Рішення № 9337118, 07.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2009Справа №2-22/6084-2009 За позовом – ТОВ «Лан Системс», 03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15

до відповідача – ДАТ «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь, вул. Кірова/провулок Совнаркомовський, 52/1

про стягнення 179217,76 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Гарний Д.С., представник, дов від 01.12.2009 року

від відповідача – Капустіна М.М., представник, дов від 27.11.2009 року; Толчина О.В., представник, дов від 05.11.2009 року

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Лан Системс» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ДАТ «Чорноморнафтогаз», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 179217,76 грн., у тому числі: сума основного боргу за договором № 670 від 17.09.2008 року – 78166,63 грн., збитки від інфляції – 21539,83 грн., пеня – 21300,94 грн., 3% річних – 2662,61 грн., заборгованість за договором № 189 від 12.03.2009 року в сумі 48421,20 грн., збитки від інфляції – 1452,64 грн., пеня – 4949,58 грн., 3% річних - 724,33 грн., мотивуючі позовні вимоги невиконанням з боку відповідача взятих на себе зобов’язань за вказаними договорами в частині оплати поставленого позивачем товару та оплати наданих позивачем послуг.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого суму основного боргу визнав, але просить суд не здійснювати стягнення нарахованих штрафів, пені та збитків від інфляції, посилаючись на важке фінансове становище підприємства.

Але, суд відхиляє заявлене відповідачем клопотання про відмову у стягнення нарахованих штрафних санкцій, пені та збитки від інфляції з огляду на наступне.

Так, ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, з урахуванням положень ст. 233 Господарського кодексу України суд не вбачає обґрунтованих підстав які повинні мати виключний характер для зменшення суми лише пені та нарахованих штрафів.

Стосовно нарахованих позивачем збитків від інфляції, суд зауважує, що нормами чинного законодавства не передбачений порядок зменшення заявлених до стягнення інфляційних збитків судом за будь – яких умов.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

17 вересня 2008 року між Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» та ТОВ «Лан системс» був укладений договір поставки № 670, згідно з яким позивач зобов'язувався передати у власність відповідача товар згідно зі специфікацією (додатком №1 до Договору), а відповідач зобов'язувався прийняти цей товар і оплатити в розмірі та строки, передбачених умовами договору.

Позивачем 21 жовтня 2008 року було виконано взяті на себе зобов'язання, а саме: був поставлений товар згідно акту прийому-передачі обладнання від 21 жовтня 2008 року на суму 178166,63 грн.

Строк оплати відповідно до п. 4.2 договору складає 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі обладнання, тобто не пізніше 28 жовтня 2008 року.

Відповідач зазначену суму вчасно не сплатив.

29 травня 2009 року відповідач сплатив частину вартості поставленого товару в сумі 100000,00 грн.

Так, станом на 09 листопада 2009 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 78166,63 грн.

Заборгованість відповідач визнає, про що свідчить акт звірки розрахунків, підписаний обома сторонами станом на 01 липня 2009 року.

Крім того, п. 7.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за договором, покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховувалась пеня, за кожен день прострочки платежу від простроченої суми.

12 березня 2009 року між ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ТОВ «Лан системс» був укладений договір № 189, відповідно до якого позивач зобов'язувався згідно з завданням відповідача надати послуги з модернізації АТС, а відповідач зобов'язувався прийняти ці послуги і оплатити в розмірі та строки, передбачених умовами Договору 2.

Позивачем 20 березня 2009 року було виконано узяті на себе зобов'язання за договором, а саме: належним чином надані послуги згідно договору, по акту приймання виконаних послуг від 20 березня 2009 року на суму 48421,20 грн.

Строк оплати відповідно до п. 3.1.1 Договору 2 складає 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних послуг, тобто не пізніше 03 квітня 2009 року.

Відповідач зазначену суму вчасно не сплатив, чим порушив п. 3.1.1 договору.

Станом на 09 листопада 2009 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 48421,20 грн.

Так, суму заборгованості відповідач визнає, про що свідчить акт звірки розрахунків, підписаний обома сторонами станом на 01 липня 2009 року.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що за порушення замовником строків проведення платежів замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на момент оплати пені.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за договором № 670 від 17.09.2008 року – 78166,63 грн., за договором № 189 від 12.03.2009 року в сумі 48421,20 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції – 21539,83 грн., пеню – 21300,94 грн., 3% річних – 2662,61 грн., збитки від інфляції – 1452,64 грн., пеню – 4949,58 грн., 3% річних - 724,33 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договорами, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 грудня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ДАТ «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, вул. Кірова/провулок Совнаркомовський, 52/1, рахунок № 26000000131709 в АКБ «ЧБРР», МФО 384577, ЄДРПОУ 00153117) на користь ТОВ «Лан Системс» (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, рахунок № 26004043819391 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, ЄДРПОУ 35001516) заборгованість в сумі 179217,76 грн., у тому числі: сума основного боргу за договором № 670 від 17.09.2008 року – 78166,63 грн., збитки від інфляції – 21539,83 грн., пеня – 21300,94 грн., 3% річних – 2662,61 грн., заборгованість за договором № 189 від 12.03.2009 року в сумі 48421,20 грн., збитки від інфляції – 1452,64 грн., пеня – 4949,58 грн., 3% річних - 724,33 грн.

3.          Стягнути з ДАТ «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, вул. Кірова/провулок Совнаркомовський, 52/1, рахунок № 26000000131709 в АКБ «ЧБРР», МФО 384577, ЄДРПОУ 00153117) на користь ТОВ «Лан Системс» (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, рахунок № 26004043819391 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, ЄДРПОУ 35001516) 1792,18 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ДАТ «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, вул. Кірова/провулок Совнаркомовський, 52/1, рахунок № 26000000131709 в АКБ «ЧБРР», МФО 384577, ЄДРПОУ 00153117) на користь ТОВ «Лан Системс» (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, рахунок № 26004043819391 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, ЄДРПОУ 35001516) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.