Ухвала суду № 93491911, 11.12.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/3092/20

Провадження №2/592/1680/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2020 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Фоменко І.М., розглянув заяву ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про затвердження мирової угоди у цивільній справі, -

ВСТАНОВИВ:

До Ковпаківського районного суду м. Суми 10.12.2020 року надійшла заява від ТОВ «СМНВО» про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 592/3092/20, яка укладена між ОСОБА_1 та ТОВ «СМНВО» від 10.12.2020 року.

В заяві просять затвердити мирову угоду з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, що передбачено частиною 2 статті 207 ЦПК України та провадження у справі закрити на підставі п.5 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

З матеріалів цивільної справи № 592/3092/20 вбачається, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 квітня 2020 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої заробітної плати, за вирахуванням податків, в розмірі 17744 грн. 49 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 53288 грн. 22 коп., без урахування податків, зборів, обов`язкових платежів та на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Системний аналіз та тлумачення ст. 207 ЦПК України дає змогу дійти висновку, що укладення мирової угоди є правом сторін, яким вони можуть скористатися у будь-який момент судового розгляду, тобто після відкриття провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції та до ухвалення судового рішення за результатами такого розгляду.

Після ухвалення судового рішення судовий процес припиняється. Разом з тим процес захисту прав продовжується у формі виконання судового рішення, яке може відбуватися у добровільному чи примусовому порядку (виконавче провадження).

При цьому добровільний порядок, на відміну від примусового, на законодавчому рівні не регулюється.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони у процесі виконання рішення мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

У ч. 1 ст. 434 ЦПК України закріплено, що мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Отже, на законодавчому рівні встановлений імперативний припис щодо часу, коли може бути укладена мирова угода після ухвалення судового рішення, тобто закінчення судового процесу, та кола суб`єктів, уповноважених звернутися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, які розширеному тлумаченню не підлягають.

З урахуванням викладеного вважаю необхідним повернути заяву ТОВ «СМНВО».

Керуючись ст. 207, 260, 434 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути заяву ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 592/3092/20.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Фоменко