Рішення № 93431114, 10.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. АкадемікаЯнгеля, 4, (веб адресасторінки на офіційному веб –порталісудовоївладиУкраїни в мережіІнтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

10 грудня 2020 року Справа № 160/14658/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" (вул. Сімферопольська, буд.21, кім.522-1, м.Дніпро, 49005) до Київської митниці Держмитслужби (будьвар Вацлова Гавеля, 8-А, м.Київ, 03121) про визнання протиправними та скасування рішень Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів, а саме: № UA100070/2020/000167/2 від 09.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00390; №UA100070/2020/000172/2 від 10.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00396; №UA100070/2020/000177/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00402; №UA100070/2020/000178/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00403, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" (вул. Сімферопольська, буд.21, кім.522-1, м.Дніпро, 49005) до Київської митниці Держмитслужби (будьвар Вацлова Гавеля, 8-А, м.Київ, 03121), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці ДЕРЖМИТСЛУЖБИ про коригування митної вартості товарів, а саме: №UA100070/2020/000167/2 від 09.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00390; №UA100070/2020/000172/2 від 10.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00396, №UA100070/2020/000177/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00402, №UA100070/2020/000178/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00403.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

03 лютого 2020 р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" та іноземною компанією ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD укладено зовнішньоекономічний контракт №0302.20.

У вересні 2020 р. за наведеним контрактом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ", на умовах поставки CРТ-Київ, надійшли товари, а саме: на суму 27 108,55 USD (доларів США) - відповідно до ІNVOICE №ZX20177/166 від 30.07.2020 та інших документів, які Позивач подав Відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100070/2020/429460 від 09.09.2020 з метою здійснення митного оформлення товару, на суму 43 936,00 USD (доларів США) - відповідно до ІNVOICE №ZX20177/165 від 28.07.2020 та інших документів, які Позивач подав Відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100070/2020/429575 від 10.09.2020 з метою здійснення митного оформлення товару, на суму 38 218,40 USD (доларів США) - відповідно до ІNVOICE №ZX20206115841 від 30.07.2020 та інших документів, які Позивач подав Відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100070/2020/429645 від 11.09.2020 з метою здійснення митного оформлення товару, на суму 36 525,03 USD (доларів США) - відповідно до ІNVOICE №ZX20207187 від 03.08.2020 та інших документів, які позивач подав до Київської митниці Держмитслужби разом з електронною митною декларацією №UA100070/2020/429683 від 11.09.2020 р. з метою здійснення митного оформлення товару.

Позивач зазначає, що в підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з кожною митною декларацією останній надав до митного органу всі наявні документи, передбачені ст.53 МК України, що перелічені у графі 44 кожної з ЕМД і посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.

На підставі викладеного вище, позивач вважає, що відповідач без відповідних правових підстав відмовив у визначенні митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей та ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Згідно умов Інкотермс 2010 умови поставки CPT означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці і продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце. Таким чином, митна вартість товару вже включає у себе вартість транспортування товару. Крім того, позивач у декларації митної вартості не визначив окремо витрати на транспортування товару до місця доставки. Відповідач не надав доказів понесення витрат на транспортування товару позивачем. Висновки Дніпропетровської Торгово-промислової палати є достовірними та достатніми доказами. Інформація, яка міститься у комерційних пропозиціях, є вірною, а чинним законодавством України не встановлено жодних обов`язкових умов для даного документу.

Позивач вважає, що рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів, а саме: № UA100070/2020/000167/2 від 09.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00390; №UA100070/2020/000172/2 від 10.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00396; №UA100070/2020/000177/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00402; №UA100070/2020/000178/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00403 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року провадження у справі №160/14658/20 було відкрито, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Станом на дату винесення рішення, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення, із відміткою про отримання ухвали про відкриття провадження у справі №160/14658/20 разом з позовною заявою з додатками – 22.11.2020 р.

Відтак, встановлений відповідачу, ухвалою суду від 10.11.2020 р. у справі №160/14658/20 п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, а саме: 22.11.2020 р. сплив 08.12.2020 р.

При цьому, суд зазначає, що станом на 10.12.2020 р. від представника відповідача на адресу суду клопотання про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву направлено не було.

Відтак, оскільки відзив на позовну заяву до суду не надходив, останнє не перешкоджає розгляду справи.

Суд розглянув справу відповідно до ст.263 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.263 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, дана справа вирішується 10.12.2020 р., тобто у межах строку визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

03 лютого 2020 р. між позивачем та іноземною компанією ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD укладено зовнішньоекономічний контракт №0302.20.

Відповідно до умов даного контракту, а саме: п.1.1. – іноземна компанія ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD продає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" купує товар у кількості та за цінами, обумовленими в Інвойсах до цього контракту, які є невід`ємною частиною; п.2.1. – Загальна сума контракту становить 3 000 000,00 (три мільйони) доларів США. В ціну товару включено вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (в т.ч. завантаження, вивантаження, обробка, та їх транспортування до порту), страхування, та інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс 2010 передбачена Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ". Сторони звільняють одна одну від зобов`язань зі страхування вантажу за цим контрактом; п.3.1. – Умови поставки CIF – Одеса, Чорноморськ, Південний (Інкотермс 2010); п.3.2. – Умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін і вказані в рахунках-фактурах; п.3.3. – Датою відвантаження товару вважається дата транспортного документа (CMR, TIR); п.3.4. – іноземна компанія ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD має право на свій розсуд поставляти товар особисто або доручати відвантаження третім особам; п.3.5. – Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" зобов`язаний прийняти поставку від будь-якого з вантажовідправників, запропонованих іноземною компанією ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD; п.4.1. – товар, який придбано Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" згідно з даним контрактом передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного контракту. Умови оплати товару можуть бути змінені за згодою сторін та вказуються у комерційних рахунках та/або рахунках-фактурах на кожну окрему партію товару відповідно; п.4.2. – Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" також має право достроково оплатити товар повністю або частково, а іноземна компанія ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD зобов`язана прийняти грошові кошти, що надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ", в якості належного виконання зобов`язань за цим контрактом. При цьому, передплата, здійснена Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ", підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх поставок товару або на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" повертається іноземною компанією ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD протягом 3-х календарних днів з моменту отримання вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ".

У разі здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" 100% передплати, іноземна компанія ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO не пізніше ніж за 10 днів до відвантаження будь-якими наявними в його розпорядженні засобами зв`язку інформує про це Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" шляхом виставлення останньому Інвойсу в розмірі 100% від загальної суми товару, що поставляється. В цьому випадку товар повинен бути поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" або здійснене повернення передплати не пізніше 90 днів від дати попередньої оплати; п.4.3. – платіж здійснюється в доларах США шляхом грошового переказу з рахунку покупця на рахунок іноземної компанії ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO; п.4.5. – датою оплати товару є дата зарахування коштів на рахунок іноземної компанії ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO відповідно до діючих норм законодавства України.

Судом встановлено, що укладаючи даний контракт, сторони передбачили можливість визначення умов поставки за згодою сторін в рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну партію товару відповідно.

Так, у вересні 2020 р. за наведеним контрактом на адресу позивача, на умовах поставки CРТ-Київ, надійшли товари, а саме: на суму 27 108,55 USD (доларів США) - відповідно до ІNVOICE №ZX20177/166 від 30.07.2020 р. та інших документів, які позивач подав до Київської митниці Держмитслужби разом з електронною митною декларацією №UA100070/2020/429460 від 09.09.2020 р. з метою здійснення митного оформлення товару, на суму 43 936,00 USD (доларів США) - відповідно до ІNVOICE №ZX20177/165 від 28.07.2020 р. та інших документів, які позивач подав до Київської митниці Держмитслужби разом з електронною митною декларацією №UA100070/2020/429575 від 10.09.2020 з метою здійснення митного оформлення товару, на суму 38 218,40 USD (доларів США) - відповідно до ІNVOICE №ZX20206115841 від 30.07.2020 та інших документів, які позивач подав до Київської митниці Держмитслужби разом з електронною митною декларацією №UA100070/2020/429645 від 11.09.2020 р. з метою здійснення митного оформлення товару, на суму 36 525,03 USD (доларів США) - відповідно до ІNVOICE №ZX20207187 від 03.08.2020 та інших документів, які позивач подав до Київської митниці Держмитслужби разом з електронною митною декларацією №UA100070/2020/429683 від 11.09.2020 з метою здійснення митного оформлення товару.

В матеріалах справи містяться відомості, що під час декларування вказаного товару, відповідно до вищенаведених ЕМД загальна вартість товару визначена декларантом - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ", керуючись ст. ст. 57, 58 МК України, за основним методом – а саме, за ціною, що передбачена Договором.

В підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з кожною із зазначених нижче митних декларацій позивач подав до Київської митниці Держмитслужби всі наявні документи, передбачені ст.53 МК України, що перелічені у графі 44 кожної з ЕМД і посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, в тому числі: по ЕМД №UA100070/2020/429460 від 09.09.2020 р. (відповідно до рішення Київської митниці ДЕРЖМИТСЛУЖБИ №UA100070/2020/000167/2 від 09.09.2020 р.); декларацію митної вартості за №2990, номер якої наведено у гр.7 ЕМД; пакувальний лист PACKING LIST №ZX20177/166 від 30.07.2020 (код документу 0271); рахунок-фактуру ІNVOICE №ZX20177/166 від 30.07.2020 (код документу 0380); коносамент BILL OF LADING №LSSZEC200705826 від 30.07.2020 (код документу 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №12617 від 08.09.2020 (код документу 0730); документ про походження товару ІNVOICE №ZX20177/166 від 30.07.2020 (код документу 0862); висновок експерта №ГО-1943 від 09.09.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016); комерційну пропозицію OFFER б/н від 30.07.2020 (код документу 3022); контракт №0302.20 від 03.02.2020 (код документу 4100); інші некласифіковані документи (код документу 9000), – зокрема: лист №0909/1 від 09.09.2020 р. про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; по ЕМД №UA100070/2020/429575 від 10.09.2020 р. (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100070/2020/000172/2 від 10.09.2020 року): декларацію митної вартості за №3006, номер якої наведено у гр.7 ЕМД; пакувальний лист PACKING LIST №ZX20177/165 від 28.07.2020 (код документу 0271); рахунок-фактуру ІNVOICE №ZX20177/165 від 28.07.2020 (код документу 0380); коносамент BILL OF LADING №177ХВJВJN57427А від 28.07.2020 (код документу 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №12601 від 07.09.2020 (код документу 0730); документ про походження товару ІNVOICE №ZX20177/165 від 28.07.2020 (код документу 0862); висновок експерта №ГО-1942 від 09.09.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016); комерційну пропозицію OFFER б/н від 28.07.2020 (код документу 3022); контракт №0302.20 від 03.02.2020 (код документу 4100); інші некласифіковані документи (код документу 9000), – зокрема: лист №1009/1 від 10.09.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; по ЕМД №UA100070/2020/429645 від 11.09.2020 (відповідно до рішення Київської митниці ДЕРЖМИТСЛУЖБИ №UA100070/2020/000177/2 від 11.09.2020 року): декларацію митної вартості за №3015, номер якої наведено у гр.7 ЕМД; пакувальний лис PACKING LIST №ZX20206115841 від 30.07.2020 (код документу 0271); рахунок-фактуру ІNVOICE №ZX20206115841 від 30.07.2020 (код документу 0380); коносамент BILL OF LADING №MRFB20073815 від 30.07.2020 (код документу 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №12547 від 07.09.2020 (код документу 0730); документ про походження товару ІNVOICE №ZX20206115841 від 30.07.2020 (код документу 0862); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500040/2020/3031 від 10.09.2020 (код документу 1701); висновок експерта №ГО-1933 від 07.09.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016); комерційну пропозицію OFFER б/н від 30.07.2020 (код документу 3022); контракт №0302.20 від 03.02.2020 (код документу 4100); інші некласифіковані документи (код документу 9000), – зокрема: лист №1109/1 від 11.09.2020 р. про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; по ЕМД №UA100070/2020/429683 від 11.09.2020 (відповідно до рішення Київської митниці ДЕРЖМИТСЛУЖБИ №UA100070/2020/000178/2 від 11.09.2020 року): декларацію митної вартості за №3018, номер якої наведено у гр.7 ЕМД; пакувальний лис PACKING LIST №ZX20207187 від 03.08.2020 (код документу 0271); рахунок-фактуру ІNVOICE №ZX20207187 від 03.08.2020 (код документу 0380); коносамент BILL OF LADING №SZ2007081057 від 03.08.2020 (код документу 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №9373 від 10.09.2020 (код документу 0730); документ про походження товару ІNVOICE №ZX20207187 від 03.08.2020 (код документу 0862); висновок експерта №ГО-2017 від 10.09.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016); комерційну пропозицію OFFER б/н від 03.08.2020 (код документу 3022); контракт №0302.2020 р. від 03.02.2020 р. (код документу 4100); інші некласифіковані документи (код документу 9000), – зокрема: лист №1109/3 від 11.09.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що дані, наведені у перелічених документах, не суперечать кожному з перелічених вище висновків Дніпропетровської Торгово-промислової палати України, відповідно до яких дійсна ринкова вартість отриманого товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки CPT-Київ.

Однак, Київська митниця Держмитслужби повідомила підприємство про відмову у прийнятті митних декларацій та у митному оформленні (випуску) товарів, у зв`язку із винесенням оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, а саме: №UA100070/2020/000167/2 від 09.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00390; №UA100070/2020/000172/2 від 10.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00396, №UA100070/2020/000177/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00402, №UA100070/2020/000178/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00403, та зазначила про необхідність подання нових митних декларацій, відповідно до рішень про коригування заявленої митної вартості, а також про виникнення необхідності надання додаткових документів за відповідним переліком з метою підтвердження митної вартості товару.

На зазначене вище, позивачем, листом від 11.09.2020 р. №1109/1, було повідомлено Київську митницю Держмитслужби, що ТОВ "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" не має можливості надати витребувані документи.

Правовідносини сторін, пов`язані із справлянням митних платежів, встановлення порядку і умов переміщення товарів через митний кордон України, їх митним оформленням і митним контролем, застосуванням механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; веденням митної статистики; обміном митної інформації; веденням Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; здійсненням відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України; запобігання та протидією контрабанді; боротьбою з порушеннями митних правил; організацією і забезпеченням діяльності органів доходів і зборів та іншими заходами, спрямованими на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу та регулюються нормами Конституції України, Митного кодексу України; Податкового кодексу України, тощо.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 5 ст. 382 Господарського кодексу України права та обов`язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Порядок визначення права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разі недосягнення згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється законом про зовнішньоекономічну діяльність.

За загальним правилом, передбаченим нормами ст.692 Цивільного Кодексу України, оплата товару за договором передбачена після передання товару чи товаророзпорядчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного Кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), то покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. А якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 р. у справі №810/1479/16 (адміністративне провадження №К/9901/14257/18), в якій зазначається, що Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої Відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч. 2-8 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Зауваження, що викладені відповідачем у Рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Відповідно до умов Інкотермс 2010, умови поставки CPT означають, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці і продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце. Таким чином, митна вартість товару вже включає у себе вартість транспортування товару. Крім того, позивач у декларації митної вартості не визначив окремо витрати на транспортування товару до місця доставки.

Суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі укладено зовнішньоекономічний Контракт №0302.20 р., укладеного між ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» та іноземною компанією ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD.

У зовнішньоекономічному контракті сторони визначили, що вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (навантаження, вивантаження), страхування включені до ціни товару.

Відповідно до вимог МК України, до митної вартості товарів включаються витрати на транспортування товару лише у випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відтак, доводи відповідача стосовно того, що ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» не подало до Київської митниці Держмитслужби достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CPT витрат, пов`язаних із транспортуванням товару, завантаженням, розвантаженням товарів до місця призначення; не деталізовано чи включено у вартість товару витрати на транспортування товару у країні покупця до м. Києва згідно умов постановки не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. ст. 73 – 77 КАС України.

При цьому, суд зазначає, що доводи відповідача стосовно того, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозиції для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, а тому не відображає дійсну вартість товару, спростовується наступним.

Статтею 43 ГК України визначено свободу підприємницької діяльності.

Так, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом.

Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України.

На підставі викладеного вище, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги інвойс з мотивів його недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Щодо доводів відповідача стосовно того, що висновок Дніпропетровської ТПП містить джерела з мережі Інтернет без врахування технічних характеристик товару; в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару, то суд його відхиляє, оскільки висновок підтверджує інформацію про вартість товарів, які ввіз позивач на територію України; висновок ТПП не входить до обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товару.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Суд зазначає, відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, а адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на Київській митниці Держмитслужбі.

Відповідачем під час розгляду справи, у відповідності до норм ст. 73 – 77 КАС України, не доведено належними та допустимими засобами доказування неправильності заявленої митної вартості товару. Доводи відповідача ґрунтуються лише на припущенням, які не підтвердженні жодними доказами.

Таким чином, здійснені відповідачем у гр. 33 оскаржуваного рішення записи не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність визначених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Щодо неподання декларантом додаткових документів, то в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 12.11.2020 р. у справі № 825/1016/17 (адміністративне провадження № К/9901/18684/18), в якій зазначається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Також відповідач не довів суду обов`язкову в силу частини 1 статті 55 Митного кодексу України наявність передбачених частиною 6 статті 54 Митного кодексу України випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

На підставі викладеного вище, суд прийшов до висновку, що позивачем подано до Київської митниці ДЕРЖМИТСЛУЖБИ достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про неправомірність рішень про коригування митної вартості товарів, а саме: № UA100070/2020/000167/2 від 09.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00390; №UA100070/2020/000172/2 від 10.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00396; №UA100070/2020/000177/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00402; №UA100070/2020/000178/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00403.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

При прийнятті даного рішення, судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів, а саме: № UA100070/2020/000167/2 від 09.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00390; №UA100070/2020/000172/2 від 10.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00396; №UA100070/2020/000177/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00402; №UA100070/2020/000178/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00403 відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним рішення про коригування митної вартості товарів, а саме: № UA100070/2020/000167/2 від 09.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00390; №UA100070/2020/000172/2 від 10.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00396; №UA100070/2020/000177/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00402; №UA100070/2020/000178/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00403.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" (вул. Сімферопольська, буд.21, кім.522-1, м.Дніпро, 49005) до Київської митниці Держмитслужби (будьвар Вацлова Гавеля, 8-А, м.Київ, 03121) про визнання протиправними та скасування рішень Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів, а саме: № UA100070/2020/000167/2 від 09.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00390; №UA100070/2020/000172/2 від 10.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00396; №UA100070/2020/000177/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00402; №UA100070/2020/000178/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00403.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення №604 від 03.11.2020 р. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 13 724,10 грн. (тринадцять тисяч сімсот двадцять чотири грн. 10 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" (вул. Сімферопольська, буд.21, кім.522-1, м.Дніпро, 49005) до Київської митниці Держмитслужби (будьвар Вацлова Гавеля, 8-А, м.Київ, 03121) про визнання протиправними та скасування рішень Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів, а саме: № UA100070/2020/000167/2 від 09.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00390; №UA100070/2020/000172/2 від 10.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00396; №UA100070/2020/000177/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00402; №UA100070/2020/000178/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00403, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 13 724,10 грн. ((тринадцять тисяч сімсот двадцять чотири грн. 10 коп.).

Керуючись ст. ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" (вул. Сімферопольська, буд.21, кім.522-1, м.Дніпро, 49005) до Київської митниці Держмитслужби (будьвар Вацлова Гавеля, 8-А, м.Київ, 03121) про визнання протиправними та скасування рішень Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів, а саме: № UA100070/2020/000167/2 від 09.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00390; №UA100070/2020/000172/2 від 10.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00396; №UA100070/2020/000177/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00402; №UA100070/2020/000178/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00403, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000167/2 від 09.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00390.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000172/2 від 10.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00396.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000177/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00402.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000178/2 від 11.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00403.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» з оплати судового збору у розмірі 13 724,10 (тринадцять тисяч сімсот двадцять чотири грн. 10 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова