Рішення № 9337493, 12.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2010 р. Справа № 05/30-10

вх. № 993/5-05

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Моцун О.П. (довіреність від 01.02.09 р.),

відповідача - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Гадячсир-Україна" (м. Київ)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Харків)

про стягнення 679762,70 грн.,

ВСТАНОВИВ:

За збільшеною позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 676070,08 грн. та річні в сумі 3692,62 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором дистриб'юції №ГС-1/02/0110 від 02.01.10 р.

Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 625017,11 грн. та 20% річних в загальній сумі 19156,57 грн. Всього 644173,68 грн.

Розглянувши цю заяву та докази відправки її відповідачу, суд вважає за можливе прийняти її як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Також позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по договору дистрибюції №ГС-1/02/0110 від 02.01.10 р. в сумі 470722,19 грн., 20% річних за період з 28.01.10 р. по 29.03.10 р. в загальній сумі 19156,57 грн. Всього 489878,76 грн.

Розглянувши цю заяву та докази відправки її відповідачу, суд вважає за можливе прийняти її.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у витягу з ЄДРПОУ №242800 станом на 02.02.10 р.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

02.01.10 р. сторони уклали договір дистрибюції №ГС-1/02/0110 (надалі договір), за яким торговий дім (позивач) передає у власність дистрибютора (відповідача) товар, а дистрибютор сплачує вартість товару на визначених цим договором умовах.

Відповідно до п. 4.1 договору найменування товару, кількість, вартість, ціна, вид тари (пакування), форма упаковки вказуються у заявці, на підставі якої продавцем складається накладна на товар.

Згідно п. 5.2 договору торговий дім зобовязаний здійснити поставку товару протягом 5 календарних днів з дати отримання належним чином оформленої заявки від дистрибютора.

Відповідно до п. 7.5 договору дистрибютор сплачує торговому дому вартість товару за відповідною накладною протягом 14 календарних днів з дати поставки.

В пункті 11.1.5 договору сторони передбачили, що за порушення зобовязань з оплати товару дистрибютор без попередньої письмової вимоги торгового дому на підставі ст. 625 ЦК України сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від суми боргу за весь період, що обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення оплати.

Позивач повністю виконав свої зобовязання за договором, поставивши відповідачу товар за видатковими накладними №61 від 13.01.10 р. на суму 86441,97 грн., №118 від 22.01.10 р. на суму 361840,76 грн., №120 від 22.01.10 р. на суму 250797,52 грн., що підтверджується підписом відповідача, скріпленим відбитком печатки, на цих накладних.

Відповідач частково виконав свої зобовязання за договором, повернувши товар за накладною від 22.01.10 р. на суму 21010,17 грн. та здійснивши оплату в сумі 3000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача.

Також 08.04.10 р. між сторонами була укладена угода про зарахування зустрічних вимог, згідно якої заборгованість відповідача перед позивачем становить 470722,19 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обовязковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень пункту 11.1.5 договору позивач нарахував відповідачу 20% річних за період з 28.01.10 р. по 29.03.10 р. в загальній сумі 19156,57 грн.

Відповідач не надав доказів своєчасної сплати заборгованості за договором, 20% річних або будь-які заперечення.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву позивача про уточнення позовних вимог як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

2. Прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Вважати вірними позовні вимоги в наступні редакції: „стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по договору дистрибюції №ГС-1/02/0110 від 02.01.10 р. в сумі 470722,19 грн., 20% річних за період з 28.01.10 р. по 29.03.10 р. в загальній сумі 19156,57 грн. Всього 489878,76 грн.”.

3. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61144 АДРЕСА_1. Ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Гадячсир-Україна" (03680 м. Київ, вул. Предславинська, 28, к. 402. Код ЄДРПОУ 35692080) заборгованість по договору дистрибюції №ГС-1/02/0110 від 02.01.10 р. в сумі 470722,19 грн., 20% річних за період з 28.01.10 р. по 29.03.10 р. в загальній сумі 19156,57 грн., державне мито в сумі 6797,63 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя