Ухвала суду № 9324544, 27.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 16/52 (2а-11920/08) Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.

Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" квітня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Зайцева М.П.

суддів Собківа Я.М., Усенка В.Г.

при секретарі Святненко Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу приватного підприємства «Солекс» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 березня 2009 року у справі за позовом приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПП «Солекс» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва (далі -відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004272330/0 від 9 жовтня 2008 року на суму 12680 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 березня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач ПП «Солекс» подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати і прийняти нову, якою задовольнити їх позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання з’явилися представники сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 18.09.2008 року було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки складено акт № 0078/26/57/23/24102644 від 18.09.2008, в якому зафіксовано порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

На підставі вказаного вище акту ДПІ у Святошинському районі м.Києва було винесено рішення про застосування передбачених п.1, 2 ст. 17 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафних (фінансових) санкцій від 09.10.2008 р. № 0004272330/0 згідно якого до Позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 12 680,00 грн. за виявлене порушення.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат і електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Автомат з продажу товарів (послуг) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 621/781 «Про затвердження Правил провадження господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів у місті Києві», гральний автомат - це автоматичний розігрувальний пристрій з грошовим або іншим виграшем, який через систему електромеханічних роликів, дисплеїв, проекторів світла або відео в обмін на один або декілька жетонів чи іншим способом надає користувачеві корисний час для гри з вірогідністю отримати грошовий або інший виграш, який завжди залежить від випадку.

Згідно п. 1 Наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18.04.2006 № 40/374 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження організації діяльності проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор», визначено, що: - гральний автомат - це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично; - зал гральних автоматів - нежитлове приміщення, крім пересувної малої архітектурної форми, закрите від огляду ззовні, у якому для проведення азартних ігор використовуються тільки гральні автомати.

Відповідно до вищевикладеного, правильним є висновок суду першої інстанції, що оскільки внесення ставки обліковується автоматом і ним же визначається розмір виграшу, то дана послуга надається саме гральним автоматом, а не залом гральних автоматів, як нежитловим приміщенням.

Відповідно до вимог п.1 та п.2 ст.3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Постановою КМУ «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 р. № 121 ( із змінами, внесеними Постановами КМУ від 29.01.2003 р. № 151, від 10.12.2003 р. № 1905, від 28.10.2004 р. № 1447, від 07.06.2006 р. № 803) установлено терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів до 31.12.2006 р.

Виходячи із правового контексту вказаної вище Постанови КМУ суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов'язані з 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.

Посилання Позивача на позицію Міністерства промислової політики України, викладену в листі на адресу ПП «Солекс» від 16.02.2007 р. за № 10/7-2-242 «Щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121», як таку, що дозволяє не виконувати вимоги постанови КМУ № 121, є помилковим. Так, частиною другою п. 2 вказаної постанови доручено Міністерству промислової політики забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідають вимогам переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення гральних автоматів, в т.ч. тих, що вже діють. Висновок Мінпромполітики про те, що технічно складно перевести у фіскальний режим роботи більше 30 видів гральних автоматів, носить інформаційний характер і не може встановлювати інший порядок проведення розрахункових операцій при наданні послуг грального бізнесу, а ніж той, що встановлений зазначеною вище постановою KM України. Крім того, п.2 ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» наголошує, що встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Державна комісія з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом протокольним рішенням від 27 червня 2002 року № 13 встановила вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами.

За таких обставин, виходячи з специфіки надання послуг у сфері грального бізнесу на гральних автоматах та враховуючи викладене, гральний автомат повинен бути оснащений належним РРО.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, Позивач зобов'язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Визначений Законом порядок проведення розрахункових операцій Позивачем не дотримується.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується позивачем, порядок розрахунків у разі, якщо гра проходить на автоматі-купюроприймачі, врегульований на підприємстві відповідно до Наказу по підприємству № 52-ГД від 29.12.2006 р., згідно якого «встановлений наступний порядок прийняття ставок та виплати виграшів гравцям, які користуються послугою гри на гральному автоматі, обладнаному купюроприймачем:

- після вибору гравцем грального автомата, на якому буде проводитись гра, касир-оператор зобов'язаний безпосередньо роз'яснити гравцеві правила гри та прийняття

ставок;

- після роз'яснення правил гри та прийняття ставок, гравець, робить ставку, опускаючи до купюроприймача грального автомата купюру відповідного номіналу, з урахуванням встановлених для даного виду гри прейскурантів цін (розміру ставок); після здійснення ставки гральний автомат в автоматичному режимі встановлює призову суму та розпочинається гра;

- після закінчення гри гравець повідомляє про даний факт касира-оператора;

- після повідомлення про закінчення гри, касир-оператор здійснює вилучення грошових коштів із купюроприймача грального автомата та, у місці проведення розрахунків, вносить їх у касу, проводячи відповідну розрахункову операцію через РРО;

- в залежності від результату гри (наявність чи відсутність виграшу) гравцеві, у місці проведення розрахунків, видається касовий чек з відображенням проведеної операції (внесення та видача (при наявності виграшу) готівки).

Порядок реєстрації розрахункових операцій з використанням РРО у залі гральних автоматів передбачає такий алгоритм дій, за якого облік розрахункових операцій відокремлений у часі від їх безпосереднього здійснення.

З наведеного вбачається, що сам Позивач визнає факт наявності розриву в часі між наданням послуги та проведенням розрахунково-касової операції за її надання.

Посилання Позивача на факт відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків та суми, яка визначена в поточному звіті РРО, суд вважає таким, що не спростовує встановленого під час перевірки порушення, а навпаки наведене прямо свідчить, що підприємством не забезпечується порядок проведення розрахункових операцій передбачених законом, не забезпечується видача особі відповідного розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції при прийнятті готівкових коштів в купюроприймач грального автомата. Проведення коштів, що прийняті через гральний автомат купюроприймач, через РРО здійснюється лише по факту закінчення гри, коли касир-оператор здійснює вилучення грошових коштів із автомата у місці проведення розрахунку та вносить їх в касу. Після закінчення гри, відповідно, неможливо достовірно підтвердити проведення через РРО у повному обсязі усіх розрахункових операцій здійснених на гральному автоматі-купюроприймачі, оскільки при прийнятті коштів такі суми не реєструються, роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій не відбувається. Відповідно вказаний порядок проведення реєстрації розрахункових операцій не відповідає вимогам закону, оскільки не дає можливості забезпечити реєстрацію розрахунку при здійсненні гри неодноразово (отримання декількох послуг). Саме на усунення цих обставин і спрямована дія норм Постанови КМУ № 121 від 07.02.2001, які передбачають оснащення кожного грального автомату індивідуальним пристроєм електронної фіскальної пам'яті.

Отже, гральний автомат з 31 грудня 2006 року, відповідно до зазначеної вище постанови, повинен самостійно виконувати фіскальні функції, які, зокрема, полягають в обліку, накопиченні та відображенні даних щодо прийнятих та виданих (виграних) гравцями грошових замінників - жетонів та кредитів.

Щодо необхідної умови використання гральних автоматів із застосуванням РРО є перш за все обов'язкове включення їх (або окремих блоків автоматів, що входять до складу комп'ютерно-касових систем, які забезпечують переведення таких автоматів у фіскальний режим роботи) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій за процедурою, встановленою Положенням про зазначений Державний реєстр, що затверджений постановою КМУ від 29.08.2002 № 1315. Вказана процедура здійснюється за поданням заявника.

Взаємовідносини між підприємствами - виробниками реєстраторів розрахункових операцій і підприємствами - споживачами цієї продукції (в тому числі, з питань її придбання та комплектності поставки вказаної системи) регулюються Господарським кодексом України.

Таким чином, суб'єкти господарювання в сфері грального бізнесу, самостійно мали можливість з 01.07.02 по 31.12.06 звернутись до виробників та постачальників реєстраторів розрахункових операцій з метою виготовлення моделі реєстраторів розрахункових операцій (гральних автоматів) у відповідності до норм Закону і відповідно до вимог Постанови КМУ № 1315 внести подання на внесення моделі до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Фіскалізація грального обладнання є основною передумовою для легалізації ринку гральних автоматів.

Обов'язок застосування гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи, є нормою закону, якою мають керуватися суб'єкти господарювання при здійсненні діяльності у сфері грального бізнесу.

Крім того, слід зазначити, що TOB «Експотрейд» було розроблено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка наказом ДПА України від 01.07.08 р. № 430 включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Система «Фіскал» призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів. Наявність у складі системи технічних пристроїв з криптографічним захистом інформації забезпечує високий рівень захисту та збереження даних про рух готівки або її замінників (жетонів, кредитів) як по кожному автомату окремо, так і в цілому по залу гральних автоматів.

Згідно з п.2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Аналізуючи вище викладене, судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що застосування відповідачем суми штрафу в розмірі 12920,00 грн. відповідає чинному законодавству.

Посилання позивача, що акт перевірки не відповідає вимогам чіткості, об'єктивності, повноти та достовірності та був складений відповідачем з порушенням вимог статті 11 -2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пунктів 1.7 та 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, не зазначено відомостей про особу, яка здійснила купівлю кредитів на суму 20,00 грн. є необґрунтованими, оскільки позивач не надав належно допустимих доказів, які б підтверджували вищезазначене і в поясненнях до акту перевірки таких зауважень під час перевірки відповідальними працівниками залу гральних автоматів не висловив.

Викладені Позивачем обставини щодо порушення порядку проведення перевірки, невірного оформлення акту перевірки не тягнуть за собою нечинності прийнятого на підставі акту перевірки рішення та відповідно не можуть розглядатись як докази на спростування виявленого під час перевірки порушення. Предметом оскарження у справі є рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що винесене Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено правильність винесено рішення про застосування передбачених п.1, 2 ст. 17 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафних (фінансових) санкцій від 09.10.2008 р. № 0004272330/0 згідно якого до Позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 12 680,00 грн. за виявлене порушення.

Дії відповідача, на думку колегії суддів, є законними, вчиненими відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 березня 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні апеляційної скарги приватного підприємства «Солекс» - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 березня 2009 року у справі № 16/52 - 08 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:          

Повний текст ухвали виготовлений 29 квітня 2010 року.