Вирок № 93475667, 11.12.2020, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 938/263/20

Провадження № 1-кп/347/196/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2020 р. м.Косів

Косівський районний суд Івано–Франківської області в складі:

головуючої судді – Крилюк М.І.,

секретаря – Борисової О.М.,

з участю прокурора –Сілецька С.Ю.,

захисника –Атаманюка Р.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090130000084 від 19.05.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця та жителя АДРЕСА_1 , працюючого водієм Верховинського районного лісгоспу, з професійно-технічною освітою, одруженого, громадянина України, депутатом не являється, раніше не судимого,

- за ч.2 ст. 240 КК України, -

в с т а н о в и в:

19 травня 2020 року близько 17:00 год. ОСОБА_1 , достовірно знаючи про відсутність у нього необхідних для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу на користування ділянкою надр та гірничого відводу, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, за допомогою автомобільної техніки - трактора-екскаватора марки «ЕО 2621», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у його тимчасовому користуванні і належить Верховинському районному лісгоспу, здійснив видобування піщано-гравійної суміші (гравію) з берега річки «Волова» в с.Волова, Кривопільської сільської ради, Верховинського району, Івано- Франківської області, та подальше завантаження її на вантажний автомобіль марки «Урал-375», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109/11/3-189МРВ/20 від 27.05.2020 зразки ґрунту відібрані з русла річки «Волова», кузова вантажного автомобіля марки «Урал-375» та ковша екскаватора марки «ЕО 2621» є некарбонатним піщаним ґрунтом сіро-коричневого кольору з камінням, тобто піщано-гравійною сумішшю, в якому кількість гравію становить відповідно 74,6%, 77,4% та 61,5%.

Таким чином, ОСОБА_1 в порушення вище вказаних вимог законодавства України, не маючи передбаченого законодавством спеціального дозволу на користування ділянкою надр, здійснив незаконне видобування піщано-гравійної суміші, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» є сировиною піщано-гравійною (гравієм) та належить до корисних копалин загальнодержавного значення.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

29 травня 2020 року, між прокурором Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Мартищук Т.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Окрім того, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст.240 КК України - у виді штрафу в розмірі 450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 7650грн.

У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 , підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.240 КК України та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди, дотримані вимоги КПК України та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник в судовому засіданні не заперечує щодо затвердження даної угоди.

Суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає до затвердження, виходячи з наступного.

Ст. 468 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 2 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Частиною четвертою ст.469 цього ж Кодексу, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє те, що він має право на судовий розгляд під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, а також має права визначені пунктом першим ч. 4 ст. 474 КПК України та розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, зокрема: про характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та що він цілком розуміє свої права передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Вислухавши сторони кримінального провадження, зокрема обвинуваченого ОСОБА_1 який пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, оцінюючи викладені обставини провадження у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що умови даної угоди відповідають вимогам ст.472 КПК України та КК України, суд приходить до висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно ст.475 КПК України, у випадку якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинуваченому ОСОБА_1 роз`яснені і його зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст.476 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати підлягають до відшкодування обвинуваченим в справі.

Законом України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, посилено кримінальну відповідальність, передбачену частиною 2 статті 240 КК України. Відтак, покарання слід призначити у виді штрафу в межах санкції статті за якою кваліфіковано діяння в редакції чинній до 01 липня 2020 року.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 469, 472-475 КПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29травня 2020 року, укладену між прокурором Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Мартищук Тетяною Іванівною та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.240 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості, призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 7650 (сім тисяч шістсот п"ятдесят) грн.

Речові докази: вилучену навантажену на кузов вантажного автомобіля марки «Урал» реєстраційний № НОМЕР_2 , піщано-гравійну суміш, яка передана на зберігання на територію виробничої бази філії Верховинської ДЕД, що розміщена в селі Бережниця, Криворівнянської сільської ради, Верховинського району, Івано- Франківської області та зразки піщано-гравійної суміші, які опечатані в три окремих полімерних спецпакети - знищити;

- вантажний автомобіль марки «Урал» реєстраційний № НОМЕР_2 , що належить

ОСОБА_2 , який зберігається на території Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути йому;

- екскаватор марки "ЄО-2621» реєстраційний № НОМЕР_3 , який зберігається на території Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути Верховинському районному лісгоспу.

Стягнути з ОСОБА_1 1634 (одну тисячу шістсот тридцять чотири)грн. 50 коп. витрат за проведення експертизи на користь держави (рахунок UА838999980313030115000009266, код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач УК у Косівському районі, код отримувача 38026046).

Запобіжний захід не обирався.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І.Крилюк