Рішення № 93264382, 03.12.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2020 р. справа № 300/3355/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді -Гундяка В.Д., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Кушніра Олега Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» про визнання рішення незаконним, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2020 року ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця Кушніра Олега Вікторовича (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (надалі – АТ «Перший Український міжнародний банк») про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним виконавцем Кушніром Олегом Вікторовичем 28.10.2020 протиправо винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 33 439,93 грн. Вказану постанову прийнято на підставі виконавчого напису №884 від 15.01.2019, який виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, на думку ОСОБА_1 незаконно. Тому на переконання позивача вищевказана постанова прийнята з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», а відтак її слід визнати незаконною.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, згідно з правилами, встановленими статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

27.11.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач пояснив, що позов вважає безпідставним та необгрунтованим, тому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання учасники справи не з`явились, хоча були належно повідомлені, що підтверджується наявними в матеріалах справи телефонограмою та звітами про відправлення повідомлень на електронну адресу. Позивач у позовній заяві просив про розгляд справи без його участі.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, оскільки згідно положень ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи в суді першої інстанції, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області – Кушніром Олегом Вікторовичем на підставі заяви АТ «Перший Український міжнародний банк» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63442983 від 28.10.2020 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 25 082,83 грн.

За наслідками судового розгляду суд погоджується з правомірністю винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №63442983 від 28.10.2020 з огляду на нижчевказане.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами з приводу виконання виконавчого напису, регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі – Закон №1404-VIII) та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII (надалі – Закон №1403-VIII), в редакції, чинній на момент їх виникнення.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII, визначено, що виконавчі написи нотаріусів віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIIІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1404-VIIІ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Так, частиною 2 статті 24 Закону №1404-VIIІ передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Частиною 1 статті 25 Закону №1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно з частиною 2 статті 25 Закону №1403-VIII, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Оскільки боржник ОСОБА_1 проживає на території Івано-Франківської області, про що свідчить адреса, зазначена ним в позовній заяві, отже оскаржувана постанова винесена без порушень правил територіальної юрисдикції, які визначені законодавством.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Таким чином, частиною 5 статті 26 Закону №1404-VIII не передбачено ні права, ні обов`язку приватного виконавця на надання строку для добровільної сплати боргу чи пояснень по справі.

Одночасно суд враховує, що інші доводи позивача зводяться до незаконності вищезгаданого виконавчого напису. Однак, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» як при відкритті, так і в подальшому приватний виконавець позбавлений права на надання оцінки правомірності видачі виконавчого документа, що надійшов до нього на виконання.

За таких обставин оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №63442983 від 28.10.2020 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 25 082,83 грн., винесена приватним виконавцем Кушніром Олегом Вікторовичем правомірно.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога є необґрунтованою, у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

На підставі статті 129-1 Конституції України, статей 3, 5, 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» керуючись статтями 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Згідно ст. 272 КАС України судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з 03.12.2020, як дня проголошення судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір Олег Вікторович, вул. Шевченка, 9, м. Івано-Франківськ,76019;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070.

Суддя Гундяк В.Д.