Ухвала суду № 9325486, 27.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                              м. Київ                                        К-939/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача          Рибченка А.О.

суддів:                                                  Брайка А.І.

                                                            Голубєвої Г.К.

                                                            Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2007 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2007 року

у справі № 2-5/2299-2007А

за позовом Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим

до Малого приватного підприємства «Кітей»

про стягнення 159 644,99 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2005 року Керченська міжрайонна державна податкова інспекція, правонаступником якої є Державна податкова інспекція в м. Керчі Автономної Республіки Крим (далі –ДПІ, позивач), звернулась до суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16 вересня 2005 року), в якому просила стягнути з Малого приватного підприємства «Кітей»(далі –МПП, відповідач) 220707,36 грн. пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування зазначених судових рішень та задоволення позовних вимог.

Відповідач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі –Закон № 185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно частини 1 статті 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем були проведені позапланові документальні перевірки дотримання вимог валютного законодавства по виконанню окремої зовнішньоекономічної операції МПП, в ході яких встановлені порушення відповідачем статті 1 Закону № 185/94-ВР.

Вказані порушення виразились в наявності у відповідача дебіторської заборгованості в сумі 45999,10 дол. США по зовнішньоекономічному контракту, укладеному з ТОВ «Темрюкмортранс»№ 30/06 від 13 серпня 2003 року, на 13 січня 2004 року - нормативного терміну надходження валютної виручки за періоди: з 13 січня 2004 року по 13 лютого 2004 року; з 14 лютого 2004 року по 01 квітня 2004 року; з 02 квітня 2004 року по 06 квітня 2004 року.

За результатами вказаних перевірок позивачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000192200/0 від 16 лютого 2004 року, яким відповідачу на підставі висновків акта перевірки № 23-5-06/19 від 13 лютого 2004 року нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 22 806,43 грн.;

- № 0000502200/0 від 20 квітня 2004 року, яким відповідачу на підставі висновків акта перевірки № 23-5-06/50 від 20 квітня 2004 року нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 35 313,18 грн.;

- № 0000632200/0 від 11 травня 2004 року, яким відповідачу на підставі висновків акта перевірки № 23-05/1-06-53 від 11 травня 2004 року нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 2 942,78 грн.

Крім того, позивачем проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства МПП за період з 01 жовтня 2003 року по 01 жовтня 2004 року, якою також встановлено порушення статті 1 Закону № 185/94-ВР, що виразилось в наявності у відповідача дебіторської заборгованості в сумі 45999,1 дол. США на 13 січня 2004 року - нормативного терміну надходження валютної виручки за період з 07 квітня 2004 року по 09 листопада 2004 року.

Результати вказаної перевірки оформлені актом № 20/23-2/25139638 від 21 грудня 2004 року та на їх підставі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001162200/0 від 21 грудня 2004 року, яким відповідачу нараховано пеню за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 159644,99 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 61062,37 грн. пені за період з 13 січня 2004 року по 06 квітня 2004 року та 159644,99 грн. за період з 07 квітня 2004 року по 09 листопада 2004 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 61062,33 грн., суди виходили з факту добровільної сплати відповідачем вказаної суми до бюджету, що підтверджується звідним розрахунком штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до відповідача за порушення валютного законодавства. Слід зазначити, що ДПІ не заперечувала факту сплати відповідачем вказаної суми.

Стосовно відмови в стягненні штрафних (фінансових) санкцій в сумі 159644,99 грн. за період з 07 квітня 2004 року по 09 листопада 2004 року, то суди виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Частинами 2, 4 статті 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується; у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Судами встановлено, що ухвалою Арбітражного суду Краснодарського краю Російської Федерації від 06 квітня 2004 року у справі № А-32-9056/2004-26/289 прийнято до провадження позовну заяву МПП до ТОВ «Темрюкмортранс»про стягнення заборгованості.

Рішенням Арбітражного суду Краснодарського краю Російської Федерації від 21 лютого 2007 року у даній справі, яке набрало законної сили 07 травня 2007 року, позовні вимоги МПП задоволені.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю висновку судів попередніх інстанцій, що підстави для стягнення з відповідача пені за порушення термінів зарахування виручки у іноземній валюті за період з 07 квітня 2004 року по 09 листопада 2004 року відсутні.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2007 року та ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2007 року у справі № 2-5/2299-2007А не встановлено.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Брайко А.І.

                                                                                Голубєва Г.К.

                                                                                Карась О.В.

          Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко