Рішення № 9352884, 22.02.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2009Справа №2-24/4352-2009 За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" ( 95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42 а, ідентифікаційний код 03348117)

до відповідача - Приватного підприємства "Агротем" ( 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Чорноморське шосе, 28, ідентифікаційний код 25125375)

про спонукання укласти додаткову угоду.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Пашкан О.О. – представник, довіреність № 2218 від 05.06.2008р., паспорт ЕС 671190 від 04.06.1998р.

Від відповідача – Васильєва С.А. – представник, довіреність № б/н від 30.09.209р., паспорт ЕТ 184998 від 07.05.2009р.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Приватного підприємства "Агротем" про зобов’язання відповідача укласти Додаткову угоду № 4-П/09 від 18 травня 2009 р. у редакції позивача, про зобов’язання відповідача підписати акт приймання-передачі природного газу від 18 травня 2009 року та про зобов’язання відповідача укласти Додаткову угоду № З-П/09 від 18 травня 2009 року у редакції позивача.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у визначені законом строки не розглянув направлені на його адресу Євпаторійським управлінням по експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" додаткові угоди № 4-П/09 від 18 травня 2009 р., № З-П/09 від 18 травня 2009 року та акт приймання - перердачі природного газу та з порушенням строків 30 червня 2009 року направив на адресу Євпаторійського управління по експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" вказані документи супровідним листом (вих. №32/2) без розгляду.

Підставою для розробки та направлення додаткових угод стало коректування цін за природний газ у відповідності до норм чинного законодавства.

У судовому засіданні 08 вересня 2009р. позивач надав заяву, відповідно до якої уточнив позовні вимоги.

Так, позивач відмовляється від позовних вимог, викладених у пункті 3 позовної заяви, а саме: зобов’язати відповідача підписати акт приймання-передачі природного газу від 18 травня 2009 року.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08 вересня 2009р. вказані уточнення позовних вимог прийняті судом до розгляду.

Позивачем у судовому засіданні на виконання ухвали суду були надані письмово викладені пояснення з урахуванням відзиву відповідача, які долучені судом до матеріалів справи за результатами судового засідання.

Позивач у судовому засіданні 18 листопада 2009 р. надав суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить зобов’язати відповідача укласти додаткову угоду № 4-П від 18 травня 2009 року у редакції Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз", викладеній у заяві, зобов’язати відповідача укласти додаткову угоду № 3-П /09 від 18 травня 2009 року у редакції Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз", викладеній у заяві. Крім того, позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Надана позивачем у судовому засіданні заява долучена судом до матеріалів справи.

Клопотанням від 16.12.2009 р. позивач відмовився від позовних вимог, викладених у заяві від 18.11.23009 р., та підтримав позовні вимоги, викладені у позові із урахуванням уточнень від 08.09.2009 р., прийнятих судом.

Розглянувши зазначене клопотання позивача, суд вважає за можливим його задовольнити, оскільки такі дії цілком відповідають вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та розглянути вимоги, викладені у позові із урахуванням уточнень від 08.09.2009 р.

Крім того, у судовому засіданні представником позивача була надана заява про усунення описки у резолютивної частини позовної заяви в частині доповнення п. 3 додаткової угоди № 3-П/09 від 18.05.2009 р. щодо того, що «Данное дополнительное соглашение является неотъемлемой частью договора № 200 от 29.12.2008 г. и вступает в силу с 01.05.2009 г.».

Оскільки саме у такій редакції додаткова угода № 3-П/09 від 18.05.2009 р. була відправлена та отримана відповідачем, саме проти такої редакції угоди заперечує відповідач та ця редакція додаткової угоди була предметом розгляду у судових засіданнях, суд вважає за можливе прийняти до уваги заяву про усунення описки та розглядати проекти додаткових угод із урахуванням усуненої описки.

Відповідач проти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" заперечував. Так, відповідач зокрема посилається на те, що немає жодних підстав для обов’язкового укладення додаткових угод, оскільки це є правом відповідача, виходячи з принципу Цивільного кодексу України «свобода договору». Крім того, відповідач зазначає, що оскільки на договір, що укладений між сторонами по справі, поширюються вимоги гл. 54 Цивільного кодексу України, а саме положення, щодо передачу товару у встановлений термін, момент укладання договору та момент його виконання зміщені у часі. У судовому засіданні відповідач пояснив, що на підставі норм чинного законодавства, вважає договір № 200 від 29.12.2008р. неукладеним.

Крім того, у відзиві на позов відповідач вважає безпідставними посилання позивача на п. 6.4 договору, яким передбачено, що зміни цін (тарифів) є для сторін обов’язковими з дати, вказаних у відповідних актах. Відповідач вважає, що під актами слід розуміти акти приймання – передачі газу, у яких у подальшому є посилання у договорі саме як на «акти», а не нормативно – правові акти, якими змінюються ціни (тарифи).

Також відповідач посилається на те, що фактично нормативними актами, на які посилається позивач у позові як на підставу зміни ціни газу, змінені не ціни на газ, а змінена лише цільова надбавка до тарифу на природний газ.

Крім того, відповідач заперечує відносно того, що Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 р. № 1161 набрала чинності з 13.01.2009 р., а не з 01.01.2009 р., як вказано у самій постанові.

Також відповідач вважає, що при зміни цін на газ не потрібно письмово узгоджувати це між сторонами договору.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач позбавлений можливості змінювати ціну договору після його виконання, такі зміни не носять обов’язкового характеру для відповідача.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Між ВАТ по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” в особі начальника Євпаторійського управління по експлуатації газового господарства (за дорученням № 4591 від 15.12.2008 р.) (Постачальник) та Приватним підприємством "Агротем" (Споживач) був укладений договір № 200 від 29.12.2008р. на постачання природного газу, за яким Постачальник зобов’язується у 2009 році поставити, а Споживач зобов’язується прийняти і оплатити у строки та в порядку, встановленому дійсним договором, природний газ в обсязі 2,050 тис.м3 на об’єкт газопостачання зазначений у договорі (а.с.10-13).

Строк дії договору встановлений п.11.1 договору, відповідно до якого договір діє в частині поставки газу з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., а в частині розрахунків за поставку газу до повного їх здійснення.

Пунктом 6.1 договору сторонами визначено, що ціни (тарифи) на газ, що постачається за цим договором, послуги по його постачанню, форми та порядок розрахунків встановлюються та змінюються наділеними відповідними повноваженнями організаціями та відомствами України – НКРЕ, Міністерством палива та енергетики України, НАК “Нафтогаз України”, Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 6.2 договору ціна 1000,0 м.куб. газу, постачаємого газу, з урахуванням витрат на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”, цільової надбавки у розмірі 12% тарифів на постачання і транспортування розподільчими газопроводами ВАТ “Кримгаз”, тарифів на транспортування газу магістральними газопроводами ДАТ “Чорноморнафтогаз” і ДК “Укртрансгаз”, складає 1579,76грн., крім того, ПДВ 20% - 315,95 грн., всього –1895,71грн.

У випадку заміщення газу по Західному регіону ціна 1000 куб.м. постачаємого газу складає 1570,06 грн., крім того ПДВ 20% - 314,01 грн., всього –1884,07 грн.

Зміни або доповнення, а також інші пропозиції до даного Договору, є його невід’ємною частиною та мають юридичну силу, якщо вони здійснені у письмовому вигляді та підписані сторонами, крім випадків, вказаних в п. 6.4 та 10.4 (п. 10.3 Договору).

Сторони за договором на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2005р. №442 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008р. № 1161 “Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ”, Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі НКРЕ) від 29.01.2009р. № 57 “Про затвердження граничного рівню цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання на 2009 рік” уклали додаткову угоду № 2-П від 09.02.2009р. про доповнення п. 6.4 Договору наступним абзацом: «З 01.01.2009р. ціна 1000 м.куб газу, що постачається, з урахуванням витрат на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”, тарифів на поставку та транспортування газу розподільними газопроводами ВАТ «Кримгаз», тарифів на транспортування газу магістральними газопроводами ДАТ “Чорноморнафтогаз” та ДК “Нафтогаз України”, склала 2174,25грн., крім того ПДВ 20% - 434,85грн., всього – 2609,10грн. У випадку заміщення газу по західному регіону ціна 1000,0 м. куб. газу, що постачається, складає 2164,55 грн., крім того ПДВ 20 % - 432,91 грн., всього – 2597,46 грн. (а.с.13).

Розглянувши умови договору № 200 від 29.12.2008 р., суд вважає, що у даному договорі сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, враховуючи його виконання з боку позивача та прийняття виконаного зобов’язання з боку відповідача, що не заперечується сторонами, у суду відсутні підстави вважати договір неукладеним.

Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 11.06.2005 року був визначений механізм внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ (далі –збір) для споживачів всіх форм власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 року №1161 були внесені зміни в Постанову Кабінету Міністрів України від 11.06.2005 року № 442, згідно з яким був встановлений збір за нульовою ставкою замість 12 %. Пунктом 2 цієї Постанови визначено, що Постанова набуває чинності з 01 січня 2009 року. Дана постанова в офіційному виданні Кабінету Міністрів України була опублікована 13.01.2009р.

Позивач зазначає, що Міністерство юстиції України своїм листом №2289-04-09-20 від 20.03.2009р. роз’яснило, що цільова надбавка по 0% ставці була введена в дію тільки з 13.01.2009р., а з 01.01.2009р. по 12.01.2009р. вона склала 12%.

Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 р. за № 359 «Про внесення змін до Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ», що набрала чинності з 01.05.2009 р., внесені зміни до Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2005 р. N 442, який справляється на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів промислові та інші суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, що використовують природний газ (за винятком підприємств хімічної галузі, що використовують природний газ як сировину), - 2 відсотки.

На підставі вищевказаного, позивач направив на адресу відповідача додаткові угоди № 3-П/09 від 18.05.2009 р., № 4-П/09 від 18.05.2009 р. про зміну ціни природного газу відповідно до вимог чинного законодавства. Проте відповідач відмовився від підписання додаткових угод.

Відмова відповідача від укладення додаткових угод стала підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про зобов’язання відповідача укласти додаткові угоди № 3-П/09 та № 4-П/09, якими внесені зміни до п.6.2 договору № 200 від 29.12.2008р. про постачання природного газу щодо нової ціни газу за період з 01.01.2009 р. по 12.01.2009 р., з 13.01.2009 р. та з 01.05.2009 р., на умовах постачальника.

Розглянувши редакцію додаткових угод, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних з огляду на наступне.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна договору здійснюється у той же формі, як і договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом, або не слідує із звичаїв ділового обігу.

Договором № 200 від 29.12.2008 р., а саме пунктом 6.4 договору, сторони домовилися про те, що у випадку зміни цін (тарифів) на газ, порядку або форм розрахунків, нові ціни (тарифи), порядок та форми розрахунків є обов’язковими для сторін з дати, вказаній у відповідних актах, з наступним оформленням сторонами додаткових угод до договору.

Відповідач у відзиві на позов вважає безпідставними посилання позивача на п. 6.4 договору, оскільки вважає, що у договорі під поняттям «акти» слід розуміти акти приймання – передачі газу, на які у подальшому є посилання у договорі саме як на «акти», а не нормативно – правові акти, якими змінюються ціни (тарифи).

Зазначені доводи спростовуються п. 6.1 договору, яким передбачено, що ціни (тарифи) на газ, що постачається за цим договором, послуги по його постачанню, форми та порядок розрахунків встановлюються та змінюються наділеними відповідними повноваженнями організаціями та відомствами України –НКРЕ, Міністерством палива та енергетики України, НАК “Нафтогаз України”, Кабінетом Міністрів України.

Акт приймання – передачі природного газу не змінює ціни договору, а лише фіксує факт передачі газу.

Отже під актами, про які йдеться мова у п. 6.4 договору, слід вважати нормативно – правові акти, зокрема акти КМУ, якими змінюються ціни на газ.

Крім того, умовами договору передбачено, що зміни або доповнення, а також інші пропозиції до даного Договору, є його невід’ємною частиною та мають юридичну силу, якщо вони здійснені у письмовому вигляді та підписані сторонами, крім випадків, вказаних в п. 6.4.

Тому, виходячи зі змісту як усього договору, так і пункту 6.4, вищевказані доводи суд до уваги не приймає.

Також відповідач вважає, що при зміні цін на газ не потрібно письмово узгоджувати це між сторонами договору.

Це твердження також суперечать п. 6.4 договору, яким передбачене обов’язкове оформлення сторонами додаткових угод договору у випадку змін цін (тарифів) на поставку газу.

Матеріали справи свідчать, що ціни на газ були змінені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 р. № 1161 у зв’язку з введенням у дію цільової надбавки до тарифу на природний газ за 0% ставкою.

У подальшому, ціни на газ були змінені постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 р. за № 359 «Про внесення змін до Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ», що набрала чинності з 01.05.2009 р. у зв’язку з введенням у дію цільової надбавки до тарифу на природний газ за 2% ставкою для промислових та інших суб'єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природний газ (за винятком підприємств хімічної галузі, що використовують природний газ як сировину).

Але відповідач вважає, що зміна цільової надбавки не може змінювати ціни у договорі, посилаючись на те, що збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ має статус загальнодержавного податку у відповідності до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування».

Крім того, відповідач посилається на те, що згідно із п. 5 «Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ», затвердженого Постановою КМУ від 11.06.2005р. № 442, відповідальність за правильність нарахування, повноту та своєчасність внесення цільової надбавки до спеціального фонду державного бюджету несуть платники збору у відповідності із законодавством. Такими платниками є суб’єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які здійснюють діяльність з поставки природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів, тобто у даному випадку - позивач.

З цього приводу суд зазначає, що з умов договору, зокрема з п. 6.2, вбачається, що ціна газу, що постачається визначається зокрема із урахуванням ставки цільової надбавки, а отже суд приходить до висновку, що зміна цільової надбавки автоматично тягне за собою зміну ціни газу, який постачається. Правовідносини ж, у які вступає позивач як платник відповідного збору, не мають відношення до господарсько-правових відносин, які існують між позивачем та відповідачем.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що зміна цільової ставки відповідними постановами КМУ потребує внесення змін у договір відповідно до пунктів 6.1 та 6.4 договору.

Крім того, відповідач у доповненні до відзиву, які надійшли до суду 18.12.2009р., посилається на п.п.4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з даним підпунктом, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Тобто вказана норма застосовується у правовідносинах між контролюючим органом та платником податків.

Тому ці доводи відповідача суд до уваги не приймає.

Крім того, відповідачем заперечується, що нульова ставка була введена у дію 13.01.2009р., що, на його думку, суперечить пункту 2 цієї постанови та Указу Президента «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності».

Проте такий довід відповідача є помилковим.

Пунктом 1 статті 55 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” встановлено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 р. № 1161 опублікована в газеті “Урядовий кур'єр” від 13 січня 2009 р. № 3 та в інформаційному бюлетені “Офіційний вісник України” від 19 січня 2009 року №1.

Разом з цим, згідно з 47 главою 1 розділу 6 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950, постанови Кабінету Міністрів публікуються в офіційних виданнях - Офіційному віснику України та газеті “Урядовий кур'єр” та набирають чинності після її опублікування в тому офіційному виданні, яке вийшло раніше.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 р. № 1161 набрала чинності з 13.01.2009р. Отже цільова надбавка за нульовою ставкою введена в дію з 13.01.2009р., а відтак за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р. збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ за ставкою 12 % повинен бути сплачений до державного бюджету.

Таким чином, з 1 по 12 січня 2009 року збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ на обсяги природного газу, що постачаються для бюджетних організацій та установ, промислових та інших суб'єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природний газ (крім підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексу, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, що використовують природний газ для технологічних ! потреб), справляється у розмірі 12 відсотків;

з 13 січня по 30 квітня 2009 року збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ на обсяги природного газу, що постачаються для бюджетних організацій та установ, промислових та інших суб'єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природний газ справляється за нульовою ставкою;

у травні 2009 року та наступні звітні періоди на обсяги природного газу, що постачаються для бюджетних організацій та установ, промислових та інших суб'єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природний газ (за винятком підприємств хімічної галузі, що використовують природний газ як сировину, перелік яких затверджується Мінпромполітики за погодженням з ДПА та Мінфіном), збір справляється у розмірі двох відсотків.

Посилання позивача на лист Міністерства юстиції України №2289-04-09-20 від 20.03.2009 р., яким роз’яснено дату набрання чинності постанови КМУ від 27 грудня 2008 року №1161 “Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ” саме з 13 січня 2009 року, суд не приймає до уваги, оскільки даний лист не є нормативно-правовим актом та не носить обов’язковий для сторін за договором характер.

Умовами договору, зокрема п. 6.4, також спростовуються доводи відповідача відносного того, що позивач позбавлений можливості змінювати ціну договору після його виконання, такі зміни не носять обов’язкового характеру для відповідача.

Оскільки, судом було встановлено, що зміна ціни газу, який постачається, у відповідності з п. 6.4 договору є підставою для внесення змін до договору, враховуючи, що зазначені зміни набрали чинності 13.01.2009 р. та 01.05.2009 р., вимоги позивача щодо внесення змін до договору суд визнає обґрунтованими.

Стосовно посилань у тексті проектів додаткових угод про те, що додаткова угода № 4-П/09 від 18.05.2009 р. набирає чинності з 01.01.2009 р., додаткова угода № 3-П/09 від 18.05.2009 р. набирає чинності з 01.05.2009 р., то зазначене цілком відповідає умовам п. 6.4 договору № 200 від 29.12.2008 р.

Зміна відповідними організаціями та відомствами, зокрема, Кабінетом міністрів України, цін (тарифів) на газ, послуги на його постачання, форми та порядок розрахунків є спеціальним випадком, який окремо передбачений сторонами договору

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 187 Господарського кодексу України передбачено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до п. 3 ст. 178 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України може у визначених законом випадках видавати правила, обов'язкові для сторін публічного зобов'язання, в тому числі щодо встановлення або регулювання цін. Умови зобов'язання, що не відповідають цим правилам або встановленим цінам, є недійсними.

Таким чином, суд вважає, що запропоновані позивачем редакції додаткових угод відповідають закону. Отже, враховуючи вищевикладене, змінені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи, що проекти додаткових угод позивача, які направлялися відповідачеві, викладені російською мовою, суд вважає за необхідне в резолютивній частині рішення також їх викласти російською мовою.

У судовому засіданні 08 вересня 2009р. позивач надав заяву, відповідно до якої в порядку п. 4 ст. 22 ГПК України відмовився від позовних вимог, викладених у пункті 3 позовної заяви, а саме від зобов’язання відповідача підписати акт приймання-передачі природного газу від 18 травня 2009 року.

Розглянувши заяву позивача, суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити.

Судом встановлено, що відмова позивача від частини позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, якими наділений представник ВАТ по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” дозволяють відмовитися від позову, також, приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, а отже заява ВАТ по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Таким чином, провадження у справі в частині зобов’язання відповідача підписати акт приймання-передачі природного газу від 18 травня 2009 року підлягає припиненню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 24.12.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 4 частини 1 статті 80, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов’язати Приватне підприємство "Агротем" ( 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Чорноморське шосе, 28, ідентифікаційний код 25125375) укласти додаткову угоду № 4-П/09 від 18.05.2009 р. у наступній редакції:

«1. Изменить п.6.2. Договора и изложить его в следующей редакции:

«С 01 января 2009 г. по 12 января 2009 г. цена 1000,0 м.куб. поставляемого газа с учётом затрат на реализацию газа НАК «Нафтогаз Украши», тарифов на поставку и транспортировку распределительными газопроводами ОАО «Крымгаз», тарифов на транспортировку газа магистральными газопроводами ГАО «Черноморнефтегаз» и ДК «Укртрансгаз» и с учетом целевой надбавки 12%, составляет 2416,68 грн. (две тысячи четыреста шестнадцать гривен 68 коп.), кроме того, НДС20% 483,34 грн., всего - 2900,02 грн (две тысячи девятьсот грн. 02 коп.)

В случае замещения газа по Западному региону цена Ш00,0 м.куб. поставляемого газа составляет 2406,98 грн. (две тысячи четыреста шесть грн. 98 коп), кроме того НДС 20% -481,40 грн., всего- 2888,38 грн. (две тысячи восемьсот восемьдесят восемь грн. 38 коп.)

С 13 января 2009 года цена 1000,0 м.куб. поставляемого газа с учетом затрат на реализацию газа НАК «Нафтогаз Укра'ши», тарифов на поставку и транспортировку распределительными газопроводами ОАО «Крымгаз», тарифов на транспортировку газа магистральными газопроводами ГАО «Черноморнефтегаз» и ДК «Укртрансгаз» и без учета целевой надбавки, составляет 2174,25 грн. (две тысячи сто семьдесят четыре грн 25 коп.), кроме того, НДС20% 434,85 грн., всего - 2609,10 грн (две тысячи шестьсот грн. 10 коп.)

В случае замещения газа по Западному региону цена 1000,0 м.куб. поставляемого газа составляет 2164,55 грн. (две тысячи сто шестьдесят четыре грн. 55 коп), кроме того НДС 20% - 432,91 грн., всего- 2597,46 грн. (две тысячи пятьсот девяносто семь грн. 46 коп.)».

2. Другие условия договора остаються неизменным и обязательными для исполнения сторонами. 3. Данное дополнительное соглашение является неотъемлемой частью договора № 200 от 29.12.2008 г. и вступает в силу с 01.01.2009 г.».

3.          Зобов’язати Приватне підприємство "Агротем" ( 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Чорноморське шосе, 28, ідентифікаційний код 25125375) укласти додаткову угоду № 3-П/09 від 18.05.2009 р. у наступній редакції:

«1. Изменить п.6.2. Договора и изложить его в следующей редакции:

«С 01 мая 2009 г. цена 1000,0 м.куб. поставляемого газа с учётом затрат на реализацию газа НАК «Нафтогаз Укра'ши», тарифов на поставку и транспортировку распределительными газопроводами ОАО «Крымгаз», тарифов на транспортировку газа магистральными газопроводами ГАО «Черноморнефтегаз» и ДК «Укртрансгаз», составляет 2214,655 грн.(две тысячи двести четырнадцать грн. 65,5 коп.), кроме того, НДС20% 442,931 грн., всего -2657,586 грн. (две тысячи шестьсот пятьдесят семь грн. 58,6 коп.)

В случае замещения газа по Западному региону цена 1000,0 м.куб. поставляемого газа составляет 2204,955 грн. (две тысячи двести четыре грн. 95,5 коп), кроме того НДС 20%- 440,991 грн., всего- 2645,946 грн. (две тысячи шестьсот сорок пять грн. 94,6 коп.)».

2. Другие условия договора остаються неизменным и обязательными для исполнения сторонами.

3. Данное дополнительное соглашение является неотъемлемой частью договора № 200 от 29.12.2008 г. и вступает в силу с 01.05.2009 г.».

4.          Припинити провадження у справі в частині зобов’язання Приватне підприємство "Агротем" підписати акт приймання-передачі природного газу від 18 травня 2009 року

5.          Стягнути з Приватного підприємства "Агротем" ( 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Чорноморське шосе, 28, ідентифікаційний код 25125375) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" ( 95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42 а, ідентифікаційний код 03348117; р/р 26007054900922 в КРУ Приватбанк м. Сімферополь, МФО 384436) 170,00 грн. державного мита та 125,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.