ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2009 р. Справа № 08/2771
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., за участю представників сторін:
від позивача –Титова Т.В. –представник за довіреністю,
від відповідача –представник не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою
позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Евроднепр»
до
відповідача відкритого акціонерного товариства «Черкаський будинок торгівлі»
про стягнення 3590,66 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Евроднепр»звернулось до суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Черкаський будинок торгівлі»заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу в сумі 3590,66 грн., в тому числі 2785,14 грн. основного боргу, 484,65 грн. пені, 260,29 грн. інфляційних, 60,58 грн. 3% річних та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 10.11.2009).
Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Евроднепр»(Продавцем –Позивач по справі) в особі комерційного директора Вакульчік М.В., який діє на підставі Довіреності та відкритим акціонерним товариством «Черкаський будинок торгівлі»(Покупцем –Відповідач по справі), в собі генерального директора Животкова Л.М., який діє на підставі Статуту 01.09.2008 було укладено договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу № АК-010908 (Далі –Договір), за умовами якого Продавець зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від Продавця Покупцю та є невід’ємними частинами цього Договору.
Пунктами 1.2, 1.3 Договору встановлено, що поставка товару на склад Покупця здійснюється транспортом Продавця та за рахунок Продавця. Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної.
Розділом 2 Договору встановлено асортимент, кількість та якість товару.
Так, пунктом 2.1 визначено, що асортимент та кількість товару зазначається у накладних. Товар повинен відповідати всім санітарним, гігієнічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду. Продавець гарантує високу якість товару.
Якість товару повинна бути підтверджена сертифікатами та іншими документами, які необхідні для товару даного виду згідно чинних Правил торгівлі, санітарно-епідеміологічного законодавства України та законодавства про захист прав споживачів. Всі необхідні документи, що підтверджують якість та відповідність товару Продавець зобов’язаний передати Покупцю в момент передачі партії товару.
Відповідно до пункту 3.2. Договору Покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого Продавцем товару не пізніше 15 банківських днів з моменту передачі такої партії товару, але, у будь-якому випадку, не раніше моменту надання Продавцем усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність встановленим стандартам.
Відповідно до умов даного Договору Продавцем був поставлений Покупцю товар. Товар був прийнятий, але повністю Покупець за нього не розрахувався.
За товарними накладними у строк з 23.10.2008 по 22.01.2009 Продавцем був поставлений Покупцю товар на загальну суму 7035,14 грн.:
Видаткова накладна № К-89535 від 23.10.2008 на суму 1240,06 грн.;
Видаткова накладна № К-89534 від 23.10.2008 на суму 1468,07 грн.;
Видаткова накладна № К-89844 від 13.11.2008 на суму 423,98 грн.;
Видаткова накладна № К-89845 від 13.11.2008 на суму 127,99 грн.;
Видаткова накладна № 722315 від 27.11.2008 на суму 84,00 грн.;
Видаткова накладна № К-89903 від 27.11.2008 на суму 907,97 грн.;
Видаткова накладна № К-90120 від 22.01.2009 на суму 484,01 грн.;
Видаткова накладна № К-90123 від 22.01.2009 на суму 298,01 грн.;
Видаткова накладна № К-90121 від 22.01.2009 на суму 988,02 грн.;
Видаткова накладна № К-90122 від 22.01.2009 на суму 445,01 грн.;
Видаткова накладна № К-90124 від 22.01.2009 на суму 298,01 грн.;
Видаткова накладна № К-90125 від 22.01.2009 на суму 270,01 грн.;
29.12.2008 Покупцем був здійснений платіж № 25930012 за отриманий товар на суму 4250,00 грн. Заборгованість станом на 11.08.2009 становить 2785,14 грн.
На адресу Покупця була направлена претензія від 04.08.2009 № 211 з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар в сумі 2785,14 грн. протягом трьох днів з моменту отримання претензії.
Претензія отримана Покупцем 31.09.2009, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, яка залишена без відповіді та задоволення.
Покупець порушив взяті на себе договірні зобов’язання щодо встановлених строків та порядку оплати за поставлений товар, що суперечить пункту 3.2 Договору.
Невиконання Покупцем взятих на себе зобов’язань за Договором стало правовою підставою для звернення до суду.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
На виконання умов Договору Позивачем з 23.10.2008 по 22.01.2009 року Відповідачеві було поставлено товару на загальну суму 7035,14 грн.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що оплата здійснюється не пізніше 15 банківських днів з моменту передачі товару та надання Продавцем усіх необхідних документів. Остання поставка товару була здійснена Позивачем 22.01.2009 року.
Проте, Відповідач свої зобов’язання в частині оплати товару належним чином не виконав, оплативши 29.12.2008 року тільки 4250,00 грн. вартості поставленого Товару.
Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.
Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Тому суд вважає доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 2785,14 грн.
Згідно ч. 2 ст. 625 та ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а також боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем на підставі вищезазначених положень законодавства нараховано пеню в розмірі 484,65 грн., інфляційні у сумі 260,29 грн., а також три проценти річних у сумі 60,58 грн., які він також просить стягнути з Відповідача.
Як встановлено судом, Відповідачем порушено умови передбачені пунктом 3.2 Договору в частині своєчасного та повного проведення розрахунків, відповідно суд вважає, що вимога про стягнення інфляційних збитків у розмірі 260,29 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 60,58 грн., є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Щодо вимоги Позивача щодо стягнення штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 484,65 грн., то вона до задоволення не підлягає з таких підстав.
В силу ст.ст.548, 547 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, завдатком, притриманням, заставою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі. Оскільки сторони у Договорі не встановили конкретний вид забезпечення виконання зобов’язання, відповідно відповідальність Відповідача за невиконання грошових зобов’язань не передбачено, тому у Позивача відсутні правові підстави для стягнення неустойки у вигляді пені.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача пропорційно до задоволеного позову підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 88,23 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 204,14 грн.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Черкаський будинок торгівлі»(м. Черкаси, бульвар Шевченка, 207, ідентифікаційний код 01564161) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Евроднепр»(Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 98, ідентифікаційний код 24429899) 3106,01 грн. (в тому числі 2785,14 грн. основного боргу, 260,29 грн. інфляційних, 60,58 грн. 3% річних), 88,23 грн. витрат по сплаті державного мита та 204,14 грн. витрат на інформаційно-технічне е забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Кучеренко
Судове рішення № 9337923, Господарський суд Черкаської області було прийнято 24.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 08/2771. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: