Рішення № 93296786, 04.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 р. Справа№200/9883/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37544393, 86020, Донецька область, смт.Очеретине, м-н Гідростроітелів, б.12) про визнання дій протиправними щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 03.05.1983 по 04.11.1995 в радгоспі "Авдіївський" та призначенні пенсії; скасування рішення від 18.09.2020 №503, зобов`язання зарахувати до загального стажу період роботи з 03.05.1983 по 04.11.1995 в радгоспі "Авдіївський" та призначити пенсію за віком з 14 вересня 2020 року. Позов вмотивовано тим, що управлінням безпідставно не враховані періоди роботи радгоспі "Авдіївський". Вважає наявним право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до вимог ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

30 жовтня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відповідачем надано відзив в якому зазначено, що при розгляді зави про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» управлінням прийнято рішення про відмову у призначені пенсії, при цьому не зараховано період роботи з 03.05.1983 по 04.11.1995 у радгоспі «Авдіївський» через порушення порядку заповнення трудової книжки. Зазначає про невідповідність печатки при звільнені. Просив у задоволені позовних вимог відмовити.

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

15 вересня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до Ясинуватського об`єднаного управління УПФУ із заявою про призначення пенсії.

17 вересня 2020 року Ясинуватське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось до архівного відділу Ясинуватської райдежадміністрації з проханням надати історичну довідку про періоди роботи позивача в радгоспі «Авдіївський».

Листом від 17.09.2020 №07-06/134 Архівним відділом Ясинуватської районної державної адміністрації повідомлено, що архів перереєстровано в смт.Очеретине Ясинуватського району, усі документи до січня 2015 року залишені в м.Ясинувата, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, що унеможливлює надання відомостей про роботу ОСОБА_1 в радгоспі «Авдіївський».

18 вересня 2020 року Ясинуватським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення №503 про відмову в призначені пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. При цьому, управлінням не зараховано до страхового стажу періоду роботи з 03.05.1983 по 04.11.1995 у радгоспі «Авдіївський», через невідповідність печатки при звільнені, чим порушено вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993. Зазначено про можливість зарахування цього періоду при наданні уточнюючих довідок.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено право громадян України на державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно із частинами першою, другою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), встановлено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, для визначення наявного трудового стажу для призначення пенсій необхідно використовувати записи в трудовій книжці і лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж може встановлюватися на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення стажу.

Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 містить наступні записи: радгосп «Авдіївський» - 03.05.1983 - про прийняття робочою стройцеху (наказ №55-к від 28.04.1983); 02.01.1989 - про переведення штукатуром; 04.11.1995 - про звільнення (наказ №1к від 04.11.1995). Запис про звільнення засвідчений печаткою КСП «Авдіївський».

Суд зауважує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому такі недоліки, як відсутність у трудовій книжці запису про зміну організаційно-правової форми роботодавця з радгосп «Авдіївський» в КСП «Авдіївський» не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи до страхового та, як наслідок, відмови у призначенні позивачу пенсії за віком.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Враховуючи викладене, наявні записи у трудовій книжці, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у призначені пенсії прийнято не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, а тому підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію суд враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини, та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органом, який призначає пенсії є Пенсійний фонд.

Як встановлено, саме до повноважень Пенсійного органу віднесено вирішення питання щодо призначення пенсії.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм закону, слід зазначити, що суд не є органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій. При цьому, суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення пенсії та самостійно призначити пенсію позивачу відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Враховуючи наведене, суд вважає, що для захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 03.05.1983 по 04.11.1995, з урахуванням встановлених обставин у справі.

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що фактично позовні вимоги задоволені, оскільки рішення про відмову у призначені пенсії скасовано, а вимоги про зобов`язання вчинити певні дії є похідними від першої вимоги немайнового характеру.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. позивачем надана квитанція від 22.10.2020 №0.0.1880379684.1.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань управління на користь позивача.

Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 03 травня 1983 року по 04 листопада 1995 в радгоспі "Авдіївський".

Скасувати рішення Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18 вересня 2020 року №503 про відмову в призначені пенсії.

Зобов`язати Ясинуватське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) період роботи з 03 травня 1983 року по 04 листопада 1995 в радгоспі "Авдіївський" та здійснити повторний розгляд заяви від 15 вересня 2020 року про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37544393, 86020, Донецька обл., Ясинуватський район, селище міського типу Очеретине, мікрорайон Гідростроітелів, будинок 12) судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош