Рішення № 9337080, 17.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

17.12.2009Справа №2-22/5980-2009 За позовом – ТОВ «Торос Агро», 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 20-22; 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 68, офіс 422а

до відповідача – Фермерського господарства «Легенда – Р», Красногвардійський район, с. Краснознамянка, вул. Лікарняна, 4

про стягнення 356259,39 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Омельченко Д.В., представник, дов від 08.10.2009 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Торос Агро» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фермерського господарства «Легенда – Р», просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 280440,25 грн., інфляційні збитки у розмірі 23732,35 грн., пеню в сумі 45980,56 грн., 3% річних – 6106,23 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість сплачених позивачем послуг адвоката в сумі 20000,00 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі – продажу № 10/01-1 від 10.01.2008 року, не здійснив належним чином оплату придбаного у позивача товару.

07.12.2009 року позивач уточнив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 229237,97 грн., збитки від інфляції – 23153,03 грн., пеню – 46755,14 грн., 3% річних – 6424,95 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні, 07.12.2009 року було оголошено перерву до 17.12.2009 року до 12 години 45 хвилин, про що сторони повідомлені під розпис в бланку перерви в судовому засіданні.

17.12.2009 року розгляд справи продовжено за участю представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, 15.12.2009 року до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з находженням представника відповідача у відрядженні.

Але, суд відхиляє клопотання відповідача з огляду на те, що відповідач не надав суду документальних підтверджень неможливості явки представника відповідача в судове засідання.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення позивача, суд –

встановив:

10.01.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір купівлі - продажу № 10/01-1, відповідно до якого ТОВ «Торос Агро» продає (передає у власність Відповідача), а Фермерське господарство «Легенда-Р» приймає та сплачує за товар, а саме - запасні частини на загальну 284134,48 грн. (п. 2.1. зору) в строк та на умовах визначених Договором.

На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача товар згідно з видатковими ми накладними: № 168 від 06.06.2008 року на загальну суму 48202,28 грн., № 169 від 06.06.2008 року на загальну суму 16383,80 грн., № 184 від 11.06.2008 року на загальну суму 2736,56 грн., № 185 від 11.06.2008 року на загальну суму 9262,34 грн., № 186 від 11.06.2008 року на загальну суму 1735,10 грн., № 243 від 24.06.2008 року на загальну суму 5753,28 грн., № 253 від 25.06.2008 року на загальну суму 376,03 грн., № 264 від 26.06.2008 року на загальну суму 611,33 грн., № 323 від 07.07.2008 року на загальну суму 3060,38 грн., № 324 від 07.07.2008 року на загальну суму 2540,73 грн., № 325 від 07.07.2008 року на загальну суму 958,85 грн., № 364 від 11.07.2008 року на загальну суму 12322,52 грн., № 463 від 30.07.2008 року на загальну суму 3269,66 грн., № 662 від 25.09.2008 року на загальну суму 207,46 грн., № 672 від 29.09.2008 року на загальну суму 52692,16 грн., № 791 від 10.11.2008 року на загальну суму 470,46 грн., № 793 від 10.11.2008 року на загальну суму 2366,85 грн., № 796 від 10.11.2008 року на загальну суму 6343,73 грн., № 815 від 18.11.2008 року на загальну суму 3296,50 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями на отримання товарно – матеріальних цінностей: серія ЯОЧ № 035647 від 03.06.2008 року, ЯПВ № 648351 від 11.06.2008 року; серія ЯПВ № 648373 від 24.06.2008 року; серія ЯПВ № 648390 від 04.07.2008 року; серія ЯПВ № 648613 від 28.07.2008 року; серія ЯПО № 253321 від 25.09.2008 року; № 253350 від 10.11.2008 року.

Загальна вартість товару, поставленого відповідачу згідно з вищезазначеними видатковими накладними складає 172590,02 грн.

Відповідно з п. 2.2. договору продаж товару виконується на умовах повної сплати у безготівковій формі на розрахунковий рахунок покупця суми наведеної у п. 2.1. даного Договору. Сплата за замовленнями здійснюється до кінця дії даного договору п. 2.3. Договору, тобто до 31 грудня 2008 року (п. 5.1. Договору).

Але, відповідач здійснив оплату отриманого товару частково, внаслідок чого станом на 19 жовтня 2009 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 257960,25 грн.

Крім цього, позивачем відповідачу було надано ремонтні послуги на загальну суму 22480,00 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № 80 від 29.09.2008 року.

Таким чином, загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 280440,25 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою погасити суму боргу та сплатити штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору (Лист вих. № 1 від 27.02.2009 року).

У відповідь на вищезазначений лист відповідач 03.03.2009 року направив позивачу гарантійного листа у якому зобов'язався повернути суму боргу до 10 липня 2009 року. В разі порушення графіку розрахунків згідно Гарантійного листа від 03.03.2009 року Відповідач зобов'язався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої суми за кожен день прострочення та неустойку у розмірі 1% від не перерахованої суми.

Крім того, суд підкреслити наступне.

Відповідно до наданого суду уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 229237,97 грн.

Таким чином, на момент вирішення даного спору, сума основного боргу складає 229237,97 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 229237,97 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції – 23153,03 грн., пеню – 46755,14 грн., 3% річних – 6424,95 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд вважає обґрунтованим розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, здійснений позивачем, виходячи зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сплачених позивачем послуг адвоката в сумі 20000,00 грн., суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 року № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права», пунктом 10 листа визначене таке:

Нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника.

Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво.

Водночас у вирішенні питань, пов'язаних з розглядом вимог сторін та третіх осіб про відшкодування їх витрат на послуги представників у господарському суді, слід враховувати таке.

За приписом частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Так, суду був наданий договір № 2/10 від 16.10.2009 року, укладений між позивачем та адвокатом Омельченко Діаною Володимирівною, на надання адвокатських послуг.

Але, суд вважає за необхідне зауважити, що статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, входить оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Квитанція - це розписка визначеної форми щодо одержання грошей, документів, цінностей тощо.

Ні в угоді, яка залучена до матеріалів справи, не зазначено, що надання послуг адвоката здійснювалося саме у цій справі.

Отже, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 20000,00 грн. вартості отриманих адвокатських послуг.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 22 грудня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фермерського господарства «Легенда – Р» (Красногвардійський район, с. Краснознамянка, вул. Лікарняна, 4, рахунок № 26002054907890 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 33137364) на користь ТОВ «Торос Агро» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 20-22; 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 68, офіс 422а, рахунок № 26003004433001 в Київській філії АКБ «Південкомбанк», МФО 320876, ЄДРПОУ 35669676) суму заборгованості у розмірі 229237,97 грн., збитки від інфляції – 23153,03 грн., пеню – 46755,14 грн., 3% річних – 6424,95 грн., всього - 305571,09 грн.

3.          Стягнути з Фермерського господарства «Легенда – Р» (Красногвардійський район, с. Краснознамянка, вул. Лікарняна, 4, рахунок № 26002054907890 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 33137364) на користь ТОВ «Торос Агро» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 20-22; 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 68, офіс 422а, рахунок № 26003004433001 в Київській філії АКБ «Південкомбанк», МФО 320876, ЄДРПОУ 35669676) 3056,10 грн. державного мита.

4.           Стягнути з Фермерського господарства «Легенда – Р» (Красногвардійський район, с. Краснознамянка, вул. Лікарняна, 4, рахунок № 26002054907890 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 33137364) на користь ТОВ «Торос Агро» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 20-22; 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 68, офіс 422а, рахунок № 26003004433001 в Київській філії АКБ «Південкомбанк», МФО 320876, ЄДРПОУ 35669676) 197,44 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.          В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 20000,00 грн. вартості витрат позивача на оплату адвокатських послуг – відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.