Ухвала суду № 93431112, 10.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 грудня 2020 року Справа № 215/5281/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Директор комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради Косяк Наталія Володимирівна про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.09.2020 року надійшов позов ОСОБА_1 до директора комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність директора комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни, яка виявилася у не належному застосуванні управлінської функції, у порушені правового режиму, форми розгляду заяви позивача від 10.09.20р. вх.. 233 і не підкоренню ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 29 Конституції України, ст. 42, 43 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я";

- визнати протиправною бездіяльність директора комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни, яка виявилася у не винесенні за результатами розгляду звернення від 10.09.20р. вх.. 233 рішення, постанови, тобто правового акту та у порушенні управлінської функції відповідно п 18,19 ч. 1 ст. 4 КАСУ і ст.. 3, 19, ч. 3 ст. 32, ст. 34, 49 Конституції України та зазначити закон вимоги якого порушено ним згідно ст. 249 КАС України;

- визнати протиправною бездіяльність директора комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни, яка виявилася у не вжитті заходів для забезпечення права на отримання інформації, у відмові надати дату напрвлення заяви позивача від 24.02.20р. вх. 31 ОСОБА_2 та реєстраційний номер отримання її в управлінні охорони здоров`я м. Кривого Рогу виконкому міської ради, дві копії заяви позивача від 10.09.20р. вх. 233 після розгляду заяви від 10.09.20р. вх. 233 до правової позиції ст. 3, 22, ч. 3 ст. 32, ст. 34, 68 Конституції України;

- визнати протиправною бездіяльність директора комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни, яка виявилась у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням підприємства, недбалістю і помилками його, у не вжитті заходів до усунення причин, що породжують подання заяви від 10.09.20р. вх. 233.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24.09.2020 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до директора комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Пред`явлений адміністративний позов ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року залишено без руху, через невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду уточненого позову, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб`єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню, оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн., із заявлених позивачем немайнових вимог, сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок UA238999980313131206084004008, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030101 або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Копія вказаної ухвали суду направлялась позивачу разом з супровідним листом від 19.10.2020 року за вказаною у позові адресою: вул. Ухтомського, б.2/8, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50083.

На виконання вимог ухвали суду позивачем 07.12.2020 року надано до суду заяву про відкриття провадження по справі після усунення недоліків, в якій викладено клопотання вважати виконаними вимоги ухвали суду від 19.10.2020р., а також щодо звільнення від сплати судового збору.

Проте суд зазначає, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на тяжкий матеріальний стан, вже судом розглянуто та надано йому відповідну оцінку в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року.

Також суд вказує, що необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду.

Так, Верховний Суд в своїй ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 10 жовтня 2019 року у справі № 215/3329/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 зазначив, що скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте просить суд звільнити від сплати судового збору з огляду на відсутність коштів для його сплати. Зокрема, посилається на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу. На підтвердження заявленого клопотання скаржник долучив довідку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради від 01 жовтня 2019 року. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 01 листопада 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Разом з тим, надані скаржником докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній календарний рік.

Залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 Верховний Суд у своїй ухвалі від 17 жовтня 2019 року у справі № 215/3786/18 зазначив, що скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте до касаційної скарги надано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору. На підтвердження заявленого клопотання скаржник прикріпив довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 01 жовтня 2019 року № 9042 про суму отриманої ним компенсації по догляду за інвалідом І групи за період з жовтня 2017 року по вересень 2019 року. Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним касаційну скаргу у встановлений законом порядку, а саме, що компенсаційна виплата по догляду за особою з інвалідністю І групи є єдиним джерелом доходу, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо. Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статтей Закону України “Про судовий збір”, не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам скаржник не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.

Верховний Суд своєю ухвалою від 21 жовтня 2019 року у справі № 215/1025/19 повернув ОСОБА_1 касаційну скаргу та вказав, що 10 жовтня 2019 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків до якої долучена довідка Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради від 01 жовтня 2019 року та відомость Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про доходи скаржника з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 01 листопада 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Разом з тим, надані скаржником докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній 2018 календарний рік. Тому, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, копія довідки, надана позивачем, не може бути належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища позивача ОСОБА_1 , оскільки доказів того, що щомісячна компенсація виплат непрацюючій особі є єдиним джерелом доходів позивача до суду надано не було, а тому така довідка не відображає відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.

Крім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року про залишення без руху позову, через невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду уточненого позову, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб`єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню.

Проте в цій частині вимоги ухвали суду від 19.10.2020 року про залишення без руху позову також не були виконані.

Отже, станом на 10.12.2020 року вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані, клопотання про продовження процесуальних строків для надання часу на усунення недоліків, зазначених в ухвалі, до суду не надано.

Суд вважає, що заявнику надано достатньо часу з 19.10.2020 року по 10.12.2020 року на усунення недоліків заяви, з урахуванням можливого направлення документів засобами поштового зв`язку.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що позивачем вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року про залишення позовної заяви без руху станом на 10.12.2020 року не виконано, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до директора комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков