Вирок № 93306179, 30.11.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

30.11.2020

Справа № 359/6687/20

Провадження № 1-кп/359/634/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Кабанячого Ю.В.,

при секретарях судових засідань Шляхетко Ю.В., Вітківському Є.О.,

за участі:

прокурорів Кузьменко В.П., Тимошенко Д.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною та відео фіксацією кримінальне провадження №12020110100001488, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2020, що надійшло до суду з обвинувальним актом за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березань Київської області, українця, громадянина України, працюючого в ТОВ «Літос-Технолоджі», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Березанським МРВГУМВС України в Київській області 06.01.2004, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

24.07.2020, приблизно о 02 годині 20 хвилин, в темну пору доби, водій ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно-справним автомобілем «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався по автодорозі Північно-східний об`їзд м. Києва на території Бориспільського району Київської області в напрямку м. Харків.

Під час руху по зазначеній автодорозі ОСОБА_2 , проявляючи злочинну недбалість, порушуючи п.п 2.3 «б», 2.9 «а», 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі ПДР), не був уважним, не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого під час руху допустив зіткнення з попереду стоячим в попутному напрямку автопоїздом у складі тягача «DАF FТ ХF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_4 та напівпричепа «SCHMITZ SКО 24», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_3 , який повністю зупинився з метою подальшого здійснення маневру повороту праворуч на автодорогу по вул. Коцюбинського, м. Бориспіль, Київської області.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , отримав тілесне ушкодження у вигляді забою м`яких тканин в області лівого кульшового суглобу, вивих головки лівого стегна, крайового перелому вертлюжної впадини по задньому краю зліва, які згідно висновку експерта №95 Д від 19.08.2020 відносяться до тілесних ушкоджень середньої степені тяжкості.

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 , який порушив наступні Правила дорожнього руху України, а саме: п. 2.3 «б» ПДР, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 2.9 «а» ПДР, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; п. 13.1 ПДР, згідно якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Порушення ОСОБА_2 п.п. 2.3 «б», 2.9 «а», 13.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої ОСОБА_1 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав у повному обсязі. Щиро розкаявся. Розуміє, що порушив правила дорожнього руху України, унаслідок яких потерпілий отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Фактичні обставини справи не оспорює та зазначив, що всі обставини справи відповідають дійсності. Він 24.07.2020, приблизно о 02 годині 20 хвилин, в темну пору доби, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, після розпиття близько 200 г. коньяку, їхав з роботи додому, керував автомобілем «ЗАЗ SENS». Під час руху помітив спереду автомобіль, який стояв, проте допустив зіткнення з автомобілем «DАF FТ ХF 105.460». Просив вибачення у потерпілого. Також, зазначив, що ним частково відшкодовано потерпілому матеріальні та моральні збитки.

У зв`язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, досліджує речові докази та судові витрати, роз`яснивши сторонам, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Таким чином, розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані вірно: за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає правильною.

Об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, включає такі обов`язкові ознаки: діяння, обстановку, наслідки та причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, яке може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: вчиненні дій, які заборонені правилами; невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити, відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною.

Обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у темний період доби під час керування автомобілем «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , допустив злочинну недбалість, яка виразилось у діях, не був уважним, не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого під час руху допустив зіткнення з попереду стоячим в попутному напрямку автопоїздом у складі тягача «DАF FТ ХF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_4 та напівпричепа «SCHMITZ SКО 24», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_3 , який повністю зупинився з метою подальшого здійснення маневру повороту праворуч на автодорогу по вул. Коцюбинського, м. Бориспіль, Київської області. Такі дії заборонені ПДР України. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , отримав тілесне ушкодження у вигляді забою м`яких тканин в області лівого кульшового суглобу, вивих головки лівого стегна, крайового перелому вертлюжної впадини по задньому краю зліва, які згідно висновку експерта №95 Д від 19.08.2020 відносяться до тілесних ушкоджень середньої степені тяжкості. Додаткові обставини, які сприяли настанню цих наслідків, суд не встановив. Між діями обвинуваченого ОСОБА_2 та спричиненням потерпілому ОСОБА_1 , середньої тяжкості тілесних ушкоджень, існує безпосередній причинно-наслідковий зв`язок. Обвинувачений не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в його діяннях злочинної недбалості. Вчинене кримінальне правопорушення є закінченим.

Згідно з п. 5 ст.364 КПК України учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатись лише на ті докази, які були дослідженні в судовому засіданні.

Тому, суд дійшов до переконання, що обвинувачений ОСОБА_2 повинен бути засуджений: за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 286 КК України.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_2 вчинив злочин з необережності, який відноситься до категорії кримінальних проступків.

Як роз`яснив, Верховний суд Касаційний кримінальний суд від 22.03.2018, у справі №759/7784/15-к, розуміння поняття «щире каяття», як таке що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що, насамперед, повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Поряд з цим, у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Цивільний позов ним не заявлено, у зв`язку з тим, що обвинуваченим частково відшкодована завдана йому шкода.

Обставиною, що пом`якшують покарання, обвинувачуваного ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 у відповідності до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений раніше не судимий, до адміністративної відповідальності про порушення Правил безпеки дорожнього руху України не притягувався. Має місце реєстрації та місце постійного проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває. Малолітніх дітей та інвалідів на утримані не має. Працевлаштований в ТОВ «Літос-Технолоджі», характеризується виключно з позитивної сторони, відповідальний, грамотний працівник.

Згідно відомостей, які були встановлені в ході судового розгляду, обвинувачений добровільно відшкодував завдану потерпілому майнову шкоду, зокрема і в частині витрат, понесених на лікування.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_2 , суд враховує конкретні обставини вчинення кримінального проступку, суспільну небезпеку скоєного, правову позицію прокурора, думку потерпілого, дані про особу обвинуваченого, обтяжуючи та пом`якшуючи обставини, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченому належить призначити покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень 00 копійок.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особу.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

При цьому, враховуючи правову позицію постанови Великої палати Верховного суду від 21.08.2019 (справа №682/956/17), з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його наслідків, обставин, за яких відбулося порушення ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху, а також, даних про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на мінімальний строк, визначений в санкції ч. 1 ст. 286 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України із обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно стягнути процесуальні витрати, які пов`язані з проведенням у кримінальному провадженні експертизи в сумі 4576 грн. 60 коп.

Запобіжні заходи не обирались, підстав для їх обрання судом не встановлено.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись: ст. ст. 84, 86, 94, 122, 124, 126, 127-129, ч. 3 ст. 349, 363-371, 373-374 КПК України, ст.ст. 50, 65-66, ч. 1 ст. 286 КК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортирними засобами на строк 1 (один) рік.

Засуджений ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний сплатити суму штрафу на користь держави України (одержувач: Борисп.УК/Бориспіль/21081100, код отримувача ЄДРПОУ: 38007070, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA888999980000031114106010004, код класифікації доходів: 21081100), в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 ріік виконувати окремо, з моменту вилучення указаних прав.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , на користь держави - 4576 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень 60 копійок, витрат на залучення експерта.

Речовий доказ у кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили: напівпричіп «SCHMITZ SКО 24», реєстраційний номер НОМЕР_5 з тягачем тягача «DАF FТ ХF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_4 , - залишити в володінні власника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Автомобіль «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що перебуває на зберіганні на спеціальному майданчику зберігання транспортних засобів, що розташований за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Семенівка, вул. Кірова, 15, - належить повернути власнику.

Цивільний позов не пред`являвся.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Ю.В.Кабанячий