Рішення № 9337836, 17.11.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2009 р. Справа № 02/2135

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М., за участю представників: позивача: Водолаз Т.В. за довіреністю, відповідачів: не зявилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом акціонерного товариства "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс ЛТД" (перший відповідач), до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (другий відповідач) про стягнення 267 936,72 грн. та 3941,88 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення солідарно з відповідачів 267936 грн. 72 коп. та 3941,88 доларів США, в тому числі 253422 грн. 99 коп. заборгованості по кредиту, отриманому другим відповідачем у позивача відповідно до кредитного договору № 2007-09 від 06 лютого 2007 року; 3088,64 доларів США та 7484 грн. 66 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 822,01 доларів США та 6974 грн. 34 коп. несплачених процентів за користування кредитом, 31,23 доларів США та 54 грн. 73 коп. пені за прострочення сплати процентів - відповідно до умов вказаного кредитного договору та відповідно до договору поруки № 2007-04 від 06 лютого 2007 року, укладеного позивачем із товариством з обмеженою відповідальністю "Сінніс ЛТД".

У судовому засіданні 05.11.2009 представник позивача подала Доповнення до позовної заяви № 07/1340 від 18.09.2009, в якому позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, крім заявленої суми заборгованості та пені, 160 грн. 13 коп. витрат позивача на сплату комісії банку посереднику у звязку зі сплатою державного мита в доларах США із позовної вимоги про стягнення коштів в доларах США відповідно до вимог чинного законодавства. Вказане доповнення до позовної заяви отримали відповідачі 21.10.2009, про що вчинені їх написи на цьому доповненні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов в сумі 253422 грн. 99 коп. боргу по кредиту та пені за прострочення сплати кредиту і процентів, пояснила, що після подання позову повністю сплачено заборгованість по процентах за період, який предявлявся у позовній заяві; просила задовольнити позов солідарно за рахунок обох відповідачів, повністю відшкодувати позивачу понесені судові витрати, оскільки борг частково погашений після подання позову, просила прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Відповідачі в судове засідання не зявилися і не направили своїх представників, не подали суду відзив на позов чи заперечень проти вимог позивача. У перше судове засідання першим відповідачем було подане клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволене. В подальшому всі ухвали суду надіслані першому відповідачу рекомендованими листами (які до суду не повернулися), однак, перший відповідач не направив свого представника у жодне із засідань, не подав суду заяву про розгляд справи за участю представника товариства, не подав заяв, клопотань чи заперечень проти позовних вимог. Другий відповідач також належним чином повідомлений про слухання справи, ухвала про порушення провадження у справі вручена особисто другому відповідачу, всі решта ухвал суду надіслані йому рекомендованими листами. Суд зазначає, що справа знаходиться у провадженні господарського суду три місяці, строк розгляду спору було продовжено головою суду в звязку із поданням відповідачем клопотання про відкладення розгляду спору, яке судом було задоволено. Суд вважає, що за викладених обставин неявка відповідачів та їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду спору та вважає можливим розглянути справу за їх відсутності за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.

Акціонерне товариство „Укрінбанк” (позивач у справі, банк за договором) в особі директора Дніпровської філії АТ “Укрінбанк” Тура Віталія Юхимовича, який діє на підставі довіреності від 26.09.2005 року, та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (другий відповідач у справі, позичальник за договором), який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2, уклали кредитний договір № 2007-09 від 06 лютого 2007 року, відповідно до якого позивач зобовязався надати відповідачу кредит в сумі 39000 доларів США для придбання обладнання та поповнення обігових коштів на термін з 06 лютого 2007 року по 05 лютого 2008 року включно, з правом продовження терміну користування кредитом на один рік, із сплатою 15 % річних за користування кредитом.

Додатковим договором № 1 від 05 лютого 2008 року до кредитного договору сторони встановили кінцевий термін погашення кредиту по 04 серпня 2008 року включно, та в Договорі про внесення змін № 2 від 04 серпня 2008 року до кредитного договору сторони встановили кінцевий термін погашення кредиту по 01 лютого 2009 року включно.

Договором про внесення змін № 3 від 10 жовтня 2008 року сторони встановили з 15 жовтня 2008 року проценту ставку за користування кредитом у розмірі 17% річних.

Згідно Договору про внесення змін № 4 від 23 червня 2009 року сторони змінили валюту кредитування з доларів США на гривні України (із розрахунку 7,6103 грн. за 1,00 долар США) та вказали, що банк надає позичальнику кредит в сумі 253 422,99 гривень на термін з 06 лютого 2007 року по 01 лютого 2009 року включно та змінили розмір процентної ставки і встановили 20,5% річних.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач надав ОСОБА_2 кредитні кошти на підставі його письмової заяви в сумі 39000 доларів США, яка після укладення Договору про внесення змін № 4 від 23 червня 2009 року становить 253422 грн. 99 коп.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку другого відповідача, який не спростований і не заперечений другим відповідачем, останній не повернув отриманий у позивача кредит та не розрахувався з позивачем відповідно до умов кредитного договору та додаткових договорів до нього.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобовязань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Другий відповідач не спростував доводи позивача, не подав суду доказів проведення розрахунку із позивачем у повному обсязі відповідно до умов договору. Таким чином, вимога позивача про стягнення з підприємця ОСОБА_2 (другого відповідача у справі) боргу по кредиту в сумі 253422 грн. 99 коп. є законною і обгрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою другим відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення. Позивачем у позовній заяві було заявлено вимогу про стягнення несплачених в установлений договором строк процентів за користування кредитом в сумі 822,01 доларів США за період по 22.06.2009 та 6974,34 грн. процентів за користування кредитом після встановлення кредиту в гривні - з 23.06.2009 по 10.08.2009. Як вбачається із Довідки позивача про стан розрахунків позичальника станом на 16.11.2009 та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, після подання позову вказані у позовній заяві суми процентів погашені, на момент прийняття рішення у даній справі обліковується прострочена заборгованість позичальника по кредитному договору за наступний період із 01.09.2009 по 31.10.2009, однак, заборгованість по процентах за вказаний період позивачем до стягнення не заявлялася в установленому законом порядку, тому судом не розглядається. Оскільки проценти в сумі 822,01 доларів США та 6974,34 грн., які були заявлені у позовній заяві, сплачені після подання позову, тобто в цій частині спір відсутній, тому в частині вимоги про стягнення 822,01 доларів США та 6974,34 грн. процентів провадження у справі необхідно припинити.

В п.п. 3.5.2. договору вказано, що у разі порушення строків сплати кредиту та процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню, яка нараховується на суму несвоєчасно сплачених кредиту та процентів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Судом встановлено прострочення підприємцем сплати кредиту та процентів за користування кредитом, тому, з огляду на викладене, суд вважає правомірною вимогу позивача про стягнення пені за порушення строку повернення кредиту за період з 02.02.2009 по 22.06.2009 в сумі 3088,64 долари США, за період з 23.06.2009 по 10.08.2009 в сумі 7484 грн. 66 коп. та пеню за прострочення сплати процентів в період з 01.06.2009 по 10.08.2009 в сумі 31,23 долари США та за період з 01.07.2009 по 10.08.2009 в сумі 54 грн. 73 коп. Вимога позивача про стягнення пені в доларах США правомірна, оскільки кредит надавався позичальнику у доларах США і відповідно до пунктів 3.4., 3.5.1. кредитного договору кредит повинен погашатися та проценти повинні сплачуватися у валюті кредиту.

Таким чином, за рахунок відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення 253422 грн. 99 коп. боргу по кредиту, 3119,87 доларів США та 7539 грн. 39 коп. пені.

Із ТОВ «Сінніс, ЛТД», яке відповідно до договору поруки № 2007-04 від 06 лютого 2007 року є поручителем за виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором, підлягають стягненню солідарно кошти в сумі 253422 грн. 99 коп. боргу по кредиту, 3088,64 долари США та 7484 грн. 66 коп. пені, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору поруки, укладеного позивачем та ТОВ «Сінніс, ЛТД», останнє взяло на себе зобовязання перед Банком відповідати за виконання Позичальником (підприємцем ОСОБА_2.) зобовязань за кредитним договором № 2007-09 від 06 лютого 2007 року, як існуючих так і тих, що можуть виникнути в подальшому (комісії, неустойка, інші витрати). В п. 1.2. договору вказано, що поручителю відомі всі умови вказаного кредитного договору. Суду надано до справи копії листів за підписом директора ТОВ «Сінніс, ЛТД»від 10.10.2008р., від 04.08.2008р. про надання товариством згоди на встановлення процентної ставки за користування кредитом у розмірі 17% річних та на встановлення кінцевого терміну погашення кредиту по 01.02.2009 року включно (оригінали вказаних листів оглянуто у судовому засіданні). На Договорі про внесення змін від 23 червня 2009 року є відмітка поручителя, вчинена в цей же день директором товариства, підпис якого скріплено печаткою.

Згідно статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Договором поруки (п. 1.3.) встановлено, що відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.

Однак, договором поруки (п. 4.2.) визначено, що поручитель сплачує на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення виконання умов п. 1.4. цього договору. В пункті 1.4. договору поруки вказано, що у разі невиконання Позичальником зобовязань за кредитним договором у строк, або порушення строку сплати процентів Поручитель погашає заборгованість Позичальника за першою вимогою банка протягом 1 (одного) банківського дня з дати отримання повідомлення, яке банк надає Позичальнику і Поручителю.

Поручителю - ТОВ «Сінніс, ЛТД»була надана претензія від 21.05.2009 № 07/708 із вимогою про сплату заборгованості підприємця по кредиту та пені за прострочення повернення кредиту (21.05.2009 претензія отримана товариством).

Таким чином, ТОВ «Сінніс, ЛТД»повинен сплатити позивачу солідарно із підприємцем 253422 грн. 99 коп. боргу по кредиту, 3088,64 долари США та 7484 грн. 66 коп. пені за прострочення сплати кредиту за періоди 02.02.2009-14.06.2009 та 15.06.2009-22.06.2009. Вимога про стягнення пені за прострочення сплати процентів не може бути задоволена, виходячи із відсутності у претензії вимоги про сплату процентів та із умови пунктів 4.2., 1.4. договору поруки.

Вимога позивача про стягнення з відповідачів 160 грн. 13 коп. витрат на сплату комісії банку посереднику також підлягає до задоволення як така, що підтверджена належними доказами щодо дійсної її сплати позивачем, сплата вказаної суми викликана невиконанням позичальником своїх зобовязань за кредитним договором, в звязку з чим позивачем предявлено позов до суду та сплачено, відповідно до вимог чинного законодавства, державне мито в доларах США із вимоги про стягнення коштів у доларах США.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідачів підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім судові витрати, а саме: з першого відповідача підлягають відшкодуванню 1 339 грн. 69 коп. та 19,86 доларів США витрат на сплату державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з другого відповідача - 1 339 грн. 68 коп. та 19,86 доларів США витрат на сплату державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також позивачу необхідно повернути із бюджету надлишково сплачене державне мито в сумі 302 грн. 07 коп. на підставі статті 47 ГПК України, пункту 3 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 Про державне мито”.

Виходячи з викладеного, керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 47, 49, 82-85 ГПК України,

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 822,01 доларів США та 6974 грн. 34 коп. процентів.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути солідарно із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь акціонерного товариства «Укрінбанк», Дніпровська філія АТ «Укрінбанк»(18021, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 73, ідентифікаційний код 22799340) борг по кредиту в сумі 253422 грн. 99 коп., 3119,87 доларів США та 7539 грн. 39 коп. пені, 160 грн. 13 коп. витрат, 1 339 грн. 69 коп. та 19,86 доларів США витрат на сплату державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та із товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»(18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, кім. 711, ідентифікаційний код 22810515) на користь акціонерного товариства «Укрінбанк»в особі Дніпровської філії АТ «Укрінбанк»(18021, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 73, ідентифікаційний код 22799340) борг по кредиту в сумі 253422 грн. 99 коп., 3088,64 долари США та 7484 грн. 66 коп. пені, 160 грн. 13 коп. витрат, 1 339 грн. 68 коп. та 19,86 доларів США витрат на сплату державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Повернути позивачу із державного бюджету державне мито в сумі 302 грн. 07 коп., сплачене по платіжному дорученню № 210 від 11 серпня 2009 року, в звязку із надлишковою сплатою.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 23.11.2009.