Рішення № 9337959, 24.11.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2009 р. Справа № 11/2382

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Довганя К.І., при секретарі Атамась Т.В., за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1., ОСОБА_2 за ордерами, відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до приватного підприємства "Вербена-ТП" про стягнення 67085 грн. 59 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 60000 грн. 00 коп. боргу за надані юридичні послуги, виконані на умовах укладеного сторонами договору, 2186 грн. 14 коп. інфляційних , 1020 грн. 82 коп. річних та 3878 грн. 63 коп. штрафних санкцій, а всього 67085 грн. 59 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 31 січня 2006 року між субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 (позивач) та приватним підприємством „Вербена ТТ” (відповідач) договору № Ю-31/06, позивач надав відповідачу юридичні послуги, за які останній повного розрахунку не провів. В заяві від 03.11.2009р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 69207 грн. 51 з урахуванням інфляційних, річних та штрафних санкцій. Збільшення суми позову викликане збільшенням періоду нарахування інфляційних, річних та штрафних санкцій.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених у ньому та з урахування заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Однак в судове засідання повторно не зявився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не подавав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

На підставі укладеного сторонами договору №Ю-31/06 від 31 січня 2006 року позивач надав відповідачу юридичні послуги на загальну суму 60000 грн. (згідно п. 4.1. договору), що підтверджується актом від 06.11.2008р. та згідно якого відповідач зобовязується погасити заборгованість не пізніше 01.12.2008р.

Згідно п. 5.1 договору, відповідач був зобовязаний здійснювати розрахунки за надані юридичні послуги частинами:

-протягом трьох банківських днів з дати підписання договору сплачується пятдесят відсотків від суми, зазначеної в п.4.1. договору;

-протягом трьох банківських днів з дати досягнення позитивного результату сплачується решта пятдесят відсотків від суми, зазначеної в п.4.1. договору.

Позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, що підтверджується актом виконаних робіт від 06.11.2008 р., підписаним відповідачем.

Однак відповідач у строки, передбачені договором вартість виконаних робіт не оплатив.

Таким чином, відповідач свої зобовязання за договором належним чином не виконав, в результаті чого заборгував позивачу за надані юридичні послуги 60000 грн.

Також відповідачу позивачем нарахована штрафна санкція в розмірі 4692 грн. 33 коп. на підставі п.7.2 договору в якому зазначено, що при достроковому розірванні договору однієї з сторін, а також при невиконанні, або неналежному виконанні грошових зобовязань за даним договором, винна сторона сплачує штрафну санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Крім того відповідачу позивачем, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні за весь час прострочки в розмірі 3247 грн. 78 коп. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1267 грн. 40 коп.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати:

-з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК

України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобовязання між сторонами виникли з моменту укладення договору № Ю-31/06 від 31 січня 2006 року. Свої зобовязання за цим договором позивач виконав належним чином та надав відповідачу юридичні послуги.

Таким чином, у відповідача виникло зобовязання щодо оплати вартості наданих юридичних послуг на умовах договору. Однак відповідач в порушення даних умов свої зобовязання щодо оплати наданих послуг належним чином не виконав, тим самим порушив умови Договору та норми, встановлені чинним законодавством України, в зв'язку з чим зобовязаний сплатити позивачу борг в сумі 60000 грн. 00 коп.

Виходячи з викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані юридичні послуги є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Крім того, у відповідності до умов договору та ст.ст. 546, 625 ЦК України відповідач зобовязаний сплатити позивачу штрафні санкції(пеню) у розмірі 4692 грн. 33 коп., інфляційні в розмірі 3247 грн. 78 коп. та 3% річних, що становлять 1267 грн. 40 коп. Розрахунок вказаних сум позивачем зроблено вірно.

Також позивач просить відшкодувати йому судові витрати, у тому числі витрати на послуги адвоката. У якості доказу понесених ним витрат він подав суду договори про надання правової допомоги від 1 серпня 2009 р. №01-08 та №02-08, укладені з адвокатами ОСОБА_1, ОСОБА_2, квитанції про оплату послуг адвокатів б/н від 10.08.2009 р. на суму 4000 грн. та №12 від 10.08.2009 р. на суму 4000 грн.

Оцінивши доводи позивача в частині відшкодування як судових витрат вартості наданих послуг адвоката суд приходить до висновку, що до такого відшкодування підлягає 2000 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до п.12. розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України(з наступними доповненнями і змінами) «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.»

Суд вважає, що понесені позивачем витрати саме в сумі 8000 грн. не є спів розмірними, виходячи з суми позову у даній справі, складності справи, щодо предмету доказування, обєму наданих юридичних послуг

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Вербена-ТП", 18021, м. Черкаси, бул. Шевченка, 287, код 30070805 на користь суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 60000 грн. 00 коп. боргу, 4692 грн. 33 коп. штрафних санкцій, 3247 грн. 78 коп. інфляційних, 1267 грн. 40 коп. річних, 2000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 692 грн. 07 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2000 грн. відшкодування витрат на послуги адвоката.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя К.І.Довгань