Вирок № 93253543, 02.12.2020, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/68/20

Номер провадження 1-кп/298/34/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої – судді Лютянської М.С.,

при секретарі – Коваль А.Ю.,

з участю сторін кримінального провадження:

обвинувача – прокурора Безугла І.І,

потерпілої – ОСОБА_1 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Цуга Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070070000471 від 19 грудня 2019 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого Великоберезнянським районним судом за ч.2 ст.125, ч.1 ст.129 КК України до чотирьох місяців арешту,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 127 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2019 року приблизно о 17-ої години 00 хвилин ОСОБА_2 , знаходячись по місцю свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 , перебуваючи в кімнаті кухні, та маючи умисел на заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання на грунті раптово виниклих неприязних відносин, які склалися між ним та матір`ю ОСОБА_1 , під поривом погроз застосування насильства наніс останній один удар кулаком в область голови та серію ударів по спині та животі. В подальшому, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_2 , взявши металевий ланцюг довжиною 3,5 метри та прив`язав потерпілу ОСОБА_1 , за ногу до ліжка, яке знаходиться в кухонній кімнаті даного будинку, щоб остання не втекла, після чого наніс ОСОБА_1 , яка перебувала перед ним прив`язана металевим ланцюгом до ліжка, декілька ударів кулаками в область голови, чим спричинив останній тілесні ушкодження. Потім, коли ОСОБА_2 , припинив свої протиправні дії по відношенню до ОСОБА_1 , він ліг на ліжко залишивши ОСОБА_1 , прив`язану до ліжка та в подальшому заснув, після чого потерпіла побачила те, що ОСОБА_2 , заснув та скориставшись тим, звільнилась від металевого ланцюга та втекла з будинку. Вказаними насильницькими діями, мордуванням ОСОБА_2 завдав потерпілій ОСОБА_1 фізичні та моральні страждання, оскільки посягав на честь та гідність потерпілої. Згідно висновку експерта №450 від 23.12.2019 на момент судово-медичного обстеження на тілі ОСОБА_1 , виявлено тілесні ушкодження у вигляді: «Синців на шкірних покривах нижньої щелепи зліва, передньо-правої поверхні живота, садна на шкірних покривах передньої поверхні правого колінного суглобу». Вищевказані тілесні ушкодження, згідно даних медичної документації, могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії якими могли бути руки затиснуті в кулак та обуті ноги сторонньої людини. По давності виникнення вище вказані тілесні ушкодження, згідно даних медичної документації, вкладаються в час події, яка мала місце 18 грудня 2019 року і могли виникнути при обставинах про які потерпіла повідомляє. Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров`я на час до 6 днів і по цій ознаці згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визнання ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинило короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрати працездатності. Враховуючи характер, локалізацію та дані медичної документації громадянці ОСОБА_1 , було нанесено не менше 3-х ударів в ділянки обличчя, живота та правої нижньої кінцівки. За таких обставин, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КК України .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення заперечив та показав, що його мати ОСОБА_1 дані події вигадала.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що в день події її син - ОСОБА_2 , прив`язав її ланцюгом до ліжка і користуючись її безпорадним станом наніс декілька ударів в різні частини тіла. Скориставшись тим, що син заснув, вона звільнилась від ланцюга, вибігла з будинку і побігла до сусідки.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що потерпіла ОСОБА_1 , в день події прийшла до неї додому ввечері та розповіла, що її син ОСОБА_2 прив`язував її до ліжка ланцюгом та наніс кілька ударів. Після того як ОСОБА_2 заснув, вона втекла з дому.

Крім цього, для з`ясування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, судом були досліджені в судовому засіданні наступні докази:

-постанова про визнання речовим доказом віл 19 грудня 2019 року, згідно якої 19 грудня 2019 року було проведено огляд місця події, а саме дворогосподарства та будинку за адресою АДРЕСА_1 , де було виявлено металевий ланцюг довжиною 3,5 метра;

-протокол проведення слідчого експерименту від 19 грудня 2019 року за участі потерпілої ОСОБА_1 , згідно якого в день події ОСОБА_2 , прив`язав потерпілу ланцюгом до ліжка і наніс декілька ударів по голові та спині. Коли ОСОБА_2 заснув на іншому ліжку в кімнаті, потерпіла роззулася та змогла витягнути ногу з ланцюга і втекти з будинку.

Судом здійснено огляд відеозапису слідчого експерименту;

-висновок експерта №450 від 23 грудня 2019 року, згідно якого на тілі ОСОБА_1 , виявлено тілесні ушкодження у вигляді: «Синців на шкірних покривах нижньої щелепи зліва, передньо-правої поверхні живота, садна на шкірних покривах передньої поверхні правого колінного суглобу». Вищевказані тілесні ушкодження, могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії якими могли бути руки затиснуті в кулак руки та обуті ноги сторонньої людини. По давності виникнення вище вказані тілесні ушкодження, згідно даних медичної документації, вкладаються в час події, яка мала місце 18 грудня 2019 року і могли виникнути при обставинах про які потерпіла повідомляє. Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров`я на час до 6 днів і по цій ознаці згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визнання ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинило короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрати працездатності;

-характеризуючи матеріали на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , згідно яких останній на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони; раніше судимий вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської оаблсті за ч.2 ст.125, ч.1 ст.129 КК України до чотирьох місяців арешту; ксерокопія паспорта громадянина України ОСОБА_2 .

Суд всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що також узгоджується з показаннями потерпілої та свідка, протоколом слідчого експерименту, висновком експерта, що не викликають у суду сумнівів у своїй об`єктивності приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, і кваліфікує його дії за: ч.1 ст. 127 КК України, як катування - умисне заподіяння сильного фізичного болю шляхом насильницьких дій з метою залякування потерпілої.

Невизнання вини в інкримінованому злочині обвинуваченим суд розцінює як вибраний останнім спосіб свого захисту і розцінює як намагання ОСОБА_2 уникнути відповідальності за вчинене.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про його особу.

Згідно ст. 12 КК України вчинені обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення відносяться до нетяжких злочинів.

Як особа ОСОБА_2 по місцю проживання характеризується посередньо.

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК Українипом`якшують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, винному ОСОБА_2 необхідно для його виправлення і попередження нових злочинів призначити покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 127 КК України у вигляді позбавлення волі.

Питання речових доказів у даному кримінальному провадженні вирішуватимуться в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати – відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування не обирався.

На підставі наведеного та керуючись ст. 368, ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 127 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Речові докази по справі, а саме: металевий ланцюг довжиною 3,5 метра, який передано до кімнати зберігання речових доказів Великоберезнянського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області – знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Великоберезнянський районний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому підлягає врученню негайно після проголошення.

Головуюча: Лютянська М.С.