Постанова № 9335526, 08.04.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >

08 квітня 2010 р.

Справа № 2а-155/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді ? М.М. Шаповала,

суддів ? С.М. Гелета, О.А. Прилипчука,

за участю секретаря судового засідання ? А.В. Олійника,

представника позивача О.Я. Моногарова,

представників відповідача І.Г. Педько, О.М. Клещенка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ АРВ” до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

<Текст >

Позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (Охтирська МДПІ) № 0000422332/0, № 0000412332/0 від 19 червня 2009 року та № 0000422332/1, № 0000412332/1 від 14 серпня 2009 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток та за штрафними санкціями в загальній сумі 3450137 грн., а також про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 2160669 грн.

ТОВ “ АРВ” свої вимоги мотивує тим, що на підставі акту перевірки Охтирської МДПІ № 88/2332/32214112 від 10.06.2009 року “Про результати планової виїзної перевірки ТОВ “АРВ” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10. 2006 року по 31.03.2009 року” 19 червня 2009 р. були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000422332/0, № 0000412332/0 якими визначено податкове зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 1800558 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1649579 грн., а всього 3450137 грн., а також визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1440446 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 720 223 грн., а всього 2160669 грн.

В ході перевірки було встановлено порушення вимог п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” № 283/97-ВР від 22.05.1997 р пп.7.4.1, пп. 7.4.4., пп. 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України “ Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та невідповідність договору поставки нафтопродуктів № 04/01-2 від 04 січня 2008 року між ТОВ “Мартель- ЛТД” і ТОВ “АРВ” положенням ч. 1 і ч.5 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 ЦК України в результаті чого ТОВ “АРВ” завищено валові витрати за період 01.10.2006 р. по 31.03.2009 р. у сумі 7202232 грн. та занижено податок на прибуток в загальній сумі 1800558 грн., а також занижено податок на додану вартість в загальній сумі 1440446 грн., в тому числі за березень 2008 р. в сумі 232607 грн., за квітень 2008 р. в сумі 1161311 грн., за червень 2008 р. в сумі 465528 грн.

Несплачений підприємством податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобовязання та податкового кредиту, є доходною частиною державного бюджету і відповідно є власністю держави, а посягання на дані кошти є порушенням публічного порядку та суперечить моральним засадам суспільства. Накладні, податкові накладні та інші первинні документи, які виписувалися від імені ТОВ “Мартель- ЛТД” на адресу ТОВ “АРВ” в акті визнані недійсними, а угода нікчемною відповідно до ст. 215 ч.2 ЦК України.

Позивач такі висновки вважає безпідставними, неправомірними та необґрунтованими оскільки відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним, є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В ст. 203 ЦК України викладено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам, цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6)правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

ТОВ “АРВ” виконало вимоги ст. 203 ЦК України оскільки договір був укладений з ТОВ “Мартель - ЛТД”, дані про яке було внесено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ) і відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців ” відомості вважаються достовірними та можуть бути використані у спорі з третіми особами.

В договорі поставки нафтопродуктів від 04 січня 2008 року між ТОВ “АРВ” і ТОВ “Мартель- ЛТД” визначено його предмет, ціну і термін виконання, тобто визначено істотні умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом. В акті перевірки не наведено норму закону, на підстав якої правочин між ТОВ “ АРВ” і ТОВ “Мартель- ЛТД” є нікчемним.

На виконання договору поставки нафтопродуктів від 04.01.2008 року ТОВ “Мартель- ЛТД” відвантажило для ТОВ “АРВ” на підставі видаткових накладних товари: від 21.03.08 р. № РН 2103/03 на суму 587905,6 грн., № РН 2503/04 на суму 225150,24 грн., № РН 2803/03 на суму 342874,36 грн.; від 28.03.2008р. № РН 2903/02 на суму 239711,86 грн.; від 29.03.2008р, № РН - 0304/04 на суму 123 920 грн.; від 03.04.2008р. № РН - 1104/07 на суму 103 59 66 грн.; від 11.04.2008р., № РН - 1604/04 на суму 490 67, 4 грн.; від 16.04.2008р. № РН - 1704/04 на суму 81000 грн.; від 17.04.2008р. № РН - 1904/04 на суму 378756 грн.; від 19.04.2008р. № РН - 2104/04 на суму 131 544 грн.; від 21.04.2008р. № РН - 2904/07 на суму 693142,8 грн., № РН - 2904/08 на суму 932815,8 грн.; від 29.04.2008р. № РН - 3004/08 на суму 3100047 грн.; від 30.04.2008р. № РН - 2106/03 на суму 279170,5 грн.; від 21.06.2008р.

Оплата за договором у звязку з важким фінансовим станом була здійснена частково у розмірі 18288 370 грн., а заборгованість становить 3 562721,54 грн.

В п. 1.32 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарську діяльність визначено, що це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої стійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Під валовими витратами виробництва та обігу відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” належить розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положення ч. 2 і 3 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 11.2.1. ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата отримання платником податку результатів робіт (послуг).

По факту проведення розрахунків з ТОВ “Мартель-ЛТД” були видані ТОВ “АРВ” податкові накладні: № НН 2103/03 від 21.03.2008 р. на 489921,33 грн., в т.ч. ПДВ 97984,27 грн.;

№ НН 2503/04 від 25.03.2008 р. на 187625,20 грн., в т.ч. ПДВ 37525,04 грн.;

№ НН 2803/03 від 28.03.2008 р. на 285728,63 грн., в т.ч. ПДВ -57145,73 грн.;

№ НН 2903/02 від 29..03.2008 року на 199759,88 грн., в т.ч. ПДВ 39951,98 грн.;

№ НН 0304/05 від 03.04.2008 року на 103266,67 грн., в т.ч. ПДВ 20653,33 грн.,

№ НН 1104//07 від 11.04.2008 року на 863305,59 грн., в т.ч. ПДВ 172661,12 грн.,

№ НН 1604/08 від 16..04.2008 року на 408894,5 грн., в т.ч. ПДВ 81778,90 грн.,

№ НН 1704/09 від 17.04.2008 року на 67 500 грн., в т.ч. ПДВ 13 500 грн.,

№ НН 1904/05 від 19.04.2008 року на 315 630 грн., в т.ч. ПДВ 63 126 грн.,

№ НН 2104/05 від 21.04.2008 року на 109 620 грн., в т.ч. ПДВ 21 924 грн.,

№ НН 2904/07 від 29.04.2008 року на 577 619 грн., в т.ч. ПДВ 115523,8 грн.,

№ НН 2904/08 від 29.04.2008 року на 777346,50 грн., в т.ч. ПДВ 155469,3 грн.,

№ НН 3004/05 від 30.04.2008 року на 2583 32,50 грн., в т.ч. ПДВ 516674,5 грн.,

№ НН 21906/03 від 21.06.2008 року на 232642,08 грн., в т.ч. ПДВ 46528,42 грн.

Податкові накладні видані з додержанням вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та відповідають вимогам Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №165.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є одночасно звітним податковим і розрахунковим документом.

На момент здійснення господарської операції постачальник ТОВ “Мартель-ЛТД” було зареєстрованим платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію.

Законом України “Про податок на додану вартість” встановлено один випадок не включення до складу податкового кредиту сум ПДВ - згідно з пп. 7.4. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Під час включення суми ПДВ до податкового кредиту, а також на момент проведення позапланової перевірки сума податкового кредиту була підтверджена відповідними податковими накладними. Податкові накладні були видані з додержанням вимог Закону України “Про податок на додану вартість” та відповідають вимогам Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 року № 165.

Заперечуючи проти позову Охтирська МДПІ посилається на його необґрунтованість з наступних підстав.

В ході планової виїзної перевірки встановлено, що ТОВ “АРВ” протягом перевіреного періоду мало відносини з підприємством ТОВ “Мартель-ЛТД” (м. Дніпродзержинськ). ТОВ “АРВ” придбало паливно-мастильні матеріали у ТОВ “Мартель- ЛТД” відповідно до укладених договорів купівлі-продажу від 24.02.2007р. № 09/02-07/07 та від 04.01.2008 року №04/01-2. На виконання вищевказаних договорів ТОВ “АРВ” отримало від ТОВ “Мартель -ЛТД” бензин, дизпаливо та фракції легкі на загальну суму 21836091,54 грн., в тому числі ПДВ 3639348,42 грн., було сплачено коштів на рахунок ТОВ “Мартель- ЛТД” в сумі 18 288370 грн. шляхом перерахування коштів, отриманих за кредитними договорами від комерційного банку “Надра” на розрахунковий рахунок ТОВ “Мартель-ЛТД”. Станом на 01.04.2009 р. кредиторська заборгованість перед ТОВ “Мартель - ЛТД” становила 3 562 721,54грн. Позивачем віднесено до складу валових витрат, витрати по придбанню паливно-мастильних матеріалів придбаних у ТОВ „Мартель - ЛТД” на суму 7 202 231,90 грн.

Відповідно до умов договорів поставки нафтопродуктів № 09/02-07/07 від 24.02.2007 року №04/01 -2 від 04.01.2008 року, укладених між ТОВ “Мартель- ЛТД” та ТОВ “АРВ”, умови поставки товару визначено “ЕХсклад постачальника”, але ні ТОВ “АРВ”, ні ТОВ „Мартель-ЛТД” не має власних чи орендованих складів (резервуарів) у м. Дніпропетровську з яких би проводився відпуск товару, договори на зберігання нафтопродуктів також відсутні.

Товарно-транспортні накладні на переміщення паливно-мастильних матеріалів та акти приймання-передачі пального, які б підтверджували транспортування продукції відсутні.

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за березень, квітень, червень 2008 року були встановлені взаємовідносини по ланцюгу постачання між ТОВ „Мартель- ЛТД” ? ТОВ “Метрідат” ? ПП “Демол Сервіс” за квітень, червень 2008 року та між ТОВ “Мартель-ЛТД” ТОВ “Метрідат” ? ПП “Весна” за березень 2008року.

В ході проведення перевірок по ланцюгу не надавались товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування нафтопродуктів.

Як свідчать матеріали перевірки, операції з оприбуткування, приймання-передачі нафтопродуктів між підприємствами ТОВ “АРВ”, ТОВ “Мартель-ЛТД”, ТОВ “Метрідат”, ПП “Весна”, та ПП “Демол-Сервіс” не здійснювались, оскільки відповідно до даних перевірки ТОВ “РосУкрЕнерго” фактично отримувало нафтопродукти безпосередньо від ВАТ “Дніпронафтопродукт” і ці нафтопродукти знаходилися у останнього протягом всього часу доки здійснювався лише обмін документами між вищезгаданими учасниками ланцюга, мета діяльності якого ? ухилення від сплати податків в бюджет, що є порушення публічного порядку.

Відповідно до частини 2 статті 527 Цивільного кодексу України - кожна із сторін у зобовязанні має право вимагати доказів того, що обовязок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непредявлення такої вимоги.

Тому ТОВ “АРВ” зобовязане було також пересвідчитись у тому, що зобовязання від імені даного підприємства виконуються уповноваженими особами ТОВ “Мартель-ЛТД”, що дозволило б уникнути негативних правових наслідків у вигляді укладання нікчемних угод.

В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти позовних вимог, посилаючись на вищевикладені вище обставини справи.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав заявлені позовні вимоги з наведених в позові підстав.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно вимог п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Визначення валових витрат надано в п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ”, згідно з яким валові витрати виробництва та обігу ? це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат згідно ст. 5 цього ж Закону включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку.

Із копій податкових повідомлень-рішень Охтирської МДПІ № 0000422332/0, № 0000412332/0 від 19 червня 2009 р. (а.с. 127, 128 т.1) та № 0000422332/1, № 0000412332/1 від 14 серпня 2009 року (а.с. 151,152 т.1), що були прийняті за результатами розгляду первинної скарги на податкові повідомлення-рішення, вбачається, що ТОВ “АРВ” відповідно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 2160 669 грн. (основний платіж 1440 446 грн., штрафні (фінансові санкції) 720 223 грн.) і з податку на прибуток в загальній сумі 3450 137 грн. (основний платіж 1800558 грн., штрафні (фінансові) санкції 1649579 грн.) на підставі акту перевірки № 88/2332/32214112 від 10.06.2009 року “Про результати планової виїзної перевірки ТОВ “АРВ” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10. 2006 року по 31.03.2009 року ”, яким було встановлено порушення п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість ”, в наслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1440 446 грн., в тому числі за березень 2008 року 232 607 грн., квітень 2008 року ?1161 311 грн., червень 2008р. ? 46528 грн., а також встановлено порушення п.п. п.5.1, пп.5.2.1, пп.5.2, пп. 5.3.9, п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ”, ч.1 і ч. 5 ст. 203, ч.2 ст. 215 ЦК України щодо загальних вимог додержання яких є необхідною умовою для чинності правочину, в наслідок яких було ТОВ “АРВ” занижено податок на прибуток на загальну суму 1800 558 грн., в тому числі за 1 квартал 2008 р. на 290 759 грн., за півріччя 2008 р., три квартали 2008 року в сумі 46528 грн.

Із копії акту перевірки ТОВ “АРВ” № 88/2332/32214112 від 10.06.2009 року “Про результати планової виїзної перевірки ТОВ “АРВ” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10. 2006 року по 31.03.2009 року ” (а.с. 27 - 97) вбачається, що в результаті перевірки зроблено висновок про нікчемність договору поставки нафтопродуктів від 04 січня 2008 року між ТОВ “ АРВ” і ТОВ “Мартель-ЛТД” внаслідок невідповідності його вимогам ч. 1 і ч.5 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України оскільки ТОВ “АРВ” придбані паливно мастильні матеріали у ТОВ “Мартель- ЛТД” реалізувало з незначною націнкою, при цьому дана націнка не перекривала всіх затрат підприємства, що свідчить про економічну необґрунтованість, відсутність направленості на отримання легального доходу від даної діяльності та про укладення угоди без мети настання реальних наслідків.

Контролюючий орган в акті перевірки зазначає, що ТОВ “АРВ” віднесло до складу валових витрат витрати по придбанню паливно-мастильних матеріалів у ТОВ “Мартель-ЛТД” за операціями, що не мають правових наслідків, на загальну суму 7202232 грн., в тому числі за 1 квартал 2008 р. в сумі 1163035 грн., за півріччя ?? 7202232 грн., за три квартали ? 7202232 грн., за 2008 р. ? 7202232 грн.

Згідно договору № 04/01-2 від 01.04.2008 р. поставка товарів від ТОВ “Мартель-ЛТД” до ТОВ “АРВ” проводиться автотранспортом на умовах “EXW” зі складу постачальника, відповідно до умов “EXW” виконання зобовязання продавцем закінчується з моменту надання товару покупцю у розпорядження на площах свого підприємства. У ТОВ “Мартель-ЛТД” складські приміщення відсутні, ТОВ “АРВ” також не має в м. Дніпропетровську складів. Надання послуг по завантаженню паливно-мастильних матеріалів для ТОВ “АРВ” по даним бухгалтерського обліку не встановлено, власних трудових ресурсів та виробничих потужностей в ТОВ “АРВ” недостатньо для завантаження паливно-мастильних матеріалів на транспорт оскільки за період з 01.10.2006 р. по 31.03.2009 р. працювало пять осіб, залишкова вартість власних основних фондів становила 4168 грн.

За договором ТОВ “АРВ” отримало від ТОВ “Мартель-ЛТД” бензину “А-76” 4749786 л., бензину “А-92” 5370 л., бензину “А-95” 160853 л., фракції легкої 1041,805 т. і 30980 л., а також було виписано в адресу ТОВ “АРВ” за період з 30.06.2007 р. по 21.06.2008 р. 68 накладних (актів виконаних робіт) на загальну суму 21836091 грн. 54 коп., і 68 податкових накладних із зазначенням загальної суми податку на додану вартість 3639348,42 грн.

Товарно-транспортні накладні на переміщення паливно-мастильних матеріалів отриманих від ТОВ “Мартель-ЛТД” виписані без дотримання вимог Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи.

Акти приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів, а також товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання паливно-мастильних матеріалів від ТОВ “Мартель-ЛТД” в ТОВ “АРВ” відсутні, умов для зберігання цих товарів також немає. Переміщення паливно-мастильних матеріалів, придбаних у ТОВ “МАртель-ЛТД” та які були реалізовані ТОВ “РосУкрЕнерго” відповідно до первинних бухгалтерських документів відбувалося протягом одного дня, що враховуючи реальний час, необхідний для здійснення операцій, значну віддаленість контрагентів однин від одного, місцезнаходження та фактичного руху вантажу, фактично неможливо.

Також було встановлено, що ТОВ “Мартель-ЛТД” не є виробником поставлених ТОВ “АРВ” паливно-мастильних матеріалів, а є посередником і вони були придбані у ТОВ “Метрідат”, яке в свою чергу придбало їх у ПП “Демол-Сервіс” і ПП “Весна”. Перевіркою встановлено, що ні ТОВ “Мартель ЛТД”, ні в ТОВ “Метрідат”, ні в ПП “Демол-Сервіс”, ні в ПП “Весна” не мали складських приміщень, виробничого та іншого обладнання, у них відсутні умови для зберігання паливно-мастильних матеріалів, а також не мали трудових ресурсів, необхідних для здійснення таких операцій. Також було встановлено, що документ про отримання паливно-мастильних матеріалів у вказаних підприємств відсутні. Особи, які офіційно значаться посадовими особами вказаних підприємств, заперечують свою причетність до здійснення фінансово-господарських операцій. Сертифікати якості на бензин “А-76” по ланцюгу постачання відсутні.

Згідно оборотно-сальдової відомості “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” станом на 01.04.2009 р. значиться кредиторська заборгованість ТОВ “Мартель-ЛТД” по контрагенту ТОВ “АРВ” в сумі 3547722 грн., що становить 41 % від суми придбання товару і ніякої роботи щодо погашення заборгованості не ведеться хоча згідно умов п. 2.2 договору від 01.04.2008 р. між цими підприємствами передбачено попередня оплата товару.

Із копії договору постачання нафтопродуктів № 04/01-2 від 04.01.2008 р. між ТОВ “Мартель-ЛТД” і ТОВ “АРВ” (а.с. 157-158 т.1) вбачається, що предметом договору є нафтопродукти, кількість та вартість яких погоджуються сторонами по кожній окремій партії поставки. Умови розрахунку ? стовідсоткова попередня оплата товару, що підлягає постачанню, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, який зобовязується забезпечити товар, що відвантажується, супровідними документами: рахунком-фактурою, податковою накладною, накладною, сертифікатом якості на товар.

Приймання товару здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України № 81/38/101/235/122 від 02.04.1998 р. За порушення строків оплати п. 5.2 договору передбачено сплату пені винною стороною.

До цього договору сторонами було укладено 19, 31 січня, 06, 07 лютого, 21 березня, 08, 15 і 29 квітня 2008 року додаткові угоди, які стосувалися марки бензину чи фракції, їх кількості та вартості. Також цими додатковими угодами передбачалося можливість погрішності при прийманні товару по кількості, яка обумовлена не співпаданням методів вимірів кількості.

Згідно копій платіжних доручень, які надав позивач (а.с. 181 237 т.1), оплата паливно-мастильних матеріалів ТОВ “АРВ” здійснювалася з 20 лютого 2008 року по 06 лютого 2009 року різними сумами грошових переказів.

Згідно копій чотирнадцяти видаткових накладних, які надав позивач (а.с. 238-250 т.1, а.с. 1 т.2) поставка товару від ТОВ “Мартель-ЛТД” до ТОВ “АРВ” відбулася в період з 21 березня по 21 червня 2008 року, а саме: 21 березня ? 154712 л бензину А-76 на суму 587905 грн., в тому числі ПДВ ? 97984,27 грн., 25 березня ? 59250 л бензину А-76 на суму 225150,24 грн., в тому числі ПДВ ? 37525,04 грн., 28 березня ? 90230 л бензину А-76 на суму 342874,36 грн., в тому числі ПДВ ? 57145,73 грн., 29 березня ? 63082 л бензину А-76 на суму 239711,86 грн., в тому числі ПДВ ? 39951,98 грн., 03 квітня ? фракція легка 30980 л на суму 123920 грн., в тому числі ПДВ ? 20653,33 грн., 11 квітня ? 244332 л бензину А-76 на суму 1035966,71 грн., в тому числі ПДВ ? 172661,12 грн., 16 квітня ? 116827 л бензину А-76 на суму 490673,4 грн., в тому числі ПДВ ? 81778,9 грн., 17 квітня ? 13,5 т фракція легка на суму 81000 грн., в тому числі ПДВ 13500 грн., 19 квітня ? 90180 л бензину А-76 на суму 378756 грн. в тому числі 63126 грн. ПДВ, 21 квітня ? 31320 л бензину А-76 на суму 131544грн., в тому числі ПДВ ? 21924 грн., дві видаткові накладні від 29 квітня, всього 387133 л бензину А-76 на загальну суму 1625958,6 грн., в тому числі ПДВ ? 270993,1 грн., 30 квітня ? 747000 л бензину А-76 на суму 3100047 грн., в тому числі ПДВ 516674,5 грн. і 21 червня ? 67270 л бензину А-76 на суму 279170 грн., в тому числі ПДВ ? 46528,42 грн.

ТОВ “Мартель-ЛТД” оформлено 14 податкових накладних (копії а.с. 2-20 т.2), які за датами не співпадають з датами видаткових накладних, а також різняться з датами виконання транспортних послуг ТОВ “АРВ” приватними підприємцями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вказаних в актах приймання-здачі виконаних ними робіт (копії а.с. 62, 63 від 31.03.08 р., а.с. 76 і 86 від 05.05.08 р., а.с. 93 і 107 від 01.07.08 р.).

У всіх товарно-транспортних накладних, копії яких надав позивач (а.с. 63-124 т.2), вказано, що перевізникам нафтопродукти відпускав Ходоров І.В. (директор ТОВ “АРВ”), однак за 21 березня 2008 р. в товарно-транспортних накладних зазначена різна ціна на бензин А-76: так в ТТН № ЖВ-21/03-1 і ТТН № ЖВ-21/03-2 вказано ціну 3.292 грн. за літр бензину (а.с. 63,64 т.2), тоді як в товарно-транспортних накладних без номерів (а.с. 70-72 т.2) вказано ціну за 1 літр бензину цієї ж марки А-76 в сумі 3,948 грн. і 3,95 грн. Такаж сама різниця в ціні товару за 1 л бензину марки А-76 і в товарно-транспортних накладних від 25, 28 і 29 березня 2008 р. (а.с. 65-68, 73-75).

В товарно-транспортних накладних за квітень 2008 р. у приватних підприємців, що надавали ТОВ “АРВ” автотранспортні послуги з перевезення нафтопродуктів отриманих від ТОВ “Мартель-ЛТД” також вказано суттєво різні ціни за літр бензину однієї й тієї марки А-76: так у автоперевізника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в ТТН вказано вартість бензину в сумі 4,25 грн. за літру, а в ТТН ФОП Жили В.М. ціна значиться в одні і ті ж дні перевезення і з одного ж і того ж місця, а також одна і та ж особа здійснювала відпуск бензину ? Ходоров І.В., в сумі 3,542 грн. за літр бензину. Аналогічно суттєво різні ціни вказані також в ТТН на паливно-мастилі матеріали різних перевізників і за травень та червень 2008 р. ? у приватного підприємця ОСОБА_1 вказуються в розмірі 4,248 грн., 4,2 грн. і 4,3 грн. за літр, а у приватного підприємця Жили В.М. в розмірі від 3,5 грн. до 3, 583 грн. за один літр.

Згідно видаткових накладних № РН-2103/03 від 21.03.2008 р., № РН-2503/04 від 25.03.2008 р., № РН-2803/03 від 28.03.2008 р., № РН-2903/02 від 29.03.2008 р., копії яких надано позивачем (а.с. 238-241 т.1) ціна однієї літри бензину А-76 складає 3,8 грн. разом з податком на додану вартість, у видатковій накладній за 03.04.2008 р. № РН-0304/04 ціна вказана на рівні 4 грн. за 1 літр бензину, у видатковій накладній № РН-1104/07 від 11.04.2008 р. ? 4,24 грн. за 1 л., у видатковій накладній № РН-1604/08 від 16.04.2008 р. ? 4,2 грн., у видатковій накладній № РН-1704/08 від 17.04.08 р. ? 6 грн. за 1 кг фракції легкої, у видаткових накладних № РН-1904/01 від 19.04.08 р., № РН-2104/11 від 21.04.08 р., № РН-2904/07 і № РН-2904/08 від 29.04.08 р. ? 4,2 грн., у видаткових накладних № РН-3004/08 від 30.04.08 р. і № РН-2106/03 від 21.06.08 р. ? 4,15 грн. за 1 л. бензину А-76.

Із копії постанови Хмельницького міськрайсуду від 25.12.2008 р. про закриття кримінальної справи в звязку зі смертю особи щодо якої вона порушена, (а.с. 156 т.2) слідує, що Демиденко О.Г. вчинив протягом 2007-2008 років фіктивне підприємництво шляхом створення у липні 2007 р. ПП “Демол-Сервіс” без мети здійснення підприємницької діяльності, а для прикриття незаконної діяльності ТОВ “Метрідат” і ТОВ “Рубітекс” м. Дніпропетровськ з використанням податкових та реєстраційних документів створеного ним підприємства.

Із копії постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2009 р. (а.с. 157 т.2) слідує, що державну реєстрацію платника податку на додану вартість ПП “Демол-Сервіс” визнано недійсною з моменту реєстрації 10.07.2007 року.

Згідно копії постанови господарського суду Сумської області № АС 3/731-08 від 29.04.2009 р. (а.с. 158-160 т.2) правочини, укладені між ПП “Демол-Сервіс” і ТОВ “Метрідат” визнані нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.

Згідно копії постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 липня 2009 року по справі № 3-1632 за 2009 р. (а.с. 228 т.2) директор ТОВ “АРВ” Ходоров І.В. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 1631 ч.1 КпАП України за те, що податковий облік на керованому ним підприємстві вівся з порушенням встановленого порядку і це призвело в 2008 році до заниження податку на прибуток в сумі 1800558 грн. та заниження податку на додану вартість в сумі 1440446 грн. В судовому засіданні по цій справі Ходоров І.В. свою провину в скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 1631 ч. 1 КпАП України повністю визнав, у скоєному розкаявся.

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України вирок в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, на підставі наведених доказів суд вважає, що відповідач правомірно виніс оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ АРВ” до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень рішень відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10 днів з моменту складання повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження та подачі протягом наступних 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили у випадку не подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

У випадку подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не буде скасовано, після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя ( підпис) М.М. Шаповал

Судді С.М. Гелета

О.А. Прилипчук

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя М.М. Шаповал