Рішення № 9337084, 17.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

17.12.2009Справа №2-18/5382-2009 За позовом – Приватного підприємства «Крим-Єврострой», м. Сімферополь (пров. Февральський, 10, кв. 7, м. Сімферополь, 95034).

До відповідача – Закритого акціонерного товариства «Н-Перемога», с. Завітне, Советський р-н (вул. Октябрьська, 30, Севастопольська, с. Завітне, Советський р-н, 97223)

Про стягнення 214545,12 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Барховська О.М. – представник, дов. від 01.08.2009 року.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Крим-Єврострой», м. Сімферополь (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Н-Победа», с. Завітне, Советський р-н (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 214545,12 грн., з яких 143001,62 грн. – сума основного боргу, 25091,14 грн. – сума інфляційних збитків, 41283,80 грн. – сума штрафу, 5168,56 грн. - сума 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях статей 549, 551, 610-612, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 01.09.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки засобів захисту рослин № 508. Відповідно до умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 206419,01 грн., але відповідач не виконав свої зобов’язання належним чином: повернув позивачу товар на суму 390,00 грн., а також сплатив за товар лише частково, а саме у розмірі 63027,39 грн. Таким чином, станом на 01.10.2009р., за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 143001,62 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Суд звертає увагу, що при друкуванні ухвал господарського суду АР Крим у дійсній справі, було здійснено невірний переклад найменування відповідача, а саме: замість Закритого акціонерного товариства «Н-Перемога» було вказано Закрите акціонерне товариство «Н-Победа».

16.12.2009 року на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог від 14.12.2009 року, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача збитки у сумі 31633,64 грн.

Суд зауважує, що заява, яка подається до господарського суду, підписується повноважною посадовою особою заявника або його представником.

У той час, як заява позивача про збільшення розміру позовних вимог від 14.12.2009 року надана суду не підписаною, у зв’язку із чим суд відмовляє у прийнятті такої заяви до свого розгляду.

17.12.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав первісні позовні вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу, штрафу, інфляційної суми і 3% річних на загальну суму 214545,12 грн.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи продовжено заступником голови господарського суду АР Крим у порядку, передбаченому статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008 року між Приватним підприємством «Крим-Єврострой» (продавець) та Закритим акціонерним товариством «Н-Перемога» (покупець) укладено договір № 508.

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов’язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товар у номенклатурі, кількості і по цінам, вказаним у накладних, які є невід’ємною частиною дійсного договору.

Відповідно до ст.655 ЦК України - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У виконання умов вищевказаного договору позивач своєчасно поставив відповідачу продукцію на загальну суму 206419,01 грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними у матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується підписом його представника у видаткових накладних у графі «отримав» та довіреностями на отримання товару, копії яких наявні у матеріалах справи.

У пункті 2.1 договору передбачено, що покупець зобов’язується перерахувати на розрахунковий рахунок продавця кошти в національній валюті України у строк до 15.11.2008 року.

У порушення строків оплати товару, відповідач 06.03.2009 року повернув позивачу за накладною № 70 від 06.03.2009 року товар на суму 390,00 грн.

У рахунок оплати боргу у сумі 206029,01 грн. (206419,01-390,00), позивачем зараховані кошти у сумі 63027,39 грн., які були зайве сплачені відповідачем по платіжному дорученню № 356 у сумі 300000,00 грн.

З коштів у сумі 300000,00 грн. позивачем були погашені борги по іншим поставкам у сумі 236972,61 грн. залишкові кошти у сумі 63027,39 грн. були зараховані позивачем у часткову оплату рахунку № СФ04450 від 22.09.2008 року, який було виставлено на підставі видаткової накладної РН-0004387 від 22.09.2008 року.

Таким чином на моменту звернення позивача до суду за відповідачем склалася заборгованість у сумі 143001,62 грн.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість у сумі 143001,62 грн., доказів оплати якої він суду не представив, у зв’язку із чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У пункті 2.1 договору передбачено, що покупець зобов’язується перерахувати кошти у строк до 15.11.2008 року.

Тобто з відповідача підлягає стягненню 3% річних за період з 15.11.2008 року по 01.10.2009 року у сумі 5168,56 грн. та інфляційна сума за період з 15.11.2008 року по 01.10.2009 року у сумі 25091,14 грн.

Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача штраф у сумі 41283,80 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття штрафу передбачено у ст. 549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі.

Згідно з пунктом 5.2 договору, у разі прострочення покупцем оплати товару, покупець зобов’язується уплатити продавцю штраф у розмірі 20% від суми отриманого товару, вказаній у накладній.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 41283,80 грн. (206419,01Х20%).

Позивачем також заявлена позовна вимога щодо стягнення оплати послуг адвоката у розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України “Про адвокатуру”, дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльності та прийняв Присягу адвоката України.

Позивач надав суду Договір на надання юридичних послуг від 01.10.2009 р. № 7-10, укладений між позивачем та адвокатом Кримської колегії адвокатів Куциковим М.Б., копію посвідчення адвоката Куцикова М.Б. та платіжне доручення № 299 від 05.10.2009 року на оплату наданих послуг у розмірі 1500,00 грн.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1.1 договору на надання юридичних послуг від 01.10.2009 р. № 7-10, виконавець зобов’язується, зокрема, приймати участь у судових засіданнях суду першої інстанції. У той час, як при розгляді дійсної справи адвокат Куциков М.Б. жодного разу не був присутній у судових засіданнях.

Таким чином, витрати на оплату послуг адвоката у сумі 1500,00 грн. відносяться на позивача.

Державне мито у розмірі 2145,45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка держмита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що при подачі до суду позовної заяви позивач сплатив державне мито у сумі 2145,46 грн., у той час, як повинен був сплатити 2145,45 грн., то сума зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,01 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Крім того, оскільки суд відмовив позивачу у прийнятті до свого розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог від 14.12.2009 року, то сума державного мита у розмірі 316,34 грн., сплаченого квитанцією № 267CS16 від 14.12.2009 року, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

17.12.2009р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.12.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          У прийнятті до свого розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог від 14.12.2009 року відмовити.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Н-Перемога», с. Завітне, Советський р-н (вул. Октябрьська, 30, Севастопольська, с. Завітне, Советський р-н, 97223; код ЄДПРОУ 30909428) на користь Приватного підприємства «Крим-Єврострой», м. Сімферополь (пров. Февральський, 10, кв. 7, м. Сімферополь, 95034; код ЄДПРОУ 33187609) заборгованість у сумі 143001,62 грн.; інфляційну суму у розмірі 25091,14 грн.; 3% річних у сумі 5168,56 грн.; штраф у сумі 41283,80 грн.; 2145,45 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Повернути Приватному підприємству «Крим-Єврострой», м. Сімферополь (пров. Февральський, 10, кв. 7, м. Сімферополь, 95034; код ЄДПРОУ 33187609) з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 МФО 824026 ЗКПО 34740405 ГУ ДКУ в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь код платежу 22090200) суму зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,01 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Повернути Приватному підприємству «Крим-Єврострой», м. Сімферополь (пров. Февральський, 10, кв. 7, м. Сімферополь, 95034; код ЄДПРОУ 33187609) з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 МФО 824026 ЗКПО 34740405 ГУ ДКУ в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь код платежу 22090200) державне мито у сумі 316,34 грн., сплачене квитанцією № 267CS16 від 14.12.2009 року, у зв’язку з відмовою у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог на розгляд суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.          У частині стягнення 1500,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.