Рішення № 93194536, 27.11.2020, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1254/20

Номер провадження 2/298/276/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої – судді Лютянської М.С.

при секретарі Брітовій Е.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом Релігійної організації «Помісна Церква української Церкви Християн Віри Євангельської с.Люта Великоберезнянського району до Лютянської сільської ради Великоберезнянського району про визнання права власності на нерухоме майно ,

В С Т А Н О В И В :

Релігійна організація «Помісна Церква української Церкви Християн Віри Євангельської с.Люта Великоберезнянського району в особі Дранчак С.М. до Лютянської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підстав і звернення громадян християн віри Євангельської виконавчим комітетом Лютянської сільської ради було надано земельну ділянку для будівництва церкви християн віри Євангельської рішенням Лютянської сільської ради від 14 квітня 2000 року розміром 0,25 га в урочищі «Біля Фари» с.Люта. На підставі дозволу №01-11-2001 на право виконання будівельних робіт, наданого головним архітектором району Великоберезнянської районної ради у 2001 році розроблено індивідуальний проект церкви, що включає: дозвіл на виконання робіт; акт виноса в натуру границь земельної ділянки і розбивки будівель та архітектурно-планувальне завдання. Позивач зазначав, що після отримання відповідних документів за період з 2001 по 2003 р.р. відбувалось будівництво коштами вірян церкви без порушення будівельних норм і правил та у відповідності до робочого індивідуального проекту, що підтверджується технічним паспортом на будівлю церкви. Позивач вказував на те, що після закінчення будівництва право власності на нерухоме майно не було належним чином зареєстроване відповідно до чинного законодавства. У своєму позові Релігійна організація «Помісна Церква української Церкви Християн Віри Євангельської с.Люта Великоберезнянського району просить суд визнати за громадою право власності на культову споруду - будівлю церкви та надвірні будівлі, що розташовані за адресою: урочище »Біля Фари» с.Люта Великоберезнянського району Закарпатської області.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник Лютянської сільської ради в судове засідання не з?’явився, надіславши суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, проти задоволення позову не заперечують.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п.1 ст.6 та ст.13 Конвенції « Про захист прав і основоположних свобод» кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Право на судовий захист гарантується також і статтею 55 Конституції України.

Відповідно до ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншій особі. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Лютянської сільської ради від 14 квітня 2000 року громаді християн віри Євангельської було надано земельну ділянку для будівництва церкви християн віри Євангельської розміром 0,25 га в урочищі «Біля Фари» с.Люта.

Також встановлено, що на підставі дозволу №01-11-2001 на право виконання будівельних робіт, наданого головним архітектором району Великоберезнянської районної ради у 2001 році розроблено індивідуальний проект церкви, що включає: дозвіл на виконання робіт; акт виноса в натуру границь земельної ділянки і розбивки будівель та архітектурно-планувальне завдання. Та після отримання відповідних документів за період з 2001 по 2003 р.р. відбувалось будівництво коштами вірян церкви без порушення будівельних норм і правил та у відповідності до робочого індивідуального проекту, що підтверджується технічним паспортом на будівлю церкви.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що культова споруда – будівля церкви та надвірні будівлі, що розташовані за адресою: урочище »Біля Фари» с.Люта Великоберезнянського району Закарпатської області були побудовані на земельній ділянці, що надавалась у користування позивачу, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81 263-265, 268 ЦПК України, ст.375 ЦК України, п.1 ст.6 та ст13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Релігійної організації «Помісна Церква української Церкви Християн Віри Євангельської с.Люта Великоберезнянського району до Лютянської сільської ради Великоберезнянського району про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за Релігійною організацією «Помісна Церква української Церкви Християн Віри Євангельської с.Люта Великоберезнянського району право власності на нерухоме майно, а саме: на збудовану будівлю Церкви Християн віри Євангельської, що знаходиться в урочищі «Біля Фари» с.Люта Великоберезнянського району Закарпатської області.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча: Лютянська М.С.