Постанова № 9351409, 26.04.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2010 рокуСправа № 2а-1075/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Чміль І.В.,

з участю представника позивача Діхтяренко Ю.І.,

представників відповідача Сахарчука А.А., Рудик А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької міжрайбази Волинської облспоживспілки до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про часткове визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000312303 від 20 січня 2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Луцька міжрайбаза Волинської облспоживспілки звернулась з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про часткове визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000312303 від 20 січня 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.12.2009 року працівниками податкової інспекції була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року. За результатами перевірки був складений акт перевірки №486/23-99/01744168 від 30.12.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 2.2, 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.2004 року №637, а саме встановлені факти несвоєчасного оприбуткування готівки в книгах обліку розрахункових операцій. На підставі акту перевірки Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією 20.01.2010 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000312303 на суму 37892,09 грн., з яких 37755,20 грн. – за несвоєчасне оприбуткування готівки та 136,89 грн. – за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачу готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих сум. Вказане рішення було оскаржене в частині несвоєчасного оприбуткування готівки, однак скарга позивача залишена без задоволення. Вважають, що Луцькою ОДПІ пропущені строки накладення адміністративно-господарських санкцій, які, відповідно до статті 250 Господарсько-процесуального кодексу України можуть бути застосовані до суб»єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб»єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Просить визнати частково нечинним та скасувати рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.01.2010 року №0000312303 на суму 37755,20 грн. за несвоєчасне оприбуткування готівки.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просить визнати частково нечинним та скасувати рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.01.2010 року №0000312303.

Представник відповідача в судовому засіданні та поданих суду запереченнях від 15.04.2010 року адміністративний позов не визнав повністю та пояснив, що за результатами перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року по та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року Луцькою міжрайбазою Волинської облспоживспілки, проведеної працівниками Луцької ОДПІ був складений акт №486/23-99/01744168 від 30.12.2009 року. Даним актом було встановлено порушення позивачем пунктів 2.2, 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.2004 року №637, а саме встановлені факти несвоєчасного оприбуткування готівки в книгах обліку розрахункових операцій. Крім того, пояснив, що застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні норм Господарського кодексу України, а тому підстави для застосування строків, передбачених статтею 250 ГК України є необґрунтованими. Просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що 11.06.1992 року виконавчим комітетом Луцької міської Ради проведено державну реєстрацію юридичної особи Луцька міжрайбаза Волинської облспоживспілки, код ЄДРПОУ 01744168.

30.12.2009 року державними податковими ревізорами-інспекторами Луцької об’єднаної державної податкової інспекції на підставі направлення №000576 від 26.12.2009 року було проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року по та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року

За результатами проведеної перевірки складено акт №486/23-99/01744168 від 30.12.2009 року, у якому зафіксовано порушення відповідачем пунктів 2.2, 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, а саме: згідно фіскальних звітних чеків по реєстратору розрахункових операцій несвоєчасно проведено оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій в магазині «Підзамче» за період з 28.11.2008 року по 30.11.2008 року на суму 5258,39 грн., в магазині смт.Колки по вул.Грушевського, 40 за період з 04.10.2008 року по 07.10.2008 року на суму 2292,65 грн., всього на загальну суму 7551,04 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією 20.01.2010 року прийнято рішення про застосування до Луцької міжрайбази Волинської облспоживспілки штрафних (фінансових) санкцій №0000312303 за порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.2004 року №637 на загальну суму 37892,09 грн., з яких 37755,20 грн. (5258,39+2292,65х5) за несвоєчасне оприбуткування готівки та 136,89 за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачу готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих сум.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320), підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. При цьому, пунктом 2.6 даного Положення передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Згідно з визначеннями, наведеними в пункті1.2 зазначеного Положення, оприбуткування готівки – це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами – громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, який стягується до державного бюджету.

Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України (ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно із частиною першою статті241 ГК України грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, розглядається як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 239 ГК України передбачено, що одним із видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф, який застосовується до суб’єкта господарювання за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності. За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 241 ГК України, перелік порушень, за які з суб’єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Отже, штрафні санкції за порушення суб’єктами господарювання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні положень ГК України.

Відповідно до вимог статті 218 даного Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб»єктом господарське правопорушення. В силу частини другої зазначеної статті, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб»єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб»єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.2004 року №637, а саме встановлення фактів несвоєчасного оприбуткування готівки в книгах обліку розрахункових операцій в магазині «Підзамче» за період з 28.11.2008 року по 30.11.2008 року на суму 5258,39 грн. та в магазині смт.Колки по вул.Грушевського, 40 за період з 04.10.2008 року по 07.10.2008 року, які зафіксовані в акті №486/23-99/01744168 від 30.12.2009 року дійсно мали місце, що не заперечив представник позивача в судовому засіданні. Однак, рішення №0000312303 про застосування адміністративно-господарських санкцій на суму 37892,09 грн. винесене тільки 20.01.2010 року, тобто по спливу річного терміну, протягом якого можливе притягнення до відповідальності за порушення порядку проведення господарських операцій з використанням готівки, що передбачено нормами статті 250 ГК України.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.01.2010 року №0000312303 винесене з порушенням процесуальних строків, встановлених статтею 250 ГК України щодо застосування адміністративно-господарських санкцій.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні норм Господарського кодексу України, а тому підстави для застосування строків, передбачених статтею 250 ГК України є необґрунтованими, оскільки такі твердження не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

Приймаючи постанову у даній справі, суд виходить з наданих частиною2 статті 162 КАС України повноважень, враховує, що позивач оскаржує в судовому порядку правовий акт індивідуальної дії, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції №0000312303 від 20.01.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 37755 грн. 20 коп. за несвоєчасне оприбуткування готівки в книгах обліку розрахункових операцій.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 року №637, Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", статті 250 ГК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької об"єднаної державної податкової інспекції №0000312303 від 20.01.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 37755 (тридцять сім тисяч сімсот п»ятдесят п»ять) грн. 20 коп. за несвоєчасне оприбуткування готівки в книгах обліку розрахункових операцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 30 квітня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий                                                             О.А.Лозовський