складає 5271,02 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення.

Таким чином заборгованість в сумі 5271,02 грн. обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунками позивача розмір збитків від зміни індексу інфляції за період 01.11.2008 р. по 01.09.2009 р. становить 487,03 грн., 3% річних за вказаний період складає 172,74 грн. Вимоги позивача в частині стягнення збитків від зміни індексу інфляції та 3 % річних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Позивачем також заявлено до стягнення 5000,00 грн. адвокатських послуг на підставі договору від 01.10.2009 р. про надання юридичних послуг, видаткового касового ордеру від 25.11.2009 р. про перерахування грошових коштів адвокату в сумі 5000,00 грн., та свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю № 717 від 20.04.2001 р., які свідчать про надання правової допомоги адвокатом по наступній справі.

Вимоги позивача про стягнення 5000,00 грн. витрат пов`язаних з наданням послуг адвоката підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". До таких правовідносин слід також застосовувати і Правила адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом N 6/У1 від 12.10.99 р., які на підставі статей 15, 16 Закону "Про адвокатуру" є нормативно-правовим актом і обов'язкові для виконання.

У п. 2 ст. 33 Правил встановлено принцип "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка тощо.

Крім того, суд вважає, що вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Таким чином витрати пов`язани з наданням послуг адвоката підлягають стягненню у розмірі 10% від суми заборгованості в сумі 593,07 грн.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 18.12.2009 року.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Консоль ЛТД», (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, р/р 2600132332001, МФО 324010, ЗКПО 20676633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Моріон», (97412, м. Євпаторія, вул. Некрасова, 43, р/р 26005443145011 в Кримському РУ Приватбанку м. Сімферополя, МФО 384436, ЗКПО 31967852) 5271,02 грн. заборгованості, 487,03 грн. індекс інфляції, 172,74 грн. 3% річних, 593,07 грн. витрат пов`язаних з послугами адвоката, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

3 В частині стягнення 4406,93 грн. витрат пов`язаних з адвокатськими послугами відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Потопальський С.С.