Ухвала суду № 93431115, 10.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб-адреса сторінки на офіційному веб –порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

10 грудня 2020 року Справа 160/14053/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі питання щодо витребування доказів у справі 160/14053/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень: №14210-13 від 14.11.2017 р.; від 05.12.2018 р. №0011255550; від 20.03.2019 р. №0105623-5550-0403; визнання протиправними та скасування податкових вимог: від 15.02.2018 р. №20131-17/03; від 23.07.2019 р. №302177-55, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень: №б.н. від 14.11.2017 р.; від 05.12.2018 р. №0011255550; від 20.03.2019 р. №0105623-5550-0403; визнання протиправними та скасування податкових вимог: від 15.02.2018 р. №20131-17/03; від 23.07.2019 р. №302177-55.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 р. провадження у справі, після залишення ухвалою суду від 02.11.2020 р. даної позовної заяви без руху, було відкрито. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень: №14210-13 від 14.11.2017 р.; від 05.12.2018 р. №0011255550; від 20.03.2019 р. №0105623-5550-0403; визнання протиправними та скасування податкових вимог: від 15.02.2018 р. №20131-17/03; від 23.07.2019 р. №302177-55.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , є власником 1/2 частки будівлі гуртожитку, розташованої в АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.2011 р., реєстр №2876, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотарільного округу Жидковим В.Ю., Витягом про державну реєстрацію прав від 29.12.2011 р. №32738494, Витягом з Державного реєстру правочинів від 28.12.2011 р. №10888407, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №228690602 від 19.10.2020 р.

При цьому зазначає, що відповідно до пп.266.2.2 «г» п.266.2 ст.266 ПК України, яким визначено, що не є об`єктом оподаткування гуртожитки, позивач – ОСОБА_1 , якому на праві власності належить об`єкт нерухомості, а саме: будівля гуртожитку, розташована в АДРЕСА_1 , останній не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Здійснивши системний аналіз як пп.266.2.2 «г» п.266.2 ст.266 ПК України, яким визначено, що не є об`єктом оподаткування гуртожитки, так і матеріалів позовної заяви, суд зазначає наступне.

Для застосування положень підпункту «г» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, слід вирішити питання приналежності спірних об`єктів нерухомості до гуртожитків, для чого слід керуватись належними доказами, що підтверджують право власності та дотримання вимог державної реєстрації таких об`єктів, зокрема, встановлених приписами статті 127 Житлового кодексу Української РСР, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Так, відповідно до ст. 127 Житлового Кодексу Української РСР встановлює, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв`язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І Положення про гуртожитки, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 квітня 2015 року № 84, гуртожиток - це спеціально споруджений або переобладнаний жилий будинок, який використовується для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, гуртожитки віднесено до підрозділу 11 «Будівлі житлові» групи 113 «Гуртожитки» класу 1130 «Гуртожитки». Вказаний клас включає житлові будинки для колективного проживання, включаючи будинки для людей похилого віку та інвалідів, студентів, дітей та інших соціальних груп, наприклад, будинки для біженців, гуртожитки для робітників та службовців, гуртожитки для студентів та учнів навчальних закладів, сирітські будинки, притулки для бездомних та т. ін.). Клас 1130 складається з підкласів 1130.1 «Гуртожитки для робітників та службовців», 1130.2 «Гуртожитки для студентів вищих навчальних закладів», 1130.3 «Гуртожитки для учнів навчальних закладів», 1130.4 «Будинки-інтернати для людей похилого віку та інвалідів», 1130.5 «Будинки дитини та сирітські будинки», 1130.6 «Будинки для біженців, притулки для бездомних», 1130.9 «Будинки для колективного проживання інші».

З аналізу наведених вище положень нормативно-правових актів слідує, що віднесення об`єктів нерухомості до гуртожитків зумовлене функціональним призначенням останніх, яке полягає у наданні місця для тимчасового проживання певним категоріям населення, які навчаються, виконують певну трудову функцію чи наділені відповідним статусом.

Таким чином, звільнення гуртожитків від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, слід пов`язувати не тільки з наявністю у такої будівлі статусу гуртожитку, а й з дійсним використанням такої нерухомості для тимчасового проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших визначених законодавством осіб, які можуть використовувати гуртожитки для проживання.

Суд зазначає, що за приписами статті 127 Житлового кодексу Української РСР, гуртожитки мають бути зареєстровані у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Разом з тим, судами не з`ясовувались обставини того, чи було належне позивачем нерухоме майно зареєстроване в якості гуртожитків відповідно до вимог наведеної правової норми.

Крім того, за визначеннями, що надаються у Житловому кодексі Української РСР, Положенні про гуртожитки та Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000 до гуртожитків можуть бути віднесені лише житлові будинки.

На підставі викладеного вище, під час судового розгляду даної справи у суду виникла необхідність витребувати у позивача – ОСОБА_1 наступні документів, а саме: докази щодо реєстрації у якості гуртожитку нерухомого майна, а саме: 1/2 частки будівлі гуртожитку, розташованої в АДРЕСА_1 , відповідно до вимог ст.127 Житлового Кодексу Української РСР, Державного класифікатора будівель та спору ДК 018-200, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507; правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомості, належного позивачу, з яких можна було б встановити, в якому статусі спірна нерухомість була набута позивачем, або ж документи, які б свідчили про переведення відповідного об`єкту нерухомості у статус гуртожитків у передбаченому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.80 КАС України, про витребування доказі за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановлює ухвалу.

З урахуванням зазначеного вище, а також з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, встановлення всіх обставин, на які посилається позивач в своїй позовній заяві, та з метою встановлення приналежності об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до гуртожитків, а також до житлової нерухомості, суд вважає за необхідне витребувати у позивача - ОСОБА_1 наступні документи, а саме: докази щодо реєстрації у якості гуртожитку нерухомого майна, а саме: 1/2 частки будівлі гуртожитку, розташованої в АДРЕСА_1 , відповідно до вимог ст.127 Житлового кодексу України, Державного класифікатора будівель та спору ДК 018-200, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507; правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомості, належного позивачу, з яких можна було б встановити, в якому статусі спірна нерухомість була набута позивачем, або ж документи, які б свідчили про переведення відповідного об`єкту нерухомості у статус гуртожитків у передбаченому законом порядку.

Відповідно до п.3 розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

На підставі викладеного вище, з посиланням на ст. ст. 8, 9, 161 КАС України, враховуючи п.3 розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, суд прийшов до висновку щодо необхідності продовження строку розгляду справи №160/14053/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень: №14210-13 від 14.11.2017 р.; від 05.12.2018 р. №0011255550; від 20.03.2019 р. №0105623-5550-0403; визнання протиправними та скасування податкових вимог: від 15.02.2018 р. №20131-17/03; від 23.07.2019 р. №302177-55.

Керуючись ст. ст. 9, 72, 80, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Витребувати у позивача – ОСОБА_1 наступні документи, а саме: докази щодо реєстрації у якості гуртожитку нерухомого майна, а саме: 1/2 частки будівлі гуртожитку, розташованої в АДРЕСА_1 , відповідно до вимог ст.127 Житлового кодексу України, Державного класифікатора будівель та спору ДК 018-200, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507; правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомості, належного позивачу, з яких можна було б встановити, в якому статусі спірна нерухомість була набута позивачем, або ж документи, які б свідчили про переведення відповідного об`єкту нерухомості у статус гуртожитків у передбаченому законом порядку.

Зазначені вище витребувані судом у позивача – ОСОБА_1 докази у справі №160/14053/20 направити на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (вул. Академіка Янгеля, 4, м.Дніпро, 49089) до 06.01.2020 р.

Копію ухвали надіслати до виконання позивачу – ОСОБА_1 ; відповідачу – Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - до відома.

Продовжити процесуальний строк розгляду позовної заяви №160/14053/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень: №14210-13 від 14.11.2017 р.; від 05.12.2018 р. №0011255550; від 20.03.2019 р. №0105623-5550-0403; визнання протиправними та скасування податкових вимог: від 15.02.2018 р. №20131-17/03; від 23.07.2019 р. №302177-55, строком на 30 днів, а саме: до 06.01.2020 р.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Жукова