Постанова № 9329308, 23.04.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у І інстанції Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач Арабей Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2010 року Справа № 2а-21105/09/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Арабей Т.Г.

суддів Лях О.П., Малашкевича С.А.

при секретарі Тімченко М.Ю.

за участю:

представника позивача Абросімової Г.А., за довіреністю від 13.04.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року по адміністративній справі № 2а-21105/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія "ЛЕО" до

про Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську

скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій ,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛЕО» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003172340 від 22.10.2008 року, № 0003262340 від 29.10.2008 року, № 0003252340 від 29.10.2008 року, № 0003402340 від 03.11.2008 року, № 0003392340 від 03.11.2008 року, № 0003412340 від 03.11.2008 року, № 0003372340 від 09.11.2008 року, № 0003512340 від 11.11.2008 року, № 0003502340 від 11.11.2008 року, № 0003542340 від 12.11.2008 року, № 0003552340 від 12.11.2008 року, № 0003632340 від 18.11.2008 року, № 0003792340 від 01.12.2008 року, № 0003782340 від 01.12.2008 року, № 0003802340 від 01.12.2008 року, № 0003812340 від 01.12.2008року , яке прийняте за результатами виїзних перевірок, проведених різними податковими інспекціями Донецької та Луганської області щодо контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари(послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-21105/09/1270 від 13 жовтня 2009р. задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛЕО» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в наслідок чого, скасовані рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про застосування штрафних санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛЄО» про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003172340 від 22.10.2008 року, № 0003262340 від 29.10.2008 року, № 0003252340 від 29.10.2008 року, № 0003402340 від 03.11.2008 року, № 0003392340 від 03.11.2008 року, № 0003412340 від 03.11.2008 року, № 0003372340 від 09.11.2008 року, № 0003512340 від 11.11.2008 року, № 0003502340 від 11.11.2008 року, № 0003542340 від 12.11.2008 року, № 0003552340 від 12.11.2008 року, № 0003632340 від 18.11.2008 року, № 0003792340 від 01.12.2008 року, № 0003782340 від 01.12.2008 року, № 0003802340 від 01.12.2008 року, № 0003812340 від 01.12.2008 року.

Відповідачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, оскільки судом при розгляді справи порушені норми матеріального права, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як обґрунтоване та законне.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, доводи представників сторін, вивчила доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, перевірила їх матеріалами справи і вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами виїзної перевірки, проведеної податковими органами Донецької та Луганської області щодо контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари(послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій були складені акти про встановлені порушення в сфері грального бізнесу та прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛЄО» а саме: № 0003172340 від 22.10.2008 року, № 0003262340 від 29.10.2008 року, № 0003252340 від 29.10.2008 року, № 0003402340 від 03.11.2008 року, № 0003392340 від 03.11.2008 року, № 0003412340 від 03.11.2008 року, № 0003372340 від 09.11.2008 року, № 0003512340 від 11.11.2008 року, № 0003502340 від 11.11.2008 року, № 0003542340 від 12.11.2008 року, № 0003552340 від 12.11.2008 року, № 0003632340 від 18.11.2008 року, № 0003792340 від 01.12.2008 року, № 0003782340 від 01.12.2008 року, № 0003802340 від 01.12.2008 року, № 0003812340 від 01.12.2008 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії службових осіб щодо проведення вказаної перевірки суперечать ст. 11,11-1,11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 2 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 р. ‡‚ 817/98 , помилково посилаючись на Указ Президента України ‡‚ 462/99 від 30.04.1999 року « Про порядок здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збору на обов'язкове соціальне страхув ання, інших коштів, призначених для фінансування соціальних виплат і допомоги», який не вступив в дію в зв'язку з прийняттям Закону N 700-XIV ( 700-14 ) від 21.05.99 , оскільки не був дотриманий, передбачений зазначеними правовими нормами, порядок проведення планової перевірки господарюючої одиниці позивача , тобто філії ‡‚ 5 , та, крім того, позивач не входить до субєктів підприємницької діяльності які здійснюють операції в сфері торгівлі , громадського харчування та послуг без використання в економічній діяльності ігрових автоматів , які не оснащені фіскальними пристроями , а тому не утворює порушень п.1.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Однак з даними висновками суду першої інстанції колегія судів не може погодитись з наступних підстав.

Згідно пункту 1 частини першої ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції Закону України від 12.12.2000 р. ‡‚ 2181-ІІІ, чинній на момент проведення вищезазначених перевірок, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян субєктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і компютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи компютерний), повязаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здіснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок, перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування. викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежів.

Статтею 1 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 р. ‡‚ 817/98 з наступними змінами та доповненнями встановлено, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності субєктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїзні перевірки. Згідно ст. 2 цього Указу плановою вїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності субєкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу та проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності субєкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Позаплановою виїзною перевіркою стаття 3 зазначеного Указу визначає перевірку, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, вказаних в цій статті.

Згідно пункту «а» статті 5 Указу серед контролюючих органів, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності субєктів підприємницької діяльності визначені органи державної податкової служби стосовно сплати податків і зборів (обовязкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів.

Отже, за змістом наведених правових норм положення Указу Президента України від 23.07.1998 р. ‡‚ 817/98 щодо підстав проведення органами державної податкової служби перевірок, стосуються перевірок цих органів щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також неподаткових платежів.

Частиною першою ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Запроваджуючи контроль за дотриманням вимог зазначеного Закону та визначаючи органи, на які покладено здійснення такого контролю, цей Закон, однак, не встановлює форм та порядку здійснення контролю. Проведення перевірок дотримання вимог цього Закону уповноваженими органами вочевидь є формою здійснення такого контролю. При цьому будь-яких положень щодо підстав, періодичності та порядку проведення перевірок вказаний Закон не містить.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що чинне законодавство не встановлює однакові підстави проведення органами державної податкової служби перевірок та диференціює їх в залежності від питань, з яких проводиться перевірка. При цьому підстави проведення перевірки стосовно сплати податків, зборів (обовязкових платежів) як планової, так і позапланової законодавець не поширює на перевірки, зокрема, дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

А відтак суд першої інстанції, перевіряючи наявність підстав для проведення службовими особами податкових органів перевірки господарської одиниці ‡‚ 5 позивача , помилково керувалися статтею 3 Указу Президента України від 23.07.1998 р. ‡‚ 817/98 та, встановивши відсутність передбачених цією статтею підстав, дійшов неправильного висновку про неправомірність дій цих службових осіб.

Спірним у даній справі також є правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим органом до позивача.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», автомат з продажу товарів (послуг) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Також, відповідно до Наказу Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємства і Міністерством фінансів України ‡‚40/374 від 18.04.2006 року, поняття грального автомату визначено як механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Дане поняття грального автомату не виключає вищезазначених положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» про те, що гральний автомат з продажу товарів (послуг) -це РРО.

Так, відповідно до п.1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Також відповідно до п.2 ст. З вищезазначеного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відтак, відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Умовами застосування цієї статті є проведення розрахункової операції та не переведення у фіскальний режим роботи, не зареєстрування чи не опломбування реєстратора розрахункових операцій.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону зазначеного закону, реєстратором розрахункових операцій є пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Фіскальними функціями є здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Отже, в даному випадку, гральний автомат, який вводиться в дію за допомогою електронних кредитів не є реєстратором розрахункових операцій, оскільки в ньому не реалізовані фіскальні функції в повному обсязі.

Пунктом 1 частини другої додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 ( 121-2001-п ) "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

У зв'язку з цим з 1 січня 2007 року у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Невиконання цього обов'язку є підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ).

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України) ( 436-15 ).

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу ( 436-15 ) підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, наявна у випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 ( 121-2001-п ) "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 ( v0430225-08 ) "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) ( v0581225-08 ) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, тобто з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи "Фіскал" суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему, що також відноситься до позивача.

Несумісність комп'ютерно-касової системи "Фіскал" із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою "Фіскал" з технічних причин. При цьому суб'єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи "Фіскал" у тих гральних автоматах, що ними використовуються.Позивач не надав суду таких доказів про вжиття даних заходів.

Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю « Експотрейд» від 04.09.2009 року № 267( виробника «ФІСКАЛ») ,ф ункціонування системи компьютерно-касової електронної спеціалізованої «ФІСКАЛ», версія 2160.04.02 (далі СККЕС «Фіскал») побудоване таким чином, що контролер К21К, який входить до складу системи та вбудований в гральний автомат, отримує необхідну інформацію не від ігрової плати автомата, яка визначає його тип, а від його пристроїв, що приймають грошові кошти або їх замінники (жетони або(кредити). До таких пристроїв відносяться купюроприймачі, монетоприймачі, жетоноприймачі та ключі постановки кредитів. Основною характеристикою вищенаведених пристроїв є інтерфейс зв'язку (протокол) цих пристроїв з ігровою платою та відповідно з контролером К21К. Згідно ТУ У 30.0-30304680-008:2007 контролери К21К випускаються в трьох модифікаціях - К21К, К21К.01, К21К02, які підтримують наступні протоколи: РULSE, ID-003, SSР, SРЕСІАL, МDВ, V2.2, CCNet, ID-024.

Основні типи пристроїв, для прийому грошових коштів, що встановлюються в гральні автомати, з якими технічно-сумісна СККЕС «ФІСКАЛ», - NV, WВА, GРТ, ЕВА,ІВА, Саsh Соdе, та їх аналоги,тобто СККЕС «Фіскал» технічно-сумісна зі всіма електронними і електро-механічними гральними автоматами, які експлуатуються в Україні.

Гральні автомати, в яких використовується ігрова плата Video Jокег Мulti Game(МG), відносяться до електронних гральних автоматів і також технічно-сумісні з СККЕС "Фіскал".

Таким чином, колегія судів дійшла до висновку, що будь-який пристрій, у тому числі автомат для продажу товарів, що призначені для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (послуг) чи реєстрації кількості проданих товарів можуть вважатися реєстраторами розрахункових операцій виключно за умови реалізації в таких пристроях фіскальних функцій. Вимоги податкового органу щодо наявності фіскальних функцій на гральному автоматі на момент здійснення перевірки ґрунтуються на вимогах законодавства.

За змістом пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстратору розрахункових операцій» у якості умови застосування штрафних санкцій на підставі цього підпункту є вчинення субєктом господарювання порушення застосування реєстратору розрахункових операцій при проведенні розрахункової операції. В матеріалах справи наявні документи, які підтверджують факт відбуття розрахункової операції на території грального закладу, належного позивачу в період проведення перевірки. Відповідність у РРО, які використовуються позивачем, фіскальних функцій доводить склад правопорушення, який полягає у не приведенні РРО певному технічному стану, що доводить правомірність застосування фінансових санкцій. Наявність окремого пристрою ЕККА SAMSUNG ER-350 UA.01і , який використовував позивач не спростовує висновків податкового органу.

З огляду на викладене колегія суддів спростовує висновки Луганського окружного адміністративного суду про протиправність оскаржуваного відповідачем рішення через наявність складу правопорушення.

Крім того, в порушення ч.2 ст.162 та ч.4 ст. 163 КАС України в резолютивній частині рішення не наведено акти перевірок якого органу скасовуються, не визначені предмети рішень які скасовані повністю, що також є процесуальними порушеннями при прийнятті судом першої інстанції рішення.

З таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст.198 ч. 1 п. 3, ст. 202 ч.1 п.4, 205 ч.2, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-21105/09/1270 від 13 жовтня 2009р. задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-21105/09/1270 від 13 жовтня 2009р. скасувати.

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛЕО» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003172340 від 22.10.2008 року, № 0003262340 від 29.10.2008 року, № 0003252340 від 29.10.2008 року, № 0003402340 від 03.11.2008 року, № 0003392340 від 03.11.2008 року, № 0003412340 від 03.11.2008 року, № 0003372340 від 09.11.2008 року, № 0003512340 від 11.11.2008 року, № 0003502340 від 11.11.2008 року, № 0003542340 від 12.11.2008 року, № 0003552340 від 12.11.2008 року, № 0003632340 від 18.11.2008 року, № 0003792340 від 01.12.2008 року, № 0003782340 від 01.12.2008 року, № 0003802340 від 01.12.2008 року, № 0003812340 від 01.12.2008року .-відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 квітня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 28 квітня 2010 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Т.Г.Арабей

Судді С.А.Малашкевич

О.П.Лях

Головуючий у І інстанції Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач Арабей Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

23 квітня 2010 року Справа № 2а-21105/09/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Арабей Т.Г.

суддів Лях О.П., Малашкевича С.А.

при секретарі Тімченко М.Ю.

за участю:

представника позивача Абросімової Г.А., за довіреністю від 13.04.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року по адміністративній справі № 2а-21105/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія "ЛЕО" до

про Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську

скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій ,-

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст.198 ч. 1 п. 3, ст. 202 ч.1 п.4, 205 ч.2, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-21105/09/1270 від 13 жовтня 2009р. задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-21105/09/1270 від 13 жовтня 2009р. скасувати.

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЛЕО» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003172340 від 22.10.2008 року, № 0003262340 від 29.10.2008 року, № 0003252340 від 29.10.2008 року, № 0003402340 від 03.11.2008 року, № 0003392340 від 03.11.2008 року, № 0003412340 від 03.11.2008 року, № 0003372340 від 09.11.2008 року, № 0003512340 від 11.11.2008 року, № 0003502340 від 11.11.2008 року, № 0003542340 від 12.11.2008 року, № 0003552340 від 12.11.2008 року, № 0003632340 від 18.11.2008 року, № 0003792340 від 01.12.2008 року, № 0003782340 від 01.12.2008 року, № 0003802340 від 01.12.2008 року, № 0003812340 від 01.12.2008року .-відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 квітня 2010 року. Постанова у повному обсязі буде складена у нарадчій кімнаті 28 квітня 2010 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Т.Г.Арабей

Судді С.А.Малашкевич

О.П.Лях