Рішення № 9352752, 17.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

Дата ухвалення
17.12.2009
Номер справи
5889-2009
Номер документу
9352752
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

17.12.2009Справа №2-24/5889-2009

За позовом Фізичної особи-підприємця Скорика Віктора Володимировича (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Давил-Джар, 2, ідентифікаційний номер 2304001911)

до відповідача - Туристичної компанії "Бліц-Тур" (95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Альпіністів, 6/37, 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Фрунзе, 24-2в, ідентифікаційний код 31039462)

про стягнення 10 467,32 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Фізична особа-підприємець Скорик Віктор Володимирович звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Туристичної компанії "Бліц-Тур" про стягнення з відповідача на користь Фізичної особи-підприємця Скорика Віктора Володимировича суми заборгованості за Договором постачання від 01.08.2007р. у розмірі 5256,80 грн., пені у розмірі 2589,72грн., трьох процентів річних у розмірі 355,15грн. індексу інфляції у розмірі 2160,52грн., штрафу у розмірі 105,13грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору поставки від 01 серпня 2007 року відповідач не виконав зобов’язання щодо оплати поставленого відповідно до видаткової накладної № СК-0000001 від 14.08.2007р. товару на загальну суму 5256,80 грн., чим порушив строк сплати товару, визначений у договорі. Таким чином, підставою для звернення позивача з позовом стало існування заборгованості відповідача перед Фізичною особою-підприємцем Скорик В.В. за Договором від 01 серпня 2007 року. У діях відповідача позивач вбачає порушення умов Договору, норм чинного законодавства та своїх прав, на підставі чого просить стягнути з відповідача штрафні санкції.

Відповідач явку представника до судового засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвала Господарського суду АР Крим повернута поштовим відділенням «неповна адреса». Вказана у позові адреса відповідача, на яку направлялась ухвала суду зазначена у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданої позивачем у судовому засіданні.

Господарським судом АР Крим встановлено, що відповідно до договору поставки від 01 серпня 2007 року, належним чином засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи, зазначені дві адреси Туристичної компанії "Бліц-Тур": 95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Альпіністів, 6/37 та м. Євпаторія, вул. Фрунзе, 24-2в.

У зв’язку чим суд відправляв поштову кореспонденцію за двома відомими адресами Туристичної компанії "Бліц-Тур" для забезпечення належного сповіщення про час та місце судового засідання відповідача.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

У свою чергу стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву, надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

За такими обставинами суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.08.2007 року між Фізичною особою-підприємцем Скориком Віктором Володимировичем (Постачальник) та Туристичною компанєю "Бліц-Тур" (Замовник) було укладено|ув'язнений| договір поставки (а.с.13-15).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Постачальник зобов’язується поставити, а замовник прийти та сплатити товар у асортименті, у кількості та за ціною, зазначених у Специфікаціях, що є невід’ємною частиною цього Договору.

Товаром за даним договором є товар, зазначений у Специфікації Постачальника (п. 1.2 Договору).

Оплата товару здійснюється Змовником шляхом безготівкового переведення на рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів з моменту поставки партії товару (п. 4.1 Договору).

Строк дії цього договору встановлений п. 12.9 та складає з моменту підписання до 01.01.2010 р.

На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача був поставлений товар – засоби особистої гігієни на суму 5256,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № СК – 0000001 від 14.08.2007 р. (а.с.16).

Отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача та печаткою підприємства відповідача у накладній.

Проте, відповідачем у порушення умов договору, не була здійснена сплата отриманого товару, в результаті викладеного за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 5256,80 грн. за отриманий товар за договором поставки від 01.08.2007 р., що і стало підставою для звернення Фізичної особи-підприємця Скорика Віктора Володимировича з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов’язання за договором по оплаті отриманого товару в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства зобов’язання за договором по оплаті за отриманий товар не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 5256,80 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 2160,52 грн. за період з 01.09.2007 р. по 01.11.2009 р., а також 3 % річних у розмірі 355,15 грн. за період з 01.09.2007 р. по 01.11.2009 р.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши розрахунок індексу інфляції, нарахованої на суму заборгованості у розмірі 5256,80 грн., враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача оплати вартості товару, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення індексу інфляції обґрунтованими, а суму індексу інфляції у розмірі 2160,52 грн. такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем визначений період нарахування 3 % річних з 01.09.2007 р. по 01.11.2009 р., що дорівнюється 793 дням прострочення платежу, тоді як згідно з розрахунку 3 % річних позивача, позивачем нараховані річні за 822 дня прострочення.

Враховуючи викладене, сума річних підлягає перерахуванню за період з 01.09.2007 р. по 01.11.2009 р. за 793 дня прострочення платежу та зменшенню: 5256,80 грн. (сума заборгованості) * 3 % *793 дн. (кількість днів прострочення)/365 = 342,63 грн.

В частині стягнення 12,52 грн. річних у задоволенні позову відмовлено.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 2589,72 грн. – пені та 105,13 грн. – штрафу.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 9.3 Договору поставки сторони передбачили, що у випадку недотримання Замовником термінів оплати згідно п.п. 4.1 даного Договору, Замовник оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми несплаченого товару, а також штраф у розмірі 2 % від несплаченої суми.

Судом встановлено, що заявлений розмір штрафу у розмірі 105,13 грн. нарахований у відповідності з положеннями договору та нормами чинного законодавства, є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення пені у розмірі 2589,72 грн., яка нарахована за період з 01.09.2007 р. по 01.11.2009 р., суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач не надав суду доказів зміни зазначеного періоду нарахування пені, у зв’язку з чим нарахована пеня підлягає перерахуванню за 6 місяців відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України.

Крім того, обов’язковою умовою застосування пені є наявність неналежного виконання стороною господарського зобов’язання, у даному випадку – це порушення відповідачем умов договору поставки в частині своєчасного проведення розрахунків за отриманий товар.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був розрахуватися за поставлений товар з позивачем до 28.08.2007 р. включно, тобто пеня повинна розраховуватися відповідно до умов договору та вимог Господарського кодексу України за період з 29.08.2007 р. по 29.02.2008 р., тобто за 6 місяців.

Враховуючи, що позивачем визначений період нарахування пені з 01.09.2007 р., пеня перераховується за період з 01.09.20007 р. по 29.02.2008 р.:

З 01.09.2007 р. по 31.12.2007 р.

5256,80 грн. (сума заборгованості) * 122 дн. (кількість днів прострочення) * 16 % (подвійна облікова ставка за зазначений період)/365 = 281,13 грн.

З 01.01.2008 р. по 29.02.2008 р.

5256,80 грн. (сума заборгованості) * 60 дн. (кількість днів прострочення) * 20 % (подвійна облікова ставка за зазначений період)/365 = 172,83 грн.

За такими обставинами матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача 453,96 грн. пені.

В частині стягнення 2135,76 грн. пені у задоволенні відмовлено.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Туристичної компанії "Бліц-Тур" (95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Альпіністів, 6/37, 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Фрунзе, 24-2в, ідентифікаційний код 31039462) на користь Фізичної особи-підприємця Скорика Віктора Володимировича (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Давил-Джар, 2, ідентифікаційний номер 2304001911; р/р 2600510736 в АБ «Морський», м. Севастополь, МФО 324742) 5256,80 грн. заборгованості, 2160,52 грн. індексу інфляції, 342,63 грн. – 3 % річних, 453,96 грн. – пені, 105,13 грн. – штрафу, 83,19 грн. державного мита та 187,56 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 12,52 грн. 3 % річних, 2135,76 грн. пені у задоволенні позову відмовити.

Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.

Часті запитання

Який тип судового документу № 9352752 ?

Документ № 9352752 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 9352752 ?

Дата ухвалення - 17.12.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 9352752 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 9352752 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 9352752, Господарський суд Автономної Республіки Крим

Судове рішення № 9352752, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 17.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 9352752 відноситься до справи № 5889-2009

Це рішення відноситься до справи № 5889-2009. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 9352750
Наступний документ : 9352753