Постанова № 9351414, 19.04.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2010 рокуСправа № 2а-727/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого –судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Польовій М.М.,

за участю представників позивача Кулака І.О., Мельника Ю.П.,

представника відповідача Новосада Ю.М.,

прокурора Рибака А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення від 22лютого 2010 року №175/2301/0,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» (далі – ТзОВ «Кроноспан УА») звернулося з адміністративним позовом до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції (далі – Нововолинська ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 22.02.2010 року №175/2301/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 124694 грн. 90 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Кроноспан УА» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.10.2009 року по 31.10.2009 року, було складено акт перевірки від 15.02.2010 року №188/13/2301/33273907. На підставі акту перевірки Нововолинською ОДПІ 22.02.2010 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №175/2301/0, яким ТзОВ «Кроноспан УА» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 126303грн. 00коп., з яких 124694 грн. 90 коп., на думку позивача, зменшено неправомірно. Податковим органом зроблено безпідставний та необґрунтований висновок про те, що ТзОВ «Кроноспан УА» завищило суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, сплаченого при імпорті електродвигуна «HELMKE», який ввозився після гарантійного ремонту. Позивач вказує, що придбав за договором постачання № 602/ІМ/2008 від 01.09.2008 року у фірми Contiplus AG (Швейцарія) сушарку для деревинної тріски, до складу якої серед іншого входив електродвигун «HELMKE». У зв’язку з поломкою і необхідністю ремонту електродвигун «HELMKE» типу DOR500LXB-159 06.08.2009 року був вивезений за межі митної території України у режимі переробки для проведення гарантійного ремонту згідно з вантажною митною декларацією (далі – ВМД) №205030033/9/001419, та по закінченню ремонту ввезений знову на митну територію України згідно з ВМД №205030033/9/003722 від 26.10.2009 року. Під час здійснення митного оформлення товару електродвигуна «HELMKE» позивач сплатив податок на додану вартість в сумі 124694 грн. 90 коп., тобто 20 відсотків від митної вартості товару відповідно до статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість». Факт сплати податку на додану вартість підтверджено відмітною митниці на ВМД від 26.10.2009 року та не заперечується в акті перевірки від 15.02.2010 року №188/13/2301/33273907.

Відповідно до підпункту 7.2.7 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається ВМД, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель. З врахуванням таких вимог та на підставі підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач вважає, що правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість в розмірі 124694 грн. 90 коп. у жовтні 2009 року та включив цю суму до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в листопаді 2009 року, тобто діяв у визначеному законом порядку. Позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 22.02.2010 року №175/2301/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 124694 грн. 90коп.

В судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснили, що операція ввезення електродвигуна «HELMKE» після гарантійного ремонту здійснювалася в режимі імпорту зі сплатою усіх податків та митних платежів, що відповідають цьому режиму. База оподаткування визначалась відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням встановлених законом витрат. Податок на додану вартість в сумі 124694 грн. 90 коп. сплачений грошовими коштами митному органу на підставі ВМД від 26.10.2009 року. Податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 124694 грн. 90 коп. сформовано в жовтні 2009 року, тобто в тому періоді, коли фактично сплачено податок при ввезенні на митну територію товару, що підтверджується ВМД №205030033/9/003722 від 26.10.2009 року, та з дотриманням умов, визначених підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість, сплачену у зв’язку з придбанням імпортного товару для використання його в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку. Операції з вивезення електродвигуна «HELMKE» типу DOR500LXB-159 для проведення гарантійного ремонту та ввезення його після ремонту на митну територію України проводилися в межах основного договору постачання обладнання – сушарки для деревинної тріски від 01.09.2008 року №602/ІМ/2008. Вказане обладнання використовується в господарській діяльності ТзОВ «Кроноспан УА». Представники позивача просять визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 22.02.2010 року №175/2301/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 124694 грн. 90 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову від 25.03.2010 року №2631/10-004 (а.с.84-86), та пояснив, що Нововолинською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Кроноспан УА», результати якої оформлені актом №188/13/2301/33273907 від 15.02.2010 року. Перевіркою, зокрема, встановлено порушення ТзОВ «Кроноспан УА» вимог підпунктів 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто неправомірне віднесення до складу податкового кредиту в жовтні 2009 року податку на додану вартість в сумі 124694 грн. 90 коп., сплаченого у зв’язку з ввезенням після переробки (гарантійного ремонту) за межами митної території України електродвигуна «HELMKE», який є складовою обладнання – сушарки деревинної тріски, яка ввезена у попередніх періодах на підставі договору постачання № 602/ІМ/2008 від 01.09.2008 року, укладеного з фірмою Contiplus AG (Швейцарія). На думку представника відповідача, електродвигун «HELMKE» типу DOR500LXB-159, який передавався на гарантійний ремонт нерезиденту, перестав використовуватися в господарській діяльності позивача, тому податковий кредит підлягав корегуванню в сторону зменшення. Оскільки при передачі електродвигуна на ремонт податковий кредит не було відкореговано, тому право на включення податку на додану вартість при поверненні електродвигуна у позивача не виникло. Представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні прокурор, який вступив у справу за своєю ініціативою відповідно до поданої заяви від 31.03.2010 року №05-278вих (а.с.93), адміністративний позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях Нововолинської ОДПІ, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що Нововолинською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Кроноспан УА» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.10.2009 року по 31.10.2009 року (а.с.8-32). Перевіркою встановлено, що на порушення підпункт 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ «Кронспан УА» завищено податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2009 року на суму 126303 грн. 23коп., в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року на 126303 грн. 23 коп. Зокрема, висновки про завищення податкового кредиту в жовтні 2009 року та бюджетного відшкодування в листопаді 2009 року на 124694 грн. 90 коп. зроблені на підставі того, що позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість згідно з ВМД №003722 від 26.10.2009 року, сплачену при ввезенні (поверненні) на митну територію України після переробки (гарантійного ремонту) електродвигуна «HELMKE» типу DOR500LXB-159, одного з елементів обладнання сушарки для деревинної тріски типу ТТ 4.6 х 24. Електродвигун «HELMKE» вивозився позивачем за межі митної території України для проведення постачальником обладнання (нерезидентом) ремонту. В акті перевірки зазначено, що операцію повернення обладнання після безкоштовного гарантійного ремонту за межами України не можна вважати придбанням товару, а тому права на включення відповідних сум до податкового кредиту не виникає. Нововолинською ОДПІ 22.02.2010 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №175/2301/0, яким ТзОВ «Кроноспан УА» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 126303 грн. 00 коп. (а.с.33), яке в адміністративному порядку позивач не оскаржував.

Судом також встановлено, що ТзОВ «Кроноспан УА» згідно статуту, серед інших видів діяльності, здійснює діяльність з переробки деревини, виробництва виробів з дерева, торгівлі виробами з деревини (а.с.97-110). ТзОВ «Кроноспан УА» зареєстроване в Нововолинській ОДПІ як платник податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додатку вартість №02608899 від 20.12.2004 року (а.с.47). Згідно з договором № 602/ІМ/2008 від 01.09.2008 року, укладеним між позивачем та фірмою Contiplus AG (Швейцарія) (а.с.77-83), додатком №1 до договору постачання від 01.09.2008 року (а.с.111) ТзОВ «Кроноспан УА» придбало обладнання – сушарку для деревинної тріски ТТ 4,6 х 24. Позивач ввіз на митну територію України вказане обладнання згідно з ВМД №205030031/8/011871 від 23.12.2008 року (а.с.112-113) та сплатив податок на додану вартість до бюджету при митному оформленні товару. У зв’язку з поломкою одного з елементів обладнання – електродвигуна «HELMKE» типу DOR500LXB-159 та необхідністю провести ремонт, вказаний електродвигун був повернутий постачальнику (вивезений за межі митної території України) для проведення гарантійного ремонту згідно з ВМД №205030033/9/001419 від 06.08.2009 року (а.с.119-120) та ввезений знову по закінченню ремонту на підставі ВМД №205030033/9/003722 від 26.10.2009 року (а.с.34). При цьому ТзОВ «Кроноспан УА» сплатило при митному оформленні електродвигуна податок на додану вартість в сумі 124694 грн. 90 коп.

Судом встановлено, що придбане позивачем обладнання сушарки для деревинної тріски ТТ 4.6 х 24, до складу якого входить електродвигун «HELMKE» типу DOR500LXB-159, використовується позивачем у власній господарській діяльності. У зв’язку з необхідністю ремонту електродвигуна «HELMKE» типу DOR500LXB-159, він був вивезений за межі митної території України в митному режимі переробки.

Ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання, відповідно до статті 231 Митного кодексу України (далі – МК України) відноситься до операцій щодо переробки товарів, а згідно зі статтею 185 МК України, з урахуванням мети переміщення товару через митний кордон України, така операція відноситься до митного режиму переробки за межами митної території України і регулюється статтею 237 глави 39 МК України.

Згідно зі статтею 237 МК України переробка за межами митної території України – митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну.

Об’єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту згідно з положеннями глав 29 – 30 Митного кодексу України. З метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюються операції з ввезення на митну територію України, зокрема, продуктів переробки (готової продукції) з-під митного режиму переробки за межами митної території України згідно з положеннями глави 39 Митного кодексу України (крім транспортних засобів, які відправлялися під митним режимом переробки за межі митного кордону України з метою їх ремонту та повертаються на митну територію України для їх подальшого вільного обігу).

Згідно з пунктом 4.3 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту при придбанні імпортного товару виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання товару у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Платник податків має право на віднесення суми податку на додану вартість, сплаченої в зв’язку з придбанням імпортного товару, до складу податкового кредиту незалежно від того, чи почали такі товари використовуватися в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків на протязі звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов’язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті, який в свою чергу передбачає, що датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов’язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Згідно з підпунктом 7.2.7 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Судом встановлено, що ТзОВ «Кроноспан УА» сплатило до бюджету податок на додану вартість в сумі 124694 грн. 90 коп. при імпорті електродвигуна «HELMKE» типу DOR500LXB-159 згідно з ВМД №205030033/9/003722 від 26.10.2008 року (з метою оподаткування податком на додану вартість до імпорту прирівнюються операції з ввезення на митну територію України товару з-під митного режиму переробки за межами митної території України). Поставка даного елементу обладнання сушарки для деревинної тріски типу ТТ 4.6 х 24 після переробки (гарантійного ремонту) здійснювалася в межах договору постачання №602/ІМ/2008 від 01.09.2008 року, тобто в межах господарської операції придбання обладнання для використання його в господарській діяльності платника податків.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані зазначені вище умови формування податкового кредиту, правомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, сплачений при імпорті (ввезенні після переробки (гарантійного ремонту) за межами митної території України електродвигуна «HELMKE» типу DOR500LXB-159), на підставі належним чином оформленої ВМД, з дотриманням умов використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, виходячи зі змісту наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено вимоги підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТзОВ «Кроноспан УА» не завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року в розмірі 124694 грн. 90 коп.

Суд не бере до уваги позицію представника відповідача щодо виникнення у позивача права на податковий кредит при поверненні на митну територію України відремонтованого електродвигуна лише при умові корегування (зменшення) податкового кредиту при вивезенні цього електродвигуна для ремонту за межі митної території України, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не містить прямих норм відносно порядку оподаткування операцій повернення товару, які здійснюються між резидентом та нерезидентом, і не передбачає будь-якого корегування податкового кредиту з податку на додану вартість при вивезенні товару за межі митної території України з метою ремонту і подальшого його повернення на митну територію України.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 22.02.2010 року №175/2301/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 124694 грн. 90 коп., а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Приймаючи рішення у цій справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення суб’єкта владних повноважень, попередньо визнавши його протиправним. Тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 22.02.2010 року №175/2301/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 124694 грн. 90 коп.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції від 22 лютого 2010 року №175/2301/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 124694 грн. 90 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 23 квітня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                             В.М.Валюх