Постанова № 9337048, 14.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.12.2009Справа №2-19/5293-2008А За позовом – ТОВ «Нова Алушта», м.Алушта АР Крим

До відповідача – ДПІ у м.Алушті, м.Алушта АР Крим

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору – ЗАТ «Санаторій «Слава», м.Алушта АР Крим

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору – Сімферопольське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, м.Сімферополь АР Крим

Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Хлебнікова Н.С.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Стиранка І.Є., представник, довіреність б/н від 19.01.2009 р.

Від відповідача – не з’явився

Від третій особи – не з’явився

Від третій особи – не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до відповідача та просить визнати нечинним податкове-повідомлення рішення ДПІ у м.Алушті № 0000082304/0 від 14.04.2008 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 р. у розмірі 290909,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача не відповідають діючому законодавству.

Відповідач надав заперечення, згідно яким позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити.

Від Сімферопольського МБРТІ надійшов лист з проханням розглянути справу відповідно діючого законодавства України за наявними документами у відсутності представника.

Позивач заявою уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення ДПІ у м.Алушті № 0000082304/0 від 14.04.2008 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 р. у розмірі 290909 грн. Також позивач просить відшкодувати з Державного бюджету України на користь ТОВ «Нова Алушта» суму податку на додану вартість, що була надмірно сплачена у розмірі 290909,00 грн. та заявлена до відшкодування у січні 2008 року.

Ухвалою від 22.01.2009 р. провадження по справі було зупинено, по справі призначено проведення комплексної будівельно-технічної та судово-економічної експертизи.

06 липня 2009 р. до суду від ТОВ «Кримське експертне бюро» надійшло повідомлення про неможливість надання експертного висновку у зв’язку з ненаданням сторонами витребуваних документів та несплатою вартості експертизи.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 20.08.2009 р. провадження по справі було зупинено, по справі призначено комплексну будівельно-технічну та судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Інститут обліку та аудиту».

Відповідно до висновку експертизи № 101 від 30.11.2009 р. ТОВ «Нова Алушта» надані акти виконаних робіт, із яких убачається, що виконані роботи по демонтажу корпусів № 5, 6, 7, 8 зазначені роботи у відповідності з діючим законодавством відносяться до реконструкції, оскільки нове будівництво здійснюється новоствореним підприємством. Завищення бюджетного відшкодування за січень 2008 р. по ТОВ «Нова Алушта» наданими на дослідження документами не підтверджується.

Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).

Сторони відмовилися від послуг перекладача.

Здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) перед початком слухання справи сторонам були роз’яснені права, передбачені ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) та вручені пам’ятки про права та обов’язки сторін.

Розглянув матеріали справи, суд –

В С Т А Н О В И В :

08.04.2008 р. Державною податковою інспекцією у м.Алушті (далі по тексту ДПІ у м.Алушті) проведено позапланову перевірку ТОВ «Нова Алушта» (код ЄДРПОУ 33955477) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2008 р., за результатами якої складено акт № 448/23/33955477 від 08.04.2008 р., відповідно до якого відповідачем встановлені порушення: пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.11 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03/04/1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями) (а.с.20-37).

На підставі складеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082304/0 від 14.04.2008 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 р. у розмірі 290909,00 грн. (а.с.6).

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення ДПІ у м.Алушті № 0000082304/0 від 14.04.2008 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 р. у розмірі 290909,00 грн.

Позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення ДПІ у м.Алушті № 0000082304/0 від 14.04.2008 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 р. у розмірі 290909 грн. Також позивач просить відшкодувати з Державного бюджету України на користь ТОВ «Нова Алушта» суму податку на додану вартість, що була надмірно сплачена у розмірі 290909,00 грн. та заявлена до відшкодування у січні 2008 року. Також позивач просить відшкодувати ТОВ «Нова Алушта» з Державного бюджету України судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у розмірі 1703,40 грн.

Суд вважає, що вимоги ТОВ «Нова Алушта» підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

При цьому суд звертає увагу на посилання закону: «придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи)…».

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

          При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд звертає увагу сторін на те, що вказаними нормами діючого законодавства не передбачено умови дії вказаних статей у залежності від введення чи не введення до експлуатації об’єкту будівництва. У відповідних нормах діючого законодавства визначено лише поняття фондів та активів.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 20.08.2009 р. провадження по справі зупинено; по справі призначено комплексну будівельно-технічну та судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Інститут обліку та аудиту».

Відповідно до висновку експертизи № 101 від 30.11.2009 р. ТОВ «Нова Алушта» надані акти виконаних робіт, із яких убачається, що виконані роботи по демонтажу корпусів № 5, 6, 7, 8; зазначені роботи у відповідності з діючим законодавством відносяться до реконструкції, оскільки нове будівництво здійснюється новоствореним підприємством. Завищення бюджетного відшкодування за січень 2008 р. по ТОВ «Нова Алушта» наданими на дослідження документами не підтверджується.

Таким чином, експертизою підтверджена реконструкція основних фондів: будівництво після демонтажу будівель корпусів.

Відповідно до п.п.4.4.1 п.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000р. № 2181-III із змінами та доповненнями) у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З урахуванням конкуренції норм суд вважає можливим позовні вимоги про визнання протиправними та скасувує податкові повідомлення – рішення ДПІ в м.Алушті № 0000082304/0 від 14.04.2008 р. та про відшкодування з державного бюджету суму податку на додану вартість, що була надмірно сплачена у розмірі 290909,00 грн. задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

·          Адміністративний позов задовольнити.

·          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Алушті № 0000082304/0 від 14.04.2008 р.

·          Відшкодувати з Державного бюджету України на користь ТОВ «Нова Алушта»

(98500, АР Крим, м.Алушта, вул.Сергеева-Ценського, 41, ЄДРПОУ 33955477) суму податку на додану вартість, що була надмірно сплачена у розмірі 290909,00 грн.

·          Повернути з Державного бюджету України (31115095700002, МФО 824026, ОКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку отримуача ДУДКУ в АРК м.Сімферополь) на користь ТОВ «Нова Алушта» (98500, АР Крим, м. Алушта, вул.Сергеева-Ценського, 41, ЄДРПОУ 33955477) 1700,00 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 8 від 22.01.2009 р.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова проголошена у судовому засіданні 14.12.2009 року у 10 год. 30 хв.

У судовому засіданні проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.