Рішення № 9337119, 07.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2009Справа №2-22/5089-2009 За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно імпортний банк України», м. Київ, вул. Горького, 127 в особі Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно імпортний банк України» в АР Крим, м. Сімферополь, вул. Набережна імені 60 річчя СРСР, 28

до відповідача ВАТ «Полівтор», м. Красноперекопськ, вул. Таврійська, 2а

про стягнення 291599,67 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача Голубєва Н.А., представник. дов від 20.05.2009 року

від відповідача не зявися

Обставини справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно імпортний банк України» в особі Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно імпортний банк України» в АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ВАТ «Полівтор», просить суд стягнути з відповідача за Генеральною угодою № 9806N1 від 18.07.2006 року та укладеними в рамках цієї угоди кредитними договорами № 9806К4 від 18.07.2006 року, № 9807К4 від 27.04.2007 року, № 9807К10 від 13.08.2007 року, № 9808К14 від 09.12.2008 року, нараховані прострочені відсотки за квітень 2009 року - 235234,14 грн.; прострочену плату (комісію) за управління кредитом за квітень 2009 року - 6652,00 грн.; нараховану прострочену комісію за управління кредитом за травень 2009 року - 6633,75 грн.; пеню за простроченими відсотками, комісіями та основним боргом - 43079,78 грн., а всього 291599,67 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладених між сторони угод, не здійснював належним чином повернення кредитних коштів та здійснення обовязкових платежів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Під час розгляду справи письмового відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення позивача, суд

встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та Відкритим акціонерним товариством «Полів тор» 18.07.2006 року укладено строком до 15.07.2011 року Генеральну угоду № 9806N1 з фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності ВАТ «Полівтор», яка на цей час є діючою з додатковими угодами до неї: № 1 від 10.08.2007 року, № 2 від 15.08.2007 року, № 3 від 09.12.2008 року, № 4 від 23.03.2009 року, № 5 від 30.04.2009 року.

Кредит має погашатися щомісяця рівними частинами відповідно до графіків, що є додатками до зазначених кредитних договорів.

Відповідно до умов п.п.3.5.1. зазначених кредитних договорів ВАТ «Полівтор» зобов'язаний сплачувати АТ «Укрексімбанк» проценти за користування кредитом у розмірі, визначеному в п.3.2 цих Договорів, у валюті кредиту.

Відповідно до п.п. 4.1.1. зазначених кредитних договорів ВАТ «Полівтор» зобов'язаний сплачувати АТ «Укрексімбанк» плату за управління кредитною лінією (комісію) у розмірі, встановленому в п.3.2. кредитних договорів.

Пунктом 5.1.1. кредитних договорів передбачено, що ВАТ «Полівтор» зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі погашати банку заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом та інші платежі за даними договорами.

У разі невиконання зобов'язань згідно з п.п. 3.4.1, 3.5.1. договорів ВАТ «Полівтор» сплачує банку пеню, розмір якої відповідно до п. 3.2.7. договорів складає подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, за кожен день прострочки.

ВАТ «Полівтор» не виконані умови вищезазначених п.п. 3.5.1 та 4.1.1. кредитних договорів, у зв'язку з чим у ВАТ «Полівтор» перед банком за період з 01.04.2009 року по 31.05.2009 року створювалась заборгованість за Генеральною угодою № 9806N1 від 18.07.2006 року, а саме: за кредитними договорами № 9806К4, 9807К4, 9807К10, 9808К14, яка станом на 14.09.2009 року складає 291599,67 грн., у тому числі: нараховані прострочені відсотки за травень 2009 року - 235234,14 грн.; нарахована прострочена плата (комісія) за управління кредитом за квітень 2009 року - 6652,00 грн.; нарахована прострочена плата (комісія) за управління кредитом за травень 2009 року - 6633,75грн.; пеня за простроченими відсотками, комісіями та основним боргом - 43079,78 грн.

АТ «Укрексімбанк» на адресу ВАТ «Полівтор» було надіслано претензію вих. № 084-07/1545 від 30.06.2009 року на суму 675266,65 грн., в яку увійшла заборгованість за процентами та платою (комісією) за управління кредитом та пені за період з 16.05.2009 року по 30.06.2009 року, станом на 30.06.2009 року.

Зазначену претензію було задоволено ВАТ «Полівтор» частково, а саме у сумі 409001,37 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Таким чином, станом на 14.09.2009 року заборгованість в сумі 266265,28 грн. залишилася не погашеною та починаючи з 30.06.2009 року по 14.09.2009 року вказана сума заборгованості збільшилася на суму нарахованої пені за період з 01.07.2009 року по 14.09.2009 року на суму 25334,39 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт сплати заборгованості з нараховані прострочені відсотки за квітень 2009 року - 235234,14 грн.; простроченої плати (комісію) за управління кредитом за квітень 2009 року - 6652,00 грн.; нарахованої простроченої комісії за управління кредитом за травень 2009 року - 6633,75 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за простроченими відсотками, комісіями та основним боргом - 43079,78 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 грудня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ВАТ «Полівтор» (м. Красноперекопськ, вул. Таврійська, 2а, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 00426408) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно імпортний банк України» Філія публічного акціонерного товариства «Державний експортно імпортний банк України» в АР Крим (м. Сімферополь, вул. Набережна імені 60 річчя СРСР, 28, МФО 324786, ЄДРПОУ 09805188) нараховані прострочені відсотки за квітень 2009 року - 235234,14 грн.; прострочену плату (комісію) за управління кредитом за квітень 2009 року - 6652,00 грн.; нараховану прострочену комісію за управління кредитом за травень 2009 року - 6633,75 грн.; пеню за простроченими відсотками, комісіями та основним боргом - 43079,78 грн., а всього 291599,67 грн.

3.Стягнути з ВАТ «Полівтор» (м. Красноперекопськ, вул. Таврійська, 2а, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 00426408) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно імпортний банк України» Філія публічного акціонерного товариства «Державний експортно імпортний банк України» в АР Крим (м. Сімферополь, вул. Набережна імені 60 річчя СРСР, 28, МФО 324786, ЄДРПОУ 09805188) 2916,67 грн. державного мита.

4.Стягнути з ВАТ «Полівтор» (м. Красноперекопськ, вул. Таврійська, 2а, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 00426408) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно імпортний банк України» Філія публічного акціонерного товариства «Державний експортно імпортний банк України» в АР Крим (м. Сімферополь, вул. Набережна імені 60 річчя СРСР, 28, МФО 324786, ЄДРПОУ 09805188) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.