Рішення № 93415875, 09.12.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2/235/12/20

Справа №235/7740/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої судді : Величко О.В.,

при секретарі: Лебеденко В.В., Алфьорової І.Р.

за участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2

за участю представників відповідача ОСОБА_38 , Пилипець В.А., Місюра Ю.І.

ОСОБА_4

за участю представника третьої особи ОСОБА_38

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального Некомерційного Підприємства « покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської, треті особи: ОСОБА_5 , в.о. головного лікаря покровської ЦРЛ ОСОБА_37 про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом Покровської Центральної районної лікарні, треті особи: ОСОБА_5 , головний лікар Покровської ЦРЛ ОСОБА_37 про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що з 2004 року працювала на посаді завідуючого акушерським відділенням. Наказом № 01-05/323 від 09.11.2018 року її звільнено з посади лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги відділення сумісного перебування матері та дитини. Підставою для винесення даного наказу є неодноразове застосування до неї дисциплінарних стягнень на підставі наказів № 01-05/209 та № 01-05/252. В наказі № 01-05/323 від 09.11.2018 року зазначено, що її звільнення пов`язано з невиконанням нею своїх посадових обов`язків при проведенні операції 07.09.2018 року у ОСОБА_5 . Зокрема, нею, за думкою адміністрації лікарні, було порушено Протокол кесаревого розчину, затверджений Наказом МОЗ України № 977 від 27.12.2011 року та залишено в порожнечі матки марлеву серветку, яка у період часу з 07.09.2018 року по 05.10.2018 року, знаходилась у матці жінки і призвела до тяжких післяопераційних наслідків.

Наказом № 01-05/304 від 16.10.2018 року у зв`язку з виявленням даного факту призначено службове розслідування, яке проводилося з порушеннях існуючих правил. Так, не було надано копій наказів № 01-05/302 та № 01-05/304, не надано протоколу засідання постійно-діючої комісії акушерсько-гінекологічної допомоги при медичній раді, не вручено акту службового розслідування. Наказ про призначення службового розслідування видано з порушенням вимог нормативних документів, а саме - Постанови КМУ від 13.06.2000 року № 950. Відповідно до Порядку проведення службового розслідування щодо певної особи може бути ініційовано виключно цією особою - ОСОБА_5 , яка, в свою чергу, зі скаргою не зверталась.

Вважає, що первинна медична документація ОСОБА_5 переписана, у зв`язку з чим вона вимушена була звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів. Висновки , викладені в протоколі службового розслідування, не відповідають дійсності.

Наказ № 01-05/69а від 01.02.2018 року « Про створення медичної ради закладів охорони здоров`я» був виданий не 01.02.2018 року, а влітку 2018 року, що може довести судово-технічна документальна експертиза, тому, за її думкою, є незаконним.

Засідання профкому з приводу надання згоди на її звільнення проводилось з порушеннями, оскільки в задоволенні клопотання про надання для ознайомлення документів, які стосуються факту невиконання нею посадових обов`язків, про запрошення на засідання адвоката - їй було відмовлено.

Також зазначила, що наказ № 01-05/323 від 09.11.2018 року був винесений в. о. головного лікаря ОСОБА_37 , який не мав на це помножень, оскільки розпоряджень голови міської ради про продовження строку виконання обов`язків ОСОБА_37 на протязі 2018 року не приймалося. Вважає, що незаконним звільненням їй завдано моральну шкоду.

Позивачка з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати наказ в.о. головного лікаря Покровської ЦРЛ № 01-05/69а від 01.02.2018 року « Про створення медичної ради закладів охорони здоров`я м. Покровська та Покровського району» незаконним;

- визнати Наказ головного лікаря Покровської ЦРЛ від 16.10.2018 року № 01-05/304 про призначення службового розслідування незаконним;

-визнати Наказ головного лікаря Покровської ЦРЛ від 09.11.2018 року № 01-5/323 про звільнення її з посади лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги відділення сумісного перебування матері та дитини Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської ЦРЛ незаконним, поновити на роботі, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу як за основним місцем роботи з 10.11.2018 року так і за місцем роботи за сумісництвом.

- визнати звільнення її з роботи за сумісництвом незаконним, поновити її за місцем роботи за сумісництвом з 16.07.2018 року;

- стягнути моральну шкоду в розмірі 20000 грн.;

- стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Представник відповідача Покровська ЦРЛ надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що твердження позивача про її звільнення з роботи з особистих мотивів з боку головного лікаря Покровської ЦРЛ є надуманим та не підтверджуються жодним доказом. Неодноразове притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та подальше звільнення відбувалось внаслідок порушення останньою вимог діючого законодавства при лікуванні пацієнта, правил внутрішнього трудового розпорядку та трудової дисципліни.

Твердження позивача про відсутність повноважень у в. о. головного лікаря Покровської ЦРЛ накладати дисциплінарні стягнення не відповідає дійсності, оскільки 03.01.2012 року відповідно до розпорядження Красноармійського міського голови № 123 від 28.12.2011 року ОСОБА_37 призначено на посаду головного лікаря Покровської ЦРЛ на контрактній основі, а 29.12.2017 року розпорядженням Покровського міського голови № 129 ОСОБА_37 призначено виконуючим обов`язки головного лікаря Покровської ЦРЛ з 01.01.2018 року, які він виконує до теперішнього часу.

Паніотова у період з 26.01.2004 року по 13.07.2018 року працювала в Покровській ЦРЛ на посаді завідуючої акушерським відділенням Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської ЦРЛ, а з 13.07.2018 року за її заявою наказом в. о. головного лікаря № 245к переведена на посаду лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги відділення сумісного перебування матері та дитини Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської ЦРЛ.

05.10.2018 року на адресу головного лікаря Покровської ЦРЛ надійшла доповідна записка від заступника керівника Перинатального центру 11 рівня ОСОБА_7 про факт виявлення стороннього тіла (серветки розміром 65 на 15 см) у пацієнтки ОСОБА_5 , яка була госпіталізована в гінекологічне відділення Перинатального центру з ДЗ «Післяпологовий період - 28 доба. Стан операції кесарів розтин. Гострий ендометрит. Токсично-інфекційний шок 1 ступеню».

За даним фактом 12.10.2018 року в. о. головного лікаря Покровської ЦРЛ видано наказ № 01/05/302 про скликання комісії з надання акушерської-гінекологічної (перинатальної) допомоги при медичній раді для проведення аналізу якості надання медичної допомоги хворій ОСОБА_5 у Перинатальному центрі 11 рівня у складі Покровської ЦРЛ.

16.10.2018 року за даним фактом наказом в. о. головного лікаря Покровської ЦРЛ № 01/05/304 призначено службове розслідування. Комісія виявила грубе порушення лікарем наказу МОЗ України № 977 від 27.12.2011 року, наказу МОЗ України від 03.11.2008 року № 624 Клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи», № 782 від 29.12.2005 року «Клінічно вузький таз», № 29 від 21.01.2016 року «Про внесення змін до первинних облікових форм та інструкцій щодо їх заповнення;встановила доведення факту наявності залишеної серветки в порожнині матки жінки ОСОБА_5 в ході операції кесарів розтин 07.09.2018 року; встановила факт недотримання ОСОБА_1 своєю посадової інструкції лікаря акушер-гінеколога невідкладної стаціонарної акушрсько-гінекологічної допомоги, а саме п. 1.5, 2.4, порушення вимог Положення Перинатального центру - п.п.2 п. 2 - стандартів медичної допомоги.

ОСОБА_1 скоїла грубе порушення трудової дисципліни. Так, при заповненні протоколу кесарева розтину в історії вагітності та пологів № 924 пацієнтки ОСОБА_5 , внесла в нього недостовірні відомості щодо проведення підрахунку серветок, а також інші недостовірні відомості щодо перебігу пологів.

Залишення ОСОБА_1 марлевої серветки в порожнині матки ОСОБА_5 у період з 07.09.2018 року до 05.10.2018 року, а саме до часу її видалення у лікарні, призвело до виникнення у останньої тяжких післяопераційних ускладнень у вигляді гострого ендометриту

Враховуючи вказані висновки, а також накази в. о. головного лікаря Покровської ЦРЛ про застосування дисциплінарного стягнення від 02.07.2018 року № 01-05/209 та від 06.08.2018 року № 01-05/252 у вигляді догани до ОСОБА_1 , тобто наявність фактів систематичного порушення позивачем трудової дисципліни, 01.11.2018 року в. о. головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_37 звернувся до первинної профспілкової організації Покровської ЦРЛ з поданням щодо надання згоди на розірвання трудового договору з лікарем акушер-гінекологом з екстреної допомоги відділення сумісного перебування матері та дитини Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської ЦРЛ ОСОБА_1 на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.

09.11.2018 року адміністрацією Покровської ЦРЛ отримано згоду первинної профспілки Покровської ЦРЛ на розірвання трудового договору з ОСОБА_1

09.11.2018 року в.о. головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_37 видано наказ № 01/05/323 « Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», згідно якого на підставі п.3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, ст.ст. 147-149 КЗпП України, п.п.27-32 розділу У11 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Покровської ЦРЛ, ОСОБА_1 звільнено з посади лікаря акушер-гінеколога к екстерної допомоги відділення сумісного перебування матері та дитини Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської ЦРЛ.

В.О. головного лікаря Покровської ЦРЛ при прийнятті оскаржуваного наказу діяв в межах своїх повноважень та строків, наданих йому діючим законодавством та дотримав встановлений порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності

Просив відмовити в задоволенні позовних вимог; за наслідками розгляду даної цивільної справи стягнути з ОСОБА_1 на користь Покровської ЦРЛ понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення судових витрат також просили від мовити, оскільки позивачем до позовної заяви не надано жодного доказу, які б підтверджували факт понесення нею витрат на правову допомогу до їх компенсації судом, перелік наданих послуг, акт виконаних робіт .

В судовому засіданні позивачка, представник позивачки підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні.

Представники відповідача в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просили відмовити, підтримали наданий суду відзив на позовну заяву.

Третя особа головний лікар Покровської ЦРЛ ОСОБА_37 в судовому засіданні пояснив, що позивачка по справі ОСОБА_1 працювала спочатку на посаді завідуючої акушерським відділенням, в подальшому на посаді лікаря акушер-гінеколога Покровської ЦРЛ. До нього як до головного лікаря Покровської ЦРЛ надійшла доповідна заступника Перинатального центру ОСОБА_7 про виявлення факту залишення серветки в порожнині матки пацієнтки ОСОБА_5 після проведення позивачкою операції кесарив розтин. З приводу даного факту наказом Покровської ЦРЛ призначено проведення службового розслідування. Відповідно до протоколу засідання постійно діючої комісії акушерсько-гінекологічної допомоги при медичній раді ЗОЗ встановлено порушення ОСОБА_1 вимог наказів МОЗ, які регламентують проведення операції. Про факт переписування історії хвороби ОСОБА_5 йому невідомо.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, просила справу слухати у її відсутність ( а.с. 73,76,99 том 1 , а.с. 178 том 3).

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що працює в Покровській ЦРЛ на посаді заступника керівника Перинатального Центру. 04.09.2018 року у гінекологічне відділення Перинатального Центру поступила хвора ОСОБА_5 з діагнозом «післяпологовий ендометріоз» . Первинний діагноз ним було встановлено як пієлонефрит, в подальшому, 05.10.2018 року встановлено остаточний діагноз ендометріоз, проте при заповненні медичних документів він міг помилитися і вказати діагноз пієлонефрит як супутній діагноз. При поступленні хворої ОСОБА_5 у відділення у останній були відібрані аналізи, проведено УЗІ.

05.10.2018 року в процесі огляду ОСОБА_5 в присутності працівників лікарні виявив з порожнині матки породіллі серветку розміром 65х15 см, яку залишили після проведення операції «кесарів розтин». Він викликав лікаря акушер-гінеколога акушерського відділення ОСОБА_8 , з`ясував, хто проводив операцію та написав доповідну у формі пояснювальної записки. Серветку направили на дослідження. Ним було з`ясовано, що операцію «кесарів розтин» проводила хірург ОСОБА_1 , асистентом була ОСОБА_9 , та медсестра ОСОБА_10 . Наказом Покровської ЦРЛ за даним фактом призначено службове розслідування. Висновками комісії з приводу службового розслідування винною у виявленому факті визнано хірурга ОСОБА_1 , медичній сестрі ОСОБА_11 оголошено догану.

Безпосередньо він відповідає за роботу Перинатального центру, історію хворої оформляла ОСОБА_12 , а медсестра оформляла документи у прийомному відділенні.

Про те, що історія хвороби була переписана, йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що працює лікарем-епідеміологом Покровської ЦРЛ та був присутнім на засіданні службового розслідування, яке було призначено за фактом виявлення в порожнині матки пацієнтки ОСОБА_5 серветки, яка була залишена після проведення операції кесарів розтин. Згідно висновків службового розслідування операція кесарів розтин проведена в порушення наказів МОЗ України. Хірургом, яка проводила операцію у ОСОБА_5 була ОСОБА_1 . Для проведення аналізу були відібрані біоматеріали з порожнині матки пацієнтки і частина серветки. В момент виявлення серветки з порожнині матки він не був присутнім. З висновками комісії службового розслідування повністю згоден.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що працює в Покровській ЦРЛ керівником Перинатального центру. 05.10.2018 року він знаходився у відрядженні . Йому повідомили про виявлення серветки в порожнині матки пацієнтки при огляді останньої, яку залишили після проведення операції кесарів розтин. З цього приводу було призначено службове розслідування. Згідно висновків службового розслідування факт наявності залишеної серветки в порожнині матки ОСОБА_5 в ході операції кесарів розтин, проведеною 07.09.2018 року лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_1 доведено; виявлене грубе порушення лікарем ОСОБА_1 методики та техніки проведення операції кесарів розтин, наказів МОЗ України.. Вишкрібання з порожнині матки пацієнтки проводили 05.10.2018 року заступником Перинатального центру ОСОБА_7 , в присутності лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_8 , операційної медсестри ОСОБА_16 , медичної операційної сестри ОСОБА_17 , лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_9 , лікаря-анестезіолога ОСОБА_18 .. Вказані працівники підтвердили той факт, що із порожнині матки пацієнтки 05.10.2018 року була виявлена серветка, про що зазначили в своїх пояснювальних записках. Зокрема, лікар акушер-гінеколог ОСОБА_9 та операційна медсестра ОСОБА_10 в пояснювальних вказали, що при проведенні операції кесарів розтин ОСОБА_10 передавала серветки ОСОБА_1 , а ОСОБА_9 вказаний факт бачила. До операційної медсестри була застосована догана, оскільки саме на неї покладено обов`язок рахувати серветки. Відповідальною за проведення операції кесарів розтин у ОСОБА_5 була саме ОСОБА_1 , лікар акушер-гінеколог ОСОБА_9 була асистентом. Виявлене 05.10.2018 року чужорідне тіло було передано на експертизу.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що працює в Покровській ЦРЛ лікарем анестезіологом . В жовтні 2018 року вона, лікарі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , медсестра повинні були проводити вишкрібання у жінці ОСОБА_5 . Вишкрібання так і не було проведено, оскільки з порожнини матки жінки виявили серветку. Сам факт виявлення серветки вона не бачила. В комісії по розслідуванню даного факту вона участі не приймала.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що працює лікарем акушер-гінекологом Перинатального Центру Покровської ЦРЛ, є членом комісії з надання лікарської акушерської допомоги. Він робив рецензію на історію вагітності і пологів ОСОБА_5 , готував доклад по історії на засідання комісії. При вивчені медичних документів були виявлені недоліки в роботі по їх заповненні, зокрема з боку позивачки по справі ОСОБА_1 . Комісією службового розслідування встановлено факт наявності залишеної серветки в порожнині матки жінки ОСОБА_5 в ході проведення операції кесарів розтин, винною в цьому визнана ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що працює заступником керівника Перинатального Центру Покровської ЦРЛ.

04-05.10.2018 року до Покровської ЦРЛ звернулась пацієнтка ОСОБА_5 зі скаргою на болі внизу живота, та в той же день була госпіталізована до лікарні. В подальшому, з порожнині матки жінки лікарями була виявлена серветка розміром 65х15 см. Факт виявлення серветки був предметом розгляду комісією, висновками якої було встановлено, що серветка була залишена при проведенні операції кесарів розтин. ОСОБА_1 цей факт заперечує. Комісією також встановлено порушення з боку ОСОБА_1 порядку ведення медичної документації. Зазначила, що відповідальною особою за проведення операції є саме хірург, а не асистент. Лікар акушер-гінеколог є хірургом при проведенні операції кесарів розтин. Саме лікар-хірург при проведенні операції повинен з`ясувати, чи всі підраховані матеріали, чи була прибрана серветка.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що працює лікарем акушер-гінекологом Покровської ЦРЛ. 04.10.2018 року ОСОБА_5 звернулась до лікарні зі скаргами на болі внизу живота на 28 день після того, як захворіла, про що було зазначено в карті стаціонарного хворого «28 доба післяпологовий період», діагноз остаточно не був визначений. Пацієнтку ОСОБА_5 прийняла лікар ОСОБА_22 . При огляді жінки з порожнині її матки лікарями ОСОБА_7 , ОСОБА_9 була виявлена серветка. Як в подальшому було встановлено, серветка була залишена при проведенні операції «Кесарів розтин» позивачкою по справі. Саме хірург контролює проведення операції, а операційна сестра підраховує серветки. Якщо брати обов`язки хірурга і асистента при проведенні операції, то вони несуть рівнозначну відповідальність. На документі « направлення до гінекологічного відділення» на а. с. 34 зазначено почерк акушерки ОСОБА_23 , а на документі « направлення до гінекологічного відділення» на а.с. 43 том 2 стоїть підпис ОСОБА_23 , але хто саме виписував направлення, їй невідомо.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що працює лікарем акушер-гінекологом Покровської ЦРЛ. У вересні 2018 року ОСОБА_5 була проведена операція «кесарів розтин» Позивачка по справі ОСОБА_1 виконувала обов`язки хірурга при проведенні операції, а вона була в якості асистента. Безпосередньо вона як асистент сушила рану, допомагала витягувати дитину, ушивати черевну порожнину. При проведенні операції ОСОБА_1 питання медсестрі про те, чи підрахувала та серветки, не задавала. Вона як лікар асистент, лікар-дежурант не могла задавати таке питання. Саме позивачка ОСОБА_1 просушувала серветкою порожнину матки в процесі проведення операції.

Медичну картку стаціонарного хворого, що знаходиться в матеріалах справи на а. с. 20 том 2 заповнювала саме вона, ОСОБА_24 . В медичній картці стаціонарного хворого, що міститься в матеріалах справи на а. с. 32 можливо стоїть її підпис, на медичних документах, що містяться в матеріалах справи на а. с. 33, також стоїть можливо її підпис. Вона була присутньою, коли ОСОБА_7 виявив серветку з порожнини матки ОСОБА_5 . При огляді ОСОБА_5 також була присутня ОСОБА_8 . Виявлена серветка була направлена на бактеріологічне дослідження. До надходження до лікарні ОСОБА_5 хворіла приблизно 5-7 днів.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснила, що працює в якості дільничного лікаря в Покровській ЦРЛ. В жовтні 2018 року до неї на прийом прийшла пацієнтка ОСОБА_5 , яка перебувала у важкому стані. Вона її оглянула, взяла мазок, який направила на аналізи, при огляді встановила наявність в порожнині матки чужорідне тіло, у зв`язку з чим направила її до гінекологічного відділення. Нею були поставлені діагнози: пієлонефрит, післяпологовий ендометрит, діагноз був нею доповнений. Безпосередньо нею був заповнений журнал документів і два направлення до гінекологічного відділення. Історію стаціонарного хворого заповнила у прийомному відділі.

26.10.2018 року вона була присутньою на засіданні комісії з приводу розслідування нещасного випадку та розповіла про обставини прийому та огляду пацієнтки ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснила, що працює заступником головного лікаря Покровської ЦРЛ. В телефонному режимі її повідомили про те, що до гінекологічного відділення надійшла пацієнтка з ознаками чужорідного тіла в порожнині матки.

26.10.2018 року в кабінеті ОСОБА_14 зібралася комісія з приводу даного питання. Комісією було встановлено, що під час проведення операції кесарів розтин 30.08.2018 року у жінці була залишена серветка в порожнині матки, винного в цьому визнано ОСОБА_1 , тобто хірурга, який проводив операцію та який відповідає за оперативне втручання.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що працює в якості лікаря акушер-гінеколога Покровської ЦРЛ. До гінекологічного відділення поступила пацієнтка ОСОБА_5 , якій повинні були робити вишкрібання. В процесі огляду ОСОБА_5 ним було виявлено з порожнині матки серветку. У лікарів виникли спірні питання з приводу лікування ОСОБА_5 . Висновки УЗІ складав ОСОБА_27 . Жінка знаходилась в задовільному стані. Вона не може стверджувати про те, чи дійсно з порожнині матки була виявлена серветка. Саме операційна сестра проводить підрахування серветок під час операції, а за проведення самої операції несе відповідальність всі члени операційної бригади.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснила, що працює лікар-акушер-гінекологом Покровської ЦРЛ. 04.10.2018 року вона разом з ОСОБА_1 чергували у гінекологічному відділенні. До відділення прийшла пацієнтка ОСОБА_5 зі скаргами на болі внизу живота, у зв`язку з чим була госпіталізована до стаціонарного відділення. Про її стан здоров`я було доведено на нараді 05.10.2018 року. Їй було встановлено первинний діагноз : пієлонефрит, в подальшому діагноз дописувався. Жінка була оглянута лікарем ОСОБА_9 , на узі була оглянута заступником керівника Перинатального Центру ОСОБА_7 та лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_8 . Після її огляду лікарем ОСОБА_7 , з порожнини матки ОСОБА_5 була виявлена серветка. В подальшому вона дізналася про те, що історія хвороби ОСОБА_5 була переписана.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що працює старшою операційною медичною сестрою Покровської ЦРЛ. 05.10.2018 року вона була присутньою на робочому місці та їй відомо про те, що в цей день у пацієнтки ОСОБА_5 було проведено вишкрібання матки. Вказана маніпуляція проходила в присутності 5-6 лікарів, у тому числі в присутності ОСОБА_29 , ОСОБА_9 .

Направлення на гістологію підписувала медична операційна сестра ОСОБА_17 .

Первісно серветку направили на гістологію 05.10.2018 року, а повторно- -8.10.2018 року за вказівкою заступника керівника Перинатального Центру ОСОБА_7 . Зразки на бак посіви були відібрані медсестрою ОСОБА_30 , присутньою при цьому була медична сестра

ОСОБА_17 , виявлена з порожнини матки ОСОБА_5 , розміром 65х15 см, мала сірий колір .

Підрахунок серветок за час операції проводить медична сестра після того, як хірург задасть запитання « Всі серветки?».

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснив, що працює лікарем акушер-гінекологом Покровської ЦРЛ, є членом постійно діючої комісії при медичній раді і перинатальній допомозі. З приводу неналежного надання медичної допомоги ОСОБА_5 , було проведено службове розслідування, за наслідками якого було доведено залишення серветки в порожнині матки пацієнтки ОСОБА_5 в ході проведення операції кесарів розтин 07.09.2018 року лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_1 . Зокрема, було встановлено, що операція кесарів розтин була проведена з порушенням вимог наказів МОЗ. На засідання комісії були заслухані лікар акушер-гінеколог ОСОБА_9 , яка була асистентом при проведенні операції. ОСОБА_1 є лікарем з вищою категорією, тому саме вона є відповідальною за проведення операції. Частина серветки, яка була виявлена з порожнині матки ОСОБА_5 , відправлена на гістологію, а частина - до бак лабораторії. Йому невідомо про те, що історія хвороби ОСОБА_5 була переписана.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що працює в Покровській ЦРЛ медичною операційною сестрою, приймала участь у проведенні операції у ОСОБА_5 «кесарив розтин». В процесі операції хірург ОСОБА_1 проводила санацію порожнини матки. Вона бачила, як хірург ОСОБА_1 в порожнину матки покладала серветки, але як витягувала їх , не бачила. Вона, як медична сестра веде рахунок серветок, проте ОСОБА_1 під час проведення операції не нагадувала їй про необхідність перевірити кількість серветок.

Відповідальною особою за проведення операції є хірург, асистент - допомагає проводити операцію. Вона як медична сестра була притягнута до дисциплінарної відповідальності за те, що не підрахувала серветки під час проведення операції у ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснила, що працює медичною операційною сестрою в Покровській ЦРЛ. В жовтні 2018 року у пацієнтки ОСОБА_5 з пологових шляхів була виявлена серветка. Вона як медична сестра приймала участь у проведенні даної маніпуляції, яку проводив заступник керівника Перинатального Центру ОСОБА_7 , безпосередньо який і виявив серветку. Вона особисто оформляла документи на гістологічне дослідження, віднесла серветку на гістологію. При проведенні даної маніпуляції, окрім ОСОБА_7 та її, були присутніми ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 . Саме в присутності ОСОБА_8 доставали серветку з порожнини матки пацієнтки. Згідно посадових інструкцій саме на медичну сестру покладається обов`язок щодо підрахунку серветки під час проведення операції.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні пояснила, що працює медичною сестрою в Покровській ЦРЛ. 04.10.2018 року вона була на чергуванні. В медичній картці хворого на а.с. 32 том 1 зазначені інформація написана її почерком, проте діагноз написаний іншою особою. В медичній картці хворого на а.с. 20 том 2 зазначена інформація не її почерком.

Ухвалою суду від 25.01.2019 року справу відкрито у спрощеному провадженні, оскільки стосується трудових правовідносин.

Ухвалою суду від 12.03.2019 року вирішено розгляд цивільної справи проводити в закритих судових засіданнях в частині дослідження доказів, що стосуються стану здоров`я третьої особи ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 19.07.2019 року по справі призначено комісійна судово-медична експертиза для визначення правильності надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_5 з боку лікаря ОСОБА_1 .

Суд, вислухавши пояснення позивачки, представника позивачки, представника відповідача, третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працювала у період з 26.01.2004 року по 13.07.2018 року в Покровській ЦРЛ на посаді завідуючої акушерським відділенням Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської ЦРЛ, а з 13.07.2018 року за її заявою наказом в. о. головного лікаря № 245к переведена на посаду лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги відділення сумісного перебування матері та дитини Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської ЦРЛ.( а. с. 12, 16,17, 38).

Наказом Покровської ЦРЛ № 01-05/302 від 12.10.2018 року « Про скликання комісії з надання акушерсько-гінекологічної (перинатальної) допомоги при медичній раді для проведення аналізу якості надання медичної допомоги хворій ОСОБА_5 у Перинатальному центрі 11 рівня у складі Покровської ЦРЛ» скликано зібрання комісії для проведення аналізу якості надання медичної допомоги ОСОБА_5 ( а. с. 24).

Наказом Покровської ЦРЛ № 01-05/304 від 16.10.2018 року створено комісію для службового розслідування для проведення аналізу якості надання медичної допомоги ОСОБА_5 ( а. с. 25).

Згідно протоколу засідання постійно діючої комісії акушерсько-гінекологічної (перинатальної) допомоги при медичній раді ЗОЗ м. Покровськ та Покровського району від 19.10.2018 року виявлена фальсифікація лікарем ОСОБА_1 даних первинної медичної документації, а саме:

- історія вагітності та пологів № 924 та в журналі оперативних втручань у акушерському стаціонарі написано, що серветки та інструментарій підраховані, але операційна медична сестра ОСОБА_10 в своїй пояснювальній вказала, що серветки не були підраховані перед ушиванням черевної порожнини, тому що хірург акушер-гінеколог ОСОБА_1 не нагадала їй про необхідність перерахування серветок.

-Встановлено розбіжності між записами в історії вагітності та пологів лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної медичної допомоги ОСОБА_1 в щоденниках, які вона записує під час ведення пологів та її ж записами у графічному відображенні перебігу пологів-партограмі.

Встановлено порушення лікарем ОСОБА_1 наказів МОЗ України від 03.11.2008 року № 624 Клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи» № 977 від 27.12.2011 року «Кесарів розтин», № 782 від 29.12.2005 року «Клінічновузький таз» , № 29 від 21.01.2016 року «№ Про внесення змін до первинних облікових форм та інструкції щодо їх заповнення».

- Виявлено грубе порушення лікарем ОСОБА_1 методики та техніки проведення кесаревого розтину, регламентованої наказом МОЗ України № 977 від 27.12.2011 року. Вказані порушення призвели до залишення серветки в порожнині матки.

- Виявлено, що залишення серветки в порожнині матки та не проконтрольований підрахунок серветок, за який відповідає ОСОБА_1 , призвів до тяжких післяопераційних ускладнень. ( а. с. 83-84).

Комісією вирішено: Висунути клопотання в. о. головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_37 про винесення дисциплінарного стягнення лікарю акушер-гінекологу з надання екстреної медичної допомоги ОСОБА_1 відповідно до діючого законодавства. ( а. с. 84).

Згідно акту службового розслідування з питання неналежного надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_5 від 26.10.2018 року факт наявності залишеної серветки в порожнині матки жінки ОСОБА_5 в ході операції кесарів розтин 07.09.2018 року, проведеною лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_1 доведено. Факт недотримання вимог своєї посадової інструкції лікаря акушер-гінеколога невідкладної стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги ОСОБА_1 доведено, а саме п. 1.5, 2.4 ,порушення вимог Положення Перинатального центру- згідно п. п. 2 п.2 порушення галузевих стандартів, а саме стандартів медичної допомоги (медичні стандарти), клінічних протоколів, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я доведено. Встановлено порушення техніки та методики операції кесарів розтин ( залишення серветки в порожнині матки під час операції кесарів розтин лікарем невідкладної акушер-гінекологічної допомоги ОСОБА_1 ), що призвело до значного погіршання стану здоров`я пацієнтки ОСОБА_5 ( а.с. 88).

Згідно посадової інструкції лікаря акушер-гінеколога невідкладної стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги Перинатального центру 11 рівня у складі гінекологічної допомоги Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської ЦРЛ ОСОБА_1 :

П.1.5 Лікар акушер-гінеколог у своїй роботі керується положенням Перинатального центру, чинним законодавством, наказами та інструкціями органів охорони здоров`я, посадовою інструкцією.

Згідно п. 2.1. Посадової інструкції основним завданням лікаря акушер-гінеколога є : надання кваліфікованої планової невідкладної стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги відповідно до кваліфікаційних вимог.

Згідно п. 1.5 Посадової інструкції лікар-акушер-гінеколог у своїй роботі керується положенням по Перинатальному центру, чинним законодавством, наказами та інструкціями органів охорони здоров`я, посадовою інструкцією.

Згідно п. п 2.8, 2.12,2.18 Посадової інструкції лікар акушер-гінеколог володіє методами стаціонарного лікування, повним обсягом хірургічних втручань згідно кваліфікаційних вимог; керує роботою середнього медичного персоналу; веде лікарську документацію

Відповідно до п. п. 5.1, 5.14 , 5.15, 5.16 Посадової інструкції лікар акушер-гінеколог повинен знати чинне законодавство про охорону здоров`я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, сучасні методики виконання акушерських та ургентних гінекологічних операцій і маніпуляцій, а також реанімації; принципи двоопераційної підготовки хворих і післяопераційного спостереження за ними; виявлення, спостереження, лікування ускладнень вагітності та післяпологову реабілітацію ( а.с. 90).

Згідно п. 4.1 Посадової інструкції лікаря акушер-гінеколога за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку - в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.

Наказом № 01-05/69а від 01.02.2018 року з метою покращення рівня медичного обслуговування населення міста та району, налагодження взаємодії медичних закладів 1 та 2 рівней надання допомоги, своєчасного прийняття управлінських рішень для покращення діяльності медичних закладів, керуючись наказом МОЗ України № 69 від 05.02.2016 року та рішенням Покровської міської ради від 08.11.2017 року № 7/44-1 « Про надання Покровській центральній районній лікарні повноважень організаційно-методичного, координуючого оперативного керівництва охорони здоров`я міста створено об`єднану Медичну раду, затверджено склад Медичної ради, Положення про Медичну раду ( а. с. 136 -141).

Наказом № 01-05/304 від 16.10.2018 року головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_37 створено комісію для проведення службового розслідування щодо фактів, викладених в доповідній ОСОБА_7 від 05.10.2018 року ( а.с. 144).

Як вбачається з матеріалів справи наказом Покровської ЦРЛ від 02.07.2018 року ( а. с. 179) за невиконання вимог наказу МОЗ України від 21.09.2010 року № 798 « Про затвердження методичних рекомендацій «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу», вимог Правил профілактики внутрішньо лікарняної інфекції в хірургічних стаціонарах Покровської ЦРЛ,затверджених 30.06.2017 року, вимог наказу МОЗ № 181 від 04.04.2008 року, вимог посадової інструкції зав. акушерським відділенням, на підставі протоколу засідання клініко-експертної комісії з експертизи та організації медичної допомоги ОСОБА_34 в умовах перинатального центру у складу Покровської ЦРЛ від 18.05.2018 року, на підставі ст. ст. 139, 147,147-1 КЗпП, Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Покровської ЦРЛ оголошено завідуючій акушерським відділенням ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення-догана ( а.с. 179).

Наказом в.о. головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_37 від 06.08.2018 року за № 01-05/252 за невиконання наказу МОЗ України № 977 від 27.12.2011 року «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 року № 582 « Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги», а саме несвоєчасне надання медичної допомоги, що привело до важкого стану новонародженого матері ОСОБА_35 та тривалого лікування у відділеннях Перинатального центру ПЦРЛ, на підставі протоколу рішення засідання постійно діючої комісії акушерсько-гінекологічної допомоги при медичній раді ЗОЗ м. Покровськ та Покровського району, застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - догану. ( а.с. 180).

Згідно Наказу в. о. головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_37 від 09.11.2018 року за № 01-05/323 за результатами вивчення матеріалів та акту службового розслідування від 26.10.2018 року, проведеного Покровською ЦРЛ за фактом неналежного надання медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_5 , висновків та пропозицій постійно діючої комісії акушерсько-гінекологічної (перинатально) допомоги при медичній раді закладів охорони здоров`я м. Покровська та Покровського району, викладених у протоколі від 19.10.2018 року письмових пояснень працівників Покровської ЦРЛ та безпосередньо ОСОБА_1 , враховуючи накази в. о. головного лікаря Покровської ЦРЛ про застосування дисциплінарного стягнення від 02.07.2018 року № 01-05/209 та від 06.08.2018 року № 01-05/252 встановлено, що лікар акушер-гінеколог з екстреної допомоги відділення сумісного перебування матері та дитини Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської ЦРЛ ОСОБА_1 систематично порушує трудову дисципліну. З урахуванням вищезазначеного, та враховуючи наслідки невиконання обов`язків у вигляді спричинення суттєвої шкоди здоров`ю пацієнта, а також той факт, що ОСОБА_1 раніше притягалась до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення їй догани наказами в. о. головного лікаря Покровської ЦРЛ про застосування дисциплінарного стягнення від 02.07.2018 року № 01-05/209 та від 06.08.2018 року № 01-05/252, вона підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з займаної посади. Прийнято рішення звільнити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України 09.11.2018 року ОСОБА_1 з посади акушер лікаря-гінеколога з екстреної допомоги відділення сумісного перебування матері та дитини Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської ЦРЛ ( а.с. 182).

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 87 :

-Показань у пацієнтьки ОСОБА_5 для ургентного оперативного розродження шляхом проведення операції «кесарів розтин» не було. Лікарем ОСОБА_1 були порушені накази МОЗ України від 27.12.2011 року № 977 Клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин» та від 03.11.2008 року № 624 «Клінічний протокол з акушерської допомоги « Нормальні пологи».

Відповідальність за правильність призначення та наслідки операції «кесарів розтин» пацієнтці ОСОБА_5 несе лікар акушер-гінеколог ОСОБА_1 .

Персональну відповідальність за наслідки проведення операції кесарів розтин пацієнтці ОСОБА_5 повинен нести лікар акушер-гінеколог ОСОБА_1

Лікар акушер-гінеколог ОСОБА_1 не правильно встановила діагноз породіллі ОСОБА_5 під час пологів. Виставлені діагнози : обструктивні пологи та високе пряме стояння голівки не відповідають міжнародній класифікації хвороб 1- перегляду, яка використовується як провідна статистична та класифікаційна основа в системі охорони здоров`я. Неправильна була вибрана тактика розродження, що в свою чергу призвело до необґрунтованої операції кесарів розтин, яка також була виконана з порушеннями рекомендованої МОЗ України методики, що в свою чергу призвело до потрапляння в порожнину матки марлевої серветки, яка не була видалена під час операції кесарів розтин. Марлева серветка, що була залишена в порожнині матки під час операції кесарів розтин являється чужорідним тілом. Тривале її знаходження в порожнині матки призвело до виникнення гострого гнійного ендометриту та синдрому системної запальної відповіді.

Недоліків в обстеженні, діагностиці і лікуванні пацієнтки ОСОБА_5 у гінекологічному відділенні Покровської ЦРЛ встановлено не було.

Діагноз ОСОБА_5 при її госпіталізації у гінекологічне відділення був встановлений правильно.

Правильність встановлення діагнозу вплинула на своєчасність видалення чужорідного тіла з порожнини матки і таким чином попередила негативні наслідки для жінки, таких як: видалення матки, можливої інвалідизації та смерті.

Методика операції кесарева розтину, яка зазначена в наказі МОЗ України від 27.12.2011 року № 977 «Клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин» передбачає видалення марлевою серветкою залишків плодових оболонок та тканин з порожнини матки. Хірург не повинен залишати марлеву серветку в порожнині матки, що було зроблено лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_1 .

Марлева серветка у ОСОБА_5 могла потрапити в матку саме під час проведення операції кесарів розтин, яку проводила лікар ОСОБА_1 .

Залишення в порожнині матки марлевої серветки у ОСОБА_5 , яка не була видалена під час операції кесарів розтин, призвело до розвитку у неї гострого гнійного ендометриту та синдрому системної запальної відповіді.

Наявність марлевої серветки в порожнині матки призвело у ОСОБА_5 до розвитку гострого гнійного ендометриту та синдрому системної запальної відповіді. Несвоєчасне видалення марлевої серветки з порожнини матки могло би призвести до розповсюдження запального процесу на всі шари матки та розвитку сепсису та септичного шоку, що потребувало би видалення матки.

Марлева серветка, що була залишена в порожнині матки ОСОБА_5 під час операції кесарів розтин, тривале її знаходження в порожнині матки призвело до післяопераційних ускладнень у вигляді гострого ендометриту, який супроводжувався рясними гнійними виділеннями зі статевих шляхів, загальною слабкістю, біллю понизу живота, підвищенням температури тіла та довготривалим розладом здоров`я.

Згідно п. 1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року « Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» у випадку неналежного надання медичної допомоги, що виявилося у порушенні анатомічної цілості тканин і органів та їх функцій, експертна комісія вправі розглядати це порушення як тілесне ушкодження і визначити ступінь його тяжкості за цими Правилами.

Експертна комісія вважає, що залишення в порожнині матки марлевої серветки, яка не була видалена під час операції кесарів розтин у гр. ОСОБА_5 призвело до гострого ендометриту та синдрому системної запальної відповіді та спричинило ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я на строк більш ніж три тижні. ( п. 2.2 з урахуванням п. 1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року « Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України).

Під час огляду ОСОБА_5 лікар ОСОБА_1 у тексті історії вагітності та пологів від 07.09.2018 року о 18-30 при вимірюванні серцебиття плода відмічає частоту 134 уд/хв., яке не збігається з даними партограми (145 уд/хв), артеріальний тиск ( далі- АТ) 115/70,110/70 мм рт.ст. в щоденнику, а в партограмі -120/70мм рт.ст. ( така ж ситуація і 08.09.2018 р. о 00-30 при вимірюванні СБ плода, згідно запису в щоденнику історії вагітності та пологів становить 112 уд/хв, а в партограмі -140 уд./хв. ЧСС жінки визначалося лише о 07.09.2018 о 18-30 та 08.09.2018 р. о 00-30, тобто через 6 годин, АТ визначався лише о 07.09.2018 р. о 19-00, а потім о 23:00, тоді як згідно вимог наказу МОЗ України від 03.11.2008 року № 624 «Клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи» визначення параметрів пульсу та артеріального тиску проводиться кожні 2 години. Все це свідчить про недотримання вимог наказу МОЗ України від 03.11.2008 року № 624 «Клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи».

В партограмі 08.09.2018 о 19:00 мається запис-білок сечі 36, що вказує на патологічний стан жінки ( наявність тяжкої преклампсії), який може загрожувати її життю, але лікар ніяк не реагує на ці зміни в аналізі сечі.

Спостереження породіллі в післяопераційному періоді також має недоліки. Протягом 6 годин ліка ОСОБА_1 спостерігає за станом жінки, артеріальний тиск вимірювався 12 разів, протягом першої години 7 разів ( перші 30 хвилин кожні 5 хвилин, а потім 1 раз на півгодини) при кожному вимірюванні показник складав- 115/75 мм рт. ст., тоді як в запису анестезіолога 08.09.2018 о 02:25 артеріальний тиск складав 140/90 мм рт ст. Невідповідність запису лікаря ОСОБА_1 та лікаря анастезіолога в післяопераційному періоді спостерігається і в показниках пульсу, частоти дихання, в записах ОСОБА_1 84-86 ударів за хвилину, частота дихання - 16, а в запису анестезіолога частота пульсу складає 100, частота дихання-18.

Недоліки в спостереженні за породіллю в післяопераційному періоді свідчить про недотримання вимог наказу МОЗ України від 27.12.2011 «Клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин».

Виходячи з записів у щоденнику, початок 11 періоду пологів та вирішення про шлях розродження виникло одночасно ( 08.09.2018 о 00:30), що повністю суперечить наказу МОЗ України від 03.11.2008 № 624 Клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи» та наказу МОЗ України від 27.12.2011 року № 977 «Клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин».

Прийняття рішення про проведення операції кесарів розтин порушує вимоги наказу МОЗ України від 03.11.2008 року № 624 «Клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи».

Лікар акушер-гінеколог ОСОБА_1 в показах до операції кесарів розтин виставляє: Обструктивні пологи. Високе пряме стояння голівки. Показань високе пряме стояння голівки не існує. Таким чином було порушено вимоги наказу МОЗ України від 27.12.2011 року № 977 «Клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин». ( а.с. 121-142).

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконним наказу № 01/05/304 від 16.10.2018 року, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

В обґрунтування своїх позовних вимог в частині визнання незаконним наказу №01-05/304 від 16.10.2018 року про призначення службового розслідування позивачка зазначила, що вказаний наказ видано з порушенням вимог нормативних документів - Постанови КМУ від 13.06.2000 року № 950, оскільки таке службове розслідування, за її думкою, повинно було ініційовано самою ОСОБА_5 , проте остання не має жодних претензій ані до неї, ані до Покровської ЦРЛ.

Доводи позивачки в цій частині суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України « Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою КМУ від 13.06.2000 року № 950 норми вказаної Постанови розповсюджуються на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до категорії яких не відноситься позивачка по справі ОСОБА_1 , та у зв`язку з чим не застосовуються до спірних правовідносин.

В силу повноважень, передбачених п. п. 2.2,2.7, 2.9,3.6 Посадовою Інструкцією головним лікарем прийнято наказ № 05/304 від 16.10.2018 року про призначення службового розслідування.

Інших мотивів для визнання зазначеного наказу незаконним, та таким, що порушує її права та інтереси, позивачкою не наведено.

За таких підстав позовні вимоги в частині визнання наказу № 01-5/304 від 16.10.2018 року незаконним задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним наказу в.о. голови лікаря Покровської ЦРЛ № 01-05/69 а від 01.02.2018 року « Про створення медичної ради закладів охорони здоров`я м. Покровська та Покровського району» суд зазначає наступне. В обґрунтування вказаних позовних вимог позивачкою зазначається про те, що його винесено «заднім числом» , зокрема не 01.02.2018 року, а влітку 2018 року. Тому висновки комісії з приводу службового розслідування, за її думкою, є незаконними, і як наслідок- незаконність наказу від 09.11.2018 року про звільнення її з посади.

Вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з тим, що по-перше, зазначена обставина - незаконність створення медичної ради не доведена позивачкою, по-друге, не доведено порушення її прав та інтересів внаслідок видання оскаржуваного наказу.

Що стосується позовних вимог в частині визнання наказу головного лікаря Покровської ЦРЛ від 09.11.2018 року за № 01-05/323 про звільнення з посади лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги, то суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана;2) звільнення.

Згідно положень ст.149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівнику під розписку.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з такої підстави може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов:

- порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку;

- невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності;

- невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним;

- враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів;

- з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця.

Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше (постанова ВС від 19.12.2018 у справі № 700/63/18, постанова ВС від 03.04.2019 у справі № 520/3689/16-ц).

Згідно посадових інструкцій головного лікаря Покровської ЦРЛ головний лікар організовує роботу з підбору, розстановки та використання кадрів, забезпечує своєчасне підвищення їх кваліфікації; забезпечує додержання співробітниками правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, техніки безпеки та протипожежного захисту, має право видавати накази та розпорядження (п. 3.6), проводити прийом та звільнення з роботи ( п. 3. 4) ( а. с. 121-123).

Наказ від 09.11.2018 року № 01-05/323 « Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» прийнято та підписана головним лікарем Покровської ЦРЛ ОСОБА_37 відповідно до повноважень, встановлених Посадовою інструкцією. Попередню згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, від професійного комітету Покровської ЦРЛ у порядку ст. 43 КЗпП України отримано. Позивачка з наказом ознайомлена ( а.с. 181-182).

Наказом № 01-05/323 встановлено факт скоєння ОСОБА_1 грубого порушення посадоивх обов`язків, наказів МОЗ України , зокрема при наданні медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_5 07.09.2018 року, та, посилаючись на накази № 01-05/209 від 02.07.2018 року та № 01-05/252 від 06.08.2018 року про застосування до позивачки дисциплінарних стягнень у вигляді догани, прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з систематичним невиконанням своїх трудових обов`язків.

Факт грубого порушення ОСОБА_1 посадових обов`язків при наданні пацієнтці ОСОБА_5 медичної допомоги був виявлений 05.10.2018 року.

Отже, в даному випадку, роботодавець, приймаючи наказ про звільнення, застосовує таку підставу як систематичне невиконання посадових обов`язків, і посилається також на накази№ 01-05/209 від 02.07.2018 року та № 01-05/252 від 06.08.2018 року.

Разом з тим, наказ № 01-05/252 від 06.08.2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності скасовано рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 27.02.2019 року у зв`язку з недоведеністю вини позивачки у несвоєчасному надані медичної допомоги. ( а. с. 149 том 3).

Наказ № 01-05/209 від 02.07.2018 року скасовано рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 23.01.2020 року. При цьому, факт порушення ОСОБА_1 своїх службових обов`язків встановлено, однак , як встановлено судом, роботодавцем порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності.( а. с. 159-166).

Отже, суд приходить до висновку , що факт порушення ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, наказів МОЗ України при надання медичної допомоги ОСОБА_5 07.09.2018 року знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки доведений показаннями третьої особи ОСОБА_37 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_9 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_36 , ОСОБА_16 , ОСОБА_31 , ОСОБА_10 , ОСОБА_32 , висновками комісійної судово-медичної експертизи № 87 ,іншими матеріалами справи.

Однак, у зв`язку з тим, що зазначений факт був виявлений 05.10.2018 року, наказ № 01-05/323 про застосування дисциплінарного стягнення прийнято 09.11.2018 року з порушенням місячного с року з дня виявлення проступку, а накази про застосування дисциплінарних стягнень № 01/05/209 від 02.07.2018 року та № 01-05/252 від 06.08.2018 року скасовані рішеннями суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання наказу № 01-05/252 від 06.08.2018 року незаконним.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 5 ЦПК України, з метою ефективного захисту трудових прав позивачки, суд , у зв`язку з визнанням незаконним наказу № 01-05/323 від 09.11.2018 року приходить до висновку про його скасування.

Позовні вимоги про поновлення на роботі на посаді за основним місцем роботи на посаду лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги відділення сумісного перебування матері та дитини Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської ЦРЛ є похідними від вимоги про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачувальної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Як вбачається з матералів ,позивачка звернулась до суду 11.12.2018 року, справу відкрито провадженням 25.01.2019 року у зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви, призначено до слухання на 19.02.2019 року, відкладено на 27.02.2019 року у зв`язку з несвоєчасним поданням позивачкою уточненої позовної заяви і не направленням її копії з доказами іншим учасника процесу , в подальшому неодноразово оголошувалась перерва судового засідання.

Ухвалою суду від 19.07.2019 року по справі призначена судово-медична комісійна експертиза на предмет визначення якості надання медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_5 з боку ОСОБА_1 , яка була оскаржена в апеляційному порядку позивачкою по справі.

13.09.2019 року справу направлено експерту для виконання ухвали суду, повернута справа до суду 26.11.2020 року, тобто перебувала на експертизі понад 1 рік.

За таких підстав суд приходить до висновку про виплату позивачці середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до вимог розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100 середній заробіток визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарних місяці роботи, що передували події, з якою пов`язана відповідна виплата. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів .

Згідно розділу 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховується : заробітна плата за сумісництвом ( за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством).

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у п. 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 року « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язкам роботодавця та працівника, суд визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до п. 10 Порядку № 43 заробітна плата на всіх місцях роботи враховується при обчисленні середнього заробітку медичним і фармацевтичним працівникам лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних установ охорони здоров`я, аптек, установ соціального забезпечення, дитячих будинків, шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, а також для дітей, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, дитячих дошкільних виховних закладів, медико-соціальної експертизи; сестрам милосердя товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця України.

В довідках про доходи, надані позивачкою визначена загальна сума отриманого доходу ( а. с. 66-67,222-223 том 1).

Середньоденна заробітна плата становить : ( 12342+10925,40) : 42 = 553,98 грн.

Середній заробіток за період з 10.11.2018 року по 04.12.2020 рік становить:

553,98 х 517 ( робочі дні) = 286407,66 грн.

Отже середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки в сумі 286407,66 грн.

Що стосується позовних вимог в частині визнання незаконним звільнення за сумісництвом з 16.07.2018 року, то суд виходить з наступного.

Частина 2 ст. 21 КЗпП України встановлює, що особа має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях.

Слід відрізняти умови роботи за сумісництвом та в порядку суміщення професій (посад). Передумовою як для суміщення професій (посад), так і для сумісництва є наявність у штатному розписі посади, але вона не заповнена, залишається вакантною. Суміщення професій (посад) - це виконання працівником поряд із своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах робочого часу за основною роботою на одному і тому самому підприємстві, установі, організації за згодою працівника і якщо це економічно доцільно та не призводить до погіршення якості виконуваних обов`язків.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом. При роботі за сумісництвом з працівником укладається трудовий договір.

Тобто працівник не може одночасно виконувати роботу за основним місцем роботи і за сумісництвом.

Робота за сумісництвом регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 року № 245 « Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 року № 43, яким визначені додаткові підстави для звільнення з роботи за сумісництвом.

Вказані нормативно-правові акти регулюють питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, отже, їх дія поширюється на комунальні заклади, утворені органом місцевого самоврядування, та комунальні установи, організації, що фінансуються з бюджету.

Згідно з пунктом 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 року № 43, звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв`язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини( аналогія закону).

Оскільки відсутні нормативні акти, що регулюють умови праці за сумісництвом працівників комунальних підприємств, тому за аналогією закону до спірних правовідносин застосовується Положення № 43.

Таким чином, оскільки трудові договори за основним місцем роботи і за сумісництвом є самостійними трудовими договорами та укладаються окремо, то і припиняти такі трудові договори слід окремо за наявності законних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка, займаючи посаду завідуючим акушерським відділенням, з 01.01.2018 року по 15.07. 2018 рік працювала на 0,25 посадового окладу лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги акушерського відділення Перинатального центру та на 0,25 посадового окладу лікаря акушер-гінеколога акушерського відділення з ліжками інтенсивної терапії за сумісництвом за рахунок вакансії . ( Накази № 1к від 02.01.2018 року ) ( а. с. 9-10,16,17).

Наказом № 245 к від 13.07.2018 року ОСОБА_1 переведена з посади завідувача відділенням Перинатального центру з 16.07.2018 року на посаду лікаря акушер гінеколога з екстреної допомоги відділення сумісного перебування матері та дитини Перинатального центру. ( а. с. 133).

В трудовій книжці зроблено запис за № 22 проте, що ОСОБА_1 з 01.01.2018 р. по 15.07.2018 р. працювала на 0,25 посадового окладу лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги акушерського відділення Перинатального центру другого рівня та на 0,25 посадового окладу лікаря акушер-гінеколога акушерського відділення з ліжками інтенсивної терапії. ( а.с. 10).

Звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами, позивачка просить визнати звільнення за сумісництвом з 16.07.2018 року незаконним та поновити її на посаді за сумісництвом з 16.07.2018 року.

У відзиві на позовну заяву в.о. головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_37 підтвердив відсутність наказу про звільнення за сумісництвом , вважаючи, що трудові відносини за сумісництвом припинені у зв`язку зі звільненням за основним місцем роботи.

З матералів справи вбачається, що з 16.07.2018 року мав місце перевід позивачки з основного місця роботи ( завідуюча акушерським відділенням) на роботу за сумісництвом ( лікар акушер-гінеколог з екстреної допомоги та ліжками інтенсивної терапії), яка стала її основним місцем роботи, про що був виданий відповідний наказ про перевід №245 к від 13.07.2018 року. ( а.с. 133) , що також узгоджується з табелями робочого часу , наданими до матералів справи. Отже, в даному випадку позивачка просить визнати незаконним звільнення за сумісництвом при відсутності самого такого наказу про звільнення за сумісництвом, при наявності наказу про перевід з основної роботи з посади завідуючого акушерським відділенням на посаду за сумісництвом - лікаря акушер-гінеколога як основну.

Загальні підстави припинення трудового договору визначені у ст. 36 КЗпП України, розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця регламентовано у ст.ст. 40,41,43-1 КЗпП України.

Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Таким чином, законодавством передбачено певний порядок припинення трудового договору, зокрема, і в порядку його розірвання за ініціативи роботодавця, у тому числі і трудового договору за сумісництвом.

Працівник може звернутися до суду щодо порушення його прав при звільненні в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки ( ст. 233 КЗпП України).

Враховуючи позицію відповідача, третьої особи ОСОБА_37 , які не спростовують, що наказ про звільнення за сумісництвом не видавався, проте матеріали справи свідчать про те, що з 16.07.2018 року робота за сумісництвом стала її основним місцем роботи, наказ № 245 к від 13.07.2018 року не скасовано, твердження позивачки про її незаконне звільнення з посади за сумісництвом з 16.07.2018 року є необґрунтованим.

Тому позовні вимоги про визнання незаконним звільнення за сумісництвом задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про поновлення на роботі за сумісництвом з 16.07.2018 року є похідними та задоволенню у зв`язку з цим не підлягають.

З приводу заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000 грн. , завданої внаслідок незаконного звільнення ( а.с. 61), суд зазначає наступне.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин ( незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад , поновлення на роботі) , так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат), немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин .

Позивачкою зазначається, що їй завдано моральну шкоду у зв`язку з незаконним звільненням та внаслідок приниження її ділової репутації.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги таку обставину, що внаслідок незаконного винесення відповідачем наказу про застосування дисциплінарного стягнення від 09.11.2018 року позивачці дійсно була завдана моральна шкода, але, з урахуваннями наслідків, що настали у зв`язку з порушенням останньої своїх посадових обов`язків, наказів МОЗ - завдання середньої тяжкості тілесних ушкоджень пацієнтці, суд вважає за необхідним зменшити цей розмір до 100 грн.

Окрім того, суд зауважує, що з приводу встановлення факту порушення позивачкою посадових обов`язків, наказів МОЗ України, що призвели до негативних наслідків, суд вважає за необхідним винести окрему ухвалу.

Що стосується стягнення судових витрат, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Позивачкою за подачу вимог про відшкодування моральної шкоди сплачено 704,80 грн. ( а.с. 5 том 1), в уточненій позовній заяві заявлені дві вимоги про визнання незаконними та скасування наказів № 01-05/69 від 01.02.2018 року та № 01-05/304 від 16.10.2018 року, проте сплачено судовий збір лише у розмірі 768,40 грн. ( а.с. 196 том 1) ( за ставками 2019 року). Недоплата становить 768,40 грн.

З урахуванням викладеного з відповідача КНП Покровська КЛІЛ на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 3568,87 грн. ( 2864,07 +704,80 = 3568,87 грн.), на користь позивачки - судовий збір в сумі 704,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові- на позивача; у разі частково задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує у тому числі, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповіднобдо ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічні позиції викладені в постанові ВСУ від 02.07.2019 року в справі за № 810/795/18.

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірногоправа.

При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

Позивачкою в позовні заяві заявлена вимога про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 10000 грн. за надання правової допомоги.

В обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення судових витрат позивачкою надано: ордер без зазначення номера справи, за якою надається правова допомога ( а. с. 49 том 1), договір про надання правової допомоги ( а. с. 50 том 1), додаток до договору про надання правової допомоги ( а. с. 51).

Представник відповідача заперечував щодо відшкодування на користь позивачки витрат на правову допомогу, посилаючись на відсутність підтвердження сплати гонорару та зазначення виду та обсягу наданої правової допомоги.

Оскільки позивачкою не надано належних та допустимих доказів, зокрема відповідної квитанції, які б підтверджували факт сплати вказаної суми адвокату, не зазначено детального переліку видів надання правової допомоги, не зазначено в договорі, за якою справою надається правова допомога ( в суді перебуває декілька справ за позовом ОСОБА_1 ), суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивачки про стягнення судових витрат в розмірі 10000 грн. за надання правової допомоги.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові ВСУ від 09.06.2020 року в справі № 466/9758/16-ц.

Представником відповідача ОСОБА_38 заявлено клопотання про стягнення з позивачки на користь КНП Покровської КЛІЛ в разі відмови в задоволенні позову 15000 грн за надання правової допомоги.

Представник позивача заперечував на відшкодування витрат на правову допомогу у зв`язку з тим, що їх оплата адвокату не підтверджена належними доказами.

На підтвердження вимог в частині стягнення судових витрат відповідачем надано: договір про надання правової допомоги від 20.09.2017 року із зазначенням видів правової допомоги ( а. с. 183 том 1), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ( а. с. 184 том 1), ордер із зазначенням номеру справи, за якою надається правова допомога ( а. с. 185 том 1); додаток до договору від 08.02.2019 року ( а. с. 186), додаток до договору від 08.02.2019 року з переліком видів надання правової допомоги ( а. с. 187) ; акт про оплату послуг від 12.02.2018 року ( а. с. 188 том 1) ; видатково-касовий ордер ( а. с. 189).

Визначаючи це питання, за встановлених обставин, суд виходить із того, що сплата гонорару підтверджена належними докзазами- квитанцією, у договорі визначені види правової допомоги, позовні вимоги задоволені частково, адвокат ОСОБА_38 як представник відповідача приймав участь до 12.07.2019 року у 5 судових засіданнях, а тому обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, складності справи, розміру витрат на правничу допомогу є сума 4000 грн. ( (15000 х 3/5) - 5000 ( зменшення з урахуванням кількості судових засідань в якості представника відповідача та враховуючи інші види правової допомоги) = 4000 грн.), що відповідає ч. 5 ст. 137 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, ст. ст. 43,147-149,235 КЗпП України, ст. ст. 5,10,11,88, 137,141, 209,212,214-215,218, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального Некомерційного Підприємства « покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської, треті особи: ОСОБА_5 , в.о. головного лікаря покровської ЦРЛ ОСОБА_37 про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ в.о. головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_37 № 01-05/323 від 09.11.2018 року « Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у вигляді звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги відділення сумісного перебування матері та дитини Перинатального центру 11 рівня у складі Комунального Некомерційного підприємства «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради .

Стягнути з Комунального Некомерційного підприємства «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.11.2018 року по 04.12.2020 рік в сумі 285407,66 грн., моральну шкоду в розмірі 100 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави недоплачений судовий збір в сумі 768,40 грн.

Стягнути з Комунального Некомерційного підприємства «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 4545,67 грн., на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального Некомерційного підприємства «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради понесені судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 7000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Направити на адресу Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації, головного лікаря « Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» та Красноармійського місцевого прокурора окрему ухвалу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Комунальне Некомерційне Підприємство «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради, ЄДРПОУ 01990884.

Третя особа: ОСОБА_5 , АДРЕСА_2

Третя особа: ОСОБА_37 , в.о. головного лікаря Покровської ЦР

Повний текст рішення виготовлено 09.12.2020 року.

Суддя: