Рішення № 9352753, 17.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

17.12.2009Справа №2-22/9543-2008 За позовом ДП «Союз» ЗАТ «Союз», м. Євпаторія, вул. Фрунзе, 4

до відповідача Фізичної особи - підприємця Літвіной Вікторії Вікторівни, м. Євпаторія, вул. Перекопська, 10, кв. 20

про стягнення 17062,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Васькін І.А., представник, дов від 20.09.2008 року

від відповідача – Грабєнко В.О., представник

Обставини справи:

Позивач – ДП «Союз» ЗАТ «Союз» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Літвинової Вікторії Вікторівни, просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 17062,00 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору на надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 21.09.2007 року, не здійснював належним чином виконання взятих на себе зобов’язань, внаслідок чого позивачу були спричинені збитки в сумі 17062,00 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01.12.2008 року по справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Кримському науково – дослідному інституту судових експертиз, провадження по справі зупинено.

14.07.2009 року до суду надійшов висновок судового експерта № 42 від 30.06.2009 року.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17.07.2009 року провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.

28.09.2009 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 28.09.2009 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, під час розгляду справи суду позивачем було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу по даній справі за допомогою технічних звукозаписувальних засобів.

Але, 17.12.2009 року звукозапис судового засідання не відбувся з технічних причини, про що складений відповідний акт від 17.12.2009 року.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

21.09.2007 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавцем) був укладений договір про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку з терміном дії до 31.12.2007 року, як то передбачено п.6.1. договору.

Відповідно до п.6.2. договору, термін його дії продовжений на наступний календарний рік, тобто до 31.12.2008 року.

Предметом договору, згідно до п. 1.1., передбачено, що замовник доручає виконавцеві, а виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг з ведення бухгалтерського обліку в порядку, об'ємі та умовах, визначених даним договором.

Як вказує позивач, фактично послуги позивачу надавались бухгалтером Грабенко В.А., який знаходився у трудових правовідносинах з відповідачем на підставі договору від 13.06.2007 року.

Додаткове залучення фахівця обґрунтоване п.2.2.6. договору, яким передбачено право відповідача залучати необхідну кількість своїх працівників для належного виконання зобов'язань за договором.

Так, в період з 17.06.2008 року по 02.07.2008 року ДПІ в м. Євпаторія проводилася виїзна планова перевірка ДП «Союз» ЗАТ «Союз» з питань дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року.

За результатами проведеної ДПІ в м. Євпаторія перевірки, до позивача були застосовані фінансові санкції на загальну суму 17062,00 грн., зокрема: 2574,00 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0002221701/0 від 18.07.2008 року, у зв’язку з порушенням п.п. 4.2.1., п.4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; 5501,00 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0001302302/0 від 11.07.2008 року у зв’язку з порушенням п.п.7.3.1., п.7.3., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; 2777,00 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0001312302/0 від 11.07.2008 року у зв’язку з порушенням п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4, п.п. 1.22.1 п 1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; 6210,00 грн. за рішенням № 0000132200/0 від 10.07.2008 року у зв’язку порушенням ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Так, нараховані суми фінансових санкцій позивачем сплачені.

Позивач вважає, що результат перевірки, що спричинило застосування фінансових санкцій до позивача, з'явився наслідком неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором, а саме п.п. 2.1.; 2.1.19; 2.2.1.

На підставі викладеного, на думку позивача у нього виникло право вимоги про відшкодування відповідачем сплачених позивачем фінансових санкцій в сумі 17062,00 грн. на підставі п.7.6. договору.

Але, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Позивач вважає, що надання послуг з договору № 21/9-01 від 21.09.2007 року було доручено відповідачем іншій особі.

Дане твердження позивача суперечить обставинам справи, оскільки послуги з ведення бухгалтерського обліку і звітності надавались саме відповідачем, оскільки відповідач не передавав ані своїх прав, ані обов'язків за даним Договором будь – якій іншій особі.

Пунктом 2.2.6. договору встановлено, що виконавець зобов'язується залучати необхідну кількість своїх працівників для належного виконання зобов'язань за даним Договором, при цьому, вся відповідальність за дії своїх працівників в рамках виконання зобов'язань за даним Договором покладається на виконавця.

Так, всі рішення ДПІ в м. Євпаторія, у відношенні позивача приймалися на підставі акту перевірки № 1308/23-2 від 09.07.2007 року.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Оскільки позивачем не вживались заходи щодо оскарження актів органу державної податкової служби у судовому порядку, господарський суд вважає за необхідне надати оцінки законності цих актів під час розгляду вимог ДП «Союз» ЗАТ «Союз» про стягнення збитків.

Так, згідно акту перевірки № 1308/23-2 від 09.07.2007 року, порушення п.п 4.2.1. та 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на суму 1287,00 гривень відбулося в березні 2007 року, тобто, у період, коли між позивачем та відповідачем не існувало правовідносин в рамках договору про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 21.09.2007 року.

Щодо рішення № 0000132200/0 від 10.07.2008 року на суму 6210,00 гривень, нарахованих позивачу за порушення ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», то порушення з боку позивача відбулося 21.07.2007 року, в той час, як між позивачем та відповідачем договір був укладений лише 21.09.2007 року.

Крім того, позивач стверджує, що відповідач завчасно повідомлений про терміни перевірки і питання, що перевіряються, за умови добросовісного відношення до своїх обов'язків, мав можливість самостійно виявити порушення і надати позивачеві правдиву інформацію.

Але, суд вважає, що відповідач своєчасно, в терміни, встановлені законодавством строки, складав та надавав позивачеві фінансову звітність, складену на підставі наданих позивачем первинних документів, а також інформацію про фінансовий стан підприємства.

Проте, суд підкреслює, що умовами договору не встановлений обов’язок виконавця щодо виявлення порушень, які мали місце в попередньому періоді, тобто до укладення між сторонами відповідного договору, провести відновлення бухгалтерського обліку тощо, оскільки на підставі ст. 9 п.5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах в тому звітному періоді, в якому вони здійснені.

Так, в обґрунтування своєї позиції відповідач зауважує, що до 21.09.2007 року на підприємстві працювала головний бухгалтер Осиненко В.Ю.

Що стосується рішення № 0001302302/0 від 11.07.2008 року на суму 5501,00 грн., то відповідач вважає, що виводи інспектора ДПІ в м. Євпаторія про допущені порушення з боку позивача не відповідають дійсності. Так, відповідач зауважує, що огляду на те, що в акті № 1308/23-2 від 09.07.2007 року в частині опису порушень по податку на додану вартість виводи ДПІ про порушення податкового законодавства фактично зроблені на підставі припущень, методом розрахунку, то такий акт не може бути підставою для прийняття рішення про накладення фінансових санкцій.

Вказане твердження відповідача ґрунтується на підставі п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного і іншого законодавства затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 із змінами, внесеними наказом ДПА України від 13.06.2007 року № 354, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідач вказує, що причини розбіжностей сум, відображених в акті перевірки з сумами бухгалтерських проводок інспектором ДПІ не з'ясовані.

Крім того, під час розгляду справи судом було призначено проведення судової економічної експертизи.

Так, на вирішення експерту були поставлено наступне питання:

Чи відповідають висновки Державної податкової інспекції в м. Євпаторії, що викладені у акті перевірки Дочірнього підприємства «Союз» ЗАТ «Союз» № 1308/23-2 від 09.07.2008 року «Про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Дочірнім підприємством «Союз» ЗАТ «Союз» (код – 32835070) за період з 01.01.2007р. до 31.03.2008р.» первинним документам бухгалтерського та податкового обліку ДП «Союз» ЗАТ «Союз»?

Згідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, 14.07.2009 року до суду надійшов висновок судового експерт за № 42 від 30.06.2009 року, який у розмінні ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, прийнятий судом до уваги.

Відповідно до вказаного висновку встановлено наступне.

Згідно наданих на дослідження документів, за період 2007 рік - перше півріччя 2008 року по ДП «Союз» ЗАТ «Союз» донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість не підтверджено. Розбіжності з даними акту описані експертом у дослідницькій частині висновку.

У зв’язку з тим, що на дослідження не були надані документи з виплати прибутку гр. Абдієву І.М. у березні 2007 року, визначити донарахування податку з прибутку фізичних осіб в сумі 1287,00 грн. експерту не надалось можливим.

У зв’язку з тим, що на дослідження експерту не був наданий договір по нерезиденту ТОВ «Мандрівник» та не надані первинні документи по відносинам ТОВ «Мандрівник» та ДП «Союз» ЗАТ «Союз», то визначити чи вносились до каси підприємства готівкою грошові кошти без участі уповноваженого банку та за відсутності індивідуальної ліцензії НБУ не надається можливим.

Висновки судової економічної експертизи свідчать про те, застосування штрафних санкцій та донарахування податкових зобов’язань відповідно до прийнятих Євпаторійською ДПІ рішення № 0000132200/0 від 10.07.2008 року, податкового повідомлення - рішення № 0001312302/0 від 11.07.2008 року, податкового повідомлення - рішення № 0001302302/0 від 11.07.2008, податкового повідомлення – рішення №0002221701/0 від 18.07.2008 року є необґрунтованим або стосується періоду часу, у яки відповідач не давала позивачу послуг з ведення бухгалтерського обліку.

Також, суд звертає увагу на той факт, що позивачем у добровільному порядку були сплачені нараховані ДПІ в м. Євпаторія штрафні санкції, та, насамперед, прийняті ДПІ в м. Євпаторія як податкове рішення, так й податкове повідомлення – рішення, не були оскаржені позивачем у встановленому чинним законодавством України, порядку, оскільки доказів такого оскарження під час розгляду справи суду не було надано з боку позивача.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Так, згідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Поняття збитків надається ст. 22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої виділяють дві групи збитків: реальна шкода та упущена вигода. В разі порушення зобов'язання боржником, він зобов'язаний відшкодувати збитки в повному обсязі.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Але, під час розгляду даної справи позивачем не було надано суду належних доказів наявності порушення саме з боку відповідача, внаслідок чого позивачу були спричинені заявлені до стягнення збитки.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 23 грудня 2009 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.