Рішення № 9337186, 29.04.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2010 р. Справа № 04/47-38 Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Колійні ремонтні технології"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західагротранс"

про стягнення 168 318,12 грн.

                                                                                                    Суддя: Філатова С.Т

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Равлюк Т.І, дов. від 27.04.2010р.

від відповідача: Мовшук С.В., дов. від 14.04.2010р.

          Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст.22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки.

                    СУТЬ СПОРУ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Колійні ремонтні технології" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західагротранс" про стягнення 168 318,12 грн., в т.ч. 162 400грн. заборгованості за отриману по видатковим накладним за період з 16.05.2009р. по 26.06.2009р. сільськогосподарську продукцію згідно контракту №07/05-2009-004 від 07.05.2009р., 3 192,38грн. пені за порушення термінів розрахунків за період з 08.01.2010р. по 11.02.2010р. згідно п.7.1 контракту, 467,18грн. 3% річних та 2 258,56грн. інфляційних втрат за період з 08.01.2010р. по 11.02.2010р. згідно ст.625 ЦК України.

          В судовому засіданні 12.04.2010р. було оголошено перерву згідно ст.77 ГПК України до 16.04.2010р. до 10:00год. для представлення відзиву на позов.

          В судовому засіданні 16.04.2010р. відповідач у відзиві заборгованість визнає у сумі 162 400грн., заперечує проти стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Вказує, що господарські відносини між сторонами не здійснювались на підставі договірних відносин, оскільки особа, що уклала контракт №07/05-2009-004 від 07.05.2009р. зі сторони ТзОВ "Західагротранс" не мала повної правової дієздатності на укладення даного контракту.

          Розгляд справи відкладався та в судовому засіданні згідно ст.. 77 ГПК України оголошено перерву до 29.04.2010р. до 11 год. 00 хв. для представлення обґрунтованих доводів по суті заперечень відповідача.

          Представник позивача в судовому засіданні стверджує відпуск по договору посилкою на рахунок №05/08-1-с від 08.05.2009р.

          Представник відповідача відпуск по договору заперечує, мотивуючи відсутністю посилання на це в рахунку, видаткових накладних, платіжних документах.

          Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Колійні ремонтні технології" відпустило товариству з обмеженою відповідальністю "Західагротранс" пшеницю 5, 6 класу по видатковим накладним за період з 16.05.2009р. по 26.06.2009р. на загальну суму 3 932 400грн. (а.с. 16-24).

Відпуск та отримання товару відповідачем стверджується відмітками про отримання на накладних, скріплених печаткою відповідача, довіреностями №120 від 14.05.2009р., №139 від 25.05.2009р. (а.с. 25-28).

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та в результаті дій суб’єктів, з якими закон пов’язує настання правових наслідків. Внаслідок дій позивача по відпуску товару між сторонами виникло зобов’язання, врегульоване ст.655 ЦК ГК України, згідно якої одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

28.12.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою №28/04 про проведення оплати за товар.

Відповідач оплату не здійснив , що спричинило звернення кредитора з позовом до суду.

Заборгованість за отриману пшеницю на день розгляду спору становить 162 400 грн., стверджується видатковими накладними за період з 16.05.2009р. по 26.06.2009р. (а.с. 16-24), довіреностями №120 від 14.05.2009р., №139 від 25.05.2009р. (а.с. 25-28), доказами часткової оплати (а.с. 29-39), визнається відповідачем у відзиві від 16.04.2010р. та підлягає до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західагротранс" в силу ст.655 ЦК України, ст.193 ГК України, згідно яких учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Вимоги позивача щодо стягнення 467,18грн. 3% річних та 2 258,56грн. інфляційних втрат за період з 08.01.2010р. по 11.02.2010р. є підставними в силу ст.625 ЦК України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Ці додаткові суми, що сплачуються боржником, є самостійним способом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов’язаннях і спрямовані на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

          Проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

          Ці способи захисту прав застосовують незалежно від укладення письмового договору в силу ст.625 ЦК України.

Суд не приймає доводи позивача про відпуск спірного товару по накладних за умовами контракту від 07.05.2009р, оскільки в представлених позивачем відпускних документах (рахунку №05/08/1-с від 08.05.2009р.; накладних: №№ 05/16/4-с, 05/16/5-с від 16.05.2009р.; №№05/18/4-с, 05/16/5-с від 18.05.2009р.; №№05/19/6-с, 05/19/7-с від 19.05.2009р.; №№ 05/20/7-с, 05/23/1-с від 20.05.2009р.; №№05/23/2-с, 05/27/6-с від 27.05.2009р.; 05/30/1-с, 06/03/3-с від 03.06.2009р.; №№06/09/3-с, 06/06/2-с від 06.06.2009р.; №№06/17/2-с, 06/12/2-с від 12.06.2009р.; № 06/20/1-с від 20.06.2009р.; №06/26/2-с від 26.06.2009р.; довіреностях №120 від 14.05.2009р., №139 від 25.05.2009р.) та доказах часткової оплати (а.с. 29-39) відсутня посилка на контракт, за яким відпускався товар. До того ж, за умовами контракту передбачена попередня оплата товару.

Згідно зі ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Зважаючи на недоведеність факту відпуску товару по накладних на умовах договору, вимоги позивача щодо стягнення 3 192,38грн. пені за період з 08.01.2010р. по 11.02.2010р. згідно п. 7.1 контракту є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 1 651,26грн. та 231,54грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (пропорційно сумі задоволених вимог) слід віднести на нього згідно зі ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 625, 655 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.           Позовні вимоги задовольнити частково.

          2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західагротранс", м.Луцьк, вул.Прогресу, 7, код ЄДРПОУ 35123772

          на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Колійні ремонтні технології", с.Зубра Пустомитівського району Львівської області, вул.Б.Хмельницького, 144, код ЄДРПОУ 33133794

          162 400грн. основного боргу, 467,18грн. 3% річних, 2 258,56грн. інфляційних втрат, 1 651,26грн. витрат по сплаті державного мита та 231,54грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У стягненні 3192,38 грн. пені відмовити.

          Суддя                                                                                          С.Т.Філатова

Повний текст рішення підписано           30.04.2010р.