Ухвала суду № 93349638, 02.12.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5523/13-ц

УХВАЛА

02 грудня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенн суду у місті Львові скаргу адвоката Гаполяка Олега Володимировича в інтересах стягувача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича,

в с т а н о в и в:

адвокат Гаполяк О.В. звернувся до суду в інтересах стягувача АТ «Альфа-Банк» із скаргою, в якій просить зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. передати на реалізацію майно, що належить ОСОБА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 для задоволення грошових вимог АТ «Альфа-Банк» в сумі 92607,72 дол. США та 34040,39 гривень. Скаргу обґрунтував тим, що 12.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №462/5523/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що належить боржнику. Однак, відповіддю від 10.11.2020 року приватний виконавець повідомив стягувача про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки, зважаючи на вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Проте, стягувач не погоджується із даною відповіддю приватного виконавця та просить задовольнити скаргу.

У судове засіданні учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином. Відповідно до положень ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вивчивши матеріали скарги, оглянувши матеріали справи 462/5523/13-ц, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і за її межами.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 20.01.2014 року вирішено звернути стягнення на заставлене, згідно Іпотечного договору від 12.05.2008 р. за реєстровим № 2951, майно, що належить ОСОБА_1 , а саме: двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м. «шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження» (п.4.6.2. Іпотечного договору) з початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення грошових вимог ПАТ “Укрсоцбанк” в сумі 92607,72 дол. США (дев`яносто дві тисячі шістсот сім доларів США 72 центів) та 34040,39 гривень (тридцять чотири тисячі сорок гривень 39 копійок.

На виконання даного судового рішення видано виконавчий лист №462/5523/13-ц та 12.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. відкрито виконавче провадження.

Як вбачається із змісту клопотання представника АТ «Альфа-Банк» /який є правонаступником АКБ «Укрсоцбанк»/ приватному виконавцю Маковецькому З.В., АТ «Альфа-Банк» є стягувачем у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №462/5523/13-ц та просить приватного виконавця звернути стягнення на заставлене, згідно Іпотечного договору від 12.05.2008 р. за реєстровим № 2951, майно, що належить ОСОБА_1 , а саме: двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м. для задоволення грошових вимог АТ «Альфа-Банк» в сумі 92607,72 дол. США (дев`яносто дві тисячі шістсот сім доларів США 72 центів) та 34040,39 гривень (тридцять чотири тисячі сорок гривень 39 копійок.

Згідно листа-відповіді приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. від 09.11.2020 року, в ході виконання виконавчого листа №462/5523/13-ц встановлено, що квартира АДРЕСА_1 передана в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов`язань в іноземній валюті, є постійним місцем проживання боржника, яка немає у власності іншої житлової нерухомості, а тому, у відповідності до вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», станом на 09.11.2020 року неможливо звернути стягнення на вказане майно боржника, оскільки таке майно являється предметом іпотеки та підпадає під встановлену законом заборону на відчуження.

Як вбачається із вимог скарги, поданої до суду, представник АТ «Альфа-Банк» просить суд зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. передати на реалізацію майно, що належить ОСОБА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 для задоволення грошових вимог АТ «Альфа-Банк» в сумі 92607,72 дол. США та 34040,39 гривень.

Разом з тим, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», ЦПК України, сторони та інші учасники виконавчого провадження можуть оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, якщо вважають, що такими порушено їхні права чи свободи.

Крім цього, відповідно до ст. 36 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року вбачається, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження в більш звуженому розумінні це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13.

Таким чином, повноваження виконавця щодо передачі на реалізацію майна боржника для задоволення грошових вимог стягувача є дискреційними повноваженнями, у які суд не може втручатися.

Вимог щодо визнання рішень, дій чи бездіяльності виконавця незаконними та оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності, скаржником не заявлено.

Виходячи зі наведеного, суд приходить до переконання, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 258-260, 451 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні скарги адвоката Гаполяка Олега Володимировича в інтересах стягувача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, або в порядку та строки, визначені ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.