Ухвала суду № 9324563, 27.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 6/54 (2-а-8441/08) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" квітня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Зайцева М.П.

суддів Собківа Я.М., Усенка В.Г.

при секретарі Святненко Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2009 року у справі за позовом акціонерного товариства фірми «Укргазбуд» до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач АТФ «Укргазбуд» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва (далі -відповідач) про визнання протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва №0001812307/0 від 6 жовтня 2004 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2009 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м.Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати і прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог позивача відмовити повністю, посилаючись на неповне з’ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання з’явилися представники сторін акціонерного товариства фірми «Укргазбуд» та Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб‘єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.           

Так, судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва проведено позапланова перевірку спеціалізованого управління електромонтажних робіт №20 Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд» з питання відшкодування податку на додану вартість за липень 2004 року.

СУЕМР-20 АТФ «Укргазбуд» до податкового кредиту за липень 2004 року в рядок 10.1 розділу II «Податковий кредит» віднесено суму в розмірі 478 012,00 грн. (обсяги придбання без врахування ПДВ 2 390 060 грн.)

Причиною виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість є закупівля продукції в значних розмірах на території України.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 06.10.2004р. №319/23-0711/01291347.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» СУЕМР-20 неправомірно включено до складу податкового кредиту суму в розмірі 462 997,40 грн. за операціями із отримання від АТФ «Укргазбуд» матеріалів.

Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2004р. №0001812307/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 605 796 грн., з яких 465 997 грн. - основного платежу, 139799 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізоване управління електромонтажних робіт 20 АТ фірми «Укргазбуд» є самостійним підрозділом АТФ «Укргазбуд» без права юридичної особи, але знаходиться на обліку як платник податку і має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №35690147 серії НВ №938478 від 29.06.1997р.

Загальними зборами АТФ «Укргазбуд» прийнято рішення щодо сплати консолідованого податку.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закон України "Про податок на додану вартість" - платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

АТФ «Укргазбуд» згідно накладної №31 від 30.07.2004р. передало СУЕМР-20 АТФ «Укргазбуд» продукцію (гранулят твердого мастила ТУ У 24.6-32632516-001-2004) в кількості 1643 кг, на загальну суму 2 777 984,40 грн., в т.ч. ПДВ - 462 997,40 грн.

По передачі продукції АТФ «Укргазбуд» виписало податкову накладну №1197 від 30.07.2004р. на загальну суму 2 777 984,40 грн., в т. ч. ПДВ - 462 997,40 грн.

СУЕМР-20 отримало від АТФ "Укргазбуд" матеріали (товари), що включаються до складу валових витрат, податкового кредиту ПДВ за липень 2004 року. В липні 2004 року СУЕМР-20 отримано продукції від АТФ "Укргазбуд" на загальну суму 2 777 984,40 грн. в т.ч. ПДВ 462 997,40 грн.

Згідно акту на повернення №ВН-0000008 від 12.10.2004р. та відомості по балансовому рахунку №203 за жовтень 2004р. гранулят в кількості 1643 кг. на загальну суму 2777984,40 грн. було повернуто на АТФ «Укргазбуд».

Пунктом 4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно позивачем було здійснено коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, послуг, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

П.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивач правомірно скористався своїм правом включити суму податку на додану вартість у розмірі 462997,40 грн., згідно податкової накладної N1197 від 30.07.2004 р., до податкового кредиту звітного періоду, а саме за липень 2004 року, коли таку податкову накладну було ним отримано, тобто за правилом першої події.

Крім того, з ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.11.2007 р. по справі № 11/108, в якій позовні вимоги АТФ «Укргазбуд» до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, щодо визнання недійсним податкового повідомлення - рішення про неправомірність зарахування позивачем суми вартості даної операції (отримання СУЕМР-20 від позивача гранулята твердого мастила в кількості 1643 кг. на загальну суму 2 777 798,40 грн.) до валових витрат, було задоволено в повному обсязі. Цією ухвалою ВАСУ підтвердив належність податкової накладної, оформленої при здійсненні вказаної операції.

Відповідно до ст. 72 ч. 1 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, що до яких встановлені ці обставини.

Таким чином відповідачем зроблено помилковий висновок щодо порушення позивачем п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищення СУЕМР-20 податкового кредиту по операціях із отримання від АТФ "Укргазбуд" матеріалів (товарів) за липень 2004р. на суму 462 997,40 грн.

А відтак, застосування ДПІ у Солом'янському районі м. Києва штрафних (фінансових) санкцій до СУЕМР-20 АТФ «Укргазбуд» на підставі підпункту 17.1.3

пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-III, є неправомірним. Дії відповідача, на думку колегії суддів, є протиправними, вчиненими не відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих ним рішень, зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м.Києва - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2009 року у справі № 6/54 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:          

Повний текст ухвали виготовлений 29 квітня 2010 року.