Ухвала суду № 9324355, 20.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 28/124-11/683-А Головуючий у 1-й інстанції: Смирнова Ю.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"20" квітня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів                               Кузьменка В.В., Маслія В.І.,

при секретарі                     Коваленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 10.02.2009 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень- рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Дніпро-Вікторія» звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням подальших уточнень просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача від 11.08.2003 № 0000672600/1 та від 14.01.2004 №0000672600/2 з огляду на їх невідповідність вимогам закону.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2004 у справі № 28/124, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2005, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2006 вищевказані рішення та ухвала скасовані, справа передана на новий розгляд.

Постановою Господарського суду м. Києва від 10.02.2009 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було прийняте податкові повідомлення-рішення № 0000672600/1 від 11.08.2003, яким згідно з пп. 10.2.1 та 10.2.2 п.10.2 ст.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та відповідно до пп.17.1.3, пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4 447 607,00 грн. (4 043 279,00 грн. основного платежу та 404 328,06 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та податкове повідомлення-рішення № 0000672600/2 від 14.01.2004, яким згідно з пп. 10.2.1 та 10.2.2 п.10.2 ст.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та відповідно до пп. 17.1.3, пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 8 086 558,00 грн. (4 043 279,00 грн. основного платежу та 4 043 279,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі акта ДПА у місті Києві № 85/20/26-20/2/30407788 від 17.07.2003 "Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Вікторія" за період з 01.01.2003 по 01.04.2003".

Актом перевірки встановлено, що прийом суми готівки (ставки) фіксується позивачем реєстраторами розрахункових операцій. Фіскальні звітні чеки РРО, що додаються до Книг обліку розрахункових операцій, та касові стрічки містять в собі інформацію стосовно трьох розділів: «А» - продав; «Б» - купив; «В» - виграш. У розділі «А» вказується сума готівки (ставки), яка вноситься клієнтом на придбання права на участь у грі до її проведення. Позивач продає за готівку гральні картки, у яких зазначено подію, ставку та варіант гри. У розділі «Б» вказується сума купівлі виграшних гральних карток у клієнтів.

Прийом суми готівки (ставки) здійснюється касирами ТОВ «Дніпро-Вікторія» та фіксується реєстратором розрахункових операцій; фіскальні звітні чеки, що додаються до книг обліку розрахункових операцій, та касові стрічки містять в собі інформацію стосовно трьох розділів: «А» - продав, «Б» - купив, «В»-виграш; у розділі «А» проводиться сума готівки (ставка), яка вноситься клієнтом за придбання права на участь у грі до її проведення. У розділі «Б» проводиться купівля виграшних карток у клієнтів. У розділі «В» фіксується виграш.

В порушення вимог пункту 9 «Порядку податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також порядку звітності суб'єктів грального бізнесу», затвердженого Наказом ДПА України № 35 від 19.01.1998, позивачем не ведеться облік номерів чеків на здійснені гравцями ставки та відсутні підписи гравців, які одержали виграші.

Згідно звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок), поданих ТОВ «Дніпро-Вікторія» до ДПІ у Оболонському районі м. Києва, сума виплат через каси ТОВ "Дніпро-Вікторія" становить 13 500 976,38 грн., а саме: січень 2003 року - 4 144 416,01 грн.; лютий 2003 року - 4 111 675,64 грн.; березень 2003 року - 5 244 884,73 грн.

Дані виплати апелянт вважає виплатами виграшів в розумінні вимог п. п. 10.2.1. п.10.2. ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з чого він дійшов висновку про заниження позивачем податкового зобов'язання у розмірі 30 відсотків від суми виплати виграшів на 4043278,62 грн. в І кварталі 2003 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що за результатами проведеної судово - бухгалтерської експертизи у справі № 28/124 28.10.2004 складено висновок № 6524, яким висновки Державної податкової адміністрації у місті Києві, викладені в акті № 85/20/26-20/30407788 від 17.07.2003 «Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро – Вікторія» за період з 01.01.2003 по 01.04.2003", у частині визначення заниження об'єкта оподаткування і донарахування податку у розмірі 30 % від суми виплачених виграшів за період з 01.01.2003 по 01.04.2003, документально та нормативно не підтверджені. До того ж, суд першої інстанції вважав, що виграш гравця розраховується як різниця між ставкою та сумою виграшу, який є базою оподаткування за ставкою 30 % з виграшу гравців.

Колегія суддів погоджується з мотивами, викладеними судом першої інстанції у оскаржуваній постанові, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.10.2006 (том 2, а. с. 140) вірно визначено суми виграшів осіб та перевірено правильність утримання позивачем податку з сум цих виграшів.

Відповідно до п.п. 10.2.1. п. 10.2. ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку, який здійснює виплату виграшів у лотерею або інші види ігор чи розиграшів, які передбачають придбання особою права на участь у таких іграх чи розиграшах до їх проведення, зобов'язаний утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків від суми таких виграшів.

Відповідно до п.п. 10.2.2. п. 10.2. ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» незалежно від положень підпункту 10.2.1 цього пункту будь-яка особа, яка здійснює виплату особі у зв'язку із виграшем у казино, бінго, інші ігри у гральних місцях (домах), зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків від суми прибутку такої особи, який визначається як різниця між її доходами, отриманими у вигляді виграшів за відповідний робочий день, та витратами, понесеними такою фізичною особою протягом такого робочого дня, пов'язаними з таким виграшем, але не більше суми такого виграшу.

На виконання п.п. 10.2.2. п. 10.2. ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" розроблений Порядок податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також порядку звітності суб'єктів грального бізнесу, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 35 (в редакції, яка була чинною у період, який перевірявся).

Відповідно до п. 2, 3, 8, 9, 15, 17 Порядку № 35 підприємства і організації всіх форм власності та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - платник податку), які здійснюють свою діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу, зобов'язані забезпечити встановлений цим Порядком податковий облік виграшів та витрат осіб, а також порядок звітності суб'єктів грального бізнесу у зв'язку з виплатою особі виграшів у казино, бінго, інші ігри у гральних місцях (домах) та утримуванням і внесенням до бюджету 30 відсотків від суми прибутку; придбання особами фішок (жетонів) здійснюється тільки через належним чином зареєстрований ЕККА в національній валюті України з виданням чека, який повинен зберігатись до закінчення гри; видача особі прибутку, що підлягає виплаті, здійснюється за касовим або товарним чеком; оператором-касиром провадиться журнал (книга) обліку виграшів та витрат осіб за встановленою формою, з зазначенням таких даних : - номер за порядком; - дата та час видачі прибутку, що підлягає виплаті; - номери чеків" особи на придбання фішок (жетонів) та їх загальна сума; - кількість фішок (жетонів) за кожним номіналом в національній валюті України та їх загальна сума; - сума виграшу; - сума прибутку, що підлягає оподаткуванню; - утримано з прибутку 30 відсотків (грн.); - прибуток, що підлягає виплаті; - підпис особи; - підпис оператора-касира; платіжним документом для грального бізнесу в Україні є касові та товарні чеки; звітність суб'єктів грального бізнесу здійснюється за встановленою формою (додаток 3).

Колегія суддів звертає увагу на те, що з додатку № 3 до Порядку № 35 вбачається, що такий звіт має назву "Звіт суб'єктів грального бізнесу про утримані і перераховані до бюджету 30 % від суми прибутку особи", згідно якого звітним податковим періодом для його подачі до органів податкової служби є квартал, півріччя, 9 місяців та рік.

Відповідно до п. 16.13 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у п. 7.8, п. 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які проводять відповідні виплати.

Перерахування податку, зазначеного в п. 10.2 цього Закону здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту здійснення таких виплат.

Апелянтом не було враховано, що в ході проведеної повторної комісійної судово-економічної експертизи у господарській справі № 28/124-11/683-А від 24.09.2008 експертами були досліджені звіти про використання РРО, журнали обліку виграшів та витрат осіб по кожній філії оремо та звіти позивача про утримані і перераховані до бюджету 30 % від суми прибутку особи, які подавались до податкового органу за І квартал 2003 року згідно з якими:

- всього за січень-березень 2003 сума розрахунків ТОВ "Дніпро - Вікторія" становить 13992669,41 грн.;

- сума, що виплачена при видачі виграшів за цей період, склала 13500976,38 грн.

Відповідач не заперечує проти правильності розрахунку позивачем виданих за перевіряємий період суми виграшів, проте безпідставно не погоджується з розміром утриманого та перерахованого до бюджету податку – 30 % від суми таких виграшів.

В матеріалах справи місяться копії відомостей приймання ставок, платіжних відомостей, відомостей несплачених квитанцій за період з 01.01.2003 по 01.04.2003, з яких вбачається, що ставки на спортивні події, які фіксуються у щоденних відомостях приймання ставок по кожній касі, та виплати по виграшним карткам за платіжними відомостями для кожної каси на поточний день, в яких відображаються дані щодо виграшних карток по минулих спортивних подіях, проводяться не в один день.

Отже, оскільки в букмекерських конторах ставки робляться гравцями на події, які здійсняться в майбутньому, а виплати по виграшам здійснюються в різні робочі дні, витрати, понесені фізичною особою протягом робочого дня, в якому був отриманий виграш, будуть дорівнювати нулю.

Враховуючи зазначене, відповідач щодо оподаткування виплачених особам виграшів на підставі п.п. 10.2.1. п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вважав, що оспорювана позивачем сума податкового зобов'язання визначається саме із суми, виплаченої позивачем по розрахунках у зв'язку з проведенням ігор, здійснених з використанням РРО (контрольних стрічок).

Такі висновки відповідача є хибними, оскільки спростовуються висновками судово- бухгалтерської експертизи у справі № 6524 від 28.10.2004 та повторної комісійної судово-економічної експертизи у господарській справі № 28/124-11/683-А від 24.09.2008 про те, що в «Звітах про використання РРО» в рядку «сума, що видана при поверненні товару» відображаються не тільки суми виграшів гравців, а й кошти (ставки), що підлягають поверненню у зв'язку з тим, що вони (ставки) зроблені після початку події.

Крім того, аналіз п.п. 10.2.1. п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить, що його застосування мало здійснюватись в тих випадках, коли понесення фізичною особою витрат на гру та одержання виграшу є подіями одного робочого дня.

Отже, відповідачем безпідставно не було розмежовано суми виграшів та суми що підлягають поверненню.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при такому помилковому розумінні відповідачем норм матеріального права гравець на тоталізаторі має заплатити податок більший розміру самого виграшу. Отже, визначення відповідачем бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб суми всіх виплачених коштів з кас підприємства є протиправним.

В даному випадку, враховуючи відсутність належного нормативного регулювання, з метою дотримання вимог статті 3 Закону України «Про систему оподаткування» щодо забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг, необхідно звернути увагу на наступне.

Так, заповнюючи законодавчу прогалину щодо врегулювання питання оподаткування азартних ігор, Верховною Радою України 01.07.2004 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (1958-ІV), яким пп. 9.5.1 п. 9.5 ст. 9 зазначеного Закону викладено у новій редакції та зазначено, що при нарахуванні доходу, отриманого у вигляді виграшу в азартних іграх в тоталізатор, враховуються витрати платника податку, понесені ним у зв'язку з отриманням такого доходу протягом періоду з початку прийняття ставки до завершення розіграшу.

Даними змінами законодавець остаточно визначив свою позицію щодо порядку оподаткування виграшу при участі в азартних іграх, чітко виділивши при цьому порядок оподаткування виграшу на тоталізаторі, що ще раз підтверджує правомірність висновків оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували правомірність позовних вимог, апелянт суду не надав.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва – залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 10.02.2009 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 26.04.2010.