Постанова № 9351412, 23.04.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2010 рокуСправа № 2а-752/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Годунок Т.О.,

з участю представників позивача Олейник І.В., Денисенко Б.М.,

представників відповідача Бугайова А.О., Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна» звернулося з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001212399/3 від 01.03.2010р.

В судовому засіданні представник позивача усно уточнила позовні вимоги і просить скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції №0001212399/0 від 31.08.2009р. №0001212399/1 від 04.11.2009р., №0001212399/2 від 11.12.2009р., №0001212399/3 від 01.03.2010р. про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна» податкового зобов’язання зі сплати податку на прибуток в сумі 2674436грн.91коп., в тому числі: 891478грн.97коп. основного платежу та 1782957грн.94коп. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- на момент укладення позивачем кредитних угод з «Kromberg & Schubert Holding GmbH» була чинною Конвенція між Урядом України та Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, тому позивач при виплаті процентів правомірно керувався її нормами, а не нормою ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно оподаткування таких процентів відбувалось в Республіці Австрія;

- законодавством України передбачена можливість для звільнення від оподаткування доходу нерезидента з джерелом його походження з України за умови надання довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а тому, враховуючи, що такі довідки були надані «Kromberg & Schubert Holding GmbH» позивачу та пред’явлені під час проведення перевірки, то ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» діяло правомірно;

- компанія-кредитор - «Kromberg & Schubert Holding GmbH» оподатковувала всі суми отриманих процентів протягом 2008 року та І кварталу 2009 року за ставкою 25% корпоративного податку Республіки Австрія, що підтверджується листом нерезидента, відповідно вимоги Конвенції щодо оподаткування отриманого доходу в одній з договірних сторін було дотримано.

Представники позивача в судових засіданнях повністю підтримали заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях по справі, зазначили, що науковцями надано чіткі логіко-лінгвістичні висновки після проведення логіко-лінгвістичного аналізу україномовного та англомовного варіантів Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, укладеної 16.10.1997р. та ратифікованої ВР України Законом від 17.03.1999р. №500-XIV (далі – Конвенція), згідно з якими оподаткування такого виду доходу як проценти здійснюється за правилами оподаткування країни резиденції власника такого доходу, в межах розміру податку, встановленого країною резиденції, сторони самостійно обирають розподіл податкових зобов’язань між собою, а оподаткування понад встановленого країною резиденції розміру такого податку є дискримінацією та забороняється. Крім того, представники позивача також наголосили на тому, що застосована податковим органом ставка у розмірі 5% при донарахуванні податку на дохід нерезидента, отриманий із джерелом походження з України не базується на жодному нормативно-правовому документі, оскільки Конвенція (пп.(b) п.2 ст.11) не зобов'язує до застосування саме 5% розміру такого податку, а передбачає застосування як такого у розмірі, що не перевищує 5% й відповідно може бути від 0 до 5.

Відповідач у своїх запереченнях та представники відповідача в судових засіданнях просять в задоволенні позову відмовити повністю ,мотивуючи наступним:

- ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» не було надано документів, які засвідчують право на звільнення від сплати податку з доходів нерезидентів нарахованого на суми відсотків сплачені на користь «Kromberg & Schubert Holding Gmb H» (Австрія), а також не надано документів, що свідчать про статус фірми «Kromberg & Schubert Holding Gmb H» (Австрія) як банківської або другої установи;

- під час проведення перевірки ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» направлявся письмовий запит щодо надання пояснень та копій документів, які підтверджують право на застосування пільги по податку з доходів нерезидентів (лист № 13666/10/2200 від 06.08.2009 року), який було отримано позивачем 06.08.2009 року, проте на дату підписання акту перевірки (17.08.2009 року) відповіді не було отримано;

- згідно з пунктами 1,2,3 статті 11 Конвенції, проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись у цій другій Державі, однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником процентів, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 відсотків від валової суми процентів, відповідно нарахування податку було проведене податковим органом правомірно і згідно норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення. При цьому судом враховано наступне:

Як встановлено судом, з 30.06.2009р. по 10.08.2009р. працівниками ДПА у Волинській області та Луцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р., про що складено акт №305/2399/33537560 від 17.08.2009р.

Перевіркою встановлено ряд порушень, вчинених ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна», в тому числі й порушення п.13.1 ст.13 п.18.1 ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі – Закон України №334/94-ВР), пп. b п. 2 ст.11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно від 16.10.97р., а саме: не сплачено податок на доходи отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України в сумі 891478грн.97коп., зокрема за: І кв. 2008р. - 206845грн.55коп., ІІ кв. 2008р. - 192017грн.72коп., ІІІ кв. 2008р. - 0,00 грн., ІV кв. 2008р. - 243822грн.85коп., І кв. 2009р. 248792грн.85коп.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2009р. №0001212399/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 2674436грн.91коп., в тому числі: 891478грн.97коп. – за основним платежем та 1782 957грн.94коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку і за результатами оскарження згідно рішень Луцької ОДПІ - вих.№19395/10/25-006 від 03.11.2009р., ДПА у Волинській області - №6189/10/25-006 від 08.12.2009р., ДПА України - вих.№1572/6/25-0115 від 18.02.2010р. скарги залишені без задоволення, рішення без змін, а Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0001212399/1 від 04.11.2009р., №0001212399/2 від 11.12.2009р., №0001212399/3 від 01.03.2010р.

В розділі 3.4 акту перевірки №305/2399/33537560 від 17.08.2009р. податковим органом досліджено оподаткування в сфері зовнішньоекономічної діяльності та встановлено, що за перевірений період ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» сплачено відсотки по кредитах, отриманих від фірми «Kromberg & Schubert Holding GmbH» (Ungargasse 111, A-7350 Oberpullendorf, Austria) на загальну суму 17829579,46 грн.:

- по кредитній угоді №1 від 23.06.2005 року в сумі 28941,25 євро (227614,76грн.);

- по кредитній угоді №2 від 08.08.2005р. в сумі 176869,48 євро (1598005,38 грн.);

- по кредитній угоді №3 від 30.09.2005р. в сумі 189050,001 євро (1719318,93 грн.);

- по кредитній угоді №4 від 10.11.2005 в сумі 187150,00 євро (1702038,99 грн.);

- по кредитній угоді №5 від 20.12.2005 в сумі 186200 євро (1693401,51грн.);

- по кредитній угоді №6 від 06.02.2006 в сумі 95 000 євро (863978,21грн.);

- по кредитній угоді №7 від 09.03.2006 в сумі 184 301,00 євро (1676129,12грн.);

- по кредитній угоді №8 від 11.05.2006 в сумі 162449,00 євро (1477395,19грн.);

- по кредитній угоді №9 від 18.07.2006 в сумі 142500 євро (1179353,09грн.);

- по кредитній угоді №10 від 14.08.2006 в сумі 114000 євро (943482,48грн.);

- по кредитній угоді №11 від 25.09.2006 в сумі 104500 євро (864858,93грн.);

- по кредитній угоді №12 від 25.10.2006 в сумі 182400 євро (1509571,96грн.);

- по кредитній угоді №13 від 06.11.2006 в сумі 182400 євро (1509571,96грн.);

- по кредитній угоді №14 від 01.12.2006 в сумі 183350 євро (1517434,33 грн.);

Виплату відсотків саме в таких сумах було підтверджено поясненнями представників позивача, наданими в судовому засіданні.

Згідно з п.13.1 ст.13 Закону України №334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності оподатковуються у порядку та за ставками, визначеними цією статтею.

Оподаткування таких доходів здійснюється відповідно до п.13.2 ст.13 Закону України №334/94-ВР відповідно до якої резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Пунктом 18.1 статті 18 Закону України №334/94-ВР передбачено, що якщо міжнародною угодою, ратифікованою Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

На момент укладення кредитних угод між позивачем та «Kromberg & Schubert Holding GmbH» (Ungargasse 111, A-7350 Oberpullendorf, Austria) та під час виплати процентів була чинною Конвенція між Урядом України та Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно (далі - Конвенція), що була укладена 16.10.1997р. і ратифікована Верховною Радою Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно» від 17.03.1999р. №500-XIV.

Відповідно до п.п.1-3 ст.2 Конвенції ця Конвенція застосовується до податків на доходи і на майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення. Податками на доходи і на майно вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходів, від загальної суми майна або з окремих елементів доходів і майна, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємствами, так само як і податки, що справляються з доходів від приросту вартості майна. Існуючими податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:

a) в Україні: (i) податок на прибуток підприємств; і (ii) прибутковий податок з громадян (надалі «український податок»);

b) в Австрії: (i) прибутковий податок; (ii) корпоративний податок; (iii) земельний податок; (iv) податок на сільськогосподарські та лісогосподарські підприємства; і (v) податок на вартість незайманих земельних ділянок (надалі «австрійський податок»).

Згідно з п.п.1, 2 ст.11 Конвенції проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником процентів, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 2 відсотки від валової суми процентів, що сплачуються:

(i) у зв'язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання;

(ii) у зв'язку з продажем або наданням у кредит будь-яких виробів чи послуг одним підприємством другому підприємству, або

(ііі) за позиками будь-якого виду, що надаються банком або другою фінансовою установою;

b) 5 відсотків від валової суми процентів в усіх інших випадках.

Усунення подвійного оподаткування врегульовано статтею 23 Конвенції, а саме: пп.(b) п.1 передбачено - якщо резидент Австрії одержує деякі види доходів, які згідно з положеннями статей 10, 11 і 12 можуть оподатковуватись в Україні, то Австрія дозволяє вирахування з податку на доход цього резидента суми, що дорівнює податку, сплаченому в Україні. Це вирахування, однак, не повинно перевищувати частину податку, підраховану до надання вирахування, яка відноситься до таких видів доходів, одержуваних в Україні.

Згідно зі ст.24 Конвенції національні особи однієї Договірної Держави не будуть підлягати у другій Договірній Державі будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є іншим або більш обтяжливим ніж оподаткування і пов'язане з ним зобов'язання, яким піддаються або можуть піддаватися національні особи цієї другої Держави за тих же обставин, зокрема з точки зору резиденції.

Податковим органом в акті перевірки №305/2399/33537560 від 17.08.2009р. зроблено трактування п.2 ст.11 Конвенції таким чином, що дана норма передбачає альтернативу для оподаткування виплачених процентів саме в Україні, а не в Австрії.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.29 Конвенцію вчинено в двох примірниках, в м. Києві 16 жовтня 1997 року українською, німецькою та англійською мовами, всі тексти є автентичними. У випадку розходжень в тлумаченні надаватиметься перевага тексту англійською мовою.

Представниками позивача в судові засідання було надано логіко-лінгвістичні висновки спеціалістів в галузі української та англійської лінгвістики, а саме: висновки доктора філологічних наук, доцента кафедри прикладної лінгвістики М.В.Жуйкової від 14.04.2010р., 21.04.2010р., та висновки кандидата філологічних наук, професора кафедри прикладної лінгвістики Олікової М.О. від 14.04.2010р., 21.04.2010р., якими зокрема стверджується, що між п.1 та п.2 ст.11, пп. (b) п.1 ст.23 та п.1 ст.24 Конвенції існує логічне узгодження, яке у комплексному змістовому навантаженні полягає в тому, що оподаткування такого виду доходу як проценти здійснюється за правилами оподаткування країни резиденції власника такого доходу ( в даному випадку – Австрії), в межах розміру податку, встановленого країною резиденції (Австрією), сторони самостійно обирають розподіл податкових зобов’язань між собою, а оподаткування понад встановленого країною резиденції розміру такого податку є дискримінацією та забороняється.

Судом вказані логіко-лінгвістичні висновки визнано належними доказами, оскільки вони містять інформацію щодо предмету доказування, а тому, враховуючи викладені вище обставини, суд вважає неправомірним застосування Луцькою ОДПІ стосовно спірних правовідносин п.2 ст.11 Конвенції, а не п.1 ст.11, оскільки норма даної статті містить саме альтернативу і товариством обрано яким саме положенням воно хоче скористатись, що не суперечить загальному змісту Конвенції і відповідає меті з якою її було вчинено.

Згідно з п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» від 6 травня 2001 р. N 470 підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію:

повну назву або прізвище нерезидента;

підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі;

назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження;

дату видачі.

Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Відповідно до п.6 зазначеного Порядку особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

В судове засідання позивачем були надані оригінали довідок від 05.03.2008р. та 09.02.2009р., виданих податковим органом м.Оберварт, якими підтверджено, що пред’явник цих довідок - «Kromberg & Schubert Holding GmbH» (Ungargasse 111, A-7350 Oberpullendorf, Austria) дійсно є резидентом Австрії у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Австрією. Копії даних довідок наявні в матеріалах справи.

Таким чином, у позивача були всі підстави для застосування норм Конвенції стосовно оподаткування процентів, виплачених нерезиденту - «Kromberg & Schubert Holding GmbH» (Ungargasse 111, A-7350 Oberpullendorf, Austria).

Суд не приймає до уваги посилання Луцької ОДПІ щодо відсутності таких довідок під час проведення перевірки та на момент складення акту перевірки №305/2399/33537560 від 17.08.2009р., оскільки при винесенні оспорюваного податкового повідомлення-рішення податковим органом застосовано ставку оподаткування яка передбачена власне пп. (b) п.2 ст.11 Конвенції – 5 відсотків, а не ставку, що передбачена у випадку відсутності вищезазначених довідок про резидентство згідно п.13.2 ст.13 Закону України №334/94-ВР - 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, тобто суд вважає доведеним факт повідомлення позивачем Луцької ОДПІ про наявність таких довідок.

Крім того, суд вважає, що факт неподачі позивачем звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за 2008 рік та І кв. 2009 року не може слугувати підставою для визначення ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» податкового зобов’язання зі сплати податку на прибуток в сумі 891478грн.97коп., оскільки в даному випадку це є лише підставою для нарахування Луцькою ОДПІ товариству штрафних санкцій за неподачу податкової звітності згідно чинного законодавства України, бо останнім виконано єдину умову для застосування норм міжнародного договору – отримано довідку від нерезидента.

За таких обставин, визначення Луцькою ОДПІ ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» податкового зобов’язання зі сплати податку на прибуток в сумі 891478грн.97коп. є неправомірним, відповідно неправомірним є і застосування штрафних санкцій в подвійному розмірі від суми оподаткування, передбачених пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд також вважає підставною вимогу позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень Луцької об’єднаної державної податкової №0001212399/1 від 04.11.2009р., №0001212399/2 від 11.12.2009р., №0001212399/3 від 01.03.2010р., прийнятих за результатами адміністративного оскарження з огляду на наступне.

Відповідно до пп. «б» п.6.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації Українивід 21 червня 2001 р. N 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 р. N 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001р. за N 567/5758 податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо податковий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) внаслідок їх адміністративного оскарження.

Тобто, оскільки внаслідок адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0001212399/0 від 31.08.2009р. скарги залишені без задоволення та дане повідомлення-рішення без змін, то всі прийняті за результатами даного оскарження податкові повідомлення-рішення не вважаються відкликаними і є чинними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 13, 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.11, 23, 24 Конвенції між Урядом Республіки Австрія і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, ратифікованої Законом України від 17.03.1999р. №500-XIV, п.п.4-6 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №470 від 06.05.2001р., суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції №0001212399/0 від 31.08.2009р. №0001212399/1 від 04.11.2009р., №0001212399/2 від 11.12.2009р., №0001212399/3 від 01.03.2010р. про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна» податкового зобов’язання зі сплати податку на прибуток в сумі 2674436грн.91коп., в тому числі: 891478грн.97коп. основного платежу та 1782957грн.94коп. штрафних санкцій.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна» 10грн.20коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 29 квітня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                     В.В.Дмитрук