Рішення № 93381329, 02.12.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6942/19

№ провадження 2/646/720/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.20 року м.Харків

Червнозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.,

за участю секретаря судового засідання – Бєлівцової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей по Основ`янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визначити місце проживання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.11.2007 року, який розірвано рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.08.2019 року. За декілька місяців до розлучення відповідач самостійно прийняла рішення жити окремо від сім`ї. На підставі цього, за усною домовленістю позивача з відповідачем, дитина продовжувала проживати у квартирі з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності. Батько повністю опікується інтересами і потребами дитини, дбайливо займається вихованням сина, слідкує за розвитком та здоров`ям дитини. З огляду на те, що дитина більшу частину всього часу проводить з батьком, та в значній мірі саме він займається її вихованням та доглядом, син прив`язаний набагато більше з батьком. Згідно позовної заяви, мати ніколи не виявляла проявів самостійного виховання сина, навіть в період коли позивач та відповідач проживали разом, тому позивач вважає, що суд повинен врахувати ці обставини та визначити місце проживання дитини разом з батьком. Позивач зазначає, що спілкуванню мати з дитиною він не має наміру перешкоджати, але на сьогоднішній день, часті сварки матері з сином, її недисциплінованість і безвідповідальність щодо розвитку, навчання та виховання ускладнюють виконання усних домовленостей позивача та відповідача. Психологічно син не готовий проживати разом з матір`ю, оскільки вихованням сина здебільшого займається лише батько і у них побудувався тісний сімейний зв`язок. За обставин, які склалися, батьком були створені якнайкращі умови для життя сина, у дитини є своя окрема кімната, яка обладнана всім необхідним. Позивач цілком забезпечує сина в матеріальному плані, купує йому всю необхідну одежу, забезпечує гідним харчуванням, гаджетами, сплачує належні платежі, що стосуються навчання, робить внески для допуску до участі в спортивних секція, змаганнях, атестаціях, культурних походах. Згідно позовної заяви, мати дитини іноді дзвонить до сина, іноді може запросити на зустріч, але наскільки відомо на теперішній час останнім місцем реєстрації місця проживання відповідачки була квартира, яка належить виключно позивачу на праві власності, за власним бажанням відповідач знялася з реєстрації місця проживання за вказаною вище адресою. Власного нерухомого майна (місця проживання) відповідач не має, в якому місці відповідач зареєстрована та з ким проживає наразі точно невідомо. Зі слів сина, після однієї з таких зустрічей з матір`ю вона запросила його до дому своїх батьків, які мешкають за адресою АДРЕСА_2 . Позивачу відомо, що в цій квартирі зовсім немає ні окремої кімнати, в якій міг би жити ОСОБА_4 , ні мінімальних, належних умов для життєдіяльності пов`язаної з навчанням, спортом та відпочинком дитини. Крім того, практично щоразу після таких візитів з матір`ю син завжди повертався з дуже поганим настроєм. Зі слів сина такому настрою передували безпідставні грубі, нецензурні висловлювання, крика та сварки в сторону ОСОБА_4 . Мати жодним чином матеріально не допомагає сину, не купує йому одяг, не оплачує спортивні секції, витрати пов`язані з навчанням у школі, лікуванням, відпочинком. Так само і в будь-який інший спосіб не підтримує сина, не цікавиться його здобутками в спорті, успіхами в навчанні, не піклується про здоров`я та самопочуття про що сам ОСОБА_4 неодноразово наголошував. Згідно позовної заяви, 28.07.2019 року мав місце інцидент, при якому мати вигнала свого сина на вулицю з дому своїх батьків, куди вона запросила його в гості. Позивач вважає, що перебування сина в оточені відповідача може негативно впливати на моральний дух та психічне здоров`я сина.

Ухвалою суду від 23.10.2019 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 05.03.2020 року закрито підготовче судове засідання по справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, представник позивача 12.08.2020 року подав клопотання про розгляд справи за відсутності, позов підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив та письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються та заяви про розгляд справи без його участі не надала, у зв`язку з чим суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Третя особа правом на участь представника у судовому засіданні не скористалась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином.

Суд, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, вислухавши думку учасників судового засідання, допитавши свідків, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 23.11.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.08.2019 року, що підтверджується копією відповідного рішення суду у справі № 646/3833/19 та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 29.08.2019 року, ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 03.09.2009 року. За вказаною адресою також проживає ОСОБА_1 , що також зазначено у вказаній вище довідці.

Відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 матеріали справи не містять, що також підтверджується відповіддю Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію та місця проживання, згідної якої з 29.08.2019 року остання знята з реєстрації у квартирі АДРЕСА_3 .

Квартира АДРЕСА_3 належить позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 30.07.2019 року № 5-782.

Довідкою директора КЗ «Харківська спеціалізована школа № 33 Харківської міської ради Харківської області» Косміної В.І. від 30.08.2019 року № 299 підтверджується факт навчання ОСОБА_3 у вказаному закладі.

Згідно характеристик ОСОБА_3 , наданим викладачем групи продовженого дня КЗ «Харківська спеціалізована школа № 33 Харківської міської ради Харківської області» Пахомової М.В. від 19.09.2019 року № 496, класного керівника дня КЗ «Харківська спеціалізована школа № 33 Харківської міської ради Харківської області» ОСОБА_5 від 19.09.2019 року, старшого тренера-викладача відділення таеквондо Кобзара О.Л. від 20.09.2019 року, батько ОСОБА_1 приймає активну участить у вихованні дитини ОСОБА_3 .

Відповідно до довідок ПП «Донремсервіс» від 04.09.2019 року № Дон00000010, № Дон00000011, ОСОБА_1 працює на вказаному підприємстві та має регулярний дохід.

Директором ПП «Донремсервіс» надано позитивну характеристику ОСОБА_1 16.09.2019 року.

Довідкою КНП «Міська поліклініка № 25» Харківської міської ради від 23.09.2019 року, встановлено, що ОСОБА_1 має задовільний стан здоров`я.

Згідно даних діагностики індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_3 , наданих практичним психологом Центру для дітей з особливими потребами «Особливе дитинство» ІНФОРМАЦІЯ_2 , взаємостосунки ОСОБА_3 з батьком гармонійні, дружні, підтримуючі, стосунки з матір`ю є деструктивними, несуть негатив. Згідно вказаного дослідження, батько розуміє потреби дитини, вміє управляти поведінкою сина та знаходить до нього підхід.

Актом обстеження умов проживання від 11.02.2020 року, складеного комісією Служби у справах дітей по Основ`янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 , зафіксовані задовільнені умови проживання, дитина ОСОБА_3 має власну кімнату, де є усе необхідне для навчання та сну, у квартирі є сезонний одяг та продукти харчування. Згідно акту, батько створив належні умови для проживання дитини та забезпечив його всім необхідним.

В судовому засіданні судом були допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яких було приведено до присяги та попереджене про кримінальну відповідальність.

Свідок ОСОБА_5 повідомила суд, що вона знайома з батьками ОСОБА_3 , з першого класу його вихованням займається батько, дитина хочу проживати разом з батьком.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що він товаришує з батьком дитини ОСОБА_3 , дитина проживає разом з батьком, який без участі матері дитини займається його вихованням.

Свідок ОСОБА_6 повідомив суду, що перебуває у дружніх стосунках з позивачем приблизно 4-5 років, батько дитини самостійно займається його вихованням, матір свідок не бачив.

Судом також було допитано малолітнього ОСОБА_3 в присутності одного з батьків та викладача. Дитина повідомила, що бажає проживати з батьком.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають права та обов`язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Із системного тлумачення статей 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, частин другої та третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (стаття 155 СК України).

Отже, батьки дитини не тільки мають право на виховання дитини та й обов`язок виховувати дитину у атмосфері поваги до її прав, її людської гідності, в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї родини, сім`ї, свого народу та Батьківщини.

За змістом статей 160-161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Крім того, дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, параграф 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR, v. UKRAINE, № 10383/09, параграф 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків.

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім прав батьків.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

З висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради № 500 від 15.10.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 відомостей про фактичне місце проживання, роботи, заробітну платню, характеристики, медичні довідки до Департаменту служб не надала, в телефонному режимі повідомила адресу для листування: АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 запрошувалась до Департаменту служб на співбесіду, але жодного разу не з`явилась, документів чи пояснень не надала. В телефонному режимі ОСОБА_2 прийти на співбесіду в Департамент служб та надати письмові пояснення відмовилась.

Згідно висновку, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини з батьком.

В контексті першочергового врахування саме інтересів дитини, враховуючи встановлені обставини, зокрема те, що дитина проживає з батьком, який забезпечує його повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також рівень життя, необхідний для такого розвитку, приймаючи до уваги висновок Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, суд вважає необхідним визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 11-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення скалено 07.12.2020 року.

Суддя Теслікова І.І.