Рішення № 9337174, 28.04.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" квітня 2010 р. Справа № 01/35-38 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Каліта”, с. Миколаївка, Дніпропетровської області до фермерського господарства “АГРОІНВЕСТ-ТОПИЛИЩЕ”, с. Топилище, Іваничівського району, Волинської області

про стягнення 348356,85 грн.,

                                                                                                    Суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 348356,85 грн., з них: 347500 грн. суми попередньої оплати, перерахованої в рахунок передачі сої, 856,85 грн. процентів річних за прострочення платежу за період з 27.01.2010р. по 26.02.2010р.

Представник позивача, будучи в судовому засіданні 31.03.2010р., позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив, повноважного представника в судове засідання не направив.

Разом з цим 13.04.2010р. відповідачем було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, а 14.04.2010р. відповідач через канцелярію суду подав заяву про відвід судді від участі у розгляді справи №01/35-38.

У зв’язку з цим ухвалою господарського суду від 14.04.2010р. розгляд справи було відкладено на 28.04.2010р.

Ухвалою голови господарського суду Волинської області від 16.04.2010р. заяву відповідача про відвід судді від участі у розгляді справи №01/35-38 залишено без задоволення.

21.04.2010р. відповідачем подано апеляційну скаргу на ухвалу голови господарського суду Волинської області від 16.04.2010р.

Ухвалою голови господарського суду Волинської області від 23.04.2010р. у прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу голови господарського суду Волинської області від 16.04.2010р. відмовлено у зв’язку із тим, що апеляційну скаргу подано на ухвалу, яку не може бути оскаржено; апеляційну скаргу з додатками повернуто скаржнику.

Проаналізувавши матеріали справи, господарський суд на підставі ст.75 ГПК України дійшов висновку про можливість закінчення судового розгляду справи 28.04.2010р. за відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами. При цьому господарським судом взято до уваги те, що відповідача належним чином, за місцем державної реєстрації було повідомлено про судовий розгляд справи №01/35-38.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

встановив:

платіжним дорученням №410 від 8.12.2009р. за усною домовленістю ТзОВ “Каліта” перерахувало на рахунок фермерського господарства “АГРОІНВЕСТ-ТОПИЛИЩЕ” 232 400 грн. як попередню оплату за товар.

Платіжними дорученнями №412, 944 від 9.12.2009р. за усною домовленістю ТзОВ “Каліта” перерахувало на рахунок фермерського господарства “АГРОІНВЕСТ-ТОПИЛИЩЕ” відповідно 97 000 грн. і 18100 грн. як попередню оплату за товар.

В судовому засіданні 31.03.2010р. представником позивача було надано і судом оглянуто оригінали платіжних доручень №410 від 8.12.2009р., №412, 944 від 9.12.2009р.

Відповідач згідно з усною домовленістю повинен був поставити позивачу сою, але взятого зобов’язання не виконав, сої не передав.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

В процесі судового розгляду відповідач не спростував доводів позивача про безпідставне користування коштами, не подав суду доказів, які б свідчили про передачу позивачу товару на суму перерахованих коштів чи доказів повернення коштів.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивач кошти в рахунок передачі товару перерахував, а відповідач товару не передав, позовна вимога про стягнення з відповідача 347 500 грн., що складають суму попередньої оплати за товар, обґрунтована і підлягає до задоволення, оскільки на даний час відповідач користується коштами позивача безпідставно.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          За змістом норми наведеної статті проценти річних сплачуються боржником у випадку прострочення ним виконання грошового зобов’язання.

          Як встановлено в процесі судового розгляду, за умовами усної домовленості відповідач брав та не виконав зобов’язання з передачі товару, а не грошового зобов’язання, а тому вимога про стягнення з відповідача 856,85 грн. процентів річних до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача слід відшкодувати судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних .

Керуючись ст.ст. 625, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із фермерського господарства “АГРОІНВЕСТ-ТОПИЛИЩЕ” (Волинська область, Іваничівський район, с. Топилище, код ЄДРПОУ 34626298) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Каліта” (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Миколаївка, вул. Садова, 5, код ЄДРПОУ 32475928) 347 500 грн.; 3475 грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 235 грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні позову про стягнення 856 грн. 85 коп. процентів річних відмовити.

Суддя                                                                                          І.О.Якушева