Рішення № 9337173, 28.04.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "28" квітня 2010 р. по справі № 8/34-48

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісбурстрой”,

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВестОйлГруп”, м. Луцьк

про стягнення 207 419 грн. 00 коп.

                                                                                 Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Овчаренко О.П., довіреність від 07.04.2010 року

від відповідача: н/з.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Сервісбурстрой” просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “ВестОйлГруп ” 207 419 грн. 00 коп., в т. ч. 165663 грн. 72 коп. основного боргу згідно договору від 12.11.2008 року №12/11-08 (ДН), 16884 грн. 35 коп. пені,

19684 грн. 00 коп. збитків від інфляції, 5186 грн. 93 коп. річних та судові витрати по справі: 2 074 грн. 19 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита,

236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в межах повноважень, наданих йому довіреністю від 07.04.2010 року

подав заяву про зменшення позовних вимог від 28.04.2010 року, а саме:

зменшення суми основного боргу до 145 828 грн. 56 коп. (враховуючи

правочин від 25.01.2010 року №3400 про перевід боргу, протокол зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 26.01.2010 року на суму 19835 грн.

16 коп.); 14 862 грн. 83 коп. пені, 17 327 грн. 35 коп. збитків від інфляції, 4 554 грн. 23 коп. річних.

Зменшення позовних вимог не порушує чиїх – небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідач пояснення по суті позовних вимог не подав, в судове засідання повноважного представника не направив.

27.04.2010 року представник відповідача Римарчук М.В. подала через канцелярію суду клопотання №306 від 26.04.2010 року про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки в судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання відповідача заперечував.

Клопотання відповідача судом відхилене як необґрунтоване та непідтверджене доказами. ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідач не надав жодних доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 06.04.2010 року явка представників сторін не визнана обов’язковою, відповідач ухвалу суду від 06.04.2010 року про порушення провадження у справі отримав 13.04.2010 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 32) та мав можливість до судового засідання подати пояснення по суті позовних вимог та заперечення при їх наявності, видати довіреність іншому представнику.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                  в с т а н о в и в:

12 листопада 2008 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Сервісбурстрой” та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю “ВестОйлГруп ” був укладений договір №12/11-08 (ДН), (далі – договір а. с. 6-7).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору від 12.11.2008 року №12/11-08 (ДН).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Згідно п. п. 1.1, 2.1, 4.1, 4.2, 6.4 договору позивач зобов’язався виконати роботи по виносу телефонної каналізації з території будівництва автозаправочного комплексу по вул. Кротова в районі будинку №24 в м. Дніпропетровську, а відповідач – прийняти та оплатити виконані роботи: після підписання договору протягом 5 днів сплатити аванс в розмірі 70% від вартості договору (загальна вартість робіт і матеріалів за договором становить 557084 грн. 40 коп.), остаточний розрахунок провести на основі акту №КБ-2в і довідки №КБ-3 протягом 10 днів з моменту підписання акту робочою комісією. У разі порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми затриманого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Згідно

п. 7.1 договору він діє до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором.

На виконання договору позивачем виконано передбачені договором роботи на суму 555 622 грн. 80 коп., що стверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2009 року №№1,2 (а. с. 9-16), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2009 року (а. с. 18).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач сплатив аванс в сумі 389959 грн. 08 коп. (платіжні доручення,

а. с. 19, 20), прийняв виконані позивачем роботи (акт приймання робочою комісією закінчених будівельно – монтажних робіт від 20.02.2009 року, а. с. 17), проте в порушення умов договору за виконані підрядні роботи розрахунку не провів.

На лист позивача від 15.02.2010 року №389 про сплату заборгованості в сумі 165 663 грн. 72 коп. відповідач повідомив, що не може сплатити заборгованість у зв’язку з низькими фінансовими можливостями і обмеженістю власних коштів (лист від 03.09.2010 року №167, а. с. 22). Направлену позивачем 10.03.2010 року претензію від 09.03.2010 року №415 (а. с. 23-24) залишив без відповіді та задоволення.

Заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням правочину від 25.01.2010 року №3400 про перевід боргу, протоколу зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 26.01.2010 року на суму 19835 грн.

16 коп., становить 145 828 грн. 56 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення, оскільки згідно

ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Згідно п. 6.4 договору у разі порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми затриманого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З нарахованих позивачем 14 862 грн. 83 коп. пені за період з 12.08.2009 року по 11.02.2010 року підставна та підлягає до стягнення в силу п. 6 ст. 232 ГК України,

п. 6.4 договору пеня в сумі 2375 грн. 21 коп. за період з 12.08.2009 року по 09.09.2009 року, оскільки нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Строк виконання зобов’язання за договором 09.03.2009 року.

У стягненні 12 487 грн. 62 коп. пені слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання

зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З нарахованих позивачем 17 327 грн. 35 коп. збитків від інфляції та 4 554 грн. 23 коп. річних підставні та підлягають до стягнення 16 770 грн. 28 коп. збитків від інфляції за період з 10.03.2009 року по 28.02.2010 року (позивачем збитки від інфляції нараховані з 01.03.2009 року) та 3 % річних в сумі 4 063 грн. 22 коп. за період з 10.03.2009 року по 11.02.2010 року (у зв’язку з помилкою в підрахунках) в силу ст. 625 ЦК України.

У позові на суму 557 грн. 07 коп. збитків від інфляції та 491 грн. 01коп. річних слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі

1 690 грн. 37 коп. та 218 грн. 51 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ВестОйлГруп”,

м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код 34524327, р/р 26008015221 в КБ «Західінкомбанк», МФО 303484 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісбурстрой” м. Дніпропетровськ, вул. Далека, 6,

код 33274041, р/р 26000033755600 в АКІБ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005

- 145 828 грн. 56 коп. основного боргу, 2375 грн. 21 коп. пені,

16 770 грн. 28 коп. збитків від інфляції, 4 063 грн. 22 коп. річних, 1 690 грн. 37 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 218 грн. 51 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього:

170 946 грн. 15 коп. (сто сімдесят тисяч дев’ятсот сорок шість грн. 15 коп.).

3. У позові на суму 13 535 грн. 70 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний 29.04.2010 року

          Суддя                                                   Кравчук А.М.